Українська мова 11 клас

НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ



§13. Удосконалення правописної грамотності


Любити кого-небудь — означає бажати цій людині тільки добра.

Фома Аквінський

236.      Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Чи погоджуєтеся ви з думкою відомого філософа? Висловте власні міркування з порушеної проблеми.

Правописний практикум

237.1. Спишіть, орфографічно й пунктуаційно оформивши текст, ураховуючи чергування у-в, і-й.

Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства.

Чарівне це слово знаємо з/малечку навчилися вимовляти його з/поміж перших слів і(й) дорожити ним як молитвою. Але не/пригадаємо тієї часиночки коли воно (у,)в/перше засяяло (у,в) нашій душі (і,й) наповнило її ясною хвил..ю тепла. Бо чи/ж дано запам’ятати ту благодатну мить коли білими крилами чистоти війнула над нами колискова або перший раз усміхнулася нам мама коли блиснуло (у,в) небі сонце (і,й) земля постелилася для першого/най/першого крок..?

Людина починається з любові. А любов виростає з дитинства. Виростає з лагідного дотик., маминих рук (і,й) ласкавого маминого слова з тихої колискової і яскравої веселки в небі з квітки та вишні або яблуні під вікном бо в квітці (і,й) (у,в) дереві так багато добра до людини що раз торкнувшись цнотливої дитячої душі воно (у,в)продовж цілого життя зоріє як не/опалима купина (За Я. Гояном).

?ІІ. Виконайте завдання за текстом.

1. Визначте основну думку тексту. Відповідь запишіть одним реченням.

2. Затранскрибуйте виділені слова.

3. Накресліть схему останнього речення.

4. Продовжіть текст, зберігаючи стиль і авторську тональність.

Живе поезія у мові

238.1.   Прочитайте виразно вірш Дмитра Павличка. Які порівняння використовує поет? З якою метою?

II.     Поясніть уживання розділових знаків при порівняльних зворотах.

Дзвенить у зорях небо чисте,

Палає синім льодом шлях.

Неначе дерево безлисте,

Стоїть моя душа в полях.

Як надійшла щаслива доля,

Збудила весняну снагу.

Моя душа, немов тополя,

Заледеніла на снігу.

Як надійшла любов справдешня,

Хлюпнула пригорщу тепла,

Моя душа, немов черешня,

Понад снігами зацвіла.

Як надійшла і засіяла

Та дружба, що живе в літах,

Моя душа над снігом стала,

Неначе яблуня в плодах.

239. Спишіть текст, опускаючи риску й розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть написання не з різними частинами мови. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

Рогніда полюбила князя Володимира не/сподівано після великої бурі коли в неї ні/кого й ні/чого не/лишилося у світі коли як здавалося їй уже краще було й не/жити. Тоді перед нею з’явився той, кого вона напередодні тільки не/навиділа й проклинала хто вбив її батька й братів але хто виявився набагато кращим справедливішим дужчим ніж усі люди (С. Скляренко).

240.1.   Прочитайте текст. Визначте стилістичну роль часу дієслів. Накресліть схему другого речення, поясніть уживання розділових знаків у ньому.

Ми ще зустрінемося… Зів’януть сніги, журавлі повернуться з вирію, принесуть на своїх крилах весну, густим рястом устеляться гаї та байраки, і ми зустрінемося…

Не знаю, скоро те буде чи ні, знаю тільки, що буде. Щоднини я виходжу за ворота і стою, дивлюсь-виглядаю тебе з далеких доріг. Двадцять літ, як вечірню й ранкову молитву, повторюю: ми ще зустрінемося!… (О. Мусієнко).

II. З якою метою автор використовує прийом кільцевого обрамлення?

Правописний практикум

 241. Перекладіть афоризми українською мовою. Запишіть їх, ставлячи пропущені розділові знаки.

1. Любить это не значит смотреть друг на друга, любить значит вместе смотреть в одном направлений (А де Сент- Екзюпері). Любовь без уважения далеко не идет и высоко не поднимается зто ангел с одним крылом (О. Дюма-син).

3.  Любовь теорема, которую каждый день надо доказывать (Архімед). 4. Для любящего человека вся вселенная слилась в любимом существе (Л. Берне).

Живе поезія у мові

242. Прочитайте вірш. Визначте тип і стиль мовлення. Спишіть, уставляючи пропущені букви. Поясніть правопис виділених слів.

Поезія — то серця мова —

Надії, Віри і Любові —

Ж..ття духовного основа.

(Ні)меж, кордонів їй (не)має,

Аж до зірок дух підіймає.

Вона — мрій сонячних жар-птиця,

Наснаги чистая кр..ниця,

Поезія — пр..красний цвіт,

Що нам дарує дивосвіт.

Л. Швагло

 243. Розгляньте репродукцію картини Сергія Одайника «Звуки літньої ночі». Опишіть зображену ситуацію, складіть уявний діалог між персонажами картини.



С. Одайник. Звуки літньої ночі


Бібліографічне бюро

Головащук С. І. Словник-довідник з українського літературнго слововживання. — К.: Рідна мова, 2000.

Олійник О. Б. Сучасна українська мова: опорні конспекти. Навч. вид. — К.: Кондор,2008.


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ


Стаття


Просто сказане слово, що точно передає думку автора,стало й найціннішим, і найбажанішим.

Н.Іванова


244.1.   Ознайомтеся з тлумаченням поняття стаття.

Стаття — 1. Науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті тощо; публікація. 2. Самостійний розділ, параграф у юридичному документі, описі, словнику тощо; пункт. 3. Розділ у документі, бюджеті, що містить назву джерела доходу або обґрунтування витрати; // Вид доходу або витрати.

ІІ. Прочитайте уривки зі статей. Яку проблему порушено в них?

1. Мова — це безцінний дар, яким природа наділила людину. Але цей дар особливий: він потребує ненастанної праці людини й суспільства над його вдосконаленням, дбайливого ставлення до його збереження, примноження, вилучення всього шкідливого. Недарма Максим Рильський порівнював мову із садом, у якому треба «пильно й ненастанно* полоти бур’ян. Великий поет закликав кожного не лінуватись доглядати свій сад — свою мову. Як тут не згадати Бернарда Шоу і його знаменитого героя — професора Хіггінса з п’єси «Пігмаліон»: мовознавець Хіггінс, почувши грубу, вульгарну мову в устах молодої дівчини — продавця квітів — з властивою йому різкістю і схильністю до гіпербол заявляє: «Жінка, яка видає такі потворні і жалюгідні звуки, не має права сидіти ніде… взагалі не має права жити! Згадайте, що ви — людська істота, наділена душею і божим даром роздільної мови, що ваша рідна мова — це мова Шекспіра, Мільтона і Біблії!» Застосуймо цей приклад до себе і спитаймо себе, чи розмовляємо ми мовою Шевченка, Пантелеймона Куліша, Панаса Мирного, Лесі Українки, Коцюбинського, Рильського?.. (О. Муромцева).

2. Учені кажуть, що словесна агресія зумовлена стереотипами, які перейшли до людей від далеких тваринних пращурів. Ось що спостерігали зоопсихологи: територія, на якій мешкає тварина, вважається ніби її «власністю». Якщо ж на неї посягає хтось непроханий, «господар» надзвичайно збуджується. Він кидається на зайду, вищиривши ікла. Його очі блищать, шерсть стає дибки, він щось загрозливо вигукує. Здається, ще секунда — і розірве непроханого гостя на клапті. Але цього не буває, бо в тому немає необхідності. «Гість» сам тікає. Достеменно так у подібній ситуації поводяться й мавпи. Вони перекривляють одне одного, тупають ногами, б’ють себе кулаками в груди, щось люто вигукують. Таку поведінку зоопсихологи називають «ритуальною агресією». Це не напад, а ніби його демонстрування. «Ритуальна агресія* немов замінює власне агресію. Типовий приклад — собаче гавкання. Сам напад, коли собака кусає, буває дуже рідко. Звичайно, цього й не треба, своєї мети він досягає за допомогою «ритуальної агресії» — настовбурчивши шерсть та гавкаючи. У стані «ритуальної агресії» тварини так і роблять — вищиряють зуби, б’ють лапами об землю, тобто залякують. А як поводиться людина, коли гнівається? Вона тупотить ногами, розмахує руками, стукає кулаком. Обличчя перекошене від люті. Навіть не усвідомлюючи того, вона ніби виконує закладену в неї програму: залякує. При «ритуальній агресії» дикі звірі клекочуть, шиплять, ревуть. Те саме робить і людина, згадаймо: коли хтось лається , то ніколи не робить цього своїм звичайним природним голосом, а неодмінно його підвищує, кричить або дуже голосно говорить, хоча той, кому це адресується, зазвичай буває поряд. Отже, робиться це не для того, щоб краще почули. Тоді для чого ? У тваринному світі існує зв’язок між розмірами тварини й гучністю її «гарчання». Тож коли людина підвищує голос, вона ніби повторює модель поведінки тваринного світу: у біологічному розумінні робить це, щоб здаватися «великим і страшним». Тому й можна сказати, що, виявляючи «мовну агресію», людина уподібнюється до тварин (За В. Федоренком).

III.    Яке з тлумачень слова стаття відповідає жанру? Сформулюйте основну думку кожного уривка.

Комунікативний практикум

IV.         Уявіть, що ви редактор часопису «Мовний всесвіт». Які назви ви запропонували б для поданих статей? Підготуйте власну статтю з порушеної проблеми, пам'ятаючи про те, що вона має бути цікавою для читачів, мати елементи новизни й демонструвати авторське ставлення до проблеми.

Бібліографічне бюро

Данильцов У. Д. Українська мова. Повторюємо шкільну програму. — К.: Літера ЛТД, 2009.

Томам І. Мистецтво говорити. — К.: Політвидав України, 1989.

Стоян Я. М. Українська мова. Посіб. з орфографії і пунктуації. — К.: Наук, думка, 2005.


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ


Твір на морально-етичну тему


Тільки щиро висловлюючись, ви можете навчитися думати.

Дж. Рескін


245.   І. Прочитайте текст. Сформулюйте особливості кожної структурної частини твору. Поміркуйте. Чи відрізнятиметься структура твору- опису й розповіді від структури твору-роздуму?

Структуру тексту визначають такі частини: тема, епіграф, вступ, основна частина, висновок.

Тема висуває проблему, аналіз якої й повинен скласти зміст роботи. Починати роботу треба з обмірковування теми, що дасть змогу правильно відібрати матеріал, згадати факти й навести аргументи для вирішення поставленого питання.

Епіграф випереджає виклад і покликаний розкрити задум автора твору. Епіграф не обов’язковий, але його вдалий вибір здатний прикрасити роботу, додати їй глибини й більшої змістовності. Гарний епіграф свідчить про начитаність, про розуміння ідеї твору й уміння схопити головну думку. Невдалий епіграф залишає неприємне враження і впливає на оцінку роботи.

Вступ повинен бути невеликим, але таким, який привернув би увагу. Найголовніше — він не повинен бути шаблоновим. Існує кілька типів вступів: історичний (дається характеристика відповідної епохи, аналіз и соціально-економічних, моральних, політичних і культурних відносин), аналітичний (уважається найбільш виграшним, тому що дає можливість відразу заявити про себе, як про особистість логічно мислячу й здатну до критичного аналізу), біографічний (до розкриття теми правильний ключ можуть дати відомості з біографії відомої людини), порівняльний (дозволяє поміркувати, згадавши про попередні здобутки, традиції), ліричний (є універсальним засобом, що зв’язує тему твору з особистим життєвим або духовним досвідом).

Основна частина твору являє собою розгорнутий виклад логічно вивудуваного ланцюжка міркувань на поставлену тему, заснованих на системі аргументів, доказів головної думки, підкріплених фактичним матеріалом. Тема повинна бути розкрита всебічно, повно, вичерпно, тому потрібно розвивати кілька ліній міркувань, які наприкінці повинні зійтися в один концептуальний вузол. Основна частина складається з декількох зв’язаних логічно й за задумом автора змістовних

блоків, оформлених абзацами. Основна частина містить такі елементи:

• проблемність — визначити й розкрити проблему, що випливає із заголовка; назва теми має проходити лейтмотивом через увесь твір;

• послідовність — викладати думки в певному порядку;

• самостійність аналізу твору, змістовність — логіка мислення має розвиватися від конкретного до загального або навпаки;

• глибоке розкриття теми — заглибитися в аналіз окремих епізодів, аргументувати свої думки, використовуючи короткі та чіткі цитати;

• стислість — проаналізувати кілька окремих епізодів, звернувши увагу на багатство мови, ідею;

• емоційність — висловити те, що схвилювало, що викликало роздуми.

Висновок — це те головне, що повинно залишитися в пам’яті, коли аргументи можуть бути вже забуті. Висновок повинен бути коротким і в той же час виразним, він має звучати як завершальний акорд. Можна залишити фінал відкритим, закінчивши твір риторичним питанням. Цитата автора як висновок прийнятний для лірики, але для прози виглядає досить нецікаво.

Твір виграє, якщо дотриманий такий важливий принцип, як домірність частин. Вступ і висновок разом повинні становити не більше чверті від усієї роботи, основна частина охоплює три чверті твору (За І. Мілєвою).

II. Прочитайте епіграф до теми. Поміркуйте. Чи погоджуєтеся ви з висловленою думкою? Чому?

Комунікативний практикум

246.1.   Відомий французький філософ Мішель де Монтень стверджував, що дзвінка цитата спокушає нас більше, ніж правдиве мовлення. Поміркуйте. Чи справді роль цитати у творі настільки вагома?

II.     Спрогнозуйте теми творів, у яких можуть бути використані подані висловлювання.

1. Забудеш товариша, зоставиш у біді — даремно ти на світ рождався (О. Довженко). 2. Я стверджуюсь, я утверждаюсь, бо я живу (Я. Тичина). 3. Скільки років землі — і мільярд, і мільйон, а яка вона й досі ще гарна! (Л. Костенко). 4. Єдина справжня розкіш — це розкіш людського спілкування (А де Сент Екзюпері). 5. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко). 6. Досвідом люди називають свої помилки (О. Уайльд). 7. Найдієвішою рушійною силою людської поведінки є переконаність у тому, що добро — вершина морального багатства (В. Сухомлинський). 8. Всяк правду

знає, та не всяк про неї дбає (Нар. творчість). 9. Люди — господарі своєї долі (В. Шекспір). 10. Світ наш — тільки школа, де ми вчимося пізнавати (М. Монтень). 11. У душі кожної людини міститься мініатюрний портрет її народу (Фрейтаг).

12.    Лиш в праці варто і для праці жить (І. Франко).

Це варто знати

247. Ознайомтеся з вимогами до написання твору. Доповніть їх власними порадами для своїх однокласників.

Основні вимоги до написання твору

1. Відповідність темі. Автор має осмислити зміст кожного поняття, що входить у заголовок, з’ясувати коло питань, які варто висвітлити.

2. Змістовність і лаконічність, глибина й повнота розкриття теми. Змістовність твору досягається насамперед глибоким аналізом його ідейно-художньої своєрідності, умінням оперувати літературознавчими поняттями, використовувати літературну критику, історичні свідчення й факти.

3. Доказовість висловленої думки, аргументованість висунутого положення. Твір повинен бути цілеспрямованим, пронизаним головною думкою, якій підкорюються всі інші судження. Робота без основної тези й необхідних доказів перетворюється у виклад випадково збережених у пам’яті уривчастих відомостей про якогось героя або подію.

4. План і логічність, послідовність викладу. Від добре складеного плану залежать глибина й змістовність твору. Кожне нове положення, висунуте автором твору, повинне бути результатом попереднього, закономірно й природно випливати з нього. Твір, написаний за чітким планом, відрізняє струнка композиція, домірність частин, цілісність викладу.

5. Самостійність мислення. У творі повинно бути відбите власне «я» автора, його думка, знання прочитаного й здатність кваліфіковано аналізувати. Самостійність — це невід’ємна риса твору, однак автор повинен уміти судити самостійно про добуток з позицій істин, уже відомих у літературознавстві, і викладати ці судження своїми словами, так, як він їх розуміє.

6. Оригінальність, стильова єдність і виразність оповіді. Твір повинен відрізнятися сукупністю певних мовних засобів, що обумовлюється жанром роботи, власним відношенням автора до того, про що він пише, рівнем загального й мовного розвитку.

7. Незалежно від жанру, типу письмової роботи, індивідуальної манери оповіді, варто пам’ятати про загальні вимоги до твору:

• правильність і чистота (граматична правильність мови,

відповідність літературним нормам);

•      стислість (добір слів, що передають саме ті думки, які автор хотів висловити; відсутність у реченні зайвих слів);

•      виразність (доступність для розуміння, досконалість мови, відсутність вигадливих слів і зворотів, помилкового пафосу, стандартних висловлювань, словесних штампів, канцеляризмів тощо) (3 посібника).

248.1.      Пригадайте. Сформулюйте визначення понять мораль, етика, моральний, етичний. Чи взаємозумовлені ці поняття?

II.    Зробіть висновок, у чому полягають особливості написання твору на морально-етичну тему?

Комунікативний практикум

III.   Напишіть твір-роздум на одну з пропонованих тем.

•      «Любов до батьків — основа всіх чеснот» (Цицерон).

•      «…Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб творити так звані дива своїми руками» (О. Грін).

•      «Життя таке коротке. Поспішайте робити добро* (О. Довженко).

•      «Багатством живиться лише тіло, а душу звеселяє споріднена праця» (Г. Сковорода).

Бібліографічне бюро

Крилаті вислови в українській літературній мові: Афоризми. Літературні цитати. Образні вислови/ А. П. Коваль, В. В. Коптілов. — К.: Вища школа, 1975.

Шеремета Л. В., Шеремета О. В. Латинь на кожен день: Словник латинських афоризмів, літературних цитат, наукових термінів, приказок, прислів’їв, фразеологізмів. — Івано-Франківськ: Облдрукарня, 2005.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити