Українська мова 11 клас

НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

 

 

§6. Удосконалення правописної грамотності

 

Правила пунктуації дають змогу відповісти на два запитання: чи потрібний в цьому місці розділовий знак, і якщо потрібний, то який. Відповідаючи на перше запитання, ми обираємо між знаком пунктуації й пустим пробілом. Відповідаючи на друге, робимо вибір між різними знаками.

Словник юного філолога

Правописний практикум

121.      І. Прочитайте речення. Поясніть уживання розділових знаків. Складіть пам’ятку для учнів 9 класу «Правопис розділових знаків у складносурядному реченні», спираючись на подані речення.

1. Раптом над верховіттям далеких дерев блиснула сліпуча іскра й виглянув краєчок сонця (Б. Антоненко-Давидович).

2. Зима по-святковому прибирає опустілі ниви, і тоді Чумацький Шлях довго дивиться згори на засніжену хату і будить мрії про ніким ще не бачені досі світи (А. Чайковський). 3. Була метелиця — і тиша залягла (М. Рильський). 4. Перед наміс- ними* образами у високих ставниках* горять зелені свічки, а кругом них коло самих образів мигкотять цілі сотні мане- сеньких свічечок жовтих, скрашаючи сизі прозористі хмари червоними зірками... (М. Старицький). 5. Мало не врізавшись човном у пісок, товариш різко загальмував, розвернувся — і тепер ми пливли вздовж пляжу (Є. Гуцало).

II. Виконайте завдання за текстом.

1. Визначте частини мови слів у п’ятому реченні.

2. Поясніть правопис виділених слів.

3. Поставте іменники краєчок, шлях, образ, пісок, пляж у родовому відмінку однини.

III. Поміркуйте. Прочитайте епіграф до теми. Чи погоджуєтеся ви з висловленою думкою? Чому?

Правописний практикум

122.1. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви й розділові знаки.

1. З височини будинок привітно дивився на велику улоговину* з блискотливим ставом за яким високою горою підіймався ліс (М. Старицький). 2. Проходячи мимо горобини що стояла поміж вільх і беріз у захистку їхнього рясного віття не можна було втриматись від того щоб не поглянути на її радісну поставу що виражала щиру-щирісіньку втіху (Є. Гуцало). 3. Традиційна українська хата це колиска нашого народу де творилася його журлива й оптимістична доля жеврів* і вибухав його гнів напиналися струни болю складалися пісні та легенди де люди переймалися буденними клопотами народжувалися і вмирали щоб поступитися місцем прийдешнім поколінням (А. Данилюк).

4. Не поет хто покидає боронить народну справу щоб своїм словам блискучим золотую дать оправу (Леся Українка). 5. Коли ми появляємось на світ доля ставить кожному на серце й чоло знак приналежності саме до цієї землі де ти народився саме до цього народу чию конфігурацію* душі ти повториш своєю душею саме до цієї жінки що стала твоєю матір’ю саме до цієї мови яку вона вклала у твої уста (С. Андрусів). 6. Якщо ти чимось не сподобався другові якщо через тебе страждають батьки рідні якщо тобою невдоволені вчителі ти теж повинен бути невдоволений собою (3 журналу). 7. Коли сперечаються двоє ті що давно колись заприсяглися вічно любити одне одного тоді від розпуки й болю меркне довкола чиста прозорість і день стає схожим на ніч (І. Цюпа).

II. Виконайте завдання за текстом.

1. Визначте вид кожного складнопідрядного речення.

2. Виконайте синтаксичний розбір одного з речень (за власним вибором).

123. Проведіть дослідження. Прості речення з відокремленими означеннями та обставинами замініть складнопідрядними реченнями. Поясніть, як ви здійснили заміну. Чи доцільна така заміна?

1. За лісом починалося село, розкидане на горах та в глибоких ярах (І. Нечуй-Левицький). 2. Село, зачароване зоряним небом, синіє розкиданими хатками (М. Стельмах). 3. Здивований лагідним тоном, хлопець мовчав (М. Коцюбинський). 4. Надихавшись вдосталь упоєного травами повітря, вони сідали на якомусь горбочку й слухали тишу (А. Давидов). 5. Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем, серединою ріки повільно плив за течією перекинутий човен (Ю. Збанацький).

124.      Складіть і запишіть речення за поданими схемами. Виконайте синтаксичний розбір одного зі складних речень.

1.[], що (), (бо...).

2.  (що ...), [ ], і [ ], (оскільки...).

3. [ ], проте [ ], коли (), коли ().

4. (Коли...), (коли...),[],( який ...).

5. [] — [], і []. (щоб...).

125.1.   Прочитайте речення. Поясніть уживання розділових знаків.

1. З трьох кінців світу вдарили вітри — браму землі розчинили (Т. Осьмачка). 2. Заходило сонце, у вузеньких хутірських вуличках стояла червона курява*, у садках варилася на триніжках вечеря, гупали об землю спілі яблука... (Гр. Тютюнник). 3. Защебетав соловейко — пішла луна гаєм (Т. Шевченко). 4.     Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морі (Леся Українка). 5. Старі люди кажуть: два хитрих мудрого не переважать (Л. Глібов). 6. Змахнула своїм широким рукавом осінь — зеленокосі дерева одягли своє святкове вбрання (Р. Іванченко). 7. Недарма говорять люди: у хаті, на якій поселиться лелечина пара, пануватиме тільки добро і злагода (В. Олексієнко). 8. Люди переконані: коли зруйнувати гніздо, то лелека неодмінно принесе в дзьобі жарину й спалить хату або нашле грозову хмару (3 журналу).

II.     Складіть і запишіть по два речення на кожне правило вживання розділових знаків у складному безсполучниковому реченні.

126. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Випишіть ключові слова і словосполучення.

Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група мають свої звичаї, вироблені протягом багатьох століть і освячені віками.

 

 

В. Лопата. Великдень

 

Староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших звичаїв, і тепер ми собі не уявляємо Різдва без куті, Великодня — без писанки, Святої трійці — без клечання. Ми відзначаємо свято Купала, закликаємо щастя на майбутній рік на Введення, кличемо долю на Катерини, ворожимо на Андрія.

Це наша культура, наша найстарша традиція. Кутя — символ урожаю, а писанка — символ народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів, що прокидаються разом з воскресінням природи.

Про все це співається в колядках, що були відомі далеко ще до початку християнських часів в Україні. Це виявляється й у звичаєвих обрядах, наприклад: дванадцять полін, дванадцять святвечірніх страв, дідух* на покуті*, сіно на столі, закликання на вечерю мороза, вовка, чорної бурі та злих вітрів.

Усі ці рухи, дії та слова, що на перший погляд не мають ніякого значення в житті людини, віють у серце кожного з нас чаром рідної стихії і є для душі живлющим бальзамом, який сповнює її могутньою силою (За О. Воропаєм).

II.     Поясніть уживання розділових знаків у реченнях перших двох абзаців.

Комунікативний практикум

 III. Перекажіть текст, доповнюючи його розповіддю про роль родинних обрядів у нашому житті. Уведіть у текст опис репродукції картини Василя Лопати. Не забувайте використовувати різні види складних речень.

127.1.   Прочитайте текст. Визначте, хто може бути його адресатом.

На жаль, у нас дехто вважає, що культурне мовлення потрібне лише представникам таких професій, як учителі, журналісти, дипломати і под. Ця хибна думка породжує скептичне ставлення майбутніх «технарів» до мови. І тоді в їхньому мовленні звичними стають стилістичні помилки на зразок: «у місяці березні», «витрачання коштів за цільовим призначенням», «кількісне збільшення», «для здійснення перевірки», «мозолі на долонях рук», «відступати назад», «моя власна думка», «моє особисте враження», «температура повітря — плюс 5 градусів тепла». А в побутовому вжитку часто чуємо «кровать», «форточка», «ковьор», «полотенце», «тряпка», «убрано», «часи», «прийомник» і т. ін. Така мовна неохайність негативно позначається на чистоті мовлення, яка є свідченням і культури мислення, і культури поведінки (За Н. Бабич).

II.     Виправте наведені автором як приклад мовні помилки. Поясніть, чому їх припускаються.

Допоможіть знайти помилку!

— Необхідно написати об’яву про завтрашнє міроприємство. Хто зможе? — запитала староста Марічка.

— Навряд чи саме таке завдання ми зможемо виконати, — відповіла Тетяна.

128.1.   Прочитайте і визначте вид кожного складного речення. Запишіть їх, розставляючи розділові знаки. Підкресліть граматичну основу кожної частини складного речення.

1.1 випливає із золотистих серпанків мамина усмішка і слово ревної молитви стоїть на колінах перед образами і сестриця- пісня на крилах високого голосу літає під білою стелею хати і мають крилами вишивані рушники зі стін як райські птахи і великодня паска сяє на маминих руках як сонце і вишня притулилася до вікна та заглядає в шибку кожним листочком ніби зійшла з небес щоб на землі берегти отчу хату (За Я. Гояном).

2.      Слово ніжне будить у нас людину слово ніжне освячене любов’ю до найдорожчого на землі слово ніжне сходить зорею й яскравіє доки людина живе для добра доки мудрість і праця квітчають землю доки живе в людині жага творення... (І. Вихованець). 3. Споконвіку в народі побутує думка хто першим побачить цвіт ліщини тому весь рік посміхатиметься щастя (П. Стефанов). 4. Чумацький Шлях лежить над степом і мабуть не знає що давно вже він перестав бути чумацьким, що не скриплять попід ним лозяні мажі* наповнені сиваською сіллю не розвіває вітер чуби-оселедці запорізьких вершників, що одна назва лишилась у нього чумацька (М. Руденко). 5. Бувалі люди запевняють коли з неба сиплються блискавиці то взагалі не варто роззявляти рота аби туди випадково не заплигнула погань рятуючись від Божого гніву (3 журналу).

II.     Накресліть схеми першого та п’ятого речень.

III.              Доберіть ілюстрації до речень, використовуючи Інтернет.

 

 

Агатангел Кримський

Видатні українці

129.1.   Спишіть текст, уставляючи пропущені літери й розділові знаки. Умотивуйте уживання розділових знаків.

Значні здобутки мають українські вчені-мовознавці в ділянці орієнталістики (сходознавства). Щоправда імен тут не густо але чого варте одне-єдине ім’я Агатангела Юхимовича Кримського. Його учень колишній професор Київського університету Тауфік Кезма назвав Кримського сонцем науки. Справді чи може ще хтось зрівнятися з А. Кримським ш..ротою наукового діапазону? Він знав понад 60 мов залишив після себе близько 1000 наукових праць а ще літературні твори вірші, в..ликий роман, п..р..клади з інших мов. Учений об’єднував у собі сходознавця славіста письменника і перекладача. Він знав арабську фінікійську арамейську вавилоно- ассирійську хамітську та інші мови.

А. Кримський один з видатних сходознавців світу. Знають його і в країнах Близького Сходу шанують іранці таджики туркмени. А ефіопс..кі школярі в далекій африканській країні й досі вивчають мову за підручником написаним українським ученим.

Дослідник обрав не звідану до нього в Україні царину* сходознавство аби якнайкраще прислужитися рідному народові, підняти його на вищий щабель* духовного розвитку. Завдяки А. Кримському не стало білої плями в нашій науці вона була заповнена більш ніж достойно (За А. Матвієнко).

II. Складіть за текстом кілька запитань для однокласників.

 III. Виконайте завдання за текстом.

1. Випишіть із тексту слова на орфограму «Велика літера і лапки у

власних назвах».

2. Поясніть значення виразів біла пляма, сонце науки.

3. Визначте розряд за значенням ужитих у тексті прикметників.

4. Поясніть правопис виділених слів.

5. Виконайте пунктуаційний аналіз одного складного речення (за власним вибором).

 130. Ознайомтеся на сайті Інтернету uk.wikipedia.org з інформацією про українських мовознавців і підготуйте стисле повідомлення про них.

Бібліографічне бюро

Тєлєжкіна О. О. Українська мова. Навч.-практ. довідник. — Харків:

Ранок, 2009.

Годована М. П. Словник-довідник назв осіб за видом діяльності. — К.:

Наук, думка, 2009.

 

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

 

Конспект публічного виступу

 

Конспектування — це процес розумової обробки і письмової фіксації прочитаного чи проаудійованого тексту, результатом якого є запис, що дає змогу його авторові одразу чи через деякий час із необхідною повнотою відновити отриману інформацію.

О. Шуневич

 

131. Пригадайте. Що таке конспект? З якою метою ви використовуєте конспект у своїй навчальній діяльності? З якою метою складають конспекти вчені, лектори, учителі?Зверніть увагу! Конспект — це особливий вид тексту, в основі якого лежить аналітико-синтетична переробка інформації (вихідного тексту). Мета цієї діяльності — виявлення, систематизація й узагальнення (з можливою критичною оцінкою) найціннішої (для того, хто конспектує) інформації.

Конспект є вторинним щодо вихідного тексту, тобто конспект — це самостійний вторинний текст. Як будь-який текст, конспект має його основні ознаки: змістову, смислову й структурну цілісність.

132. Прочитайте текст. Розкажіть, які бувають види конспектів. Що лежить в основі кожної класифікації конспектів? Складіть схему «Види конспектів».

Конспекти класифікують:

• за обсягом (за ступенем стиснення): короткі, детальні (розгорнуті), змішані. Для короткого конспекту відбираються лише найважливіші положення, факти: у детальному конспекті фіксуються також докази висунутих положень, пояснення, ілюстративні матеріали; змішаний конспект передбачає поєднання цих двох способів фіксації інформації, він припускає викладення деяких елементів першоджерела у вигляді пунктів плану, тез, схеми тощо;

• за кількістю опрацьованих джерел: монографічні (складені за одним джерелом), оглядові (зведені), складені за кількома джерелами на одну тему;

• за ступенем відповідності першоджерелу: інтегральний і селективний. Інтегральний передає всі основні положення й найважливіші смислові зв’язки, тобто всю смислову сітку першоджерела. Селективний конспект містить окремі елементи першоджерела, що мають новизну й значущість для упорядника, але в сукупності не відображають основних положень першоджерела. Селективний конспект має індивідуальний характер, відображає конкретні потреби упорядника в певній інформації.

Конспект може складатися для особистого користування (для себе) й для інших (За Ю. Виборновою).

133.1.   Опрацюйте матеріали виступу відомого вітчизняного мовознавця Любові Мацько на радіо в передачі «Говоримо українською». Складіть конспект.

Добридень, шановні телеглядачі! Моє поважання Вам! Сьогоднішня передача «Говоримо українською» — це наша листовно-ефірна розмова.

Вітаючись із Вами, думаю, як це зробити так, щоб відповідало і ситуації спілкування, і законам та традиціям нашої мови, і не було так дуже офіційно.

Вітання, прощання, вибачення, побажання, пошанування, зичення, знайомство, прохання, згода, відмова, подяка, співчуття, розрада, схвалення або заперечення, сумнів, докір, зауваження. Це мовний етикет, усталені віками вирази, які допомагають нам спілкуватися й порозумітися один з одним, через які в:- .вллється наше ставлення до співрозмовників, а відтак і наші особиста культура.

Українська мова, окрім цього, звичного, загального Добридень!. Добрий день!, Добрий ранок!. Добрий вечір!, має і такі більш урочисті вітання: Чолом Вам!, Моє шанування!. Моє поважання!, Мир вам у хату!. Слава Ісусу!, Слава Богу! (Навіки слава), більш конкретні побутові: Дай Вам, Боже, щастя! здоров’я, розум добрий!, інтимніші форми: Здоров’ячка!, Вітаннячко!, Привіт!, Гратулюю!, Як ся маєш? тощо.

Про потребу ширше вводити українські вітання пише депутат Нововолинської міськради Ярослав Федорович Федина. Він пропонує відродити народне вітання Бог на поміч! Окрім поширеного літературного До побачення!, пропонуємо й інші формули прощання: Всього найкращого!, Щасливо!, Всього доброго!. До зустрічі!, Щасти Вам!, Щасливої дороги!. Прощавайте!, Хай щастить! До них можна додати ще й такі: На все добре!. Будьте здорові!, Хай Бог помагає!, жартівливе: Бувайте та нас не забувайте!

Українська мова має чимало варіантів формул ввічливого вибачення. Це: Вибачайте!, Вибачте!, Пробачте!, Простіть!, Даруйте!, Перепрошую! та вирази: Я не хотіла Вас образити; Якщо можете, простіть мені; Шкодую, що образила Вас; Мені соромно за свою необачність; Боже, як це було нетактовно з мого боку!; З мого боку це було нетактовно; Не гнівайтесь на мене; Не ображайтесь; Я завинила перед Вами; Маю надію, що Ви мені вибачите; Чи можу сподіватися на прощення? Сподіваюсь на Вашу доброзичливість. І звичайне: Я більше не буду!

Особливим колоритом забарвлені українські звертання, бо українська мова має для них окрему кличну форму (це її сьомий відмінок): мамо!, тату!, бабусю!, дідусю!, брате!, сестро!, паничу!, панночко!, пане!, пані!, панове!, земле!, Україно!

До громади, гурту можна звертатися: Шановна (вельмишановна, високоповажна, достойна) громадо!, Шановне (вельмишановне, високоповажне, достойне) товариство!, Шановні (вельмишановні, дорогі) товариші! (бо це ближчі люди), Шановні добродії, добродійки!, Колеги!, Шановне (вельмишановне) панство!, Панове!, Високодостойні пані й панове!, Високоповажні гості!, Шановні, любі панни й паничі!, Шановні, високі (дорогі) гості!. Дорогі (любі) друзі!, Дорогі учні (студенти, випускники )!, Дорога родино! Отже, вибір є.

Багатьох людей хвилює доля слів пан і товариш. Класова пильність, до якої нас привчили у XX столітті, розводить ці слова на різні сторони барикад. А між тим, вони не антагоністи*. І звертання панове товариші!, панове товариство!, панове громадо! в багатьох ситуаціях може бути цілком слушним.

Слово товариш дуже давнє в нашій мові. Воно походить від слова товар, яким називали великі гурти худоби. І зараз слово товар має це значення. Худобу переганяли на далекі відстані на нові пасовища та на великі ярмарки для збуту чи обміну. Перегони ці були важкими, виснажливими. Людей, що займались ними і витримували ці незгоди, називали товаришами. Це надійні, перевірені і вірні люди. Слово пан також є дуже давнім. Учені вважають, що воно прийшло в нашу мову з давньоіндійської і означало й означає «просвітлений, освічений, благородний», той, кому Творцем дарована інтелектуальна вищість. Значення «багатий, багатій» додалося до цього слова значно пізніше, бо такі люди, як правило, не були бідними.

Щоб переконатися, наскільки приємними можуть бути привітальні формули, звернімося до українських письменників, чия творчість залишила нам кращі взірці українського мовлення.

Панас Мирний починав свої листи такими звертаннями:

до Михайла Старицького — Вельмишановний добродію Михайле Петровичу!;

до Миколи Лисенка — Славетний наш Бояне, сьогочасний Кобзарю Миколо Віталійовичу!;

до Марії Заньковецької — Дорога і вельмишановна добродійко Маріє Костянтинівна, ясна зоре нашого кону, славетна пані добродійко!;

до Михайла Коцюбинського — Вельмишановний пане добро дію Михайле Михайловичу!;                              

до Марка Кропивницького — Батьку нашого кону, високоталановитий артисте Марку Лукичу!;

до Олени Пчілки — Сестро по зброї, високошановна добродійко Ольго Петрівно!; До Вас завжди душею і серцем прихильний Панас Мирний;

до Олександра Русова — Невсипущий наш трудівнику та щирий громадянине Олександре Олександровичу!

Леся Українка також дуже шанобливо і сердечно зверталася до адресатів:

до Агатангела Кримського — Вельмишановний і дорогий товаришу!;

до Михайла Павлика — Шановний друже!; Любий друже!; до Івана Франка — Високоповажний добродію! Метре!; до Ольги Кобилянської — Дорога товаришко! Любий, далекий лотосовий квіте!;

до родини — Дорогі мої!; Люба мамочко!

Михайло Коцюбинський звертався у листах до друзів і рідних так:

до Наталі Кобринської — Високоповажна добродійко!; до Нечуя-Левицького — Високоповажний і дорогий Іване Семеновичу!;

до Тичини — Любий пане Павле!;

до дружини — Серденько моє любе!; Серденько моє миле!; Добридень тобі, моя дружинонько!; Добрий вечір моє серденько!; Дорога Вірунечко!; Дорога моя голубонько!

Завершуємо передачу замальовками-вузликами на пам’ять Валерія Маслюка:

— О, пані Маріє! О, пані Маріє! Ім’я це мене і бентежить, і гріє.

— О, панно Марічко! О, панно Марічко! Моя ви волошко! Моя ви смерічко!

II.     Який вид конспекту ви обрали? Чому?

Бібліографічне бюро

Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. 0. Арешенков, Т. М. Віняр та ін. — К.: Рад. школа, 1990.

Антисуржик. — Львів: Світ, 1994.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити