Урок 91. Жадібний з дружбою не в злагоді

 

- Чим ти можеш поділитися з друзями? А з незнайомою людиною? Чи можна поділитися своїм настроєм, усмішкою? А своєю бідою?

ЗАЯЧИЙ ХОЛОДОК

Колись, давним-давно, величезні ліси заячого холодку росли. І селилися в них зайці гамірливими селами і селищами. Тепер же заячий холодок лиш подекуди в лісі, під гіллястими кучерявими деревцями зайці люблять спочивати і вести довгі розмови про життя-буття.

Хтозна-звідки приблудився до Золотого бору капловухий Заєць. І такий же задавака і нахаба!

- Це мій холодок! - заявив, улігшись під одним деревцем. - І це мій! - вигріб собі ложе під іншим. - І це мій! - побіг під третє, зігнавши звідтіля зайчат.

- Хіба так можна?! - побігли скаржитись вони Дідові-зайцю.

- Не хвилюйтеся, - заспокоїв їх старий заєць. - Побачимо, що з того далі буде.

Пішли зайці на город по капусту. Капловухий Заєць вибрав найбільшого качана, силкується, аж ніяк не покотить.

- Облиш! - сказав йому заєць-дід. - Це наша капуста.

Поплентався капловухий Заєць у свій холодок ні із чим. Лежить, насурмонившись, лапу на лапу закинув. Аж чує: зайці збираються на город по моркву. І він з ними. Учепився за найбільшу морквину. Тягне.

- Облиш! - сказав йому Заєць-дід. - Хіба це твоя морква? Це наша!

Розсердився капловухий Заєць. Лежить у холодочку, не поворухнеться.

А зайці повсідалися на осонні, ласують морквою, капустою.

Капловухому мулько стало, важко лежати і їсти хочеться.

- Ідіть уже в холодок! - гукає до зайців.

- А хіба ж то наш холодок? То ж твій, - одказують йому зайці.

Капловухий Заєць як підскочить та як загаласує на весь ліс:

-    Це наш холодок! Наш!

А зайці як засміються! Отож-бо (Василь Чухліб).

-    Чи вмів товаришувати капловухий Заєць? Як його провчив Заєць-дід? Який урок отримав капловухий заєць?

Запам’ятай!

Російською мовою	Українською мовою
прибиться	приблудитися
насупиться	набурмоситися
плестись	плентатися