ЧАСТИНА ДРУГА Післябукварний період

 

24  Народні звичаї

 

 

 

левада — долина біля річки за уявленням — по представлению

НАРОДНІ ЗВИЧАЇ

Навесні пробуджується земля, оживає природа, а з нею — радісні надії та клопоти господарів. Після довгої та холодної зими можна, нарешті, вийти на залиті сонцем левади і заспівати на повен голос. Можна затіяти веселу гру.

Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні, першому весняному місяці, випікали обрядове печиво у формі пташок: діти, співаючи, носили його по селу, піднімали вгору, провіщаючи і закликаючи весну: «Весна, весна красна! Прийди, весно, з радістю, з великою милістю!»

Дівчата й хлопці збиралися у центрі села або на вигоні, водили хороводи, співали веснянки: Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати,

зиму проводжати!

Зимочка в возочку,

літечко в човночку!

Розкажи, як діти закликали весну.

ОЙ ВИХОДЬТЕ, ДІВЧАТА

Ой виходьте, дівчата,

та в сей вечір на вулицю

весну красну стрічати,

весну красну вітати.

Будем весну стрічати

та віночки сплітати.

А віночки сплетемо,

хороводом підемо.

ДІВЧАТОЧКА-ВОРОБ'ЯТА

Дівчаточка-вороб'ята,

радьмося.

Та виходьмо на травицю —

граймося!

Та виходьмо на травицю —

в добрий час.

Нема таких співаночок,

як у нас!

Як здавна українці зустрічали весну? Для чого випікали обрядове печиво? Вивчи одну з веснянок напам'ять.