Українська мова 2 клас (з навчанням російською мовою)

ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період

 

9 – 10 У казки в гостях (продовження)

 

мандрівниця (путешественница)

понад ставком (вдоль пруда)

хвилюватися (волноваться)

 навпростець (напрямик) одним духом домчу (мигом доставлю)

За Оксаною Іваненко

КАЗКА ПРО БІЛОЧКУ-МАНДРІВНИЦЮ

З кожним днем холоднішало. Маленька білочка, що заблудилася в лісі, оселилася в дуплі тремтливої осики. Але дупло було маленьке, незатишне. Часто вночі дощ мочив звірятко до кісток.

Білочка дуже сумувала. Вона розпитувала всіх, як їй переправитися на той бік ставка і знайти стару ялину, де жили її батьки.

—   Я перенесла б тебе на крилах,— сказала якась пташка. — Але боюсь, що ти зломиш їх.

— Я повів би тебе понад ставком,— сказав кріт. — Але мені ніколи. Я поспішаю збудувати нове житло під землею.

—   Я раджу тобі не хвилюватися,— зауважив їжак. — Краще подбай про зиму.

—   Я не хочу жити сама. Мені так сумно...— зітхнула білочка.

—   Ну, то йди до мене,— сказав їжак. — Тільки, звичайно, роби все, що я скажу.

Вони підійшли під велике дерево, де нападало багато листя. їжак почав качатися в ньому, і листя накололось йому на голки. Це була кумедна картина. Білочка розсміялася.

—         Що ж тут смішного? — закричав їжак. — Наколюй і ти листя!

Та білочка як не качалася, листя до неї не приставало. їжак розсердився і прогнав її.

Що ж було робити білочці? Довелося їй трохи запастися хоч чим-небудь на зиму. А дні минали. Вітер дув сердитіше, і згори почало падати щось біле, пухке й холодне.

Маленька білочка лежала в дуплі й тремтіла від холоду. Раптом вона побачила під деревом чиюсь білу вухасту мордочку. Це був заєць, З яким вона колись розмовляла.

—         Здрастуй, білочко! — загукав він. — А я таки знайшов твою стару ялину. Там твої батьки плачуть за тобою. Біжімо до них! Уже замерз ставок, і ми пострибаємо навпростець.

Маленька білочка зраділа.

—         Я хочу понести їм ті горішки і ягідки, що я назбирала,— сказала вона.

—         Добре. Ми зробимо ось що. Ти сідай мені на спину і бери в лапки гостинці. А я одним духом домчу тебе до старої ялини.

Вони так і зробили. А коло ялини вже чекали на білочку і тато, і мама, і брати, і сестри.

Що сталося з білочкою? Хто їй допоміг?

Перечитайте за ролями розмову білочки з лісовими мешканцями і спробуйте голосом передати характер кожного.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити