Українська мова 11 клас

НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ



§4. Удосконалення правописної грамотності


Пунктуація — важливий інструмент мови.

Кожний розділовий знак завжди має свій смисл.

І. Вихованець


82.1.     Прочитайте речення. Пригадайте. Обґрунтуйте вживання тире між підметом і присудком.

1.3 дитинства прищеплювати любов до природи — наш обов’язок (Остап Вишня). 2. «Кобзар» — це Біблія українського народу, виражена мислю Генія в художніх образах (М. Міщенко). 3. Людські стосунки — це обмін цінностями (І. Томан). 4. Найбільша з усіх таємниць — таємниця твого обличчя (Д. Павличко). 5. Молодість — буйність, а старість — не радість (Нар. творчість). 6. Рідна мова — найбільша духовна коштовність, у якій народ звеличує себе (І. Вихованець).

7. Барвінок — це символ краси, квітка щасливого подружнього життя. Перша пелюстка — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність (3 журналу). 8. Пісня — це голос, душа народу, поетичний вияв його працелюбності і співучої вдачі, образне втілення його історії, мрій, прагнень (А Добрянський). 9. Ім’я людини — це і перша згадка, і загадка в естафеті поколінь (А. Непокупний).

II. Виконайте завдання за текстом.

1. Випишіть із тексту 2—3 слова, утворені суфіксальним способом.

2. Поясніть правопис виділених слів.

3. Виконайте повний синтаксичний розбір восьмого речення.

III.    Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. На прикладі речень із вправи доведіть правильність висловленої думки.

Це варто знати

83. Проведіть дослідження. Прочитайте. Чи погоджуєтеся ви з висловленою науковцем думкою? Доведіть на прикладах.

Знак тире вперше був описаний у роботі відомого лінгвіста Антона Олексійовича Барсова. Він називав цей знак «мовчанка» і стверджував, що вона «розпочате мовлення перериває або зовсім, або на деякий час для підготовки читача до якогось надзвичайного або неочікуваного слова чи дії згодом».

Складаймо професійне портфоліо

84.1. Прочитайте речення за напрямом, обраним вами. Поясніть уживання розділових знаків у виділених реченнях із прикладкою.

1. Природничий напрям

Каракумський канал у Туркменії — найдовший зрошувальний канал у світі. Рукотворна ріка подає живлющу вологу річки Амудар’ї в пустелю Каракуми. «Чорні піски» — так у перекладі українською мовою звучить слово каракуми. Канал невпізнанно змінив прилеглі до нього землі, і тепер пустелею їх не назвеш.

Каракум-рікою вода прийшла також у столицю Туркменії — Ашгабад. Канал використовують і як транспортну магістраль, ним проходять річкові судна. На чудо-ріці розвивається також нечуване раніше рибальство (3 кн. «Рекорди географи. Таємниці планети Земля»).

2. Математичний напрям

Софія Василівна Ковалевська — перша російська жінка — професор математики. За словами вченої, пристрасть до науки вона отримала від предка, угорського короля Матвія Корвіна, любов до математики, музики і поезії від діда Шуберта, вільнолюбну вдачу — від Польщі, потяг до мандрування і невміння підкорятися загальноприйнятим звичаям — від прабабки циганки, а все інше — від Росії.

Спочатку арифметика аніскільки не цікавила дівчинку, і її вчитель Йосиф Малевич докладав максимум зусиль, щоб зацікавити свою ученицю наукою про числа. У своїх спогадах Ковалевська писала про цікавий випадок, що збудив у ній інтерес до чисел. На дитячу кімнату в батьків не вистачило шпалер, і стіни в ній обклеїли листами з виданих у той час популярних лекцій Остроградського про інтегральне числення. Незрозумілі таємниці-формули на стінах дитячої кімнати привернули увагу маленької дівчинки, і нерідко вона просиджувала перед ними цілими годинами, намагаючись зрозуміти загадкове значення знаків. І хоча багато що, звичайно, залишалося для неї неясним, але, цілком можливо, що ці формули на рівні підсвідомості збереглися в її пам’яті на все життя (3 журналу).

3. Спортивний напрям

Чимало українців здобули перемоги в різних видах спорту. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного. Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи у складі збірних команд СРСР із різних видів спорту. Легендами минулого століття є такі українські імена, як стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, яких було нагороджено «Золотим м’ячем» як найкращих футболістів Європи.

Сучасна Україна відкриває багато нових зірок, які сяють на спортивному небосхилі світу. Боксерів Віталія і Володимира Кличків, плавчиху Яну Клочкову, гімнастку Ганну Безсонову, легкоатлетку Жанну Пінтусевич, тенісиста Андрія Медведєва та багатьох інших знають далеко за межами України. Нещодавно з’явилася ціла плеяда молодих шахістів, які один за одним здобувають титули у цьому інтелектуальному виді спорту. Серед них наймолодший в історії шахів чемпіон світу Руслан Пономарьов, 12-річна Катерина Лагно — наймолодший міжнародний шаховий гросмейстер серед жінок і Сергій Карякін — серед чоловіків (3 книги).

II. Виконайте завдання до обраного вами тексту.

1. Доберіть заголовок. Визначте стиль і тип мовлення.

2. Сформулюйте цільове призначення наданої інформації та її пізнавальну цінність.

3.       Випишіть із тексту слова на орфограму «Правопис власних назв».

4. Визначте належність до частин мови слів виділеного речення.

III.    Пригадайте. Повторіть правила написання прикладок через дефіс і окремо. Складіть по три речення на кожне правило відповідно до обраного напряму.

Правописний практикум

85.1.     Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Прочитайте вголос речення, дотримуючись правильної інтонації.

I.  Мово моя Дзвонкова криниця на середохресній* дорозі нашої долі (С. Плачинда). 2. Сяяла черешня над горою зблискувала цвітом як алмаз (Д. Павличко). 3. А сад мов білий світ серед весни чарує вабить і не відпускає (М. Сингаївськии). 4.І зітхали вітри у траві і колосся промінням политі ворушилися мов живі (В. Симоненко). 5. Сивочола моя Батьківщино я до тебе всім серцем горнусь (Ф. Тишко). 6. Хай весна приносить щастя в кожну хату хай життя весною як сади буя! (Б. Сосюра). 7. В небі хмарки білосніжні, легкі ніби мрія (П. Тичина). 8. Повій вітре тихесенький з-за синього моря та принеси в Україну козацькую волю (О. Кониський). 9. Високий правий берег бовванів* за рікою мов далекі гори (Ю. Яновський).

II. Виконайте завдання.

1. Запишіть фонетичною транскрипцією слова колосся, сяяти, тихесенький.

2. Поясніть значення слів бовваніти, середохресний.

3. Пригадайте. У яких випадках ми не ставимо кому перед як? Відповідь ілюструйте прикладами.

86.1.     Прочитайте речення. Пригадайте. У яких реченнях є вставні слова, а в яких — вставлені конструкції? Розкажіть про вживання розділових знаків при вставних словах, словосполученнях, реченнях.

I.     Кажуть, мудрість приходить з роками (Л. Дмитерко).

2. Найвища краса — це краса вірності. Люди, які накидаються на все, які розмінюють свої почуття направо і наліво, по-моєму, кінець кінцем мусять відчувати себе злидарями. А хто не звідав цього щастя, цієї краси вірності, той, на мою думку, не жив по-справжньому… (За О. Гончаром). 3. Коли обрій починає світлішати, кажуть: займається зоря. А подивіться зараз на зірки: здається, ніби тоненькі промені, як золоті ниточки, висотуються на землю, іскряться (В. Сухомлинський). 4. Ще побутує хибне уявлення, ніби митець, що тяжіє до романтичних барв, неодмінно щось прикрашає (ніби від цього гарантована будь-яка інша течія) (О. Гончар). 5. Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном (О. Довженко).

II. Виконайте завдання.

1. Поясніть правопис виділених слів.

2.      Складіть речення за поданими схемами:

1.        [Вст. сл.,…].

2.        […, вст. словоспол.].

3.        [… — вст. реч. — …].

3.      Як ви розумієте вислів краса вірності?

Правописний практикум

87.1.     Запишіть текст, ставлячи пропущені розділові знаки. Поясніть уживання розділових знаків при однорідних членах речення, використовуючи подані нижче схеми.

У календарі кожного народу багато свят урочистих днів присвячених видатним подіям або пам’яті людей. У ці дні люди від малого до великого прикрашають свої вулиці будинки самих себе. Вони готують різноманітні смачні страви грають розважаються. Найцікавіше у цей день обряди чарівні дійства у яких беруть участь і дорослі і діти. Кожний учасник обряду перетворюючись в артиста виконує встановлені народними звичаями дії говорить казкові обрядові слова танцює та співає повчальні й веселі пісеньки по-особливому розповідає про зміст свята.

Обрядовість це душа народу найзаповітніші його бажання світлі мрії і думки. Із століття в століття переходять обряди від старшого покоління до молоді. Вони передають життєрадісність волелюбність гостинність емоційність найкращі українські чесноти* (За Т. Зеленченко).


II. Виконайте завдання до тексту.

1. Прочитайте виразно записаний текст. Доберіть заголовок до

тексту. Визначте основну й додаткову інформації.

2. Визначте тип мовлення тексту. Доведіть свою думку.

3. Визначте ступінь порівняння прикметників найцікавіший, найзаповітніший, найкращий.

4. Накресліть схему одного з простих речень (за власним вибором).

5. Складіть речення з однорідними членами за поданими схемами.

6. Поясніть, як уживання однорідних членів допомагає точніше та образніше зображувати події, явища, предмети дійсності.

III. Зробіть висновок. Доведіть, що різниця між однорідними й неоднорідними членами речення пов’язана із встановленням смислових зв’язків між словами.

Комунікативний практикум

88. Ознайомтеся на сайтах Інтернету ukrainica.org.ua, spogad.at.ua з інформацією про календарну обрядовість українців. Підготуйте повідомлення про обряди й прикмети, пов’язані зі святкуванням Покрови Пресвятої Богородиці, використовуючи однорідні члени речення.

Правописний практикум

89. Відредагуйте речення.

1. Згадуючи дитинство, у моїй уяві постають образи дорогих мені людей. 2. Поламана рука була дуже болісна. 3. Львів був оснований Данилом Галицьким. 4. Дослідницька робота учнів вимагає перш за все вмілого добору і тонких спостережень над мовними фактами. 5. Потрібно виконати вказані умови у місячний термін.

Правописний практикум

90.1. Спишіть текст, ставлячи пропущені розділові знаки. Поясніть уживання розділових знаків при відокремлених членах речення.

Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом Національного природного парку «Синевир» і однією з візитних карток Українських Карпат. Воно розташоване на висоті 989 метрів над рівнем моря має середню площу 4—5 гектарів.

Існує легенда згідно з якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь на місці де її коханого простого верховинського пастуха Вира було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.

Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву викликаного землетрусом близько 10 тисяч років тому. На висоті 989 м гірські кам’янисті породи як природна огорожа виросли на шляху швидкого струмка утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину. Улоговина що при цьому виникла заповнилася водою трьох гірських струмків.

Краєвиди відзначаються надзвичайною мальовничістю й величністю. Стрімкі схили вкриті стрункими ялинами вік яких становить 140—160 років спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився немов зіниця блакитного ока невеликий острівець площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва — Морське око.



Озеро Синевир


Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломій вдало вписав оглядові площадки в навколишній ландшафт. А на півострівці височить скульптурна композиція «Синь і Вір» (скульптори Іван Вродин і Михайло Санич) вирізана із червоного дерева. Висота монументу 13 метрів. Відображаючись у воді він сприймається таємниче як чудова казка про безсмертне кохання (7chudes.in.ua).

ІІ. Виконайте завдання до тексту.

1. Провідміняйте словосполучення навколишній ландшафт, швидкий струмок.

2. Випишіть із тексту числівники. Провідміняйте 1 —2 за вибором.

3. Виконайте синтаксичний розбір виділеного речення.

4. Знайдіть у тексті речення, яким відповідатимуть такі характеристики:

а) розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною;

б) розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене однорідними додатками;

в) розповідне, просте, двоскладне, поширене, ускладнене відокремленою обставиною й порівняльним зворотом.

Антисуржик

91.1. Прочитайте вислови у правому стовпчику, обґрунтуйте їх правильність. Чим зумовлені помилки у лівому стовпчику?

Мандруємо Україною

II. Розгляньте фотоілюстрації на с. 64. Доберіть до них підписи: а) дендропарк «Софіївка»; б) острів Хортиця; в) місто Херсонес; г) Хотинська фортеця; ґ) місто Кам’янець-Подільський. Здійсніть заочну екскурсію до одного з цих чарівних куточків. За необхідності скористайтеся матеріалами, розміщеними на сайті Інтернету 7chudes.in.ua. Не забувайте під час розповіді використовувати речення з відокремленими членами.


92.1. Прочитайте текст і письмово перекладіть його українською мовою. Зверніть увагу на переклад відокремлених членів речення.

Овладевая изобразительными средствами языка, вы постепенно будете проникать в тайны художественного слова и словесного искусства. Это не только обогатит вашу речь, сделает ее более выразительной и яркой, но и, развивая чувство языка, по- может научиться ценить литературные произведения. Изучая язык как словесное искусство, вы подойдете к всестороннему изучению художественного произведения, открывая себе путь к проникновению в глубь литературы. Не зная всего многообразия язьїка, нельзя понять многообразие мира.

Слово — удивительный дар, которым обладает человек. Слово вместе с мыслью и творчеством — это самое ценное и важное из того, что єсть у человека. Они дают ему возмож- ность познавать мир, подчиняя себе силы природы. Но зто не все. Слово — могучее средство самовыражения, потребности, свойственной каждому человеку. А для этого необходимо, хорошо зная свой язык, понимать и ценить поэтическую речь. Познавая слово, вы познаете себя (За Л. Новиковим).

 II. Виконайте завдання за текстом.

1. Доберіть заголовок, використовуючи слово або словосполучення

з тексту.

2. Визначте пізнавальну цінність тексту. Хто може бути його адресатом?

3.Поясніть, виходячи з контексту, смисл останнього речення тексту.

Живе поезія у мові

93.1.     Прочитайте виразно уривок із вірша Миколи Вінграновського.

          ВЕЧІРНЄ

Чорніє повітря… Шляхи засиніли,

Гойднулися квіти пахучими снами,

Натомлені села вечеряти сіли

Під грушами, вишнями і небесами.

І, тихий туман пригорнувши до себе,

Вечеряє поле піснями з долин.

Над селами й полем вечеряє небо,

Вмокаючи в ріки хлібини хмарин.

І серце вечеря своїм сподіванням,

І думка-порадниця мріями свіжими,

Вечеряють очі просторами ніжними,

І губи вечеряють чистим мовчанням.

Чорніє повітря… Гойдається небо,

П’є роси на яблуках вітер заблудний…

Мій світе зелений, мій світе вселюдний!

Всі думи-турботи від тебе й до тебе!

Усе є для щастя!.. Є хліб і покоси,

Є згода життя між тобою і нами,

І сад молодий на вітрах плодоносить,

Як доля моя плодоносить літами…

 II. Виконайте завдання за текстом.

1. Визначте основну думку вірша.

2. Виконайте пунктуаційний аналіз одного з виділених речень.

    3. Поясніть стилістичну роль звертань у тексті. Визначте їх вид і вмотивуйте правопис розділових знаків.

4. Визначте розряд ужитих у тексті займенників.

    5. Запишіть фонетичною транскрипцією слова сьогодні, слов'янський, гойдається.

6. Поясніть правопис виділених слів.

Бібліографічне бюро

ГояоващукС. І. Словник-довідник з українського літературного слововживання /С.І. Головащук. — К.: Рідна мова, 2000.

Олійник О. Б. Сучасна українська мова: опорні конспекти: навчальне видання / О.Б. Олійник. — К.: Кондор, 2008.

Стахів М. Український комунікативний етикет: навчально-методичний посібник / М.О. Стахів. — К.: Знання, 2008.


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ


Звіт про виконану роботу


94. Пригадайте. Розкажіть про особливості офіційно-ділового стилю й вимоги до ділової документації. За потреби скористайтеся словами й словосполученнями з довідки.

Довідка: сталі словосполучення, абревіатури, відсутність розмовної, діалектної, жаргонної лексики, канцеляризми, реквізити, штампи.

95. Прочитайте текст. Сформулюйте визначення звіту та особливості його оформлення.

Звіт, — це письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи. Звіти бувають статистичні (цифрові) й текстові. Статистичні звіти пишуться на спеціально виготовлених друкарським способом бланках, текстові — на звичайному папері. Матеріал звіту охоплює точно визначений період часу.

До обов’язкових для оформлення звіту реквізитів належать такі: назва документа, зазначення періоду, за який складається звіт, назва класу (організації, установи), текст звіту, підпис особи, яка склала документ, дата складання звіту.

Звіт має характеризуватися чіткістю побудови, логічною послідовністю викладу матеріалу.

Звіти про виконання одноразових завдань розпочинаються висловами Відповідно до Вашого доручення, За Вашим завданням. Звіти про роботу за певний проміжок часу розпочинаються так: Протягом звітного періоду було виконано (організовано, проведено)…

Текст звіту складається відповідно до пунктів плану роботи. Наприкінці звіту даються пояснення причин часткового або повного невиконання певних пунктів плану роботи.

Звіт допомагає вивчити, перевірити й узагальнити чиюсь роботу, знайти позитивне й негативне, зробити висновки, намітити перспективи (За О. Глазовою).

96.1.     Прочитайте зразок звіту. Чи відповідає він поданим вище вимогам?



Звіт

старости 11-Б класу Петренка Максима Олександровича про виконання заходів до Дня довкілля

Учнями 11-Б класу було розроблено ряд заходів до Дня довкілля, зокрема висадження зелених насаджень на території міського парку, збирання й вивіз сміття з території дитячого майданчика, ремонт спортивного майданчика біля будинку № 8 на вул. Козацькій.

У проведенні цих заходів взяли участь 28 учнів нашого класу. Усі учні працювали активно й завзято. Слід відзначити роботу Борисенко М., Васильченка А., Веселого Д., Кріпаченко М. Проте частина учнів (Корнієнко С., Сизоненко Е., Гришко В.) не взяли участі в проведенні заходів через хворобу.

Під час роботи випадків порушення техніки безпеки, трудової дисципліни, які могли призвести до травматизму, не було виявлено.

Усі заплановані заходи були виконані.

Вважаємо за необхідне проводити такі заходи не лише до Дня довкілля, а щомісячно.

24.04.2011 р.                                     (підпис)


II.     Поміркуйте. Чому необхідно обов’язково дотримуватися всіх вимог до оформлення звіту?

Комунікативний практикум

97. Складіть звіт про виконання заходів до Дня української писемності та мови.

Читайте українською

Концевич Є. Голубині пастелі. Оповідання. — Тернопіль: Навчальна книга: Богдан, 2009.

98.1. Прочитайте анотацію до збірки оповідань Євгена Концевича «Голубині пастелі» й оповідання «Пташині торги» з цієї збірки.

У Концевичів біля входу до оселі висить репродукція картини із зображенням льоту голубів. «То симфонія», — каже Євген про голубине дійство в небесах. Такою симфонією, перекладеною на слова, є його « Голубині пастелі».

Голуби в автора є дуже прозорими символами людей, бо й тут мають місце саможертовна любов і вірність, що ведуть до перемоги над смертю, протилежність небезпечної для спокою сміливості й так само небезпечної спокійної зажерливості, лицемірство грубої та аморальної фізичної сили. Голуби — настільки дивна стихія, що крізь призму спілкування з ними навіть проблема спадковості поколінь постає в незвичному ракурсі, коли справа переходить не від батька до сина, а навпаки.


ПТАШИНІ ТОРГИ


Люди, люди, люди… Базар, як усякий базар великого міста, аж кишить, гоготить живими барвами, рухом, гомоном — мов безкрає вогнище…

Фруктовий ряд критих рундуків одтинає від цього нетривкого вогнища відокремлений острівець і тулить його до кута огорожі, чоловік сто, може, і всі двісті — хто їх лічив… Що це за люди, чим вони торгують і який зиск з того мають, — не всім те дано знати, не всім розуміти.

А отой чоловік, що вдягнений в приношений формений костюм і формений картуз невизначеного відомства, той, що картинно обіклався пірамідами яблук, мов гармата ядрами- кулями на давній гравюрі, — знає, що то за люди. Він називає їх дуже просто, бо знає, чим вони гендлюють і які бариші з того мають…

Очі його час від часу вкрадаються на той острівець, нишпорять там, скільки можуть сягнути, між людьми і тамтешнім крамом, і вертаються до вершин своїх пірамід лише тоді, коли до них підходять покупці. А очі в нього м’які, лагідні й такі добрі, аж солодкуваті.

І, можливо, саме тому — за його очі — в нього більше покупців, ніж у його сусіди, який теж вивершив, ще й вищі, яблучні піраміди, і теж з потугою на картинність. І яблука в нього не гірші, ніж у сусіда в форменому картузі, а от більшість покупців минали його, певне, тому, що не мав він отієї сусідової м’якості в очах, сусідових солодощів. Його глеюваті білки не могли, та й не прагнули, мабуть, приховати прямої, пекучої, як найдрібніший пил самосуду, жадібності, загребущості…

Коли покупець обходив його і розбирав, складаючи собі в кошик чи торбу, яблучні піраміди конкурента, він пирхав з-під брів тим пекучим самосадовим пилом на сусіда, і того аж пересмикувало…

Проте в одному їх очі знаходили спільну мову. Порискавши разом у тому відокремленому людському базарному острівкові, вони обмовлялися майже люб’язно, тільки мовчки.

— Бачили?..

— Ги-ги-ги…

— Мають добрий навар — як з варених яєць…

— Бізнесмени-торбохвати.

— І достобіса ж їх є там…

Правда, замир’я ці ні разу не тривали довше миті і траплялися тільки тоді, коли вже не можна було обійти-уникнути зустрічі поглядами, бо сидіти ж поруч довелося довгенько.

А відтоді, як солодкоокий чоловік виклав з великої, мов шарабан, корзини останні яблука, сусіди вже не стрічалися очима зовсім. Ґлеюваті білки ще тільки один раз пирхнули тим пекучим самосадовим пилом у бік свого конкурента, і то не в очі — ненависно і мстиво десь униз під гузно, коли той, запхавши глибоко в пазушну кишеню сьогоднішній виторг і не вділивши сусідові навіть кивка, гордо простував собі уже геть від фруктового ряду торгових рундуків.

Формений картуз подався в людський потік і поплив прямо на той острівець, по якому недавно нишпорили з-під його козирка солодкі очі. І недарма так зверхньо й зневажливо: народу тьма-тьменна, пропхатися з корзиною неможливо, і ще не всі — ще сходяться, — а хоч би тобі малесенька скалочка отого розумного торгового інтересу, який втішав душу господаря вивершених яблучних пірамід.

Цей строкатий натовп скидався скоріше на якесь зборище чи збіговисько характерників, і аж ніяк не на заклопотаних базарувальників, які прийшли сюди, бо знають ціну копійці і гендлю.

Одні ходили-тупцяли туди-сюди, туди-сюди, інші — стояли- стовбичили, як пеньки, поодинці, купками… Чоловіки, підлітки, навіть жінки плутались між ними, і майже в усіх, у кого просто в руках, у кого в корзинах, у клітках — голуби. Голуби! Голуби, голуби… Чорні, білі, червоні… голубі, як сонячне небо над сьогоднішнім базаром.

Солодкоокий з фруктового ряду і собі втиснувся в цей натовп, просто перед ним якийсь випещений, благообразний на лице довгань з витягнутим, як гостро заточений олівець, обличчям, патетично трясучи білою кистю перед співрозмовником, палко заперечував:

— Ні, ні, ні! З вашого дозволу, колего, — ні!.. Він літає краще моєї гречаної? Щиро дякую!.. Не вірю! З вашого дозволу не вірю… А чи відомо вам, колего, що вона ввечері як піде за хмари, то ще й вранці по кілька годин сідати не хоче…

А той колега — цілковита протилежність довганя: куций, мізерний, і з обличчя — ніби тупо загострений, іще й заслинений невмілим школярем хімічний олівець. Він скептично посміхається і, тримаючи в руці чорнохвостого голуба, манірно махає ним, як китайським віялом. Від цього біла випещена кисть сіпається ще патетичніше, а вологий м’який бас переходить на сухі металеві нотки…

Приношена форменка проштовхується з корзиною далі: такі змагання нікого не цікавлять, солодкі очі прилипають до кожного, хто пропонує на продаж багато голубів, а вуха під форменим картузом накозирено прислухаються до цін.

— Та йому ж красна ціна — карбованець!

— А я більше і не прошу.

— То чого комизишся — я ж даю тобі п’ятірку, на весь базар нема сьогодні такої ціни.

— А я тобі й за десять карбованців не віддам його! Щоб за картопляним лушпинням здох у тебе? Та й голубка твоя не пара йому. Я хочу, щоб він потрапив у добрі руки. І відчепися, не мороч мені голову, бо так пошлю, що й дороги не налапаєш…

— То в тебе голуби кращі, ніж у мене?.. — не відчіплювався причепа. — Оце новина — держіть мене, бо сконаю зо сміху!..

Корзина і тут не затримується надовго…

— Ну, друже, вік не забуду такої ласки… Щоб жінка пропала, я так не тужив би, як побивався за цією голубкою… За таку голубку — з мене могорич! Який хочеш могорич — по саму зав’язку! З мене могорич!.. — хтось ущасливлений сповіщав на весь базар.

І раптом закличний бадьорий голос:

— Налітайте, налітайте! По рубчику, по рубчику! По рубчику за штуку віддаю! Березневий молодняк — налітайте! Налітайте — майже дарма віддаю! Очаківські по рубчику!..

На хазяйновито заґратованій клітці сидить веселенький дядечко. Він устиг, певне, ще вдома розмочити своє базарювання і з доброю душею згукує тепер собі покупців. З його клітки полохливо визирають гордогруді птахи, видивляючись у перехожих на свою майбутню долю. І до цього згукала проштовхалися кілька підлітків, не торгуючись, вибрали пару птахів, але від клітки не відходили, ще щось прикидали собі, придивлялися до голубів.

— Беріть, хлоп’ята, беріть — не пошкодуєте, — припрошував дядечко, — це ж серпасті-святкові, справжні очаківські. Батьків їхніх я з самого Очакова привіз, навмисне їздив, по сто рублів за пару платив. Жінка, щоб знала, — роздерла б мене… А це ж — даремно віддаю, по рублю за штуку — хіба це гроші?.. А ось перелиняють — об сонце крилами дзвонитимуть. Беручкі ж до лету, як чорти, а вже літають — мереживо з сонячного проміння плетуть крилами, душа розтає — дивитися на їхній лет… Недарма ж святковими їх зовуть…

— Рекламуй, рекламуй, дядьку, славно виходить. Святкові вони й справді, бо раз у рік на велике свято літають, — втручається збоку якийсь знавець серпастих-святкових. А дядечко й до кишені не поліз — відразу йому:

— Еге ж, видно хазяїна по халявах: раз у рік погодуєш — раз у рік і політають, якщо не виздихають. А з очаківськими серпастими-святковими як з діточками панькатися треба, це правда, але тоді від них щодня матимеш свято, а не раз у рік на Великдень…

Солодкоокий з фруктового ряду наблизився до клітки, спер на неї свою корзину і сказав господареві серпастих-святкових:

— З половини — сватами будемо, по п’ятдесят копійок — усіх заберу. З половини, кажете?

II.     Якщо ви хочете прочитати інші оповідання Євгена Концевича, шукайте книжку «Голубині пастелі».

Бібліографічне бюро

Бондарчук Л. І. Культура ділового мовлення / Л. І. Бондарчук,— Житомир: Полісся, 2005.

Ділова українська мова : навч. посіб. / О. Д. Горбул, Л. І. Галузинський, Т. І. Ситнік та ін.; за ред. О. Д. Горбула. — К.: Знання, 2007.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити