Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ

§ 34. РЕЧЕННЯ. ГРАМАТИЧНА ОСНОВА РЕЧЕННЯ. РЕЧЕННЯ З ОДНИМ ГОЛОВНИМ ЧЛЕНОМ

472. Прочитайте народну усмішку вголос за особами. Зі скількох ре­чень складається кожна з реплік діалогу? Назвіть речення, які складаються з групи слів. Прочитайте речення, які складаються з одного слова.

— Петре, склади одне коротке речення. Не забудь: речення має повідомляти думку.

— Гаразд, Миколо Івановичу. Зараз я таке речення придумаю.

— Чекаю.

— Собака голосно гавкає на вулиці.

— А якщо коротше?

— Гав!

* Що викликало у вас сміх? Якої помилки припустився школяр?

Речення — найменша одиниця людського спілкування. За допомо­гою речення формується, виражається і повідомляється думка. Отже, речення є засобом вираження думки.

Реченням називається слово або група слів, що передають повідомлення, питання або пораду, прохання, наказ.

НАПРИКЛАД:

Речення може складатися з одного слова або сполучення слів, які поєднуються між собою за змістом та граматично (за допомогою за­кінчень і службових слів).

Помилка, пов’язана з неправильним поєднанням слів у словоспо­лученні або реченні, а також із неправильною будовою речення, на­зивається граматичною.

473. Відновіть прислів’я, поставивши подані слова в потрібній формі та розташувавши в потрібній послідовності. Відновлені прислів’я

запишіть.

• Словечко, колоти, гострий, сердечко.

• Пісня, з, не викидати, слова.

• Всякий, співати, свій, пісня, пташка.

• Жаба, свій, болото, у, і, співати.

* Як пов’язані між собою слова в реченні? Поясніть.

474. Прочитайте. Які з речень передають повідомлення? запитання? пораду, прохання, наказ?

1. Назва «Україна» вперше згадується в Київському літописі під 1187 роком (3 Вікіпедії). 2. Знаєш ти, що таке Батьківщина? (А. Костецький). 3. Стань під прапор синьо-жовтий запорозьких козаків! (Н. Поклад). 4. Земля за океаном зветься для нас далеким зарубіжжям (В. Дворецька). 5. Чи знаєш ти назви столиць усіх євро­пейських держав? (З розмови). 6. Пам’ятай, не забувай батьківську стежину (В. Гринько). 7. Українські діти нічим не відрізняються від своїх ровесників із Франції чи Іспанії (О. Дроздов). 8. Будь майстром свого «я»! (Л. Силенко).

* Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи.

* Поясніть, як ви розумієте зміст останнього речення.

Речення має граматичну основу. Граматична основа речення — це його головні члени: підмет і присудок.

Підмет — це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання хто? що?

Присудок — це головний член речення, який означає, що гово­риться про підмет, і відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?

Підмет підкреслюють однією рискою, присудок — двома.

Наприклад: Молоденька хмаринка шука в небі хатинку (М. Вінграновський).

Головні члени речення не становлять словосполучення, тому що се­ред них немає слова головного й залежного.

Частка не членом речення не є. Її підкреслюють разом із членом речення, із яким вона пов’язана за змістом.

Наприклад: Орел мух не ловить (Народна мудрість).

475. Перепишіть прислів'я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки підмет або присудок.

1. Усяка… своє гніздо знає. 2. За своїм кра­єм… болить. 3. Без відваги… зазнаємо зневаги. 4. З рідної землі і ворона… . 5. У чужій сторонці не так… сонце. 6. Рідна земля — золота… .7. Воля — найдорожча…. 8. Козача потилиця нікому не… .

ДОВІДКА

Ми, мила, колиска, пташка, серце, нагорода, світить, хилиться.

* На які питання відповідають підмет і присудок? Якими частинами мови їх виражено?

* Чому наші сучасники охоче використовують у мовленні прислів’я та приказки? Свою думку обґрунтуйте.

Підмет найчастіше буває виражений:

• іменником: У рідному краї і серце співає (М. Бакая).

• займенником: Душу й тіло ми положим за нашу свободу (П. Чубинський).

Присудок буває виражений:

• дієсловом: З тобою всюди, кожну мить говорить Україна (П. Осадчук);

• прикметником (рідше): І дим батьківщини солодкий (Овідій) або іменником: Батько мій вкраїнець зроду (К. Перелісна);

476. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть граматич­ну основу.

1. Уже перший сніг кружляє над землею (М. Рильський). 2. Сніжинки роями летять до вікна (В. Сосюра). 3. Я люблю весе­лий ранок холоднючої зими (Я. Щоголів). 4. У білих снігах пото­нули гори (Олександр Олесь). 5. Для українця калина наймиліша. Вона — гордість українського садка (В. Супруненко). 6. Синиця в шибку вдарила крильми (В. Симоненко).

* З’ясуйте, якою частиною мови виражено в кожному реченні підмет і присудок.

Речення, граматична основа яких складається з підмета і присудка, називають двоскладними.

Речення, які мають граматичну основу з одного головного члена (тільки підмета або тільки присудка), називаються односкладними.

477. Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення. Граматична основа яких речень складається з одного головного члена? Як називають такі речення?

1. Пісні зігрівають Всесвіт (Д. Іванов). 2. Пісню калинову я співаю знову (В. Сосюра). 3. І мова наша — солов’їна (І. Січовик). 4. У серці мимохіть лунала пісня (М. Коцюбинський). 5. Пісня — голос душі народу (А. Добрянський). 6. Співається як весело! (Р. Лубківський). 7. Верби. Вечір. Спів (В. Сосюра). 8. Світає. Край неба палає. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Т. Шевченко).

478. Прочитайте. Запишіть односкладні речення:

• з одним головним членом — підметом;

• з одним головними членом — присудком.

1. Як срібно скрізь! Як просторо кругом! (В. Бичко). 2. Світало. З темряви поволі виступали стовбури дерев (Г. Тютюнник). 3. Забі­ліло знову, забіліло. Холодом од яру потягло. (Б. Мельничук). Край смерековий насниться мені. Далеч. Тумани (Д. Кремінь). 4. Ніч. Дощ. Вітер. Шумлять кущі (П. Загребельний).

* Визначте, якими частинами мови виражено головні члени речень.

479. Перепишіть. Визначте й підкресліть граматичні основи речень.

1. Білий ранок. Чисто. Тихо (В. Бровченко). 2. Вітер. Передзим’я. Холоди (О. Діброва). 3. Віє казкою чудною з зачаро­ваних гаїв… (Д. Загул). 4. Темна ніч. Шляхи. Діброва (А. Малиш­ко). 5. Зранку повіяло вітром з півночі. Замело. Рипіло на тротуарі (М. Семенко).

* Складіть речення (усно), у яких у ролі головних членів були слова радісно, цікаво, приємно, ясно, сонячно.

480. Односкладні речення запишіть у такій послідовності: такі, що вказують на стан природи; ті, у яких ідеться про стан людини. У кожному реченні підкресліть граматичну основу.

1. Сьогодні так мені засумувалось (Т. Щегельська). 2. Над­ворі було темно і тепло (Григорій Тютюнник). 3. Хлопчикові стало холодно і страшно (М. Коцюбинський). 4. У Луцьку хмар­но і вітряно (3 розмови). 5. І так святково навкруги. Так солодко на серці! (О. Максимейко). 6. Щойно розтало. І знову промерзло (М. Фішбейн).

* Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити