Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018

ВСТУП

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ:

* значення рідної мови для людини;

* роль державної мови в житті суспільства

ЧОГО ТРЕБА НАВЧАТИСЯ:

* поважати всіх людей навколо себе;

* постійно вчитися і прагнути саморозвитку

ЩО ТРЕБА ЗАПАМ’ЯТАТИ:

* для того, щоб бути незалежним і успішним, потрібно багато знати і вміти;

* світ тримається на професіоналізмі та взаємній повазі

НАД ЧИМ ВАРТО ЗАМИСЛИТИСЯ:

* Рідна мова — це також Батьківщина.

Античний вислів

§1. ЗНАЧЕННЯ МОВИ В ЖИТТІ ЛЮДИНИ Й СУСПІЛЬСТВА. УКРАЇНСЬКА МОВА - ДЕРЖАВНА МОВА УКРАЇНИ

1. Прочитайте. Поставте до тексту кілька запитань і дайте на них відповіді.

Ви знаєте книжку про вихованого у вовчій зграї хлопчика Мауглі. Він знав мову не лише вовків, а й інших тварин, тобто ро­зумів «мову джунглів». Звичайно, ця історія вигадана письменни­ком. Але випадки, коли людські діти виживали серед диких звірів у лісах, справді траплялися. Повернутися до повноцінного життя в людському суспільстві такі діти не могли. І справа не в тім, що їм важко було звикнути до життя серед людей. Причина значно серйозніша: вони не могли опанувати звукову мову, якою спілку­ються люди.

Людська звукова мова — найскладніший з усіх відомих видів спілкування. Без мови люди мало чим відрізнялися б від вищих тварин, людиноподібних мавп. Мова дає можливість передавати та сприймати повідомлення, тобто інформацію. Завдяки мові лю­дина спроможна одержати знання про все на світі і про саму мову (За А. Білецьким).

* Визначте головну думку тексту. Доберіть до тексту заголовок.

2. Прочитайте вірш. За поданим у кінці підручника Тлумачним слов­ничком з’ясуйте значення слів жест і міміка. Прочитайте рядки вірша, у яких ідеться про жести. У яких рядках сказано про міміку?

Колись первісні люди

не знали ані слова,

не вміли пояснити:

це — мамонт, то — корова.

Вони порозумітись

старались між собою —

показували пальцем,

кивали головою.

Якщо чужинці раптом

з’являлися з-за лісу,

нахмурювали брови,

хапалися за списа.

Стрічали друзів з миром,

усміхнено, охоче,

і дивувались щиро,

до неба звівши очі.

А потім, щоб онукам

про все це розказати,

то вигадали мову

і стали розмовляти.

Леся Вознюк

* Спробуйте передати зміст вірша без слів — лише мімікою та жеста­ми. Чи вдалося це вам? Чому? Зробіть висновок про значення в житті людей так званої звукової мови.

* Чи можна сказати, що найкращий засіб передавання досвіду з поко­ління в покоління — звукова мова? Відповідь підтвердіть прикладами.

* Назвіть почуття, передані за допомогою кожного із зображених на малюнку смайликів. Відповідаючи, скористайтеся довідкою. Чи можна сказати, що почуття передано через міміку?

ДОВІДКА

Радість, здивування, страх, захоплення, гнів.

Обов’язковою умовою існування людської спільноти є постійний об­мін думками, почуттями, переживаннями.

Найкращий засіб спілкування — мова.

За допомогою мови люди досягають взаєморозуміння в колективі, згуртовуються, домовляються, організовують спільну діяльність, на­лагоджують виробництво всього необхідного для життя, створюють духовні цінності.

3. Прочитайте. Про яке завдання мови в житті людей сказано в кож­ному реченні? Свої висновки звірте з таблицею на с. 8.

1. Спілкування — це обмін інформацією, передавання думок і почуттів однією людиною іншій (Г. Гайовий). 2. Коли немає мови, людині просто-напросто немає чим думати (О. Забужко). 3. Через мову щиро і правдиво одкривається нам білий світ (Д. Білоус). 4. Рідна мова — мати єдності, державна мова — берегиня держави (М. Даукша).

МОВА НЕОБХІДНА, ЩОБ

СПІЛКУВАТИСЯ

люди обмінюються думками й почуттями

ФОРМУВАТИ ДУМКИ

думки формуємо та виражаємо тільки за допомогою слів

ПІЗНАВАТИ СВІТ

людина пізнає світ, здобуває знання про нього

ОБ'ЄДНУВАТИ ЛЮДЕЙ

люди об'єднуються в одну спільноту

4. Перепишіть. Поясніть, як ви розумієте зміст кожного з речень.

1. Державною мовою в Україні є українська мова (З Конституції України). 2. Мова — не лише засіб спілкування, це спосіб мислення. (С. Кримський). 3. Українська мова — наша слава, це для думки — зо­лота оправа (О. Грибинюк). 4. Кожний громадянин України має знати, що дім його — Україна і мова його держави — українська (С. Єрмоленко). 5. Мова, як герб, як прапор, як гімн належить до найвищих ознак держави, до її невми­рущих символів (В. Крищенко).

* Назвіть державні символи України.

* Роздивіться плакат. Чому речення про спілкування українською мо­вою подано на тлі Державного прапора і поряд із Державним гербом України? Яку думку автор плаката увиразнив таким розташуванням?

* Чому державну мову називають найвищою ознакою держави?

* Який документ забезпечує роль української мови в Україні як дер­жавної?

5. Прочитайте вірш. До чого закликає читачів його автор? Сформу­люйте головну думку вірша (тобто висновок, що з нього випливає).

Що ми без мови? Без води криниця,

Без плоду нива, квітка без бджоли.

Це вічного і мудрого криниця,

Це — наші крила. З нею ми орли.

Хай рідна мова квітне, мов калина,

Ми — українці, всі ми — земляки,

Єдина мова — нація єдина.

Без неї не воскресне Україна,

А з нею ми — безсмертні на віки!

За Світланою Жук

6. Перепишіть речення. Визначте, про яку роль мови йдеться в кожному з них.

1. Мова — не тільки засіб спілкування, а й інструмент мис­лення та пізнання світу (І. Ющук). 2. Надзвичайно важлива роль мови — об’єднавча (Л. Масенко). 3. Народ, держава можуть бути безсмертні тільки тоді, коли мають свою мову (Д. Павличко). 4. Сло­во — то мудрості промінь, слово — то думка людська (Олена Пчілка). 5. Добре володіння рідною мовою важливе для навчання, тому що мова є основою мислення (3 Вікіпедії).

* Що ви знаєте про Вікіпедію? Звіртеся з поданим у кінці підручника Тлумачним словничком.

* Поміркуйте, чому поет Дмитро Білоус закликав: «Де б не був, учися, говорити мовою людей, куди прийшов». Чи згодні ви з поетом? Поясніть свою думку.

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І ВІДПОВІДАЮ!

* Яка роль мови в житті суспільства?

* Які засоби, крім мови, використовують люди для спілкування?

* Чому інші засоби спілкування (азбука Морзе, барабанний дріб, дорожні знаки тощо) не мо­жуть повноцінно замінити звукової мови? У чому перевага звукової мови?

* Роздивіться плакат. Чому в його центрі розмі­щено велику літеру Я? Чому вжито лише дієсло­ва? До чого автор плаката закликає? Поясніть вибір художником кольорів. Сформулюйте го­ловну думку плаката одним реченням.

* Яке значення для громадян держави має дер­жавна мова?

* Чому державною мовою має бездоганно володіти кожен громадянин України незалежно від національності?

* Які мови, крім державної, вивчають у вашій школі? Яка роль кожної з цих мов у житті людей? У вашо­му житті?

* Поясніть значення прислів’їв: Горе в чужій землі без'язикому. Хто скільки знає мов, той стільки ра­зів людина.

* Як мають ставитися до державної мови ті грома­дяни України, для яких вона не є рідною? Свою думку доведіть.

* Що може зробити кожен з нас для розвитку укра­їнської мови?

Тест-вікторина «Символи моєї Батьківщини»

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

МОВА І МОВЛЕННЯ. ВИДИ МОВЛЕННЄВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: аудіювання, читання, говоріння, письмо

РІЗНОВИДИ МОВЛЕННЄВОГО СПІЛКУВАННЯ: усне й писемне, монологічне й діалогічне

7. Прочитайте казку. Дайте відповіді на запитання і виконайте за­вдання, подані після тексту.

Жила собі дівчинка Марися, і не було в неї нікого: ні батьків, ні родичів. Любила дівчинка блукати лісом, розмовляти з пташка­ми й деревами, роздивлятися квіти й трави.

Пішла якось сирітка в ліс по ягоди. У лісі вона зустріла сивого дідуся в солом’яному брилі й подертій сорочці. Пожаліла дівчинка жебрака й віддала йому зібрані ягоди.

А той дід був не жебрак, а чарівник. Подякував він Марисі за чуйність і загадав загадку: яка мова в світі найкраща? Дівчинка відповіла, що найкраща мова — пташина.

Коли Марися прийшла в село та щось у когось запитала, з її вуст пролунало... пташине щебетання. Розгубилася дівчинка й засумувала.

Тепер Марисю розуміли солов’ї, сороки та вивільги, але зовсім не розуміли люди. Дівчинка збагнула, що неправильно відгадала дідусеву загадку.

Люди в селі стривожилися: що буде з Марисею? Кожен допо­магав їй, чим міг. У відповідь вдячна дівчинка могла тільки щебетати...

Марися Рудська. Я спілкуюся зі світом

Пішла Марися до лісу і знайшла чарівника. Той поцікавився, чи щаслива вона. Пташиним голосом дівчинка відказала, що дуже нещасна, бо люди її не розуміють! Прощебетала Марися, що найгарніша мова — це рідна мова, якої навчили батьки.

Пішла дівчинка додому. Дорогою побачила гарну квітку і ска­зала про це вголос. Пролунали людські слова.

Так старий чарівник навчив дівчинку цінувати те, що маєш. Тепер Марися цінувала рідну мову, шанувала людей, які її підтри­мували. Ці люди стали їй ріднею (За народною казкою).

* Що втратила дівчинка після того, як неправильно відгадала загадку: знання рідної мови чи здатність спілкуватися за її допомогою, тобто спроможність до мовлення?

* Назвіть почуття, які охопили дівчинку, коли вона почала щебетати за­мість того, щоб розмовляти. Значення кожного з названих почуттів з’ясуйте за поданим у кінці підручника Словничком назв почуттів.

* Поміркуйте: чому саме такі почуття охопили дівчинку?

* Чи могла Марися, втративши здатність до мовлення, повноцінно спілкуватися? Чому?

* Роздивіться малюнок Марисі Рудської. Чому вимовлені дівчинкою слова художниця зобразила у вигляді птахів? Поясніть.

Поняття мова і мовлення потрібно розрізняти.

Мова — це засоби спілкування (слова, словосполучення, речення тексти тощо). Мова забезпечує спілкування.

Мовлення — це мова в дії, у роботі.

Мова виявляє себе тільки в мовленні. Мовлення неможливе без мови.

8. Прочитайте прислів’я. Чи можна сказати, що в якомусь із них ідеть­ся лише про мову, а в якомусь — тільки про мовлення? Поясніть.

1. Перш ніж звернутися до людини, обміркуй кожне слово. 2. Краще переконувати словами, як кулаками. 3. Щире слово й добре діло душу й серце обігріло. 4. Словом і війну втихомирюють. 5. За правду хвалять, за брехню ганять.

* Чи можливе мовлення без знання мови? Чи може розвиватися мова, не спираючись на мовлення? Поясніть.

* У яких прислів’ях ідеться про вплив слова на почуття людини? Які по­чуття можуть викликати лагідні? грубі слова? Скористайтеся пода­ним у кінці підручника Словничком назв почуттів.

Мовлення має дві форми — усну й писемну.

Коли ми говоримо або слухаємо, то вдаємося до усної форми мов­лення, коли ж пишемо або читаємо, — до писемної.

Мовлення буває монологічне (висловлюється одна особа) та діа­логічне (спілкуються двоє або більше осіб).

Процес мовлення називають мовленнєвою діяльністю.

Мовленнева діяльність має чотири види: аудіювання, читання, го­воріння та письмо.

Аудіювання не слід сплутувати зі слуханням! Слухання — це передусім сприймання будь-яких, тобто усіх звуків — музики, шуму дощу й вітру, пташиного співу, гуркоту автомобілів, шарудіння листя та ін. Аудіювання ж стосується тільки усного мовлення людини, це процес його одночасного слухання та розуміння.

image1

9. Прочитайте. Про який вид мовленнєвої діяльності йдеться в кож­ному реченні?

1. Будь здібний до слухання, говори, добре обміркувавши відповідь (3 Біблії). 2. Я пишу, щоб передати іншим свої дум­ки (Д. Бурстин). 3. Читання — розуміння думок іншої людини (О. Памук). 4. Люди надто багато працюють за комп’ютерами, вони забагато говорять замість того, щоб слухати й чути одне одного (Рей Бредбері).

* До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавалися, виконуючи вправу?

* Який вид мовленнєвої діяльності є поєднанням слухання з одночас­ним розумінням?

* До яких видів мовлення ви вдаєтесь, працюючи за комп’ютером?

10. Прочитайте мовчки. Визначте в тексті уривок, який є діалогом.

Прочитайте цей уривок за особами.

Жила-була Осінь, мала вона трьох синів, звалися вони Вере­сень, Жовтень і Листопад. Жили й господарювали сини окремо.

Вирішила мати відвідати старшого з них — Вересня. Заходить на його подвір’я. А там такий пташиний вереск, хоч вуха затуляй!

— Що тут таке?! — запитує Осінь сина.

— Пташок у вирій збираю! — відказує Вересень.

— А вони що?! Самі не зберуться?!

— Зберуться! Та чи захочуть повертатися?! А як же ми без них?!

Зраділа Осінь, що син хазяйновитий. Забрала вона мжичку, відігнала туман, засвітила тепле сонечко. Роздивляється навкруги, а городина не зібрана, яблука не струшені, горіхи не збиті, трави не скошені.

«Добрий мій син Вересень, трудолюбивий, — подумала Осінь. — Але ж нерозважливий!» І заплакала дощиком (За В. Нагорняком).

* Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за поданим у кінці підруч­ника Тлумачним словничком.

* Розкажіть, яким ви уявляєте сина Осені Вересня.

* Монологом чи діалогом є створене вами висловлення?

* Поясніть відмінність між діалогом та монологом.

11. Перепишіть. Які з прислів’їв можна вважати правилами спілку­вання? До чого вони закликають?

1. Що думаєш сказати, спершу обміркуй. 2. Спочатку сло­во зваж, а тоді скажи. 3. Ліпше промовчати, ніж сварку почати. 4.Язик перетворюється на ворога, якщо раніше розуму говорить. 5. Не соромно мовчати, як нічого сказати.

* Як ви розумієте вислів зважити слово? У яких випадках язик може перетворитися на ворога?

* До якої форми мовлення — діалогу чи монологу ви вдаєтеся частіше у спілкуванні з родиною? на уроці? спілкуючись з однокласниками на перерві? Чому?

12. Прочитайте уривок із народної казки у голос.

Іванко добре знав цей ліс. Та сьо­годні він не міг його впізнати! Все стало якесь інше. Стовбури дерев зробилися величезні. Звідкілясь узялися густі й колючі чагарі, які тут ніколи не росли.

Пекла ноги кропива, кололи бур’яни.

Йти Іванкові було дуже важко. Пе­ред ним з’явилося болото. Спробував но­гою — грузне. Почав Іванко стрибати з купини на купину, а вони наче самі з-під ніг тікають. Та хлопець таки перебрався на той бік болота.

image2

Коли дивиться — височенний кущ папороті, товстий, як дуб. А на одному листку внизу світиться квітка — п’ять золотих пелюс­ток і посередині око. Крутиться те око і сміється...

Простягнув хлопець руку і схопив квітку, яка опекла руку, наче вогнем, але він її не кинув, тримав міцно. І тут квітка почала рости, заблищала дужче, аж очі сліпило. Іван миттю сховав її під сорочку. Квітка притулилася до нього, наче аж проросла в самі­сіньке серце.

З того часу Іванко почав розуміти мову всього живого: рослин, звірів, худоби, птахів, комах. Зовсім змінилося з того часу Іванкове життя!

* Коли, за народною легендою, цвіте папороть? Якими фантастични­ми якостями цвіт папороті нібито наділяв людину? Розкажіть про це.

* Пофантазуйте: що могло трапитися після того, як хлопець почав розуміти мову всього живого? Розкажіть про це.

* Якого значення висловам «мова тварин» та «мова рослин» надано в казці?

* Чи спроможна сучасна людина порозумітися з природою? Яким чином?

* Розкрийте значення прислів’я: 3 природою живи у дружбі, то буде вона тобі у службі.

* До яких видів мовленнєвої діяльності ви вдалися, виконуючи вправу?

* Роздивіться ілюстрацію. Якою уявляєте квітку папороті ви? Нама­люйте її або опишіть словами.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Говоріння

Складання и розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування, пов'язаної з життєвим досвідом учнів (діалог етикетного характеру з використанням етикетних формул)

Мовлення має монологічну або діалогічну форму.

Монолог — це висловлення однієї особи.

Діалог — розмова двох або кількох осіб. Кожен зі співрозмовників почергово то говорить, то слухає.

Отже, в усному діалогічному спілкуванні поєднано говоріння та аудіювання (слухання-розуміння).

Висловлення кожного учасника спілкування називається реплікою.

13. Прочитайте народні усмішки мовчки. Монологом чи діалогом є кожен поданий текст?

— Оленко, останнім часом ти стала набагато краще виконувати домашні завдання. Напевно, тобі хтось допомагає?

— Зовсім ні, Галино Петрівно. Просто вже два тижні, як у нас не працює Інтернет.

— Синочку, поки ти був у літньому таборі, я за тобою так скучила! Скажи мені тепле слово!

— Шапка.

— А ще тепліше?

— Шерстяна шапка!

* Скільки осіб бере участь у кожному діалозі?

* Ким є співрозмовники і як ви це зрозуміли?

* Прочитайте усмішки вголос за особами.

Сукупність норм поведінки, правил чемності називають етикетом. Правила поведінки передбачають використання сталих висловів, так званих слів ввічливості. Інакше їх називають етикетними формулами.

Певні етикетні формули вживають під час привітання, прощання, знайомства, для вибачення, висловлення подяки або поздоровлення, запрошення, для похвали, прохання.

14. Подані слова й словосполучення запишіть у такій послідовності: ті, що вживаються

• для привітання;

• під час прощання;

• для вибачення;

• для висловлення вдячності.

Здрастуйте. Щиро дякую. Даруйте. Бувайте здорові! Доброго ранку! Велике спасибі. До побачення! Дуже вдячний. На все добре! Перепрошую. Привіт! Добрий день (добридень)! Прощавайте! До­брого вечора! Ходіть з Богом! Вітаю вас! До наступної зустрічі! Про­шу вибачити (пробачити). Ходи здоровий. Бувайте здорові, майтеся гаразд!

15. Ознайомтеся з основними правилами спілкування. Поясніть, чому їх потрібно дотримуватись.

Основні правила спілкування

• Будь уважним, доброзичливим, люб’язним, виявляй увагу до співроз­мовника. Під час розмови дивися співрозмовникові у вічі.

• Ретельно обмірковуй кожне своє слово. Будь чесним, чуйним і спра­ведливим. Ніколи не хвались.

• Обов’язково вживай доречні слова ввічливості.

• Уважно вислуховуй співрозмовника, ніколи його не перебивай. Поважай думку співбесідника, навіть якщо ти з нею не згоден. Говори про те, що цікаво співрозмовникові. Ніколи не виявляй свого поганого настрою.

• Не говори надто голосно. Говори зрозуміло, чітко, точно. Не вживай грубих слів.

16. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

Прочитайте прислів’я. Про порушення яких правил спілкування йдеться в кожному з них? Поясніть.

1. Упік мене тим словом, не треба й вогню. 2. Багато казав, та нічого слухати. 3. Говорить, що слюна до губи принесе. 4. Слово сильніше списа ранить. 5. Його не переслухаєш. 6. Дурний язик попереду розуму біжить. 7. Хто правду говорить, той щасливий ходить.

* Обговоріть з однокласником (однокласницею) правила спілкування.

Які ще правила ви могли б запропонувати?

* Як ви вважаєте, чи мають розрізнятися правила спілкування в дитя­чому та дорослому товаристві? Чому?

17. Складіть і розіграйте діалог, який міг би відбутися між двома однокласниками (однокласницями) під час шкільної перерви. Використайте в репліках подані слова, сполучення слів і речен­ня. Які з них є етикетними формулами?

image3

Доброго ранку! (або Добрий ранок!) Як справи? Радий тебе бачити. Розклад уроків. Допоможи, будь ласка. Якщо тобі не важко. Бібліотека. Час роботи. Перелік підручників. Необхідні для роботи словники. Не все встигли придбати. Щиро вдячний. Спасибі. Прошу. Дякую. Радий допомогти.

На наше мовлення впливають умови, за яких відбувається спілку­вання (такі умови називають ситуацією спілкування). Треба навчитись орієнтуватися в цих умовах.

Передусім потрібно з’ясувати, офіційними чи неофіційними є об­ставини, у яких ви спілкуватиметесь; хто адресат вашого мовлення. Потім визначити, яка мета спілкування, тобто чого ви прагнете: про щось повідомити, щось з'ясувати, до чогось спонукати. Треба визна­чити тему (про що говоритимете) і головну думку майбутньої розмови (які висновки з цього випливатимуть).

18. Поміркуйте і скажіть: за офіційних чи неофіційних обставин від­буватиметься спілкування і хто може стати адресатом вашого мовлення, якщо ви прийдете:

• до поштового відділення, поліклініки, музею, бібліотеки, кінотеатру, спортзалу, крамниці;

• до бабусі в гості, сестри на день народження, однокласника, щоб разом робити уроки, сусідів на їхнє родинне свято.

19. Уявивши, що ви прийшли до шкільної бібліотеки, зорієнтуйтеся в умовах спілкування. Для цього замисліться над таким:

• офіційною чи неофіційною можна вважати ситуацію спілкування?

• хто буде адресатом вашого мовлення?

• яка тема спілкування (про що ви говоритимете)?

• яка головна думка вашого висловлення (які висновки має зробити ваш співрозмовник)?

20. Придумайте діалог між учнем (ученицею) і бібліотекарем. Підго­туйтеся розіграти цей діалог з однокласником (однокласницею). Дотримуйте основних правил спілкування.

21. Прочитайте початок телефонної розмови. Як ви гадаєте, чи слід її продовжувати? Чому?

— Алло! Я вас слухаю.

— Добридень! Це Сергійко?

— Так. Добрий день.

— Ти мене не знаєш. Я това­риш твоєї сестри. Вона потрапила в біду, її потрібно рятувати.

— Що з нею трапилося?

— Розкажу, коли прийдеш. Візьми з собою гроші, ти ж знаєш, де вони лежать... Запиши адресу нашої з тобою зустрічі...

* Якщо ви вирішили не продовжувати розмову, укажіть ваші останні слова.

А Я з вами не знайомий, тому спілкуватися не буду.

Б Прошу потелефонувати моїй мамі за номером, який вам скаже сестра. Прощавайте.

В Або передайте слухавку сестрі, або розмову завершено.

Г Ви мене обманюєте — про такі дзвінки мені розповідали вдома і в школі.

* Що вам відомо про можливу небезпеку від спілкування з незнайо­мим вам співрозмовником телефоном та в соціальних мережах?

* За якими ознаками можна виявити, що незнайома людина, яка нав’язує вам спілкування, є небезпечною? Обговоріть це в класі.

* Як припинити небажане спілкування?

* Чи потрібно розповісти про це батьками? Чому?

* Як ви ухиляєтеся від непотрібного, а то й шкідливого спілкування?

* Яке спілкування ви вважаєте цікавим і корис­ним? Назвіть людей, спілкуватися з якими вам приємно.

* Правила безпечного спілкування стільнико­вим телефоном обговоріть у класі. Чому до­тримуватися цих правил необхідно?

22. Складіть для учнів початкових класів жар­тівливу казку про спілкування телефоном відомих персонажів: Вовка з Червоною Шапочкою, Котигорошка зі Змієм тощо. Казка має навчати бути обережним, уникати за­грозливих ситуацій.

Правила спілкуван­ня з незнайомими людьми

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ТЕКСТ. ЗМІСТОВА Й КОМПОЗИЦІЙНА ЄДНІСТЬ, ЗВ'ЯЗНІСТЬ ТЕКСТУ. ТЕМА, ОСНОВНА ДУМКА ТЕКСТУ, МІКРОТЕМА. ПРОСТИЙ ПЛАН ТЕКСТУ. БУДОВА ТЕКСТУ (ЗАЧИН, ОСНОВНА ЧАСТИНА, КІНЦІВКА); АБЗАЦ. КЛЮЧОВІ СЛОВА В ТЕКСТІ

23. Прочитайте записи, розміщені в двох колонках на с. 20. Який із записів є текстом? За якими ознаками ви це визначили?

* Чи завжди кілька речень утворюють текст? Чому?

* Що потрібно, щоб утворився текст?

* Чому текст називають зв’язним висловленням? Звіртеся з поданим нижче правилом.

Ходить жовтень по краю та й виганяє птахів із гаю. Осінь в Україні порівняно те­пла й тривала. Давні назви жовтня «хмурень», «зазимник». 14 жовтня відзначають свято Покрови. Для кожної пори року характерні певні світлові і температурні умови. Вересень пахне яблуками, а жовтень — капустою.

Пішла Осінь у гості до Жов­тня, та не застала дома: він по всіх усюдах із пензлем ходить. То калині ягоди підфарбує, то листю золота додасть. Що вже Осінь не придумувала — і дощі, і зливи, і вітри насилала, і заморозки в Зими позичала — не відривається синок від малювання! Байдужий до всього іншого! Але ж краса яка навколо! (За В. Нагорняком).

Текст — це група речень, об’єднаних між собою змістом та граматично.

Змістову єдність тексту забезпечує наявність у ньому теми та го­ловної думки.

Тема тексту — це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.

Найбільш важливі для розуміння тексту слова називаються ключовими.

Головна думка тексту — те, заради чого його було створено (чого він навчає, до чого закликає, від чого застерігає).

Заголовок тексту стисло передає його тему або головну думку. Граматично речення в тексті пов’язані таким чином:

• речення розташовані в певній послідовності;

• речення поєднані інтонаційно.

Текст має таку будову: початок (зачин), основну частину та кінцівку.

Зачин готує до сприйняття того, про що йтиметься в тексті. В осно­вній частині розкривається зміст тексту (його тема). Кінцівка — це завершення тексту, своєрідний підсумок усього висловленого.

24. Запишіть речення в такій послідовності, щоб вони утворили текст.

Вони летять у вирій. Узимку зникають комахи, висихають зелені стеблинки рослин. Восени більшість наших птахів стає мандрівниками. Кучугури снігу заносять смачне насіння. Птахи ніколи не збиваються зі свого маршруту. Перельоти тривають вже тисячі років, тому кожен птах мандрує своїм шляхом. Пташки покидають нас, тому що вони бояться голоду. Багато з них спокійнісінько пережили б зимовий холод, та їм нема чого їсти.

* Прочитайте складений текст. Доберіть до нього заголовок.

* Що передає дібраний заголовок: тему тексту чи його головну думку?

* Назвіть птахів, які восени відлітають у вирій. Складіть про них текст із 4-5 речень (усно).

Як визначити, чи є висловлення текстом

Щоб з’ясувати, чи є висловлення текстом, поміркуйте, чи відповідає воно таким вимогам:

* чи пов’язані всі речення висловлення за змістом (однією темою);

* чи наявна у висловленні головна думка;

* розташовані речення в певній послідовності (якщо порядок речень порушити, висловлення втратить зміст).

25. Прочитайте. Доведіть, що подане висловлення є текстом. Скористайтеся пам’яткою.

У великому озері жила маленька рибка. Якось сіла на воду зграя перелітних журавлів. Підпливла до них рибка й сказала:

— Ви летите в далекі краї? Візьміть мене із собою!

— Гаразд, візьмемо, — згодився ватажок зграї.

Узявши рибку, зграя рушила в путь. Над гарною водоймою рибка попросила:

— Залиште мене тут! Це озеро таке чудове!

Журавлі опустили рибку у воду й полетіли.

Навесні, коли вони, повертаючись, сіли перепочити, рибка кинулася до ватажка зграї зі словами:

— Благаю, поверніть мене в моє озеро! Я хочу додому!

— Але ж тобі так сподобалося це озеро! Чому ж просишся назад? — здивувалися птахи.

Рибка заплакала й сказала:

— Я гірко помилялася. Здалеку велике болото може здаватися глибоким і красивим, бо не видно, скільки на дні мулу й бруду! Та й не краса є головною! Для мене це озеро чуже, незрозуміле!..

Рідна сторона — мати, а чужа — мачуха (Народна творчість).

* Яке з речень тексту передає його головну думку?

* Сформулюйте тему тексту.

* Подані речення прочитайте в тій послідовності, у якій передані ними думки викладено в тексті.

• Рибка зрозуміла свою гірку помилку.

• Птахи здивувалися.

• Бажання рибки полетіти в чужі краї.

• Згори болото здалося красивим.

Тему тексту автор розкриває поступово, він переходить від однієї частини теми до іншої. Частина загальної теми тексту називається мікротемою. Таких мікротем може бути більше або менше, залежно від складності та обсягу тексту.

Мікротему розкривають кілька речень тексту. Частина тексту, об’єднана однією мікротемою, називається абзацом. Кожен абзац записують з нового рядка.

Серед речень абзацу завжди є речення, найбільш значуще за зміс­том. Саме це речення передає ключову думку і містить так звані клю­чові (головні для розуміння змісту) слова. Саме в цьому реченні сформульовано мікротему тексту (частину його загальної теми), яку розкриває абзац.

Скласти план тексту — означає визначити в тексті мікротеми, чітко та стисло їх сформулювати. Мікротеми тексту — це пункти його плану.

26. Прочитайте текст, визначте його тему. Доберіть заголовок, який передавав би тему тексту. Визначте та сформулюйте мікротеми тексту (пункти плану). План запишіть.

Один чоловік упіймав солов’я, приніс додому і зробив для ньо­го клітку зі срібла. Щодня він приходив помилуватися кліткою й послухати солов’я. Та бідолашна пташина тільки жалібно пищала. Знайшов чоловік мудреця, який знав пташину мову. Той послухав солов’їний стогін і сказав, що птах сумує за своїм гніздом. Господар випустив солов’я на волю. А сам верхи на коні подався услід за птахом. Соловей дістався свого гніздечка на дереві й радісно і дзвінко заспівав. І зрозумів чоловік, що навіть пташці воля й батьківщина дорожчі над усе в світі (Народна творчість).

* Перепишіть текст, поділяючи на абзаци. Перед текстом запишіть заголовок.

* Чи допоміг вам скласти план тексту поділ його на абзаци? Яким чином?

* У кожному пункті записаного вами плану визначте головні за зміс­том, тобто ключові слова.

27. Складіть усно текст (4-5 речень) про те, як, де і з ким ви провели літні канікули. До створеного тексту доберіть заголовок.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити