Українська мова 2 клас - Н.В. Гавриш - 2012 рік

Урок 100. Один у полі не воїн


САМОМУ ВОВКА НЕ ПОБОРОТИ

(Болгарська народна казка)

Вовк забрався в кошару й украв старого барана. Йде вівця і плаче. Зустріла її коза й питає:

- Чого ти так гірко плачеш?

- Як же мені не плакати? Вовк мого батька з’їв. Немає його більше на світі, тільки дзвіночок залишився. Піду поквитаюся з вовком.

- І я піду. У мене роги гострі.

А вівця так розхвилювалася, що з горя й страху не має.

- Не треба, - каже, - я й сама з ним упораюсь.

Іде далі, зустріла собаку. Дізнався той про її горе й каже:

- І я з тобою піду. У мене вовк двох братів загриз. Ти почни з вовком бійку, а я скочу йому на спину і загризу його.

- Не втручайся в мою справу, - каже вівця. - Я зараз так розлютувалася, що одним ударом його на землю повалю.

Пішла вівця битися з вовком сам на сам, а вовк її і загриз.

Вибігла коза помститися за подругу, вовк і її з’їв.

Пішов собака в ліс за братів помститися і теж додому не повернувся.

А вовк бігає лісом та й думає: «Хоча б не здогадалися всі вівці, всі кози і всі собаки напасти на мене разом. Ну, тоді мені й не жити!»

-    Чому плакала вівця? Що вона вирішила зробити? Хто пропонував їй допомогу? Чому звірі не подолали вовка? Поміркуй, чому так кажуть: «Один у полі не воїн»? Які справи краще робити гуртом?

Запам’ятай!

Російською мовою

Українською мовою

разволноваться

розхвилюватися

дело

справа

остался

залишився





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити