Підручник Українська мова 5 клас - О.П. Глазова - Освіта 2018
ДОВІДКОВЕ БЮРО
ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК
Аванпост — передовий військовий пост.
Аванпостний — пов’язаний із передовим сторожовим постом, який виставляють для охорони від несподіваного нападу ворога.
Агресія — застосування сили.
Аеропорт — аеродром, обладнаний для забезпечення регулярних польотів транспортної авіації.
Академія — 1. Наукова установа. 2. Вищий навчальний заклад.
Аналіз — дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчленування їх у думці на складові частини. Антонім: синтез.
Атрибут — ознака або предмет, які становлять характерну прикмету чого-небудь.
Байрак — лісу яру або яр, схили якого поросли лісом.
Баласт — вантаж для регулювання підйомної здатності повітроплавальних апаратів або мореплавних якостей судна. Перен. непотрібна, зайва річ.
Баластний — 1. Пов’язаний із додатковим вантажем (піском, каменем і т. ін.) на судні або повітроплавальному апараті для регулювання підйомної здатності та потрібної стійкості. 2. перен. Зайвий, непотрібний.
Басовето — низьке звучання (голосу, звука).
Білборд — рекламний щит.
Бісер — дрібне різнокольорове скляне намисто, яке застосовують у вишиванні.
Брунатний — коричневий; темно-жовтий.
Булава — старовинна зброя у вигляді палиці з кулястим потовщенням на кінці.
Візерунок — малюнок із ліній, кольорів, тіней тощо.
Вікіпедія — спільно створювана користувачами Інтернету електронна енциклопедія, що містить понад 16 мільйонів визначень і статей, написаних 271 мовою світу.
Віко — верхня частина скрині, діжки й т. ін., якою їх закривають.
Водолаз І — людина, що виконує певні роботи під водою (переважно в спеціальному костюмі та спорядженні).
Водолаз II — особливої породи навчена собака, що добре плаває та витягає з води потопаючих.
Вороний — чорний із синюватим полиском (про масть коня).
Гаяти(ся) — затримуватися); баритися.
Герой — людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість; головна дійова особа літературного твору.
Героїчний — який здійснює подвиги, здатний до подвигів, героїзму; відважний, доблесний.
Глипнути — глянути, поглянути.
Голоснек — звуковий отвір у верхній частині коробки народних (переважно струнних) інструментів.
Городина — городні плоди та зелень, які є продуктами харчування (капуста, огірки, морква та ін.); овочі.
Гульвіса — той, хто любить погуляти, влаштовує легковажні витівки.
Гумор — доброзичливо-глузливе ставлення до чогось, уміння зобразити щось у комічному вигляді.
Ґаздиня — господарка, хазяйка.
Ґудз — 1. Ґуля. 2. Вузол на мотузку, шнурку, нитці.
Дайджест — журнал, який у скороченому і спрощеному вигляді передруковує матеріали з інших видань.
Делікатний — 1. Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зробити послугу. 2. Витончений, тендітний. 3. Такий, що потребує обережного і тактовного ставлення.
Джура — на Україні в XVI—XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини.
Дизайнер — фахівець із дизайну — діяльності, спрямованої на створення виробів, які б відповідали вимогам суспільства (корисності, зручності в експлуатації, краси і т. ін.).
Дотеп — кмітливий влучний вислів; жарт.
Дружний — одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими.
Дружній — приязний, доброзичливий, народжений дружбою, або той, що належить другові.
Духовний — пов’язаний із внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її; нетілесний.
Духовність — пов’язаність із внутрішнім світом людини, її поглядами та почуттями.
Духовне спілкування — спілкування, через яке виявляється внутрішній світ співрозмовників, воно приводить до взаєморозуміння та сприяє вдосконаленню особистостей.
Ескімо — морозиво, полите шоколадом.
Жалюзі — складені з вузьких дощечок або металевих пластинок віконниці або штори для регулювання світла і повітряного потоку в приміщенні.
Жебоніти — 1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, белькотати. 2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.).
Жест — рух тіла чи рук, який супроводжує людське мовлення або замінює його.
Зойкнути — 1. Голосно, несамовито крикнути (з жаху, відчаю і т. ін.). 2. Жалібно стогнати, квилити.
Імідж — навмисне сформований образ якої-небудь особи, явища, предмета.
Ініціатива — перший крок у якійсь справі; почин.
Інформація — нові відомості, повідомлення про щось, знання.
Канал І — наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування ґрунтів, осушування боліт, відводу або стоку води.
Канал II — засіб поширення інформації. Канал телебачення..
Кліп — відеосупровід естрадного номера, складений з окремих кадрів або кінофрагментів.
Ключ — 1. Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. Ключ від кімнати. 2. Знаряддя для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін., для накручування завідних механізмів тощо. Гайковий ключ. 3. Ряд однорідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут. Журавлиний ключ.
Кмітливий — здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий.
Кмітливість — здатність добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущість.
Книш — білий хліб із загорнутими всередину краями та змазаний салом або олією.
Комікс — серія малюнків з короткими текстами.
Комп’ютер — електронний пристрій обробки інформації, що діє автоматично за заздалегідь складеною програмою або послідовністю команд.
Контраст — гостро виражена протилежність, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.
Коралі — намисто (намистини) з коралів — червоних, рожевих або білих вапнистих відкладів деяких видів морських тварин, які після обробки використовують як прикрасу.
Корт — майданчик для гри в теніс.
Кошовий — вождь, отаман козаків на Запорозькій Січі.
Краватка — зав’язана вузлом під коміром сорочки чи блузки смужка тканини, яку носять для прикраси.
Край І — 1. Те саме, що країна. Рідний край. 2. Лінія, що обмежує поверхню чого-небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець. Край землі. 3. Закінчення, припинення якоїсь дії, стану.
Край II — прийм. з род. в. Уживається при вказуванні на місцезнаходження предмета поблизу іншого; біля, коло. Хата стояла край садочка.
Круп — задня частина тулуба тварини (зазвичай коня).
Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії. Європейська культура.
Купина — горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.
Латаття — водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками.
Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом та плодовим садом або іншими деревами.
Лексама — слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.
Лиман — затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря.
Лист І — писаний текст, призначений для повідомлення про що-небудь, спілкування з кимось на відстані.
Лист II — орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої зеленої пластинки; те саме, що листя. Лист тополі.
Листопад — 1. Опадання листя восени, а також час цього опадання. 2. Опадання листя восени (в теплих країнах — перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання.
Лібрето — 1. Словесний текст великого музично-вокального твору (опери, оперети і т. ін.). 2. План сценарію балету або кінофільму.
Лідер — 1. Той, хто стоїть на чолі організації, групи; вождь. 2. Особа або група осіб, що йде першою в якому-небудь змаганні.
Марнославство — надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можливостях; самовпевненість; погорда, зарозумілість, зазнайство, пиха.
Мас-медіа — засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачення та ін.)
Матовий — позбавлений блиску, глянцю. Антонім: блискучий.
Мереживо — сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку.
Меценат — багатий покровитель митців і науковців.
Мимохідь — проходячи мимо когось; по дорозі; між іншим.
Мимохіть — без певного наміру, мимоволі; ненароком, несвідомо.
Мікроскопічний — 1. Який можна побачити тільки через мікроскоп. 2. перен. Дуже малий, незначний за розміром.
Міміка — рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан людини.
Мжичка — дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка.
Мораль — 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства. 2. Повчальний висновок із чогось. Мораль байки.
Моральний — 1. Який відповідає вимогам моралі. 2. Пов’язаний з духовним життям людини. Моральне здоров’я — повна узгодженість поведінки людини з уявленнями суспільства з доброчесністю, порядністю.
Мріяти — думати про здійснення чогось бажаного; прагнути в думках до чогось.
Мугикати — стиха, невиразно наспівувати.
Мур — 1. Висока кам’яна або цегляна стіна. 2. Загорожа з каменю.
Насічка — 1. Зарубка, нарізка на чому-небудь. 2. Висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом Малюнок для прикраси.
Натяк — слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для догадування, нагадує про когось або щось.
Небіж — син брата або сестри; племінник.
Ноутбук — невеликий персональний комп’ютер із батарейним живленням, вагою 2—3 кг.
Нуртувати — крутитися, клекотіти, утворювати вир, вирувати.
Оберіг — предмет, наділений здатністю оберігати його власника від різних лих.
Оксамит — тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна.
Орнамент — візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометричних елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.
Періодика — видання, що виходять друком регулярно, через певні визначені проміжки часу.
П’єдестал — художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент.
Пищаль — старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.
Покоління — люди близького віку, що живуть в один період часу.
Покута — 1. Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2. Покарання за вчинений злочин, провину, поганий учинок.
Поратися — 1. Виконувати хатню роботу, працювати по хазяйству. 2. Порядкувати, робити лад.
Порцеляна — 1. Керамічна маса білого кольору, що використовується для виготовлення тонкого посуду, декоративних виробів, ізоляційних матеріалів і т. ін.; фарфор. 2. Посуд або декоративні вироби із такого матеріалу.
Прикрощі — неприємні події, невдачі, лихі пригоди.
Прискринок — невеликий ящик для дрібних речей у верхній частині бокової стінки скрині.
Притча — оповідний літературний твір повчального характеру, змістом близький до байки.
Репродукція — фотографічне відтворення творів живопису, карт, фотознімків і т. ін.
Рідний — 1. Такий, що має кровний зв’язок із ким-небудь. 2. пєрен. Близький кому-небудь духом, поглядами, звичками.
Розетка — 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. 2. Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін.3.Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею.
Розлогий — 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. 2. Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гіллястий.
Самовпевненість — надмірна впевненість у собі, своїх можливостях, здібностях.
Семантика — значення мовних одиниць: окремих слів, складових частин слова тощо.
Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.
Синтетичний — одержаний у результаті синтезу (поєднання окремих елементів, частин); штучний.
Скімлити — тихо, жалібно плакати.
Скіфи — степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в І тисячолітті до н. е. — на початку І тисячоліття н. е.
Скульптора — 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну або рельєфну форму і виконуються способом витісування, виливання, різьблення, ліплення з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини і т. ін.). 2. Твір цього виду мистецтва (статуя, бюст, барельєф і т. ін.).
Слушний — найбільш прийнятний, зручний, вигідний за даних обставин, у даному випадку.
Смайлик — зображення людського обличчя, яке використовують для вираження емоцій та почуттів.
Стадіон — спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майданчиків, бігових доріжок, трибун для глядачів і призначена для тренувань і змагань з різних видів спорту.
Сторожко — насторожено, тривожно, зосереджено на чеканні чогось.
Стрес — стан напруження, що виникає під впливом сильних несприятливих факторів.
Сурогат — замінник натурального продукту, який має лише деякі його властивості. перен. Те, що підміняє собою що-небудь.
Сухозлі тиця — 1. Дуже тонкі пластинки золота, якими покривають, оздоблюють що-небудь. 2. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виготовлення парчевої тканини; мішура.
Тайстра — торбина, яку носять через плече.
Талісман — предмет, що, за уявленнями людини, має чудодійну силу й приносить їй щастя, удачу, оберігає від небезпеки.
Творчість — діяльність людини, спрямована на створення духовних і матеріальних цінностей.
Тендітний — 1. Ніжний своєю будовою, витончений. 2. Слабкий, неміцний.
Узлісся — смуга на краю лісу.
Файл — окремий набір даних, записаний у пам’яті комп’ютера.
Фанерувати — облицьовувати фанерою — деревинним матеріалом у вигляді тонких пластин.
Феномен — виняткове, незвичайне, рідкісне явище.
Філармонія — 1. Установа, що займається організацією концертів і популяризацією музичного мистецтва. 2. Приміщення, у якому відбуваються концерти, організовані цією установою.
Фонама — найменша звукова одиниця мови, яка служить для творення й розрізнення слів та їх форм; звук мови.
Формат — розмір чого-небудь (книжки, газети, аркуша і т. ін.).
Фортеця — укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач, для тривалої кругової оборони. Образно. Захист, оборона.
Фрагмент — окрема частина твору мистецтва, уривок тексту.
Фундамент — 1. Основа, звичайно підземна або підводна, з каменю, бетону і т. ін., на якій встановлюють будинки, конструкції, машини тощо. Фундамент будинку. 2. перен. Головне, істотне, що лежить в основі чого-небудь, на чому ґрунтується, будується щось; база, підвалина.
Хакер — комп’ютерний злодій.
Хизуватися — пишатися чимось, виставляти напоказ; хвалитися, чванитися.
Химерний — незвичний, чудернацький.
Хирлявий — ослаблений, виснажений; кволий, немічний, худий.
Хобі — захоплення, улюблене заняття на дозвіллі.
Цятка — маленька пляма на чомусь.
Чайка І — морський водоплавний птах.
Чайка II — бойовий човен запорізьких козаків із вітрилами та веслами, обшитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога.
Чепурний — такий, що відзначається чистотою, акуратністю, охайністю.
Шалик — шарфик, кашне.
Шарада — загадка, побудована на визначенні якогось слова за його частинами або складами, поданими описово.
Шати — 1. Багате, розкішне святкове вбрання. 2. Те, що прикрашає, огортає собою когось, щось (про листя, сніг і т. ін.).
Шедевр — витвір, що є найвищим досягненням мистецтва, майстерності.
Шолудивий — покритий струпами, облізлою шерстю; паршивий.
Шопінг — закупівля товарів у крамницях.
Шоу — пишна естрадна вистава.
Шпаркий — швидкий, меткий, спритний.
Ювіляр — особа, установа, місто і т. ін., ювілей яких відзначають, святкують.
Юрист — фахівець із правознавства, юридичних наук.
Ятаган — старовинна холодна зброя з увігнутим лезом, середня між шаблею й кинджалом.
Втрати — спричиняти запалення, біль, подразнення; перен. необережними словами, діями змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне.