Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018

ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ Й ПУНКТУАЦІЇ

§ 37. ДРУГОРЯДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ: ДОДАТОК, ОЗНАЧЕННЯ, ОБСТАВИНИ

493. Перепишіть. У кожному реченні визначте й підкресліть грама­тичну основу. Які з речень складаються тільки з головних членів? Які, крім головних, мають інші члени речення?

1. Дощ відшумів. Запахла м’ята. Садок засмучений ожив (В. Черепков). 2. Кінчалась осінь. Сіялись сніги (Є. Маланюк). 3. Мовчать птахи. Скімлить зимовий вітер без слів (І. Яремчук).

* Яким словом можна замінити слово скімлити? Звіртеся із Тлумач­ним словничком.

Речення, які складаються тільки з головних членів (граматичної осно­ви), називають непоширеними. Наприклад: Туркоче голуб. Цвінькає синиця (О. Чекмишев).

Речення, у яких, крім головних членів, є інші члени речення, нази­вають поширеними. Наприклад: Поодинці по драбинці ходять раді голуби (О. Журлива).

Усі члени речення, крім головних, називають другорядними.

494. Прочитайте. Укажіть речення непоширені та поширені. Поясніть різницю між ними. У поширених реченнях визначте головні члени речення та вкажіть другорядні.

1. Надворі розцвітав ранок (Панас Мирний). 2. Почався ра­нок. Чуєш? Ранок дише (Н. Віргуш). 3. Діти щебечуть. Сивіє м’ята (А. Малишко). 4. Пахне м’ятою вечір (С. Українець). 5. А дощ іде. А вітер хилить клени (М. Луків). 6. Лунала пісня. Плакала діброва. Об кручу хвиля хлюпала дніпрова (Д. Павличко).

* Визначте слова, вжиті в переносному значенні. Розкрийте це зна­чення.

Другорядні члени речення уточнюють або пояснюють головні члени речення і залежать від них.

Смисловий зв’язок між головним і другорядним членами речення установлюють, поставивши від головного до другорядного члена речення питання.

495. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні члени речення. Від головного члена речення поставте питання до другорядного члена, який пов’язаний із ним за змістом.

1. День кладе на хмари позолоту (В. Сосюра). 2. Поприбігають вітренята з поля (П. Масенко). 3. Мамина пісня у серці бринить (Г. Казакова). 4. Хтось гукнув мене упівголоса (М. Шевченко). 5. Війнуло сонцем і медом з доріг. Потім вийшла дівчина на поріг (А. Малишко).

*Укажіть односкладне речення.

* Поясніть різницю між реченнями односкладними та непоширеними.

496. Подані непоширені речення поширте другорядними членами. Утворені речення запишіть. До кожного другорядного члена речення усно поставте питання від головного.

ЗРАЗОК

1. Мороз лякає. 2. Дощі зашуміли. 3. Птахи прилетіли.

Другорядні члени речення поділяють на додатки, означення та обставини.

Додаток — це другорядний член речення, який означає пред­мет і відповідає на питання непрямих відмінків (тобто всіх від­мінків, крім називного). Додатки підкреслюють пунктиром.

Наприклад: Пісня доводить до правди (Народна творчість).

Найчастіше додатки виражаються:

• іменниками: І квітнуть піснею уста (Г. Соколенко);

• займенниками: Я тобі дарую пісню (В. Сосюра).

497. Перепишіть. Визначте й підкресліть у кожному реченні головні члени речення та додатки.

1. В орлят повиростали крила (Г. Бойко). 2. Зозуля Горлиці жалілась (Л. Глібов). 3. Гора підперезалася залізницею (В. Жовнарук). 4. На зорі задививсь хлопчина (Б.-І. Антонич). 5. Мене ліси здоров’ям напували (В. Симоненко). 6. Люби природу не для себе! Люби для неї (М. Рильський). 7. Безсмертників пучечок я нарвав (Д. Луценко).

* Визначте, якою частиною мови виражено кожен із додатків.

498. Перепишіть прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довід­ки слова. У записаних реченнях визначте й підкресліть додатки.

1. Кожний Іван має свій... . 2. Без нашого... вода не освятить­ся. 3. Без... порожня хата. 4. Цікавій Варварі... одірвали. 5. Не лякай... морем. 5. Кожна жаба своє... хвалить.

ДОВІДКА

Щука, ніс, план, Гриць, болото, Кіндрат.

* Які із записаних прислів'їв вказують на рису вдачі людини? Поясніть. Будуйте речення відповіді в такий спосіб, щоб слова — назви почут­тів були додатками.

Службові частини мови не є членами речення.

Хоча прийменники не є членами речення, вони можуть бути в складі другорядних членів речення.

Наприклад: Рідна мова сяє в пісні (О. Вазалія). Від пісні добрішають люди (Р. Пахолок).

499. Перепишіть, підкресліть усі члени речення. Поясніть, як і чому ви підкреслили прийменники.

1. Вітер з гаєм розмовляє (Т. Шевченко). 2. Співали пісню ми про Байду (Л. Костенко). 3. Про молодість складаю я пісні (В. Сосюра). 4. Розпустила пісня крила (В. Сосюра). 5. А шелест верб у пам’яті не тане (М. Рильський).

* Позначте у словах вивчені офрограми.

500. Перепишіть. У кожному реченні підкресліть головні члени речен­ня та додатки. З’ясуйте, якою частиною мови виражено кожен додаток. Після кожного додатка позначте в дужках її відмінок і число.

ЗРАЗОК

► Я чую шерех (3. в. одн.) крил (Р. в. одн.).

Бабуся рятувала хворих від недуг. Свої знання вона перейняла від своєї баби. Тепер бабуся передавала їх онучці.

Оксанка зав’язувала бабусі очі. Потім брала жмут висушених лікарських рослин. Бабуся торкалася стебелець і листочків. Потім вона називала рослину. Далі розповідала Оксанці про приготування ліків (За С. і А. Руденками).

* З’ясуйте наголошення прикметника у словосполученні лікарські рослини.

* Які ви знаєте лікарські рослини? Які з них збирали? Складіть про це 2-3 речення та запишіть їх. Визначте в записаних реченнях додатки.

501. Складіть і запишіть речення, додатками в яких є подані іменники, вжиті у непрямих відмінках. Визначте й підкресліть додатки.

ЗРАЗОК

Книжка. Вона. Оповідання. Рослини. Трави. Ягоди. Ліки. Ілюстрація.

502. Перепишіть, уставляючи на місці крапок додатки, які за змістом відповідають записаним у дужках питанням.

У день народження я одержав у подарунок (від кого?),.. книж­ку. У ній було кілька оповідань (про кого?)... . Це дуже мене зацікавило, адже я захоплююсь (чим?)... . Тож я не просто прочитав, а проковтнув цю (що?)... . Вже через два дні я переказав (що?)... своєму (кому?)... . Товариш так зацікавився пригодами (кого?)... , що вирушив по книгарнях шукати (що?)... .

* У записаному тексті підкресліть усі додатки.

* Якими частинами мови їх виражено?

* Визначте відмінок кожного з додатків. Які почуття викликає у вас чи­тання художньої літератури? Розкажіть про це. За потреби зверніть­ся до Словничка назв почуттів.

503. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть головні члени речення та додатки.

1. Синиця в шибку вдарила крильми (В. Симоненко). 2. Вітром донесло до мене щебетання (М. Рильський). 3. Птахи потерпають від змін у кліматі. Вони потребують турботи від людини (3 газети). 4. Тільки на різній землі птахи будують гнізда й виводять пташенят (З Вікіпедії).

* Які птахи зимують в Україні? Які прилітають в Україну зимувати? Інформацію про це зберіть в Інтернеті. Підготуйте про це допис розповідь до шкільного веб-сайта (або класної стіннівки).

Означення — це другорядний член речення, який вказує на ознаку предмета і відповідає на питання який? котрий? чий?

Означення підкреслюють хвилястою лінією.

Наприклад: Ранкова ластівка літа (Л. Талалай). Втомилась ластівка завзята (Д. Луценко).

Найчастіше означення виражаються:

• прикметниками: Густий туман спадає (І. Драч);

• займенниками: Прийшов наш день (М. Коцюбинський);

• іменниками (рідше): На Уляні була спідниця (яка?) в горошок (Г. Тютюнник).

504. Прочитайте. У кожному реченні визначте головні та другоряд­ні члени речення. Від яких членів речення ставлять питання до означення? Зробіть це.

1. Мовчить сосновий бір (М. Рильський). 2. Задумався дуб темношатий (В. Сосюра). 3. Зашумить українська тополя (Б. Олійник). 4. Хизувався дуб міцним корінням (Г. Хорташко). 5. Заснула тиха річечка (К. Дужа). 6. Я із прозорої криниці нап’юсь солодкої води (В. Сосюра).

* Визначте в реченнях епітети. Чим вони відрізняються від звичайних означень? У текстах якого стилю вживають епітети?

505. Перепишіть речення, на місці крапок уставляючи самостійно дібрані означення. Підкресліть усі члени речення.

Прийшла... весна. Землю огорнув... туман, ... крига пливла по річках. Дерева вбралися в... шати. Кущі вкрилися... квітками. Школярі мріють про... канікули.

* З’ясуйте лексичне значення виділеного слова за Тлумачним слов­ничком.

506. Перепишіть. Визначте й підкресліть усі члени речення. Якими частинами мови виражено означення та додатки?

1. Знайому пісню вітерець співав про Україну (П. Засенко). 2. Мамина пісня у серці бринить (Г. Казакова). 3. Був у мене друг хороший (А Малишко). 4. Високе небо над тобою гуде од вітру (О. Гончар). 5. Рукавом сірим небо сльозини втирає (Н. Харасайло). 6. Ніч підняла своє темне крило (Панас Мирний).

* Чи є членами речення службові частини мови? Як ви підкреслили прийменники? Чому?

Обставини — це другорядні члени речення, які називають різні ознаки дії — місце, час, причину, спосіб, ступінь. Обставини відповідають на питання як? де? куди? звідки? коли? чому? з якою метою?

Обставини підкреслюють крапкою й рискою.

Наприклад: Весело сонце виблискує.

Найчастіше обставини виражаються

• прислівниками: Світ мені усміхається тепло (П. Перебийніс), Знову наснилось дитинство (Д. Луценко);

• іменниками в непрямих відмінках із прийменниками: Топчи стежину на батьківщину (О. Довгий). З дитинства я закохана в сло­ва (В. Малишко).

507. Прочитайте речення, визначте в кожному головні члени речення та обставини.

1. Вітер пісню співа стоголосо (В. Симоненко). 2. Осика сонно шелестить (П. Тичина), 3. Літають понад вікна ластів’ята (Г. Петрук-Попик). 4. На хаті спросоння клацнув дзьобом лелека (М. Стельмах). 5. Пташка накрила крильцями пташат у гніздечку (В. Голобородько). 6. Щодня в подвір’я наше заліта упертий дятел (М. Рильський). 7. У бороду стиха всміхається дід (М. Доленго).

* Від якого члена речення ставлять питання до обставини?

508. Перепишіть прислів’я, на місці крапок уставляючи дібрані з довід­ки обставини. З’ясуйте, якими частинами мови вони виражені.

1. Щирий козак... не нападає. 2. Один козак... не воїн, 3. Не лінуйся... вставати та змолоду більше знати! 4. Дивиться... , а думає вовком. 5. Око бачить... , а розум ще дальше.

ДОВІДКА

Рано, ззаду, у полі, лисицею, далеко.

* Розкрийте значення останнього прислів’я. У реченнях відповіді вжи­вайте якнайбільше обставин.

509. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки обста­вини, які відповідають на зазначені в дужках питання. Підкрес­літь у реченнях усі члени речення.

ЗРАЗОК

1. Знов серце манить (к у д и?)... (М. Рильський). 2. Ми радості (к о л и?)... бажали людям (Д. Луценко). 3. Я в давню істину увірував (я к?)... (Олександр Олесь).

ДОВІДКА

Завжди. У дорогу. Глибоко.

510. Складіть і запишіть речення за поданими схемами.

ЗРАЗОК

Схеми:

511. Перепишіть. У кожному з речень підкресліть усі члени речення. З яким членом речення пов’язана кожна обставина? Якою части­ною мови виражена?

1. І лунають на калині ніжні співи солов’їні (В. Кравчук). 2. Я вран­ці голос горлиці люблю (Л. Костенко). З, Молода уперше в небі ластівка ширяє (М. Рильський). 4. А бджоли золоті так солодко гули (А. Камін­чук). 5. Трави вільно підняли свої стебельця угору (В. Грінчак).

* Накресліть схеми двох перших речень.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Говоріння

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ-РОЗПИТУВАНЬ

512. Складіть і розіграйте діалог між гостем міста й перехожим. Ту­рист розпитує, як дістатися музею (назву оберіть самостійно). Мешканець міста окреслює найкоротший та найзручніший шлях. У репліках діалогу використайте в ролі обставин деякі з поданих у рамці слова (на вибір).

(Пройти) вперед, (прямувати) вулицею, (зупинитися) на площі, (повернути) праворуч, (зупинитися) біля пам’ятника, (піти) навпрос­тець...

513. Складіть і розіграйте діалог між двома подружками-п’ятикласницями, одна з яких розповідає подружці про своє захоп­лення (музикою, фотографією, вишиванням тощо). Друга роз­питує, як, коли й чому виникло захоплення. У репліках діалогу вживайте в ролі додатків деякі з поданих у рамці слова (на вибір).

(Захопилася) творами, (відвідала) концерт, (послухала) пісні, (одер­жала) задоволення, (познайомилася) з виконавцем, (поспілкувалася) з прихильниками...

(Подарували) фотоапарат, (прочитала) інструкцію, (вивчила) по­сібник, (сфотографувала) батьків, (навчила) брата й сестру, (взяла участь) у виставці...

Захопилася (вишиванням), придбала (нитки), вибрала (тканину), подарувала (мамі), (мріяла) про вишиванку, (подякувала) за подару­нок.

514. Складіть і розіграйте діалог між двома п’ятикласниками, які по­бували на організованій Кінологічною спілкою України виставці цуценят. Однокласники діляться враженнями від побаченого, кожен розповідає, яке цуценя він хотів би мати і пояснює чому. У репліках діалогу використайте в ролі означень деякі з поданих у рамці слова (на вибір).

Цікава (виставка), корисна (інформація), чудові (тварини), різні (по­роди), кімнатні (цуцики), мисливські (собаки), сторожові (пси), вірні (друзі), правильне (виховання), необхідне (дресирування), гідні (умо­ви), гарне (ставлення), собача (вдячність і відданість).

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І ВІДПОВІДАЮ!

* Для чого вживають словосполучення?

* Як поєднано слова у словосполученні?

* Як визначити головне й залежне слова у слово­сполученні? Покажіть це на прикладі.

* У чому різниця між словосполученням і реченням?

* Що називають реченням?

* Які є речення за метою висловлення? Наведіть приклади.

* Які є речення за емоційним забарвленням?

* Що становить граматичну основу речення?

* Які є головні члени речення? другорядні? Покажіть на прикладах само­стійно складених речень.

Виконайте тестові завдання онлайн






Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи 1 клас - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити

Віртуальна читальня освітніх матеріалів для студентів, вчителів, учнів та батьків.

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами. Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Дозволяється копіювати матеріали з обов'язковим гіпертекстовим посилання на сайт, будьте вдячними ми затратили багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

© 2008-2019 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.