ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ. ТЕКСТ. РЕЧЕННЯ. СЛОВО

§ 3. СЛОВО ЯК КОМПОНЕНТ РЕЧЕННЯ. ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. СЛОВО ЯК ЧАСТИНА МОВИ

38. Складіть і запишіть речення, розташувавши подані слова в потрібній послідовності.

• Життя, без, уявити, книжка, неможливо.

• Сторінок, її, знання, з, ми, отримуємо.

• Дарує, вона, саме, радість, відкриттів, нам.

• Наука, створила, сучасна, форму, нову, книжки.

• Виконана, в, цифровому, книжка, електронною, називаєть­ся, вигляді.

* Зробіть висновок: що є «будівельним матеріалом» для речень?

* Чи користуєтеся ви електронними книжками? Якщо ні, то чи хотіли б? Які переваги електронна книжка має над «паперовою»? У чому їй, на вашу думку, програє?

39. Складіть речення з поданих слів, поставивши їх у потрібній фор­мі. Запишіть утворені речення.

1. Відповідальний, бути, слово, за, кожний, свій. 2. Бути, хтось, серйозний, потрібно, з можна, пожартувати, а, потрібно, й. 3. Почуття, люди, розуміти, вчитися, необхідно, ураховувати, спілкування, при.

* Чому для того, щоб слова утворили речення, кожне слово необхідно поставити в певній граматичній формі? Зробіть висновок: як пов'язані між собою слова в реченні?

* Чому, спілкуючись, необхідно враховувати почуття співрозмовника, його переживання, настрій?

Речення складаються зі слів.

Слова в реченні пов’язуються граматично:

• за допомогою закінчень: Пташк[и] щебеч[уть] радісн[і],

• або закінчень і прийменників: Посідал[и] пташк[и] на ялинц[і].

40. Доповніть подані речення дібраними з довідки словами, поставив­ши їх у потрібній граматичній формі. Утворені речення запишіть.

• Щира душа українського народу найповніше виявилася в... .

• Пісня... поруч із людиною упродовж усього її... .

• У піснях українці... . свої... .

• Гарна пісня збагачує... почуття, підносить і зміцнює... .

ДОВІДКА

Життя. Пісня. Йти. Висловлювати. Красивіший. Наші. Надія, мрія, сподівання. Гідність.

Чим краще слова дібрано, тим виразнішою є виражена реченням думка.

Щоб вправно добирати слова, треба розуміти лексичне значення кожного. Важливе для кожного мовця вміння — користуватися тлумач­ним словником.

41. Прочитайте. Значення виділених слів з’ясуйте за поданим у кінці підручника Тлумачним словничком.

Історія нашого народу героїчна. Він пройшов через тяжкі ви­пробування, тяжко жив і змагався. Проте будував, творив, мислив, боровся, оборонявся, будував фортеці й міста, орав ниви. У сучас­ність він увійшов одним із найчисленніших народів Європи.

Наш народ створив і творить дивовижний світ пісень, казок, оповідань і легенд. Він народив тебе, твоїх батьків, дідів та прадідів. Шануй його мову, історію, культуру (За В. Шевчуком).

* Визначте в реченнях однорідні члени. Поясніть розділові знаки в цих реченнях.

Для того, щоб успішно спілкуватися, потрібно:

• вибирати найдоцільніші для вираження думок слова, добре розу­міючи лексичне значення кожного;

• для поєднання слів у речення, ставити їх у потрібній граматичній формі.

Отже, кожен мовець має розрізняти частини мови. Уміння утво­рювати зі слів речення необхідне для грамотного мовлення.

САМОСТІЙНІ ЧАСТИНИ МОВИ
Частина мови	Що означає	На які питання відповідає	Як змінюємо
Іменник	Предмет	хто? що?	За числами й відмінками
Прикметник	Ознаку предмета	який? яка ? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?	За родами, числа­ми, відмінками
Займенник	Вказує на особу або предмет, не називаючи їх	хто? що?	За відмінками
Числівник	Кількість або порядок предметів при лічбі	скільки? котрий? котра? котре? котрі?	За відмінками, родами й числами
Дієслово	Дію предмета	що робить? що робив? що зробить?	За часами, числами, особами й родами
Прислівник	Ознаку дії	як? де? коли? куди? звідки? навіщо?	Не змінюємо

42. Подані на с. 31 слова прочитайте в такій послідовності:

• іменники,

• прикметники,

• займенники,

• числівники,

• дієслова,

• прислівники.

Скористайтеся поданою таблицею.

Читати, перший, ми, день, школа, прагнути, оцінка, клас, сьогодні, канікули, підручник, уперше, учень, п’ятий, веселий, подвір’я, уважно, дванадцять, вони, навчатися, тридцять, ви, день, старанно, осінній, працювати, зранку, шкільний, ти, допо­магати.

* Розкажіть про ваш перший день у школі цього навчального року. Уживайте подані у вправі іменники, ставлячи їх у потрібній формі.

* Із поданими у вправі числівниками усно складіть два речення.

* Чому подані в таблиці частини мови називають самостійними?

43. Перепишіть, ставлячи в потрібній формі подані в дужках іменни­ки. Що змінюється в іменниках?

1. Велика вереснева тиша стоїть над (земля) (М. Стельмах). 2.Небо осені безкрає сумно дивиться в (ріка) (П. Перебийніс). 3. А маслючків брунатні карапузики з (дощі) в шахи грають у (трава) (Л. Костенко). 4. Так негадано ця осінь закурликала над (степ) (Б. Олійник). 5. Спинилася осінь на (ґанок) високому, кленовим (перо) пише (пісня) нову (Н. Матюх).

* Скільки є відмінків? Назвіть їх.

* Визначте відмінки й число всіх ужитих у реченнях іменників.

* Як ви розумієте вислови небо дивиться в ріку та осінь закурликала?

* Чи можуть насправді гриби грати в шахи із дощами? Як ви уявляєте собі таку картину? Змалюйте її словами.

* Поясніть написання виділених слів.

44. Поставте іменники у формі орудного відмінка однини й запишіть. Закінчення виділіть рамкою.

ЗРАЗОК

Україна, земля, доля, сестра, паляниця, душа, хліб, брат, батько, поле, серце, осінь, честь, міць, матір, кров, совість.

* Укажіть іменники — назви істот. Як ви їх вирізняєте?

45. Прочитайте вірш. Визначте в його тексті прикметники, поставте до кожного з них питання. Від якого слова ви ставили питання до прикметника?

Осіння вишиванка

Вишивають сірі журавлі

Дощового неба скатертину.

Вітерець безжальний до землі

Жовту нахиляє горобину.

Оселився дощик на гіллі,

Облітає айстра пелюстками,

Вишивають небо журавлі

Чорними і білими нитками.

За Богданою Сахно

* Якими кольорами вишивають небесну скатертину журавлі? Чому так здалося авторові вірша? У відповіді вживайте якнайбільше прикметників.

* У яких кольорах ви уявляєте собі дощовий осінній день? У яких — день сонячний? Назвіть такі кольори. Якими частинами мови ви ці кольори назвали?

* Роздивіться осінні краєвиди. До кожного з них доберіть назву, що складається з іменника й прикметника.

* Назвіть почуття, які викликає у вас споглядання краси природи. Готуючи відповідь, скористайтеся поданим у кінці підручника Словничком назв почуттів.

46. Перепишіть. Поставте в потрібній формі подані в дужках при­кметники.

1. Усі ми любимо (співучий) та (дзвінкий) (український) мову (П. Тичина). 2. У мові — чари (барвінковий), аж сяють барви (веселковий) (Д. Білоус). 3. Батьківщина, мати, мова — три (цілющий), (вічний) слова (М. Сингаївський). 4. Мов (поганий) не існує в світі. Є лише (поганий) язики (А Бортняк).

47. Прочитайте. Назвіть прикметники разом з іменниками, із якими вони пов’язані за змістом. Визначте рід, число та відмінок імен­ників та прикметників.

1. Сорочку мати вишила мені червоними і чорними нитками (Д. Павличко). 2. Вишивала мати рушники золотими й синіми нитками (Є. Зозуляк). 3. Наберу на голку я бісер кольоровий. Си­ній колір — то душа, хрест вишне­вий — цвіт любові (О. Кожем'яка).

* Які кольори для української вишивки традиційні? Що означає червоний колір? У відповіді вживайте прикмет­ники.

* Як українці ставляться до сорочки-вишиванки, вишиваного рушника? Розкажіть про це.

Прочитайте народні усмішки, визначте особові займенники. Яка їхня роль у мовленні?

— Мамо, а чому, коли я спі­ваю, ти стоїш біля вікна?

— Щоб ніхто не подумав, що я тебе б’ю.

— Тоді заспіваймо разом! У нас так гарно виходить!

— Не тягни кота за хвіст!

— Я не тягну. Я тільки тримаю його за хвіст, а він сам тягне... Ці коти, вони всі такі хитрі.

* Визначте особу кожного займенника. Скористайтеся таблицею.

ОСОБИ ЗАЙМЕННИКІВ
Особа	Однина	Множина
І	я	ми
II	ти	ви
III	він, вона, воно	вони

49. Перепишіть прислів’я, ставлячи подані в дужках особові займен­ники в потрібній формі. Визначте відмінки та число всіх особових займенників, позначте їх у дужках.

1. Як ми до людей, так і люди до (ми). 2.Живи для людей, поживуть і люди для (ти). 3.Ми з (ти), як риба з водою. 4. Що людям, те й (ми). 5. Книга — твій друг, без (вона), як без рук. 6. Книга корисна, коли (вона) читають. 7. Уліз між ворон, то й каркай разом із (вони).

* Роздивіться пам’ятник книжкам і науці, установле­ний у Полтаві. Чому він зображає сову? У розповіді вживайте займенники.

50. Прочитайте народні усмішки за особами. Поставте питання до виділених слів. Визначте, якими частинами мови вони є.

Син каже татові:

— Таточку, в Івася двадцять вісім зубів, а в мене лише двадцять два!

Батько, читаючи книж­ку, відповідає:

— Ой, діти, дайте спокій! Поділіться самі!

У музеї до мумії підходять хлопці:

— Що це тут унизу написано: «двісті шістдесят п'ятий рік до н. е. »? — питає перший.

— Мабуть, це номер машини, яка переїхала цього чоловіка, — пояснює другий.

51. Розгляньте таблицю. Самостійно доберіть по кілька прикладів числівників для обох її колонок.

ЧИСЛІВНИКИ
Означають кількість предметів і відповідають на питання скільки?	Означають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?
чотири	четвертий, четверта,четверте, четверті
десять	десятий, десята, десяте, десяті
дванадцять	дванадцятий, дванадцята, дванадцяте, дванадцяті
сто	сотий, сота, соте, соті

52. Перепишіть, числа замінюючи словами. Укажіть у реченнях чис­лівники, до кожного поставте питання.

1. За площею Україні нале­жить 40 місце у світі. На заході з Україною мають спільні держав­ні кордони 5 країн (3 календаря). 2. Найбільшою річкою України є Дніпро. Із загальної довжини по­над 2000 км на Україну припадає 900 км (3 Вікіпедії).

* Зберіть інформацію про площу та населення вашого міста (села). Числа запишіть словами. Складіть висловлення «Моя мала батьківщина в цифрах» (усно).

53. Прочитайте. Визначте дієслова, до кожного поставте питання.

Укажіть дієслова минулого, теперішнього та майбутнього часу.

1. У самісінькім центрі Європи ми жили, живемо й будем жить (В. Мордань). 2. По світі широкому буде та пісня літати (Леся Укра­їнка). 3. Журавлі пролітали над бором, із ріднею прощалися хором (М. Пригара). 4. Чи пам’ятатимуть дерева, що я під ними ходив? (М. Самійленко). 5. Народ свою минувшину повік не забуде. Ми були, ми є під небом і ми далі будем (Б. Колодій).

* Визначте число та особу виділених особових дієслів.

Зверніть увагу! У дієсловах на -ть, -ться пишуть знак м’якшення:пишуть, пишеться.

Не пишуть знак м’якшення в дієсловах на -ш, -шся: пишеш, запишешся.

54. Перепишіть загадки, відгадайте їх. Замість крапок уставте, де потрібно, знак м’якшення.

1. Дві сестри до осені зеленіют.., потім одна червоніє, а дру­га чорніє. 2. Мене просят., і чекают.., а як прийду — утікают.. . 3. Йде слідом за тобою, утікай — не утечеш.., доганяй — не доже­неш... 4. Стоїт.., колихаєт..ся, головою величает, .ся, а торкнеш.. — кусает..ся. 5. Сіла зграя пташенят на п’ят., дротенят. Якщо ти їх упізнаєш.., то мелодію зіграєш.. .

ДОВІДКА

Дощ. Порічка й чорна смородина. Будяк. Тінь. Ноти.

В особових закінченнях дієслів теперішнього й майбутнього часу пишемо літери е, є, и, ї.

Щоб дізнатися, яку букву писати, дієслово потрібно поставити у формі третьої особи множини.

Особові закінчення тих дієслів, які в цій формі мають закінчення -уть, -ють, пишуть із літерами е, є: пишуть — пишеш; знають — знаєш.

Особові закінчення дієслів, які в цій формі мають закінчення -ать, -ять, пишуть із літерами и, ї: біжать — біжиш, стоять — стоїш.

55. Поясніть написання особових закінчень дієслів.

Живуть, співають, радіють, летять, радять, сидять, допомага­ють, колишуть, просять, стережуть, мостять, сплять, підтримують, їздять, товчуть, палять.

56. Перепишіть, уставляючи пропущені літери. Скористайтеся по­даною нижче таблицею.

Зна..ш, мир..ш, раді..ш, вимика..ш, виход..ш, мож..ш, малю..ш, роб..ш, ріж..ш, точ..ш, люб..ш, кле..ш, ваб..ш, в’яж..ш, колиш..ш, перевоз..ш, поділя..ш, рад..ш, стереж..ш.

ОСОБОВІ ЗАКІНЧЕННЯ ДІЄСЛІВ
Закінчення в формі 3-ої особи множини	Пишемо в особових закінченнях
-уть, -ють	Е, Є
-ать, -ять	И, Ї

57. Перепишіть, знімаючи риски. Поясніть написання дієслів з не.

1. Не/зітхай, а працюй, марно часу не/гай! (Б. Грінченко). 2. Не/гайся у добрі. Не/обізлися в горі (Т. Севернюк). 3. Не/попадайся в сіть брехні (Б. Черепков). 4. Я в ніжну душу не/впускаю страшну байдужості іржу (С. Келар).

Значення виділеного слова з’ясуйте за поданим у кінці підручника Тлумачним словничком.

58. Перепишіть, уставляючи пропущені літери е (є) або и (ї) та зніма­ючи риски. Поясніть написання особових закінчень дієслів.

1. Щедрість материнських добрих рук ми ще у житті не/ оцінили (Д. Луценко). 2. Ти ріки повертаєш і зсува..ш гори. Але дозволь почути, як ти з матір’ю говор..ш (Д. Чередниченко). 3. З ким ти поділ..ш вірную розмову? (Л. Боровиковський). 4. Нехай не/ятрять прикрощі душ^;! Нехай квітує щирість поміж нами (М. Луків).

* Значення виділених слів з’ясуйте за поданим у кінці підручника Тлумачним словничком.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Читання • Говоріння

ТИПИ МОВЛЕННЯ. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОЗПОВІДІ. УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ РОЗПОВІДНОГО ХАРАКТЕРУ

59. Розгляньте таблицю «Типи мовлення» на форзаці підручника. Чи можна сказати, що якийсь тип мовлення трапляється у спілку­ванні частіше за інші? Поясніть.

Розповідь — це висловлення, у якому йдеться про послідовні дії особи або предмета або ж про події, що відбувалися (відбува­ються або відбуватимуться) в певній послідовності. До розповіді можна поставити питання що відбулося?

60. Прочитайте. Яке з поданих у «хмаринках» запитань можна поста­вити до тексту в цілому?

Грицик лежав на березі й дивився на дніпрову поверхню. Рап­том він побачив, що до острова щось пливе. Над водою виднілася лише голова. «Видра, чи що?» — промайнуло в голові. Проте це була не видра. Коли голова підпливла ближче, Грицик зрозумів, що це пес. За мить тварина вибралася з води, Грицик отетерів. Над ним стояв величезний вовк. Повітря розітнув вереск Грицика: «Ря­туйте!»

До берега вже поспішали козаки. Попереду, вихоплюючи ша­блю з піхов, біг Швайка. Грицик був переконаний, що він негайно кинеться на лютого звіра. Проте Швайка, придивившись, уклав шаблю в піхви, а тоді розвів руки так, мовби зустрів най­кращого друга.

— Барвінку! — сказав він вовкові. — Братику мій сіренький!

І здоровенний хижак повівся, мов цу­ценятко. Він тонко заскавулів і кинувся Швайці на груди. А що був не цуценят­ком, а важким звіром, то Швайка ледве втримався на ногах.

Тоді Швайка почав вибирати з вовчої шерсті реп’яхи. Один клубочок, той, що збився біля правого вовчого вуха, він ниш­ком заховав до кишені. Трохи згодом біля вогнища козак дістав реп’яховий клубочок і видобув з нього тонку полотняну смужку.

Тоді розгорнув її й заходився роздивлятися якісь закарлючки. Потім кинув смужку у вогнище (За В. Рутківським).

Визначте в тексті дієслова. Чи можна сказати, що вони називають послідовні дії осіб, про яких ідеться в тексті?

ПІДКАЗКА

Якщо до тексту в цілому можна поставити питання що відбулося?, це — розповідь. Якщо якийсь фрагмент висловлення відповідає на питання який?, цей фрагмент — опис (предмета, тварини тощо).

* Перегляньте кінофільм «Сторожова застава» за повістю Володими­ра Рутківського. Розкажіть, про що в ньому йдеться. Своїми вражен­нями поділіться з однокласниками (однокласницями).

61. Прочитайте текст. Доведіть, що текст є розповіддю. Скористай­теся поданою після тексту пам’яткою.

Колись давно жила собі в лісі бабуся, збирала зілля та лікувала ним людей.

Знайшла якось вона в лісі немовлятко. Мало воно всього мі­сяців шість, але вже говорило. Зраділа стара, взяла хлопчика, ви­ховує. Назвала його Іванком.

Виповнився хлопцеві рік. Дала йому бабуся кухлик відвару чудодійного зілля, випив Іванко і виріс, наче на п’ять років стар­шим став. Щороку стара хлопцеві відвар давала. За п’ять років став з Іванка богатир.

Прилетів якось у ті краї лютий змій. Оселився край одного села й почав людей грабувати та поля палити.

Повела бабуся Іванка в лісові хащі, тупнула тричі ногою об землю. Відкрилася перед ними печера. Стоїть у печері кінь, висить на стіні меч, а в кутку стоїть діжка. Випив Іван аж три кухлі від­вару з діжки й таку силу в собі відчув, що коня зміг би підняти (За народною казкою).

* Як ця казка могла б закінчитися? Придумайте кінцівку (1-2 речення).

* Визначте тему та головну думку тексту.

* Складіть і запишіть план тексту (в останньому пункті відобразьте придуману вами кінцівку). За планом перекажіть текст разом із кінцівкою (усно).

ПАМ’ЯТКА

Як довести, що висловлення є розповіддю

Висловлення є розповіддю, якщо воно відповідає таким ознакам:

• у ньому йдеться про кілька подій або ж дій, виконаних особою або предметом (або кількома особами чи предметами);

• дії виконувалися послідовно, одна за одною;

• до висловлювання в цілому можна поставити питання що відбулося?

62. Прочитайте. Поставте питання до виділених слів. Що вони означають? Які це частини мови?

Удосвіта дві хмароньки зустрілися вгорі

І мовчки зупинилися, як Божих дві зорі.

Хотілось їм зостатися, удвох прожити вік,

А вітер злий сміявся вже десь збоку біля них.

І стали тихо плакати дві хмароньки ясні,

І сльози їхні падали, сріблясті і рясні.

Олександр Олесь

* Яка частина мови називається прислівником?

63. Прочитайте. Випишіть прислівники разом зі словами, із якими вони пов’язані за змістом. У дужках запишіть питання, на яке вони відповідають. Що означає кожен прислівник?

ЗРАЗОК

1. Природа мудра все створила мовчки (Л. Костенко). 2. Тума­ни пролягли врізнобіч (Г. Бідняк). 3. Осінь вже підходить крадько­ма (Н. Забіла). 4. Навшпиньки осінь вирушає в путь (Т. Катрич). 5. Недавно тут гойдалися жита. Тепер стерня лелеці ноги коле (М. Луків).

64. Перепишіть, знімаючи риски. Поясніть написання прислівників. Укажіть однозвучні з прислівниками іменники з прийменниками.

1. У / горі над/нами чисте небо (3. Красуляк). 2. Богатир сховав скарб у /горі Кичері (Народна творчість). 3. Дорога йшла з/гори на/гору, над самою річкою (І. Нечуй-Левицький). 4. Правда як олія, завжди на/гору спливає.

65. Прочитайте. Перепишіть, знімаючи риски. Підкресліть прислів­ники разом із тими словами, з яким вони пов’язані за змістом.

1. На/пам’ять всі скаржаться, а на розум — ніхто. 2. На/ пам’ять знаю, що склерозу не маю. 3. Поглянь на/двір — знатим­еш, який хазяїн. 4. Хвалений борщ на/двір виливають. 5. Зуби з язиком ворогують, а живуть у/купі. 6. Кожна курка у/купі своїй господиня (Народна мудрість).

* Складіть казку про пригоди мандрівника Дієслова та майстра Прислівника. Розкажіть її у класі.

* Визначте в реченнях службові частини мови — прийменники та сполучники.

66. Розгляньте таблицю. Поясніть, чому прийменник і сполучник не належать до самостійних частин мови.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ
Частина мови	Для чого слугує	На яке питання відповідає	Як змінюється
Прийменник	Для зв’язку слів		Не змінюємо
Сполучник	Для зв’язку слів і речень		Не змінюємо

67. Перепишіть, розставляючи пропущені коми перед сполучника­ми а, але.

1. Думки рухай не язиком а розумом. 2. Око бачить далеко але серце чує глибоко. 3. Дім силою будують але розумом скріплю­ють. 4. Серце співає а душа радіє. 5. Працюй плечима а не очима. 6. На словах він Дніпро перепливе а сам і калюжі не переступить. 7. Очі без душі сліпі а вуха без серця глухі.

68. Роздивіться плакат «Українська мова — мого життя основа». Укладіть перелік книжок, які ви вважаєте важливими для свого розвитку. Обговоріть його з однокласниками (однокласницями).

ХОЧУ І МОЖУ! ЗНАЮ І ВІДПОВІДАЮ!

* Що називають текстом?

* Витлумачте поняття тема тексту та головна думка тексту.

* 3 чого утворюється текст?

* Які ви знаєте речення за метою висловлення? Наведіть приклади.

* Які розділові знаки ставлять у кінці речень?

* Які розділові знаки ставлять при однорідних членах речення? Наведіть приклад речення, що містить однорідні члени.

* Що потрібно знати й уміти, щоб скласти зі слів речення?

Виконайте тестові завдання онлайн

* Визначте лексичне значення слів радість, гордість, інформація, Вікіпедія. До якого словника потрібно звернутися?

* Які ви знаєте самостійні частини мови? Наведіть приклади.