МОВА І МОВЛЕННЯ

Усне і писемне мовлення

110

1. Розгляньте малюнки.

• Пригадайте казки, у яких є намальовані герої. Розкажіть.

Коли ми говоримо і читаємо вголос, це — усне мовлення.

2. Прочитайте тексти.

— Круть, Верть! — став гукати півник. — А гляньте-но, що я знайшов!

Поприбігали мишенята та й кажуть:

— Коли б його обмолотити.

— А хто молотитиме? — питає півник.

    — Мій котику, мій братику!

Несе мене лиска за кленові ліси, за крутії гори, за бистрії води.

Коли це жабка плигає:

— А хто, хто в цій рукавичці живе?

•  З яких казок ці тексти? Визначте межі.

•  Спишіть текст, у якому йдеться про прохання допомоги.

    •   Пригадайте казку «Колобок». Запишіть із пам’яті пісеньку головного героя казки.

3. Прочитайте текст, розкриваючи дужки.

Давним-давно на (земля) не було книжок. Люди не вміли їх робити. «Сторінками» тодішніх (книжка) були стіни печер, камені, вояцькі щити.

Першу книжку зробили в (місто) Пергама. Через те папір зі шкіри й назвали пергаментом. Але ці книжки були дуже (дорого).

У далекій Африці, на берегах річок, були зарості рослини — папірусу. Якось один чоловік розрізав стебло папірусу, висушив його й намалював малюнок. Фарба збереглася. Значить, на папірусі можна писати!

Але ці «книжки» дуже швидко ламалися.

Справжній папір навчилися робити набагато пізніше.

За Олександром Єфімовим

•   Про що ви дізналися з прочитаного тексту? Який це текст?

•   Спишіть перші два абзаци, розкриваючи дужки.

Запам’ятайте! Те, що ми пишемо, — це писемне мовлення.

Каліграфічно, охайно, розбірливо, красиво написаний текст — ознака культури писемного мовлення.

Прочитайте прислів’я.

Знання — сонце, книга — вікно.

Книга вчить, як на світі жить.

Поясніть, як ви розумієте ці прислів’я. Спишіть. Спишіть третій абзац вправи 3.