Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018
ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО
ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ:
* що таке текст і що називається реченням;
* види речень за метою висловлення;
* однорідні члени речення;
* прості і складні речення;
* лексичне значення слова;
* частини мови
ЧОГО ТРЕБА НАВЧАТИСЯ:
* правильно інтонувати речення;
* складати план тексту, добирати заголовок;
* ставити в реченнях розділові знаки;
* визначати частини мови;
ЩО ТРЕБА ЗАПАМ'ЯТАТИ:
* основні правила спілкування
§ 2. УСНІ Й ПИСЬМОВІ ВИСЛОВЛЕННЯ, ТЕКСТ. ІНТОНАЦІЯ РЕЧЕНЬ, РІЗНИХ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В КІНЦІ РЕЧЕННЯ
28. Дайте відповіді на запитання.
✵ Назвіть людей, із якими ви спілкуєтеся щодня. Про що ви найчастіше говорите?
✵ Як часто ви спілкуєтеся телефоном? Хто розпочинає телефонні розмови? Про що вони?
✵ Коли ви востаннє одержали та прочитали адресований вам лист або записку? Чи був їхній зміст цікавий? корисний? Чим саме?
✵ Поясніть різницю між усним спілкуванням віч-на-віч або телефоном і листовним, тобто письмовим спілкуванням. У чому переваги кожного? У чому недоліки?
Усе життя людини минає у спілкуванні. З батьками, іншими членами вашої родини, вчителями, друзями ви спілкуєтеся щодня, найчастіше — усно, рідше — письмово.
Усе те, що промовлено, почуто, прочитано або записано засобами мови (словами, реченнями, текстами), є висловленням.
Йдучи до школи, ви чуєте лагідні слова мами: «Гарного дня! Хороших тобі оцінок!» У відповідь кажете: «Дякую! Я старатимусь!». Це — усне спілкування. Почуті та сказані тобою слова й речення є усними висловленнями.
Над дверима школи розміщено плакат, на ньому — виведено слова «Ласкаво просимо!» Цими словами всіх, хто підходить до школи, гостинно вітають учителі та учні. Це — письмове спілкування. Записане та прочитане тобою й іншими людьми речення є письмовим висловленням.
29. Прочитайте прислів’я. У яких із них ідеться про усні висловлення? У яких — про письмові? У яких — про ті й інші одночасно?
1. Добре тому жити, хто вміє гарно говорити. 2. Хто багато читає, той найбільше знає. 3. За гарне писання хвалимо не перо, а писаря. 4. Ніколи не кажи: «Не вмію», а завжди говори: «Навчуся». 5. Де розумом не дійду, то в книжці знайду.
* Поясніть зміст першого прислів’я. Що означає гарно говорити?
* Чому найбільше знань має той, хто багато читає? Чи можна читання книжки вважати спілкуванням із її автором?
* Чи є прислів’я висловленням? Чому довгий час прислів'я передавалися з покоління в покоління лише в усній формі?
* Чому прислів’я й сьогодні не втрачають популярності?
30. Прочитайте. Чи є прочитане висловлення текстом? Чому ви так думаєте?
Чи доводилося вам чути: «Грамотність сьогодні не потрібна! Вивчення мовних правил — даремно витрачені зусилля та згаяний час!» Справді, навіщо вчитися писати грамотно?
По-перше, грамотне письмо — це повага до того, з ким ви спілкуєтеся. По-друге, помилки ускладнюють спілкування — відволікають від змісту, а можуть його і спотворити.
І ще одне. Чи не здається вам, що людина, яка не може навчитися писати грамотно, є лінивою? Вона не спроможна зробити над собою зусилля, не може або не хоче вдосконалюватись (За О. Горчинсъкою).
* Яке висловлення називають текстом?
* Доберіть до тексту заголовок, який передає його зміст, тобто тему.
* До чого закликає текст? Сформулюйте його головну думку.
* Чи згодні ви з автором тексту? Поясніть чому.
31. Перепишіть, відділяючи речення одне від одного розділовими знаками і великою літерою. Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи.
Знак питання зажурився йому здалося що люди частіше використовують знак оклику чому вони мало ставлять одне одному запитань чому їм більше подобається вигукувати й викрикувати якось знак питання зустрів школярів вони безперервно запитували про щось у дорослих і один в одного знак питання аж затанцював з радощів він переконався що потрібний людям як приємно бути корисним.
* Для чого між реченнями при читанні роблять паузи?
* Який розділовий знак вказує на інтонацію кожного з речень?
* Серед записаних речень укажіть розповідні, питальні та спонукальні. Скористайтеся поданою таблицею.
|
ВИДИ РЕЧЕНЬ ЗА МЕТОЮ ВИСЛОВЛЕННЯ |
||
Розповідні |
Питальні |
Спонукальні |
Передають повідомлення |
Містять запитання |
Передають пораду, прохання, наказ |
Прислів ’я не помиляється. Чесно зароблений хліб завжди смачний. |
Чи є щось цінніше за правду? Хіба бувають добрі справи без труднощів? |
Чужому лихові не смійся. Спершу скуштуй, а тоді хвали! |
32. Прочитайте, правильно інтонуючи речення. Визначте речення розповідні, питальні та спонукальні. Поясніть розділові знаки в кінці речень.
1. Народ мій є! Народ мій завжди буде! (В. Симоненко). 2. Хто люди ті? Всі родичі мої! (А. Малишко). 3. Озираюсь. Де ж гори? Я хочу побачити обіцяй: гори! (М. Коцюбинський). 4. І де взялись ці хмари сніжно-білі? З яких ясних країн ці чайки налетіли? (Олександр Олесь). 5. Не топчіть колосся! (С. Продай). 6. Шипшину й пісню не віддам нікому (М. Рильський).
* Які члени речення називають однорідними? Визначте однорідні члени в останньому реченні.
Однорідні члени речення відповідають на те саме питання, поставлене від того самого слова в реченні.
Наприклад: Здоров’я важливіше (за що?) за красу, добробут, багатство.
Однорідними можуть бути підмети й присудки та другорядні члени речення. Між однорідними членами речення ставлять кому.
Наприклад: Успіху досягають умінням і терпінням. Люди цінують не силу, а розум.
Кому не ставлять, якщо однорідні члени речення поєднано сполучниками: Чесність і совість — найкращі вчителі. Здоров’я важливіше за багатство і вроду.
33. Прочитайте, інтонуючи речення відповідно до розділових знаків. Перепишіть, визначте однорідні члени речення.
1. Добре слово краще за мед і цукор. 2. Правда не тоне у воді, не горить у вогні. 3. Робота сама за себе скаже, покаже, докаже. 4. Багатство полягає не в майні, а в гідності. 5. Старанність, упертість і труд достаток дають. 6. Книжку читають не очима, а розумом. 7. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло (Народна творчість).
* Поясніть уживання в реченнях розділових знаків.
* Розкрийте зміст першого прислів'я. У відповіді вживайте однорідні члени речення.
34. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.
1. Рано сонечко схопилось у росі перлистій вмилось (І. Франко). 2. Річка синіє зітхає сміється (М. Рильський). 3. В’ються тумани пливуть над землею (В. Сосюра). 4. Дуб сосна верба тополя он ростуть посеред поля (А. Камінчук). 5. Дуби ростуть поволі неквапливо (М. Рильський). 6. Білий туман вкутав річку ліс і лан (А. Камінчук).
* Підкресліть однорідні члени речення.
* У двох останніх реченнях визначте основу речення — підмет і присудок. На які питання вони відповідають?
Речення, яке має одну основу, що складається з двох головних членів — підмета і присудка, називають простим.
Наприклад: Тепле слово і в мороз зігріє. Кожен дубок хвалить свій чубок.
Основа речення може складатися з одного головного члена. Наприклад: Не світи свічки перед сонцем, із балачок хліба не спечеш.
Речення, що має дві і більше основ, тобто складається з двох або більше простих речень, називають складним.
Наприклад: Радість прикрашає людину, а печаль засмучує. Якщо ти шануватимеш людей, то й вони тебе поважатимуть.
Між частинами складного речення ставлять кому.
35. Перепишіть, підкресліть у кожному реченні головні члени. Укажіть речення прості та складні.
1. Мудре слово довго пам’ятається. 2. Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться. 3. Щастя дає друзів, а нещастя їх перевіряє. 4. Гнів крокує попереду, розум плентається позаду. 5. Сторонися неправди, і вона тебе не торкнеться. 6. Старанність полотно тче, ледарство марно тече.
* Поясніть уживання розділових знаків.
36. Перепишіть, поставте пропущені розділові знаки.
Дозволь дати тобі деякі поради щодо спілкування.
Частіше посміхайся! Посмішка нічого не коштує, зате багато дає.
Частіше вимовляй ім’я співрозмовника. Для нього воно звучить, як найсолодша музика.
Тобі захотілося перевиховати співбесідника? Утримуйся від того, щоб прямо вказувати на його помилки! Поважай його думку, і він буде поважати твою.
Нехай твій співрозмовник говорить більшу частину часу. Дай йому таку можливість! У цьому виявлятиметься твоя уважність ввічливість тактовність. Слово «я» вимовляй зрідка тихо (3 журналу).
* Значення виділених слів з’ясуйте за поданим у кінці підручника Словничком назв почуттів.
* Укажіть складні речення, поясніть у них розділові знаки.
* Визначте в реченнях однорідні члени. Поясніть розділові знаки при них.
37. Складіть і запишіть текст «Яким я уявляю справжнього друга». У тексті використайте подані прислів’я, розставивши в них пропущені розділові знаки.
✵ У дружбі шукають щирості, а не вигоди.
✵ Друга знаходять у щасті, а перевіряють у біді.
✵ Не можна бути і другом, і улесником.
* Які з ужитих у прислів’ях слів називають почуття? Уточніть значення цих слів за поданим у кінці підручника Словничком назв почуттів.