Українська мова 11 клас

НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ



§9. Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту


Ах, скільки радості, коли так любиш землю, Коли гармонії шукаєш у житті.

П. Тичина


165.1.   Прочитайте виразно. Доведіть, що це текст. Визначте тему й основну думку.

ПАМ’ЯТНИЙ ДЕНЬ

Стою зачарований серед весняного поля. Рясний, теплий дощ прошумів над зеленими нивами, сіра хмара розтанула, проясніле небо веселкою позичає воду в щедрого Дніпра. Гроза пройшла, тільки десь стороною, за обрієм стугонять віддалено


Пам’ятник воінові-визволителю в Берліні


громи. Стою схвильований серед золотих рос. Мені здається, що осяяні урочистим салютом небеса рокочуть залпами могутніх гармат і вітають день нашої Перемоги.

З кожною весною ми відходимо все далі від того пам’ятного травня, коли стихли громи війни і над світом в ясних салютах перемоги народився відвойований мир. І став тоді на площу переможеного Берліна безсмертний солдат з граніту і бронзи, став на варті миру й життя.

В одній руці він затис меч справедливості, а другою притуляє до своїх грудей врятоване ним дитя — надію і майбутнє людства (І. Цюпа).

 II. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання за текстом.

1. Визначте, яким способом пов'язані речення в тексті — послідовним (ланцюговим) чи паралельним.

2. Які ключові слова визначають його тему?

3. Яку інформацію містить текст?

166.1.   Прочитайте мовчки.

Текст як лінгвістичне явище характеризується такими ознаками: зв’язністю, цілісністю, інтенційністю (авторською метою), інформативністю, ситуативністю (зв’язністю з контекстом), членованістю (наявністю смислових частин — мікротем), інтегративністю (єдністю цих частин), модальністю (особистісним ставленням), розгорнутістю, послідовністю, динамізмом зображуваного тощо.

Серед названих ознак найважливішими є зв’язність і цілісність. Зв’язність — ознака, що характеризує особливості з’єднання всередині тексту його елементів. Цілісність пов’язана зі смисловою єдністю.

Ознаками, які характеризують текст як результат комунікації, є смислова цілісність (тематична єдність), комунікативна єдність і структурна єдність.

Тематична єдність охоплює змістову структуру елементів тексту і його логічну будову.

Комунікативна єдність визначається комунікативною цілеспрямованістю тексту.

Структурна єдність забезпечується мовними засобами, що використовуються в тексті (3 підручника).

II. Поміркуйте. Чому саме такими ознаками характеризується текст? Укладіть словничок лінгвістичних термінів.

Живе поезія у мові

167.1.   Прочитайте виразно вірш.

                                  РАНКОВИЙ СОНЕТ

Ти — вся любов. Ти — чистота,

Довірливість благословенна.

Твоя краса мені свята,

Твоя любов мені священна.

Трояндо неба і землі,

В тобі всі їхні барви грають…

У мене сльози розцвітають,

Цвітуть думками на чолі.

В будинок твій я входжу, наче в сад.

І для тривог моїх, турбот моїх, досад

Мені дарує він красу землі і неба.

Я першим поглядом завжди дивлюсь на тебе,

Тобі присвячую я літ своїх світання,

Весну думок, весну свого кохання.

М. Вінграновський

     II. З якою метою автор використовує особові займенники?

III. Яку функцію в тексті виконує звертання Трояндо неба і землі?

IV. Проаналізуйте вірш за планом.

1.  Визначте тему й основну думку.

2.  Якими засобами забезпечується зв’язність і цілісність тексту?

    3.   Які ще ознаки тексту можна виявити в ньому? Аргументуйте свої міркування.

168.      Розгляньте схему. Пригадайте. Спираючись на відомості про текст, засвоєні вами в основній школі, побудуйте розповідь у науковому стилі на тему «Місце тексту в спілкуванні людей». Скористайтеся поданим на с. 121 планом.



1. Що таке текст?

2. Чому для нього обов’язкові тема й основна думка?

3. Яку роль у творенні тексту відіграють співрозмовники?

4. З якою метою твориться текст?

    5.  Чому необхідно у творенні тексту враховувати обставини мовлення?

6. Яку роль у творенні тексту відіграють стиль і тип мовлення?

Комунікативний практикум

169.1.   Побудуйте висловлювання на тему «Краса в моєму розумінні».

Як сюжетну канву використайте висловлювання видатних людей.

1. Краса врятує світ (Ф. Достоєвський). 2. Краса людини — це і досконалість тіла, і сила волі (Н. Ужвій). 3. Краса — це вічність, що триває мить (А Камю). 4. Краса — змагання до досконалості (Леся Українка). 5. Краса є лише обіцянням щастя (Стендаль). 6. Бог творить красу не тільки навколо себе, Він Сам за своєю сутністю також є Красою (А. Кентерберійський).

II. Зробіть висновок. Чому текст, а не окремі речення забезпечують взаєморозуміння під час спілкування людей?

170.1.   Прочитайте уважно. Доберіть заголовок до тексту і складіть план.

Мова професійного спілкування є соціальним варіантом сучасної літературної мови, якою послуговуються переважно представники певної професії…

Професійна мова забезпечує різні комунікативні потреби в професійній сфері, виділяється відповідно до сфери трудової діяльності.

У кожному виді професійної мови виокремлюють наукову мову, професійну розмовну мову певного виду діяльності, яку формують, зокрема, професіоналізми, жаргонізми, і розподільну мову (наприклад, мова продавця, мова реклами, мова агітації тощо).

В основу професійної діяльності покладено наукові знання. Відповідно мова професійного спілкування тісно пов’язана з науковим стилем. Наукове спілкування теж належить до професійного спілкування, але не тотожне йому, оскільки не охоплює всі сфери трудової діяльності.

Головним завданням мови професійного спілкування є забезпечення професійної діяльності (З посібника).

II.     Випишіть слова-терміни й з’ясуйте їх значення за тлумачним словником.

III.    Зробіть висновок. Доведіть, що професійне спілкування можливе у формі діалогу, полілогу й монологу.

171.1.   Прочитайте репліки діалогу. Визначте тему й основну думку кожного. Доведіть, що це тексти, яким властиві зв’язність, завершеність.

1. — Як Вас звати, скажіть, будь ласка!

— Лоза Роман Сергійович.

    —  Скільки Вам років?

    —  Двадцять три.

—    Як довго у Вас болить нога?

—    Майже тиждень.

2.    — Хотів би з вами познайомитися. Мене звати Ігорем.

—    Я — Сергій. А це мій брат Сашко.

—    Мені про вас багато розповідали!

—    Приємно чути.

II.     Спрогнозуйте ситуації, в яких відбувається спілкування.

III.    Чому в першому варіанті вжито займенник ви з великої літери, у другому — з маленької? Назвіть учасників розмови.

Антисуржик

172. Складіть діалог з висловами правого стовпчика.

Грошовий перевод Електронна переписка Проявляти інтерес В залежності від Факти говорять Поступив до інституту Грошовий переказ Електронне листування Виявляти інтерес Залежно від Факти свідчать Вступив до інституту

173.1. Прочитайте уривок із роману Сергія Плачинди «Степова сага». Визначте стиль і тип мовлення.

Якось з’явився у наших краях побіля Понту, моря Чорного, велетень Геракл. Мандрував собі преславний звитяжець і, гуляючи, відібрав у потвори Геріона гарних коней, гарячих, баских, вороних. Попасти погнав їх у напрямку Борисфена. Тут і застала Геракла зима. Одного разу велетень, закутавшись у левину шкуру, преміцно заснув, а коні зайшли далеко у володіння Гілеї. Вона помітила їх, загнала у степи.

Прокинувся Геракл і став шукати коней. Довго ходив степом, аж доки, нарешті, забрів, як пише Геродот, у Полісся, — тобто у місцину, що на самій півночі степового океану.

Перед велетенською, гарно розмальованою печерою уздрів герой Гілею.

Довго стояв він, зачарований її красою. Глибоко вразили велетня її очі, і коси, і білі груди, і ніжні руки, і вкриті зеленою блискучою лускою округлі стегна.

Нарешті мовив Геракл:

— Царівно Гілеє, чи не бачила ти моїх коней вороних?

— Бачила і заняла їх, бо столочили вони мої сріблясті трави.

— Який викуп візьмеш ти, богине?

— Я хочу, щоб ти став моїм мужем.

З радістю згодився Геракл, бо дуже гарна була Гілея. Зажили вони разом, любо й мило. Народилося в них троє синів: Агатирс, Гельон і Скіф.

Одного разу сказала Гілея своєму мужеві:

— Бачу, Геракле, сумуєш ти за своєю вітчизною. Що ж, іди собі додому. Я маю трьох синів, і мені більше нічого не треба. Тільки одне прошу порадити: що з ними робити, коли виростуть? Залишити тут? Послати до тебе? Але кого з них поставити володарем країни?

Мовив Геракл:

— Спасибі, що відпускаєш мене до Еллади. Багато зборов я велетнів, а от краси твоєї і чар твоїх здолати не зміг… Ось мій лук і мій золотий черес з мечем, хто з синів у зрілості натягне тятиву і кого найтугіше охопить черес*, тому й володарювати в Гілеї. Інші хай ідуть у чужі краї здобувати собі долю…

 II. Виконайте завдання за текстом.

1. Визначте тему й основну думку тексту.

2. З’ясуйте, яку роль у тексті виконує діалог.

3. Визначте, чи забезпечують зв’язність і цілісність тексту репліки діалогу.

4. Випишіть ключові слова, що забезпечують послідовність викладу змісту.

Складаймо професійне портфоліо

174.1.   Прослухайте аудіозапис текстів, визначте стиль кожного. Що означає заголовок у першому тексті: тему чи основну думку? Як виражається логічність, аргументованість викладу в науковому стилі?

1. Природничий напрям

ПРИРОДНІ НАЦІОНАЛЬНІ ПАРКИ

Природні національні парки — це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Національними природними парками України є Шацький, Подільські Товтри, Яворівський, Святогірський, Азово-Сиваський, Карпатський, Синевир та інші (Із кн. «Світ моєї України»).

2. Спортивний напрям

Правила малого футболу допускають велику свободу у виборі майданчика, воріт, чисельності команди і тим самим роблять його привабливим і доступним у будь-яких умовах. Ось основне з цих правил. У міні-футбол грають на майданчиках завдовжки від 30 до 60 метрів і вширшки від 15 до 35 метрів. Для цієї мети використовують також баскетбольні, хокейні майданчики, тенісні корти і спортивні зали.

У грі беруть участь дві команди з 4—8 гравців кожна. Тривалість гри — від 30 до 50 хвилин. Час гри ділиться на дві половини з десятихвилинною перервою. Гру ведуть в основному за правилами великого футболу. Проте є і деякі відхилення. Правило «поза грою» відміняється. Дозволяється торкання м’яча об бічні борти і стіни, що створює нові можливості для обведення супротивника і розпасовки м’яча. Під час матчу дозволяється замінювати будь-яку кількість гравців необмежену кількість разів (О. Назаров).

3.    Суспільно-гуманітарний напрям

ЗОЛОТЕ СЛОВО МОНОМАХА

Володимир Мономах увійшов в історію не тільки мудрим і далекоглядним правителем, однією з найавторитетніших постатей Київської Русі, а й відомим, по-справжньому талановитим письменником, чиє слово ось уже стільки століть не змізерніло і не змаліло в своїй мудрості.

Як відомо, цей князь дбав про просвіту рідної землі, кохався в книгах, вільно володів п’ятьма мовами. Після нього лишилася ціла рукописна збірка творів — знамените «Поученіє» дітям, лист до князя Олега й молитви. Його звертання до дітей не раз вставлялося до літописів, що незмірно посилювало їх моральним пафосом і високою літературною майстерністю.

«Поученіє» — це слова зрілої, вже немолодої людини про те, як належить жити в світі, яких непорушних законів треба дотримуватися. Всі ті закони продиктовані вимогами християнської моралі, спрямованої на очищення помислів людських і виховання в дусі доброзичливого ставлення до всіх на світі, а надто — всіх знедолених і нещасних (3 підручника).

Комунікативний практикум

II.     Виберіть текст, що відповідає вашому профілю навчання, й перекажіть, доповнивши додатковою інформацією. План переказу запишіть.

Комунікативний практикум

175. Побудуйте усне міркування на тему «У щастя людського два рівних ^ є крила — … красиве і корисне» (М. Рильський).

Бібліографічне бюро

Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Т. М. Віняр та ін. — К.: Рад. школа, 1990.

Пентилюк М. І. Культура мови і стилістика. — К.: Вежа, 1994.


РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ


Переказ із творчим завданням


Він був і навічно залишиться великим Літописцем і поборником України-Руси.

Федір Шевченко



Видатні українці

176.1.   Прочитайте. Доведіть, що це публіцистичний стиль.

У драматичній історії нашого народу є великі постаті, яких ніколи не огорне темінь забуття, які завжди будуть з Україною, попри лихоліття і незгоди, байдужість і духовне зубожіння. До них насамперед слід віднести Михайла Сергійовича Грушевського — першого Президента України, найвидатнішого нашого історика, ученого світового рівня.

Ми повинні бути сильними, вільними і багатими, щоб нас поважали; ми повинні бути миролюбними, щоб нас не боялись; ми повинні бути розумними, підприємливими, щоб з нами шукали співробітництва; ми повинні бути справді демократичними, щоб допомагати своїм прикладом здобувати свободу іншим. Символічно, що в цьому ми також продовжуємо й розвиваємо ідеї Грушевського.

Наш священний обов’язок — забезпечити духовне відродження української нації, гарантуючи водночас вільний національно-культурний розвиток усім національностям, що складають народ України.

У цьому зв’язку особливо хотів би наголосити на баченні М. Грушевським засад національної політики. Він уважав, що Україна — не лише для українців, а для всіх, хто живе в Україні, а живучи — любить її, а люблячи, хоче працювати для добра краю і його людності, служити їй, а не оббирати, не експлуатувати для себе.

М. Грушевський єднав інтереси Західної України й України Східної. Він немовби вивищувався над політичними пристрастями, бо дав для українського народу національну ідею — історичну закономірність здобуття українським народом державності. Лише злагода дасть нам змогу побудувати нову, вільну, суверенну державу — державу народну і для народу, для його блага, процвітання, щастя.



Михайло Грушевський


Михайло Сергійович Грушевський поклав усе своє життя на вівтар справи українського національного відродження, створення незалежної Української держави. У нашій пам’яті він завжди залишається і як автор монументального дослідження "Історія України-Руси", і як один з головних творців самої історії.

Доки жива Україна — житиме з нею в наших серцях талановитий і самовідданий її син — Михайло Грушевський (Л. Кравчук).

II. Які думки і почуття викликають у вас думки автора? Що єднає двох видатних українців — колишніх Президентів України М. Грушевського і Л. Кравчука?

177.1.   Прочитайте текст. Визначте мікротеми й запишіть у формі простого плану.

Михайло Грушевський сягнув далі всіх своїх попередників — він перший історик, який досліджував історичне минуле всіх українських земель.

Великий українець був скромною, порядною людиною і водночас титанічним інтелектуальним трударем, який підготував і опублікував близько двох тисяч оригінальних праць не тільки з історії України і світу, а також з української літератури, соціології, етнографії, фольклору та інших галузей знань.

Наприкінці 2011 року Україна та міжнародна громадськість відзначатимуть 135-річчя з дня народження Михайла Сергійовича Грушевського. Знаменна подія стане наступним етапом у справі остаточної реабілітації й справедливого поціновування в нас видатної ролі та воістину золотої спадщини цієї всесвітньо відомої особистості (Ф. Шевченко).

II. Яку сторінку з життя М. Грушевського розкриває автор?



Пам’ятник М. Грушевському в Києві


Комунікативний практикум

178.1.   Розгляньте фотоілюстрації до попередніх вправ. Яким постає на них М. Грушевський?

II.     Складіть усний портрет ученого.

179.1.   Прослухайте текст. Визначте тему й основну думку. Доведіть, що це текст наукового стилю й виконує інформативну функцію.

Михайло Грушевський походив з родини Грушів-Грушевських, що загніздилася в Чигиринському повіті на Київщині. Цей рід, мабуть, був колись козацький. Уже в часи Богдана Хмельницького виступає військовий писар Іван Груша, «чоловік дуже освічений і розумний», що часто бував у різних посольствах і на переговорах. Пізніше Груші замінили шаблю на хрест — стали панотцями, але багатством ніколи не славилися.

Батько Михайла, Сергій (1833—1901), був сином диякона. Своєю енергією та здібностями добув він вищу освіту, закінчив Київську духовну академію, але свячення не прийняв, а почав учителювати.

Сергій Грушевський був спокійний, урівноважений. Він підтримував зв’язки з визначними українськими діячами і не шкодував грошей на громадські потреби. Свою приязнь до українців зумів він передати своїм дітям.

Мати Михайла Грушевського, Глафіра, походила з давньої священицької родини Опоків-Опоцкевичів, широко розгалуженої в південно-західній Київщині.

Народився Михайло Грушевський 29 вересня 1866 р. в м. Холмі. Батько його був тоді там учителем греко-уніатської гімназії, а проживав у будинку духовної семінарії. Там і побачив світ Михайло (тепер там римсько-католицька духовна семінарія). Через три роки батько переселився на Кавказ, жив то у Ставрополі, то у Владикавказі та займався там організацією шкільництва.

Тут, на чужині, наш великий історик прожив свої дитячі роки. На вразливу душу хлопчини мав великий вплив вид далеких гір із верхами, снігом укритими. Ті гори навівали на нього думки про якесь дивне, казкове царство. Дивували дитину постаті верховинців на конях, у різнобарвних убраннях, зі зброєю, з кинджалами, що з гір з’їжджали на долини. Чудна й незрозуміла була мова всіх тих верховинців — грузинів, черкесів, осетинів та інших народів Кавказу. Займали його уяву їх рухи, сміхи, сварки, небачений побут, звичаї і традиції. І часом тільки серед тої чужоземної юрби ваговитий кубанський козак, який нагадував далеку, незнану ще Україну…

До школи Михайло пішов пізно. Батько, досвідчений педагог, віддав його до нижчого класу, ніж дитині роками належалося, дарма, що він був дуже добре з дому підготовлений до того класу. Боявся, щоб хлопець не мав труднощів у науці. До того ж школа була чужа, російська, і батьки хотіли довше мати дитину під своїм оком…

Кожні три роки батько діставав довшу відпустку на вакації*, і тоді ціла родина виїздила в Україну провідувати широко розгалужену родину. Ці подорожі батько використовував на те, щоб у синові укріпити й поглибити любов до рідного краю, до його природи, до народних звичаїв, до української мови, пісні й поезії. Отак Михайло не тільки не відчужився від України, а дуже рано цілим серцем і душею припав до свого народу.

Службу Україні молодий гімназист почав з письменницької праці. Вакації 1884 року він призначив на те, щоб добре вправитися в писанні оповідань українською мовою. Перша спроба його пера були оповіданнячка «Страшний свідок», «Остання кутя» (різдвяні звичаї, які знав із власних переживань), — але ці оповідання його самого не вдовольнили.

Таким чином, молодий Грушевський ще гімназистом став уже українським письменником.

Скінчивши гімназію, Михайло вступив до університету св. Володимира в Києві на історико-філософський факультет.

Молодий Грушевський, що здавна бажав попасти до Києва і сподівався знайти тут огнище української наукової й письменницької праці, з приходом до Києва був прикро розчарований. Не було прихильного проповідника, треба було самому шукати собі шляху. До того ще батько, наляканий тодішніми студентськими розрухами, побоюючись за гарячу вдачу сина, взяв у нього слово, що він не братиме участі в роботі ніяких студентських гуртків. І молодому парубку довелося жити відлюдьком, окремо від живого світу, поринути тільки в науку. Затиснув зуби й виконував усе, що наказувала школа. Але в душі в нього кипіла гаряча кров революціонера. Він поклав собі працювати для України (І. Крип’якевич).

 II. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання за текстом.

1. Якого стилю текст?

2.Що нового ви дізналися про М. Грушевського?

3. У якій сім’ї зростав і виховувався майбутній учений і політичний діяч?

4. Знайдіть у тексті й випишіть слова, що характеризують особу М. Грушевського.

5. З якою метою автор розповідає про батьків ученого?

6. У чому вбачав молодий М. Грушевський служіння Україні?

III.    Виділіть у тексті смислові частини і складіть план.

IV.    Перекажіть текст, доповнивши відомостями з текстів попередніх вправ.

180. Прочитайте текст. Пригадайте. Що ви знаєте з попередніх класів про переказ із творчим завданням і які види таких переказів ви вже

виконували?

Переказ із творчим завданням у системі роботи над переказами в школі займає вищу сходинку складності, є перехідним етапом до твору, з його допомогою формуються життєво необхідні вміння сприймати (слухати й розуміти) почуте, відтворювати і продукувати (створювати власні висловлювання).

Специфіка переказу з творчим завданням полягає в можливості дати таку установку, яка буде сприяти формуванню та перевірці комплексу життєво необхідних комунікативних умінь, а саме:

•    самостійно визначити предмет і завдання висловлювання;

•    дібрати для їхнього вирішення необхідні мовні засоби;

•   будувати висловлювання відповідно до конкретних комунікативних завдань;

•   створювати власні самостійні висловлювання певного стилю, типу й жанру мовлення (3 журналу).

181. Зайдіть на сайт lHTepHeTywww.greatukrainians.com.ua і дізнайтеся більше про М. Грушевського. Виберіть найцікавіші факти його біографії.

Комунікативний практикум

182. Користуючись текстами наведених вище вправ, напишіть переказ у формі наукового повідомлення на тему «Видатний українець», доповнивши власними міркуваннями про роль М. Грушевського в історії й науці України.

Бібліографічне бюро

Великий українець: Матеріали з життя та діяльності М. С. Грушевського. — К.: Веселка, 1992.

Король В. Ю. Історія України. — К.: Академія, 1999.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити