Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018

ФОНЕТИКА. ГРАФІКА. ОРФОЕПІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 30. ПРАВИЛА ВЖИВАННЯ ЗНАКА М'ЯКШЕННЯ

403. Прочитайте вірш. Вимовте виділені слова.

Після Щ та перед Ю

В алфавіті я стою.

Де з’являюся у слові —

Звука змінюю вимову.

Ще творити звик дива —

Зовсім змінюю слова.

На столі пухкенька булка,

Я ж устряв —

І вийшла булька.

На широкий вибіг лан —

І уже з’явилась лань.

Був на пляжі —

скрізь там галька.

Я утік — з’явилась галка.

У торбинку сипав рис,

З торби вискочила рись.

Рись напала враз на ос,

Загарчала: «Ось вам, ось!»

Не жаліли оси жал,

Рисі їм було не жаль.

Витівник я отакий.

Хто я, діти? Знак м’який!

Ліна Біленька

* Яка різниця в написанні слів кожної виділеної пари? Якими звуками слова кожної пари різняться?

* Для кого вживають знак м'якшення!

404. Розгляньте таблицю. Поясніть написання поданих після неї слів.

ЗНАК М’ЯКШЕННЯ СТАВЛЯТЬ

після літер д, т, з, с, ц, л, н, якщо вони передають м’які звуки [д'], [т'][з’], [с], [ц'], [л'] [н]

мідь, мить, мазь, міць, вільно, станьте

після літер, що позначають м’які при­голосні, перед наступним твердим

батько, донька

після м’якого приголосного [л'] пе­ред наступним м’яким приголосним

учительська, сільський, рибаль­ський, їдальня, пальці

у дієсловах на -ть, -ться

навчається, змагаються

у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-

маленький, зіронька, чорнюсінький

ОРФОГРАМА:

знак м’якшення: сядь, кінь, сіль, польський, сміється рівнесенький

Вогонь, сталь, гість, колодязь, вісь, хлопець, ґедзь, стільці, читальня, пильність, будять, ходять, здається, кульбаба, навча­ються, рученька, вірнесенький, молодюсінький, свіжісінький.

405. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок пропущені літери. Позначте в словах орфограму «знак м’якшення».

1. Кожний молодец., на свій взірец... 2. Наш господар моло­денький, під ним коник воронен..кий. 3. Без гет..мана війс..ко гине. 4. Не сун.. носа до чужого проса. 5. Бджола летит.., де мед пахтит.. . 6. Хто в темряву дивиться, той од світла кривиться.

* Виділені слова передайте фонетичною транскрипцією.

* Поясніть уживання знака м’якшення відповідними правилами.

Дієслова на -ть, -ться вимовляють так: здається [з д а й а ц:’а], називається [н а з иев а й еи ц:' а], вмивається [вмиевайеи ц:’ а]. Така вимова відповідає правилам української орфоепії.

406. Перепишіть прислів’я, уписуючи на місці крапок дібрані з довід­ки дієслова. Передайте ці дієслова звукописом.

ЗРАЗОК

Прислів’я не помиляється [п о м ие л' а й еи ц:'а].

1. Велика дорога ... з першого кроку. 2. Хто біжить, той ... . 3. Усе добре, що добре ... . 4. Лякана ворона куща ... . 5. У гурті каша добре... .

ДОВІДКА

Кінчається. їсться. Спотикається. Боїться. Починається.

407. Від поданих іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Слова запишіть парами, суфікси виділіть.

ЗРАЗОК

Дніпро, Україна, Київ, Чернігів, Тернопіль, учень, школяр, учитель, професор, місто, село.

* Позначте в словах орфограму «знак м'якшення». Поясніть написан­ня слів правилом.

408. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

До поданих слів доберіть спільнокореневі слова зі значенням здрібнілості або пестливості з суфіксами -еньк-, -оньк-, есеньк-,-ісіньк, -юсіньк-. Слова запишіть парами, суфікси виділіть.

ЗРАЗОК

Знак м’якшення пишуть у сполученнях -льц-, -льч-, -ньц-, -ньч які походять від --льк- ,-ньк-.

ПОРІВНЯЙТЕ:

-льк- — -льц-, -льч-

-лк- — -лц-, -лч-

вчителька — учительці, учительчин

голка — голці, голчин

-ньк- — -ньц-, -ньч-

-нк- — -нц-, -нч-

донька — доньці, доньчин

Оленка — Оленці, Оленчин

Поставте подані іменники у формі давального відмінка однини й запишіть. Поясніть уживання і невживання знака м’якшення.

ЗРАЗОК

I. Матінка, матусенька, Лізонька, Маланка, Галька, Галинка, русалка, зозулька, хатинка, нянька, соломинка, долонька.

II. Калинонька, калинка, сопілка, парасолька, вишенька, ви­шиванка, ополонка, бурулька, гілка, дитинка, пригодонька, пінка.

* Назвіть приголосні, які чергуються при зміні форми поданих слів.

410. Я — РЕДАКТОР

Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де потрібно, знак м’якшення.

Натал..чин, Юл..чин, лял..чин, рибал..чин, Тетян..чин, нен..чин.

* Позначте в словах орфограму «знак м'якшення».

Мова, серце, голова, рука, рідний, гарний, милий.

* Чи вживаєте ви слова зі значенням здрібнілості або пестливості, спілкуючись із маленькими дітьми? Чому? Наведіть приклади.

* Розкажіть початок будь-якої казки, уявляючи, що розповідаєте її три­річній дитині. Використайте 4—5 слів із суфіксами -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-.

411. Перепишіть, подані в дужках іменники ставлячи в потрібній формі.

1. У чужій (сторонка) не так світить сонце (Народна твор­чість). 2. На (квітонька) бджілка спивала росу (І. Кульська). 3. При­йшла зима люта, а (сосонка) байдуже! (Олена Пчілка). 4. До березки я пригорнуся і пошлю (перепілка) привіт (С. Будний). 5. Висить зоря на срібній (павутинка) (Л. Закордонець). 6. Ніде нема порадоньки (голівонька) бідній! (Ю. Федькович). 7. Понад Дніпро гуде метро, і (рибонька) не спиться (І. Малкович).

* Позначте в словах орфограму «знак м’якшення».

412. Перепишіть, на місці крапок уставляючи, де потрібно, знак м’якшення.

1. Зроду бравий запорожец., ні сл..озинки не пролив (Я. Щоголів). 2. Козак — душа не вередлива, він у пеклі не мерзне, в ополон..ці не пріє (Народна творчість). 3. Доля куєт..ся у бороть­бі, дужий не гнет..ся, гнут..ся слабі (М. Вороний). 5. Ніде нема порадон..ки голівон..ці бідній! (Ю. Федькович). 6. У спіл..ці з друзями й братами ти долю викував свою (М. Рильський).

* Позначте в словах вивчені орфограми.

413.Розгляньте таблицю. Поясніть написання поданих після неї слів.

ЗНАК М’ЯКШЕННЯ НЕ СТАВЛЯТЬ

після літер б, п, в, м, ф; ж, ч, ш; г, к, х

голуб, стовп, кров, ніч, змаж, пишеш

після р, що позначає твердий звук [р]

Харків, повір

перед буквами, що позначають м’які або пом’якшені приголосні

пісня, кузня, цвях, весняний, але тьмяний (бо тьма), різьбяр (бо різьба)

після н перед ж, ч, ш, щ

тонший, кінчик, барабанщик

Любов, насип, пісня, після, тьмяний, різьбяр, дощ, береш, мізинчик, інший, менший.

414. Я — РЕДАКТОР

Прочитайте прислів’я. Визначте слова з орфограмою «знак м’якшення».

1. Що буде, те буде, а козак пан..щини робит.. не буде. 2. Біл..ше думай, а мен..ше говори. 3. Яка пташка, така й піс..ня. 4. Гарно ти співаєш.., та слухати не хочет..ся. 5. Ліпша синиця в руках, ніж голуб.. на стрісі. 6. Добрий кухар.. — найкращий лікар... 7. Чистен.. кі вікон..ця сміют..ся до сон..ця. 8. Близька соломка краща далекого сін..ця. 9. Вовку не вір.., бо то звір... 10. Що тобі не миле, ін..шим не зич.. .

* Обґрунтуйте наявність і відсутність знака м’якшення правилами.

415. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ

Запишіть слова у дві колонки:

• з уставленим знаком м’якшення;

• без знака м’якшення.

Курін.., степ.., сіл.., кров.., у країнец.., кін.., мудрец.., сот.. ня, ніч.., кобзар.., олен.., насип.., стіл..ці, бакен..щик, балкон..чик, сім.., сяд.., олен.., мен..ший, ніж.., перец.., кін..чик, секретар.., тін.., перевір...

Якщо в дієсловах на -ть, -ться знак м’якшення пишуть, то дієслова на -ш, -шся пишуть без знака м’якшення.

Наприклад: знають, люблять, але знаєш, любиш.

416. Перепишіть, уставляючи на місці крапок, де потрібно, знак м’якшення.

1. Дерево з глибоким корінням не боїт..ся бурі. 2. Довгий язик за зубами не тримаєт..ся. 3. Язик говорит.. — голова розплачуєт.. ся. 4. Честі в аптеці не купиш... 5. їж., мед, але стережися бджоли. 6. Бджола летит.., де мед пахтит.. . 7. Ледар., три дні надувает..ся, поки взуваєт..ся. 8. Граєш..ся з ножем — неодмінно поріжеш..ся. 9. Сип.. із порожнього в пусте!

* Позначте в словах орфограму «знак м’якшення».

* Виділені слова передайте фонетичною транскрипцією.

417. Перепишіть, утворюючи від поданих у дужках дієслів форми II особи однини майбутнього часу. Поясніть невживання в цих дієсловах знака м’якшення.

ЗРАЗОК

1. Якщо дерево лише вранці посадив, то дров надвечір з нього не (нарубати). 2. Де нема співця, (послухати) горобця. 3. Хліб-сіль їж, а правду (різати). 4 Як ос не (зачепити), то й не покусають. 5. Не згорить, як вогню не (запалити).

* Позначте в словах орфограму «знак м’якшення».

418. Перепишіть, уставляючи, де потрібно, знак м’якшення.

1. І народжуют.. піс..ні серця струни голос..ні (В. Сосюра). 2. Ювеліри — не митці, обточують камін..ці, і на той камін..чик па­дає промін..чик (Н. Поклад). 3. А горобці в ал..тан..ці тан..цюют.. вран..ці тан..ці (Г. Бойко). 4. Хвилі не вір..ти мінливій! (Б. Грінченко). 5. Плюскоче хвил..ка тепла і жива, на камін..ці пісочок намива (Л. Костенко). 6. Ось відпочинете в моїй хатин..ці, у мене є тут для вас гостин..ці! (Н. Забіла). 7. Хай вас лінощі не точат.., хай не ваблят.. витребен..ки, хай вам учит..ся леген.жо, хай читаєт..ся охоче (В. Лагода). 8. Чим біл..ше знаєш.., тим біл..ше можеш.. (Е. Абу).

* Як ви розумієте зміст останнього речення? Розкажіть про це, ужива­ючи дієслова читаєш, слухаєш, міркуєш.

419. Перепишіть, уставляючи, де потрібно, знак м’якшення.

1. Ноги спотикают..ся, а голові дістаєтеся (Народна творчість). 2. Ти починаєш.. все спочатку, коли об труднощі спіткнеш..­ся (О. Радишевсъка). 3. Я вірив, що краще всього піс..ні, які знав дідусь (Б. Симоненко). 4 Бат..ків хліб навчит.., як треба жит... 5. Де хата білен..ка, там родина ріднен..ка (Народна творчість).

* Поясніть уживання розділових знаків.

* Позначте в словах вивчені орфограми.

420. У зазначеній послідовності зробіть фонетичний розбір поданих слів.

Гордість, яблуня, джміль, ґедзь, щастя.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ СЛОВА

1. Назвіть слово. Визначте кількість складів у ньому.

2. Назвіть склади відкриті й закриті. Визначте, який склад наголошений.

3. Укажіть голосні звуки, поясніть їхню вимову й позначення їх на письмі.

4. Назвіть приголосні звуки (дзвінкі чи глухі, тверді чи м’які). Поясніть їхню вимову й позначення їх на письмі.

5. Визначте кількість літер і звуків у слові.

ЗРАЗОК УСНОГО ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ

У слові радість два склади.

Перший — відкритий, другий — закритий. Перший склад наголошений. Голосні звуки: [а] — наголошений, позначається літерою а; [і] — голос­ний, ненаголошений, позначається буквою і.

Приголосні звуки: [р] — приголосний, дзвінкий, твердий, позначається літерою р; [д'] — приголосний, дзвінкий, м’який, позначається літерою д; [с'] — приголосний, глухий, пом’якшений, позначається буквою с; [т'] — приголосний, глухий, м’який, позначається літерою т.

У слові 7 літер і 6 звуків.

ЗРАЗОК ПИСЬМОВОГО ФОНЕТИЧНОГО РОЗБОРУ






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.