Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 21. ОРФОГРАМА. ОРФОГРАФІЧНЕ ПРАВИЛО. ОРФОГРАФІЧНА ПОМИЛКА. ВИМОВА НАГОЛОШЕНИХ І НЕНАГОЛОШЕНИХ ГОЛОСНИХ

Розділ науки про мову, який вивчає правила передачі усного мовлення на письмі, називається орфографією.

Написання, яке здійснюється на основі правил орфографії, назива­ється орфограмою.

Орфограмою може бути окрема літера, що пишеться за певним правилом (земля, зимовий), буква в значущій частині слова (розклад, маленький). Це буквені орфограми.

Небуквені орфограми — це написання слів окремо (у школі), разом чи окремо (у день народження — зробив удень), окремо або через дефіс (по нашому подвір’ю — зробити по-нашому).

До небуквених орфограм належить перенос слова з рядка в рядок та скорочення слова.

Орфографічне правило — це чітка рекомендація для написання (наприклад, правила написання букв, що позначають ненаголошені звуки [е], [и]; правила вживання великої літери та ін.).

Допущену в написанні слова помилку називають орфографічною. Дотримання орфографічних правил полегшує писемне спілкування людей.

265. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та знімаючи риски.

1. Треба нах..лит..ся, щоб з криниці води напит..ся. 2. Сво­го гнізда не/цурайся. 3. Де ластівка не/літає, а в..сною до/дому в..ртає. 4. Як не/зна..ш броду, не/ліз.. у воду. 5. По/своєму ліжку простягай ніжку.

* Пригадайте й розкажіть орфографічні правила, які пояснюють напи­сання уставлених літер.

* Які орфографічні правила пояснюють написання в поданих реченнях слів разом чи окремо? Сформулюйте ці правила.

* У чому полягає різниця між орфограмами буквеними та небуквеними? Поясніть.

* Роздивіться подану на форзаці підручника таблицю «Перелік основ­них орфограм». Прочитайте назви 2-3 буквених орфограм.

* Поясніть: навіщо потрібно знати орфографічні правила?

266. Перепишіть пари слів, у кожному слові виділіть корінь і позначте місце наголосу. Вимовте слова.

Весело — веселка; широко — широкий; голуб — голубка.

* Поспостерігайте: чи однаково вимовляються наголошені та ненаго­лошені звуки [е], [и], [о]?

У наголошених складах звуки [е], [и] вимовляють чітко. У ненаголошених — [е] наближається у вимові до [и], [и] наближається до [е]. Фонетичною транскрипцією таке вимовляння передається так:

веселка [в еи с а л к а], земля [з еи м л' а], широкий [ш ие р і к и й]. Звук [о] в ненаголошеному складі може вимовлятися з набли­женням до [у]. Проте так звук [о] вимовляють лише в тому разі, якщо в наступному складі є наголошений звук [у]: голубка [г оул о б к а], зозуля [з оу з о л' а].

Така вимова голосних звуків відповідає правилам української орфоепїі. Щоб дізнатися, яку літеру слід писати в ненаголошеному скла­ді, потрібно змінити форму слова або дібрати спільнокореневе слово, у якому сумнівний голосний буде наголошеним.

Наприклад: в[еи]салка — в[а]село; ш[ие]рікий — ш[е]роко; г[оу]лобка — г[і ]луб.

Якщо дібрати перевірне слово не можна (пшениця, цибуля, козак, кро­пива), написання слова слід перевірити за орфографічним словником.

ОРФОГРАМА:

букви е, и, що позначають сум­нівні ненаголошені голосні: зерно, тихенько, небесний, дивина

ОРФОГРАМА:

буква о, що позначає сумнів­ний ненаголошений голосний: розумний, голуб, зозуля, кожух

267. До кожного слова доберіть перевірне слово. Запишіть слова па­рами. Визначте й підкресліть у словах орфограму «букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні».

ЗРАЗОК

Сестра, весло, голубити, впливати, стеблина, зупинити, кле­новий, ребро, височенний, випиляний, десяток, лисиця.

* Яка помилка називається орфографічною'?

* Чи допомагає уникати таких помилок знання правил? Як називають такі правила?

268. Зробіть звуковий запис поданих слів.

Крило, озеро, медівник, береза, велетень, криниця, глитати, грудень, кашель, півень.

* Як з’ясувати написання слів, якщо перевірне слово дібрати не можна?

У сполученнях -ере-, -еле- пишуть літеру е: очерет, зеленіти.

У сполученнях -ри-, -ли- пишуть літеру и: кривавий, блищати.

Якщо при зміні чи доборі спорідненого слова сумнівний ненаголо­шений голосний звук випадає, пишуть е: човен, бо човна, праведний, бо правда.

ОРФОГРАМА:

буква е в сполученнях -ере-, -еле-: берег, селезень, очерет, зелений

ОРФОГРАМА:

буква и в сполученнях -ри-, -ли-: тривога, блищати, криши­ти, глитати

ОРФОГРАМА:

буква е, що позначає сумнівний ненаголошений голосний, який при змі­ні форми слова випадає (випадний е): хлопець, човен, вишень, тиждень

269. Вимовте слова відповідно до правил орфоепії. Перепишіть, по­значте орфограми (підкресліть сполучення -ере-, -еле-, -ри-, -ли-).

Дерево, крикливий, шелестіти, черешня, крилатий, тривога, обережний, крижаний, пелена, кришити, стрепенутися, мережи­ти, зелений, переказ, козелець.

* Поясніть написання слів відповідним орфографічним правилом.

270. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи пропущені літери.

1. Те джер..ло називається кр..ницею, що в посуху воду дає.2. Як нестр..бнеш у воду, не навчишся плавати. 3. У високого дер.. ва й листя в..лике. 4. Хто хоче зр..вати троянди, не має зважати на колючки. 5. Хто ходить босий, тому чер..вики не муляють. 6. Тер..н груш не родить. 7. Золото і в болоті бл..щить. 8. Маленька правда всі неправди переважить.

* Позначте в словах орфограми «буква е в сполученнях -ере-, -еле-» та «буква и в сполученнях -ри-, -ли-».

* Розтлумачте значення вислову не передавати куті меду.

271. Правильно вимовте слова. Поясніть написання е в ненаголошених складах. З’ясуйте орфограму. Поясніть написання слів відповідним орфографічним правилом.

Учень, хлопець, майстер, вітер, справедливий, їдалень, гри­вень, женці, шевця.

272. Перепишіть прислів’я, уставляючи пропущені літери та записую­чи в дужках змінену форму слова з випадним звуком [е].

ЗРАЗОК

1. Сумний грудень і в свято, і в будень. 2. Січ..нь року по­чаток, а зими середина. 3. Як віт..р не дме, то очерет відпочиває. 4. Хлоп..ць з ремеслом у житті не пропаде. 5. У ш..вця черевики завжди просять хліба. 6. Мислив..ць на всі боки дивиться.

* Визначте та підкресліть у словах орфограми.

* Прочитайте прислів’я, дотримуючи правил орфоепії.

273. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Мов кр..ло л..бедине, тиха муз..ка лине (Д. Луценко). 2. Жу­равель край поля стер..же кр..ницю, не здійметься вгору, не махне кр..лом. Колосом додолу хил..ться пш..ниця, слухає розмову вітру з джерелом (В. Раєвський). 3. Одгр..міла гроза, теплий дощ одшумів, одцвіли блискавиці кр..латі (В. Сосюра). 4. Зробив з мухи два к..жухи. 5. Розумна д..тина в батьковій св..тині. 6. Від людського поговору не запнешся пел..ною (Народна творчість).

* Позначте в словах орфограми «букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні», «буква е в сполученнях -ере-, -еле-» та «буква и в сполученнях -ри-, -ли-».

* Укажіть слова, написання яких потрібно перевірити за орфографіч­ним словником. Зробіть це.

274. Перепишіть слова, уставляючи пропущені літери. Написання слів перевірте за орфографічним словником.

Г..рой, чепурний, м..лькати, м..нати, п..нал, ч..кати, п..рій, коч..рга, ц..буля, керувати, л..ман, м..тро, д..таль, в..лос..пед, тр..мтіти, ч..брець, печ..ніг, тр..вожний, м..тушня.

* 3 виділеними словами складіть речення. За потреби з’ясуйте їхнє лексичне значення за Тлумачним словничком у кінці підручника.

275. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

До поданих слів доберіть антоніми. Запишіть слова парами, визначте й підкресліть у них вивчені орфограми.

ЗРАЗОК

Ранковий, поразка, наступний, сваритись, відсталий, схвалювати, дурний.

* Із двома парами слів складіть і запишіть речення.

276. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставте дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Зернина… береже. 2. Ворону хоч… годуй, а все буде чорна. 3. Не криши два… до борщу, бо переборщиш. 4. Ложкою годує, а… очі виколює. 5. Черепаха повзе пустелею і дивується, нащо стільки піску насипали: «Чи тут у них…?»

ДОВІДКА

Мішок. Гриб. Пиріг. Черепок. Ожеледь.

* Позначте в словах орфограми «букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні», «буква е в сполученнях -ере-, -еле-» та «буква и в сполученні -ри-, -ли-».

277. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Позначте в словах орфограми «букви е, и, що позначають сумнівні ненаголошені голосні», «буква е в сполученнях -ере-, -еле-» і «буква и в сполу­ченнях -ри-, -ли-».

1. П..шаюсь родом і своїм народом, бо це — ж..ття моє, моя пр..рода (Л. Голота). 2. Кий, Щек, Хорив і їх с..стриця Либідь пл..вуть тисячоліттю навздогін (І. Лобовик). 3. Ч..тала мама «Кобзаря», а потім сіла виш..вати. Впл..лась Шевченкова зоря у рушники її кр..латі (О. Данилюк). 4. Посіяла мати в своїй кол..сковій з..рнини добра і т..пла (Б. Дегтярьов). 5. Погойдує віт..р калину, гортає л..сток за л..сточком (П. Перебийніс).

* Визначте речення з однорідними членами. Поясніть у них розділові знаки.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Читання • Говоріння

УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ, ЩО МІСТИТЬ РОЗДУМ

278. Прочитайте мовчки. Визначте, які типи мовлення поєднано в тексті. Усно перекажіть текст, завершивши його розгорнутими роздумами, самостійно складеними за поданими тезами.

Як голуб навчався

Якось голуб попросив дрозда, щоб той навчив його гніздо вити. Дрізд прилетів і взявся до роботи. Не встиг він і кілька со­ломинок покласти, як голуб злетів у недовите гніздо і ну вертітися й приказувати:

— Умію, умію, умію.

Дрізд образився й каже:

— Як сам умієш, чого мене кли­кав? — і полетів собі геть.

Так голуб і не навчився гніздо вити, тому що… .

А дрізд не схотів більше голуба вчити, через те що… . (За мотивами народної казки).

* У кожному з роздумів укажіть тезу, доказ і висновок.

* Яке почуття пережив, на вашу думку, дрізд? Які почуття охопили голуба? Звіртеся зі Словничком назв почуттів у кінці підручника.

* Поясніть, чого навчає казка.

*Витлумачте значення стійкого вислову родинне гніздо. Чому людську оселю порівнюють із пташиним кубельцем? Відповідь побудуйте у формі роздуму: теза — доказ — висновок.

279. Прочитайте казку. Визначте її тему та головну думку. Визначте поєднані в її тексті типи мовлення.

Закопане золото

Мав батько трьох синів. Були вони дуже ліниві. Щоб їх прого­дувати, батько тяжко працював, руки йому пухли. А сини ходили собі й гуляли. Працював батько, працював та й занедужав.

Прийшли сини і питають, що ти їм батько у спадок залишає. Батько подумав і каже: «Шукайте, діти, у землі золото».

Помер батько. Сини переїли все, що він виростив, а нового нічого не сіяли й не садили. На другу зиму голодують ліниві брати.

Добули якось до весни й кинулися татового золота шукати. Перекопали весь город. Золота не знайшли, довелося засадити город картоплею. Скопали ниву. Не знайшли золота, але посіяли пшеницю. Уродилася вона буйна та пишна. Помолотили, намололи борошна, напекли хліба.

І тут тільки брати зрозуміли, чому так сказав батько. Нічого дорожчого немає для людини, ніж зроблене та зароблене власни­ми руками, тому що гордість за свою працю цінніша за все на світі золото (Народна творчість).

* Складіть план тексту, запишіть його.

* За планом усно перекажіть текст.

* Чи пов’язані між собою почуття гордості та гідності? Поясніть. Звіртеся зі Словничком назв почуттів у кінці підручника.

280. Інструментами праці хлібороба ще донедавна були коса, серп, лопата. Поміркуйте: які знаряддя або технічні засоби можуть уособлювати фізичну та розумову працю сучасної людини?

* Указавши такий засіб праці, свій вибір обґрунтуйте (усно).

Складіть художній опис обраного інструмента (чи пристрою) праці в художньому стилі.

Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити