Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 16. ЗВУКИ ГОЛОСНІ Й ПРИГОЛОСНІ, ДЗВІНКІ ТА ГЛУХІ, ТВЕРДІ Й М'ЯКІ (ПОВТОРЕННЯ)

216. Роздивіться малюнок. Покажіть на ньому ротову й носову порожнини, губи, зуби, під­небіння, язик, нижню щелепу. Покажіть гортань. Зверніть увагу на розташування голосо­вих зв’язок.

* Поміркуйте і скажіть: що утворюють органи вимовляння?

Органами вимовляння творяться звуки мовлення.

За способом творення та особливостями звучання звуки мовлення поділяють на голосні та приголосні.

Якщо для повітря, що видихається, не виникає перепон, звуки утво­рюються тільки за допомогою голосу. Тому вони називаються голос­ними: [а], [о], [у], [е], [и], [і].

Якщо ж струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони, виникають шуми, які можуть до­даватися до голосу. Звуки, які утворюються поєднанням шуму та голо­су або тільки з шуму, називаються приголосними.

В українській мові 38 звуків: 6 голосних та 32 приголосні.

217. З-поміж позначених звуків вимовте спочатку голосні, потім — приголосні.

[м], [д], [а], [ш], [о], [у], [н], [б], [е], [ж], [и], [і], [г], [б].

* Розкажіть, як утворюються голосні звуки. Скільки голосних в україн­ській мові?

* За допомогою будь-якого голосного звука відтворіть мелодії 2-3 пісень.

* 3 чого утворюються приголосні звуки? Чи можна відтворити мело­дію за допомогою приголосного звука? Чому?

* Назвіть звуки, які переважають у текстах колискових пісень. Які вони за способом творення? Чому дитинку заколисують саме такі звуки?

218. Вимовте подані в двох рядках пари слів. Голосні чи приголосні звуки змінили звучання та значення слів кожної пари?

I. Липа — лапа. Сом — сум. Бук — бик. Лак — лук.

II. Білка — гілка. Грати — брати. Марина — малина.

* Складіть жартівливе речення, використавши в ньому одну з пар слів (на вибір).

219. Переставивши приголосні звуки, утворіть нові слова. Передайте новоутворені слова фонетичною транскрипцією.

ЗРАЗОК

Марка, літо, лід.

* У чому полягає відмінність у творенні звуків приголосних і голосних?

Як уже зазначалося, приголосні звуки утворюються поєднанням шуму та голосу або тільки з шуму. Шуми утворюються, коли струмінь видихуваного повітря наштовхується на створені язиком, губами та зубами перепони.

Приголосні звуки, які утворюються поєднанням голосу із шумом, на­зивають дзвінкими. Наприклад: [б], [д], [з], [ж]. При вимові дзвінких приголосних голосові зв’язки дрижать.

Приголосні звуки, які утворюються тільки з шуму, називають глухими. Наприклад: [п], [т], [с], [ш]} [х]. При вимові глухих приголос­них голосові зв’язки непорушні.

220. Прочитайте вірш. Поясніть, що спричинило плутанину в значенні слів.

Учора застудився

На ковзанці Пилип,

І лікарі сказали,

Що у Пилипа — грип.

Лежить він в ліжку кволий,

Од кашлю вже охрип,

Либонь, тепер до школи

Не скоро пустить грип.

— І чом це так на світі, —

Дивується Пилип, —

Грибів давно не бачу,

А захворів на гриб?

А ви, уважні друзі,

Сказати не могли б,

Як можна розрізнити

Звичайний гриб і грип?

Петро Сорока

* Якими звуками різняться слова, змішування яких призвело до непо­розуміння?

Окремі дзвінкі та глухі приголосні дуже близькі між собою за звучанням, місцем і спо­собом творення.

Наприклад, приголосні [б] і [п]. Відмінність між ними лише в тому, що [б] вимовляється з участю голосу й шуму, а [п] — лише з участю шуму.

Такі споріднені звуки становлять пару дзвінкого та глухого приголосних.

Пари утворюють такі дзвінкі та глухі приголосні:

дзвінкі

глухі

[д]

[т]

[з]

[с]

[ж]

[ш]

[г]

[х]

[ґ]

[к]

[дз]

[ц]

[дж]

[ч]

У поданих словах замініть глухий приголосний на парний йому дзвінкий так, щоб утворилося нове слово. Слова запишіть парами.

ЗРАЗОК

Слива, шити, серп, мимохіть, там, куля.

* З’ясуйте лексичне значення виділеного слова за Тлумачним словничком у кін­ці підручника.

Придумайте веселу історію, обігравши різні лексичні значення слів ко[з]а — ко[с]а.

У кожному з поданих слів назвіть дзвінкі та глухі приголосні.

Добро, правда, птах, спів, материн, пережити, любити.

* Вимовте слова ще раз. Поклавши пальці на гортань, перевірте: за вимови яких приголосних ви відчуваєте дрижання зв’язок, за вимови яких — ні. Зробіть висновок: у творенні яких приголосних звуків активна роль належить зв’язкам? У творенні яких зв’язки участі не беруть?

223. Прочитайте. Визначте слова, що мають у своєму складі лише дзвінкі приголосні. Назвіть слова, що містять тільки глухі приго­лосні.

1. Вслухаюся в колискову. Серед слів — котик, голуб, зозуля, сон, дитя, батько. А над усім цим — жінка, мати, у ніжному серці якої любов до дитини (За В. Скуратівським). 2. Ті солодкі пісні мати співала малому мені. 3. Нас обгортала ніжно, радо ота казкова доброта (П. Воронько).

* Визначте в речення слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте це значення.

* Роздивіться репродукцію картини Ганни Саливончик. Дайте картині назву, яка передає її головну думку.

* Які звуки найчастіше співає мама над колискою, щоб приспати дити­ну, — голосні чи приголосні? Чому?

* Чим запам’яталися колискові, які співали вам? Розкажіть про це. Чи потрібні дітям колискові за доби ґаджетів? Чому ви так вважаєте?

Ганна Саливончик. Колискова

Приголосні звуки бувають тверді та м’які.

М’якість приголосного звука у фонетичній транскрипції позначають скісною рискою [ ’ ] після літери: синь [с и н' ], сіль [с’ іл' ], льон [л'он], олень [і лен' ].

Знак м’якшення у звуковому записі не вживають, адже він не озна­чає звука, а вказує на м’якість попереднього приголосного.

224. Прочитайте. Назвіть слова, звучання яких розрізняється лише твердістю/м’якістю одного з приголосних. Вимовте ці пари приголосних.

1. Про нього кажуть; «Він неба син», бо птах цей любить не­бесну синь (А. Качан). 2. Лис Микита в лісі жив, лис Микита ліс любив (Г. Чубач). 3. Йди до мене, поруч стань! Плечі вгору, випрям стан! (З розмови).

* Чи змінила твердість/м’якість приголосного лексичне значення слова? Поясніть свою думку.

* За допомогою яких літер в указаних вами словах м’якість приголос­них звуків позначено на письмі?

* Чому знак м’якшення не використовують у фонетичній тран­скрипції?

225. Передайте прислів’я звукописом, паузу на місці коми позначте скісною рискою, на місці крапки — двома.

ЗРАЗОК

Де менше слів, там більше діла.

[де манше сл'ів / там б'3л'ше д'3ла// ]

1. Губами говори, а руками роби. 2. Де руки й охота, там гарна робота. 3. Без голови погано і рукам, і ногам.

* У кожному слові визначте голосні та приголосні звуки. Визначте при­голосні дзвінкі та глухі.

* Поясніть розділові знаки в реченнях.

226. Передайте слова фонетичною транскрипцією. У кожному слові вкажіть кількість літер і звуків.

ЗРАЗОК

Тінь[т'ін’] — 4 б., З зв.

День, ліс, льон, пісенька, сьомий.

У кожному слові визначте голосні та приголосні звуки, серед приго­лосних назвіть дзвінкі та глухі (усно).

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І ВІДПОВІДАЮ!

* Які ви знаєте звуки природи?

* Відтворіть кілька звуків людського мовлення.

* Чим відрізняються звуки мовлення від інших звуків довкілля?

* Чи всяке поєднання звуків мовлення є словом? Наведіть приклади.

*Наведіть приклади слів, лексичне значення яких змінюється від перестановки, додавання або віднімання звуків.

Виконайте тестові завдання онлайн

* Для чого використовують фонетичну транскрипцію?

* У чому полягає різниця між звуками голосними та приголосними?

* Як утворюються дзвінкі та глухі приголосні?

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Читання • Говоріння

ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ РОЗДУМУ

227. Прочитайте казку мовчки. Зверніть увагу: висловлюючись, ко­жен з її героїв свою думку пояснює, тобто підтверджує свої слова доказом.

Як птахи царя вибирали

Засумували якось птахи, що не мають вони царя.

— Нашою царицею має бути Сова! — сказала Ворона.

— Чому? Та тому, що в неї голова найбільша! Отже, вибрати царицею потрібно саме її.

— Ніяк Сова царицею бути не може, — занепокоївся Горобець, — бо вона малих пташок поїдає. Ось чому цариця з неї не вийде. Гарний цар був би з Журавля, тому що їсть він лише жаб із болота. Отже, вибрати на царювання потрібно саме його…

— Ще кращим царем буде Лелека! — втрутилася Синичка. — Він теж самими жабами харчується. До того ж має гніздо на самій верхівці дерева, йому видно далеко. Ось чому царя, кращого за Лелеку, годі шукати.

Та Лелека не схотів.

— Бути царем я не маю права, — пояснив він, — через те, що літаю у вирій. Царювати мусить птиця, котра живе тут цілий рік…

Царем вибрали Орла, тому що він найвище літає. Отже, вла­дарює над пернатим царством цей могутній і гордий птах (За мо­тивами народної казки).

* Дайте повні відповіді на запитання.

1) Чому пташиним царем обрали Орла?

2) Як це пояснено в казці?

3) Чому не обрали Сову й Лелеку?

4) Як це пояснили герої казки?

У роздумі йдеться про причини дій, явищ, ознак. До роздуму можна поставити загальне питання ЧОМУ?

Роздум буває розгорнутий і стягнений.

Розгорнутий роздум складається з трьох частин.

У першій частині висловлюють основну думку, яку потрібно довес­ти, — тезу.

У другій частині наводять доказ (або кілька доказів) на підтверджен­ня тези.

У третій міститься висновок.

Стягнений роздум складається з двох частин: тези та доказу.

Теза та доказ, як правило, поєднуються словами тому що; через те, що. Висновок може приєднуватися словами отже, таким чином.

228. Прочитайте байку вголос, визначте речення, що передають роздум.

Орел і Черепаха

На дубі, що похилився до води, сидів Орел. Черепаха говорила своїм сестрам:

— Покійна наша прабаба загинула, тому що почала навчатися в Орла літати, отже, згубило її, бідолашну, літання.

— Слухай-но, Черепахо! — обурився Орел. — Твоя премудра пра­баба загинула, тому що взялася не за свою справу (За Г. Сковородою).

* Укажіть у тексті розгорнутий роздум. Визначте в ньому тезу. Якими словами поєднано тезу й доказ? Яким словом приєднано висновок?

* Визначте в тексті байки речення, що передає її головну думку. Чи є це речення роздумом? Чому ви так вважаєте?

* Поясніть відмінність між роздумом розгорнутим і стягненим. Визна­чте в тексті стягнений роздум.

229. Прочитайте. Доведіть, що подані висловлення є зразками роз­думів.

I. Ставлення українців до ластівки завжди було доброзичли­вим, тому що вона уособлювала добробут у господарстві та щастя в родині. Таким чином, скривдити ластівку вважалося тяжким грі­хом.

II. Ворон у нашому народі мав недобру славу, бо саме його по­доби може прибирати, за повір’ям, нечиста сила і в такому вигляді з’являтися між людей (3 довідника).

* Укажіть роздум розгорнутий та роздум стягнений. У кожному з розду­мів визначте складові частини: тезу — доказ — висновок (якщо він є).

ПІДКАЗКА

Як довести, що висловлення є роздумом

• У висловленні пояснено причини явища (дії, ознаки), пояснено, чому…

• На доведення цієї тези подано такий доказ (такі докази) :…

• До висловлення можна поставити загальне питання ЧОМУ?

• Отже, висловлення є роздумом.

230. Складіть розгорнуті роздуми (усно), узявши за тези подані вислови. Докази доберіть самостійно.

• Людина повинна все життя навчатися, тому що…

• Звичаї свого народу потрібно знати, тому що…

• Комп’ютер не замінить людині книж­ку, тому що…

• Природу необхідно берегти, тому що…

* Які почуття викликає у вас спілкування з природою? Назвіть їх, за потреби скорис­тавшись Словничком назв почуттів у кінці підручника.

* Чи можна прогулянку в ліс, до річки або моря порівняти з вивченням інформації про ліс, річку або море зі статей Вікіпедії? Чому?

* Спілкування з живою природою та її дослідження потрібно проти­ставляти чи поєднувати? Відповідь побудуйте у формі розгорнутого роздуму.

231. Складіть роздум на одну з поданих тем (усно). Дотримуйтеся схеми: теза — доказ (або кілька доказів) — висновок.

• Чому людина має бути чемною.

• Чому потрібно захищати слабших.

• Чому потрібно вивчати іноземні мови.

* Добираючи докази, використовуйте слова-назви почуттів. За потре­би скористайтеся Словничком назв почуттів у кінці підручника.

* Як ви думаєте: з якої причини кожна з поданих тем починається сло­вом чому?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити