ДОВІДКОВЕ БЮРО

ТЛУМАЧНИЙ СЛОВНИЧОК

Аванпост — передовий військовий пост.

Аванпостний — пов’язаний із передовим сторожовим постом, який вистав­ляють для охорони від несподіваного нападу ворога.

Агресія — застосування сили.

Аеропорт — аеродром, обладнаний для забезпечення регулярних польотів транспортної авіації.

Академія — 1. Наукова установа. 2. Вищий навчальний заклад.

Аналіз — дослідження предметів, явищ та ін. шляхом розкладу, розчлену­вання їх у думці на складові частини. Антонім: синтез.

Атрибут — ознака або предмет, які становлять характерну прикмету чого-небудь.

Байрак — лісу яру або яр, схили якого поросли лісом.

Баласт — вантаж для регулювання підйомної здатності повітроплавальних апаратів або мореплавних якостей судна. Перен. непотрібна, зайва річ.

Баластний — 1. Пов’язаний із додатковим вантажем (піском, каменем і т. ін.) на судні або повітроплавальному апараті для регулювання підйомної здатності та потрібної стійкості. 2. перен. Зайвий, непотрібний.

Басовето — низьке звучання (голосу, звука).

Білборд — рекламний щит.

Бісер — дрібне різнокольорове скляне намисто, яке застосовують у вишиванні.

Брунатний — коричневий; темно-жовтий.

Булава — старовинна зброя у вигляді палиці з кулястим потовщенням на кінці.

Візерунок — малюнок із ліній, кольорів, тіней тощо.

Вікіпедія — спільно створювана користувачами Інтернету електронна енци­клопедія, що містить понад 16 мільйонів визначень і статей, написаних 271 мо­вою світу.

Віко — верхня частина скрині, діжки й т. ін., якою їх закривають.

Водолаз І — людина, що виконує певні роботи під водою (переважно в спеціальному костюмі та спорядженні).

Водолаз II — особливої породи навчена собака, що добре плаває та витягає з води потопаючих.

Вороний — чорний із синюватим полиском (про масть коня).

Гаяти(ся) — затримуватися); баритися.

Герой — людина, що виявляє відвагу, самовідданість і хоробрість; головна дійова особа літературного твору.

Героїчний — який здійснює подвиги, здатний до подвигів, героїзму; відваж­ний, доблесний.

Глипнути — глянути, поглянути.

Голоснек — звуковий отвір у верхній частині коробки народних (переважно струнних) інструментів.

Городина — городні плоди та зелень, які є продуктами харчування (капуста, огірки, морква та ін.); овочі.

Гульвіса — той, хто любить погуляти, влаштовує легковажні витівки.

Гумор — доброзичливо-глузливе ставлення до чогось, уміння зобразити щось у комічному вигляді.

Ґаздиня — господарка, хазяйка.

Ґудз — 1. Ґуля. 2. Вузол на мотузку, шнурку, нитці.

Дайджест — журнал, який у скороченому і спрощеному вигляді передруко­вує матеріали з інших видань.

Делікатний — 1. Ввічливий, люб'язний, завжди готовий виявити увагу, зро­бити послугу. 2. Витончений, тендітний. 3. Такий, що потребує обережного і так­товного ставлення.

Джура — на Україні в XVI—XVIII ст. — зброєносець у козацької старшини.

Дизайнер — фахівець із дизайну — діяльності, спрямованої на створення ви­робів, які б відповідали вимогам суспільства (корисності, зручності в експлуа­тації, краси і т. ін.).

Дотеп — кмітливий влучний вислів; жарт.

Дружний — одностайний, той, що має спільні інтереси з іншими.

Дружній — приязний, доброзичливий, народжений дружбою, або той, що належить другові.

Духовний — пов’язаний із внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її; нетілесний.

Духовність — пов’язаність із внутрішнім світом людини, її поглядами та по­чуттями.

Духовне спілкування — спілкування, через яке виявляється внутрішній світ співрозмовників, воно приводить до взаєморозуміння та сприяє вдосконален­ню особистостей.

Ескімо — морозиво, полите шоколадом.

Жалюзі — складені з вузьких дощечок або металевих пластинок віконниці або штори для регулювання світла і повітряного потоку в приміщенні.

Жебоніти — 1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бубоніти, бель­котати. 2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.).

Жест — рух тіла чи рук, який супроводжує людське мовлення або замінює його.

Зойкнути — 1. Голосно, несамовито крикнути (з жаху, відчаю і т. ін.). 2. Жаліб­но стогнати, квилити.

Імідж — навмисне сформований образ якої-небудь особи, явища, предмета.

Ініціатива — перший крок у якійсь справі; почин.

Інформація — нові відомості, повідомлення про щось, знання.

Канал І — наповнене водою штучне річище для судноплавного сполучення між водоймищами, зрошування ґрунтів, осушування боліт, відводу або стоку води.

Канал II — засіб поширення інформації. Канал телебачення..

Кліп — відеосупровід естрадного номера, складений з окремих кадрів або кінофрагментів.

Ключ — 1. Знаряддя для замикання та відмикання замка, засува та ін. Ключ від кімнати. 2. Знаряддя для загвинчування або відгвинчування гайок, болтів і т. ін., для накручування завідних механізмів тощо. Гайковий ключ. 3. Ряд одно­рідних предметів або живих істот, які рухаються один за одним, утворюючи кут. Журавлиний ключ.

Кмітливий — здатний добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущий.

Кмітливість — здатність добре й швидко міркувати, розмірковувати; тямущість.

Книш — білий хліб із загорнутими всередину краями та змазаний салом або олією.

Комікс — серія малюнків з короткими текстами.

Комп’ютер — електронний пристрій обробки інформації, що діє автоматич­но за заздалегідь складеною програмою або послідовністю команд.

Контраст — гостро виражена протилежність, різка відмінність у яскравості або кольорі предметів.

Коралі — намисто (намистини) з коралів — червоних, рожевих або білих вап­нистих відкладів деяких видів морських тварин, які після обробки використову­ють як прикрасу.

Корт — майданчик для гри в теніс.

Кошовий — вождь, отаман козаків на Запорозькій Січі.

Краватка — зав’язана вузлом під коміром сорочки чи блузки смужка ткани­ни, яку носять для прикраси.

Край І — 1. Те саме, що країна. Рідний край. 2. Лінія, що обмежує поверхню чого-небудь, а також те, що прилягає до цієї лінії; кінець. Край землі. 3. Закінчен­ня, припинення якоїсь дії, стану.

Край II — прийм. з род. в. Уживається при вказуванні на місцезнаходження предмета поблизу іншого; біля, коло. Хата стояла край садочка.

Круп — задня частина тулуба тварини (зазвичай коня).

Культура — сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених люд­ством протягом його історії. Європейська культура.

Купина — горбик на луці чи болоті, порослий травою або мохом.

Латаття — водяна рослина з великим листям та білими або жовтими квітками.

Левада — присадибна ділянка землі із сінокосом, городом та плодовим са­дом або іншими деревами.

Лексама — слово як самостійна смислова одиниця, що розглядається в мовознавстві в усій сукупності своїх форм і значень.

Лиман — затока з морською водою в гирлі річки або озеро поблизу моря.

Лист І — писаний текст, призначений для повідомлення про що-небудь, спіл­кування з кимось на відстані.

Лист II — орган повітряного живлення і газообміну рослин у вигляді тонкої зеленої пластинки; те саме, що листя. Лист тополі.

Листопад — 1. Опадання листя восени, а також час цього опадання. 2. Опа­дання листя восени (в теплих країнах — перед початком посушливої пори року), а також час цього опадання.

Лібрето — 1. Словесний текст великого музично-вокального твору (опери, оперети і т. ін.). 2. План сценарію балету або кінофільму.

Лідер — 1. Той, хто стоїть на чолі організації, групи; вождь. 2. Особа або група осіб, що йде першою в якому-небудь змаганні.

Марнославство — надмірна впевненість у своїх силах, здібностях, можли­востях; самовпевненість; погорда, зарозумілість, зазнайство, пиха.

Мас-медіа — засоби масової інформації (газети, журнали, радіо, телебачен­ня та ін.)

Матовий — позбавлений блиску, глянцю. Антонім: блискучий.

Мереживо — сітчаста тканина з узорами, якою оздоблюють одяг, білизну та ін. предмети домашнього вжитку.

Меценат — багатий покровитель митців і науковців.

Мимохідь — проходячи мимо когось; по дорозі; між іншим.

Мимохіть — без певного наміру, мимоволі; ненароком, несвідомо.

Мікроскопічний — 1. Який можна побачити тільки через мікроскоп. 2. перен. Дуже малий, незначний за розміром.

Міміка — рухи м’язів обличчя, які виражають внутрішній душевний стан лю­дини.

Мжичка — дрібні краплі води, які насичують повітря; дрібний, густий дощ; мряка.

Мораль — 1. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства. 2. Повчальний висновок із чогось. Мораль байки.

Моральний — 1. Який відповідає вимогам моралі. 2. Пов’язаний з духовним життям людини. Моральне здоров’я — повна узгодженість поведінки людини з уявленнями суспільства з доброчесністю, порядністю.

Мріяти — думати про здійснення чогось бажаного; прагнути в думках до чогось.

Мугикати — стиха, невиразно наспівувати.

Мур — 1. Висока кам’яна або цегляна стіна. 2. Загорожа з каменю.

Насічка — 1. Зарубка, нарізка на чому-небудь. 2. Висічений на металі, камені і т. ін. та оздоблений іншим металом Малюнок для прикраси.

Натяк — слово або вислів, що не повністю щось розкриває, а лише створює умови для догадування, нагадує про когось або щось.

Небіж — син брата або сестри; племінник.

Ноутбук — невеликий персональний комп’ютер із батарейним живленням, вагою 2—3 кг.

Нуртувати — крутитися, клекотіти, утворювати вир, вирувати.

Оберіг — предмет, наділений здатністю оберігати його власника від різних лих.

Оксамит — тканина з густим коротким ворсом з натурального шовку або штучного волокна.

Орнамент — візерунок, побудований на ритмічному повторенні геометрич­них елементів або стилізованих рослинних чи тваринних мотивів.

Періодика — видання, що виходять друком регулярно, через певні визначені проміжки часу.

П’єдестал — художньо оформлене підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура, колона і т. ін.; постамент.

Пищаль — старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю.

Покоління — люди близького віку, що живуть в один період часу.

Покута — 1. Визнання своєї провини, вияв жалю з приводу неї; каяття. 2. По­карання за вчинений злочин, провину, поганий учинок.

Поратися — 1. Виконувати хатню роботу, працювати по хазяйству. 2. Поряд­кувати, робити лад.

Порцеляна — 1. Керамічна маса білого кольору, що використовується для виготовлення тонкого посуду, декоративних виробів, ізоляційних матеріалів і т. ін.; фарфор. 2. Посуд або декоративні вироби із такого матеріалу.

Прикрощі — неприємні події, невдачі, лихі пригоди.

Прискринок — невеликий ящик для дрібних речей у верхній частині бокової стінки скрині.

Притча — оповідний літературний твір повчального характеру, змістом близький до байки.

Репродукція — фотографічне відтворення творів живопису, карт, фотознім­ків і т. ін.

Р^ідний — 1. Такий, що має кровний зв’язок із ким-небудь. 2. пєрен. Близь­кий кому-небудь духом, поглядами, звичками.

Розетка — 1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та ін­ших приладів в електромережу. 2. Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін.3.Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве під­нятому над землею.

Розлогий — 1. Який розкинувся на великій площі, обіймає великий простір. 2. Який має широко розкинуте гілля (про дерева, кущі і т. ін.); крислатий, гілляс­тий.

Самовпевненість — надмірна впевненість у собі, своїх можливостях, здібностях.

Семантика — значення мовних одиниць: окремих слів, складових частин слова тощо.

Символ — умовне позначення якогось предмета, поняття або явища.

Синтетичний — одержаний у результаті синтезу (поєднання окремих еле­ментів, частин); штучний.

Ск^імлити — тихо, жалібно плакати.

Скіфи — степові племена, які населяли південну частину території сучасної України в І тисячолітті до н. е. — на початку І тисячоліття н. е.

Скульптора — 1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об’ємну або рельєфну форму і виконуються способом витісування, виливання, різьблен­ня, ліплення з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини і т. ін.). 2. Твір цього виду мистецтва (статуя, бюст, барельєф і т. ін.).

Слушний — найбільш прийнятний, зручний, вигідний за даних обставин, у даному випадку.

Смайлик — зображення людського обличчя, яке використовують для вира­ження емоцій та почуттів.

Стадіон — спортивна споруда, яка складається з футбольного поля, майдан­чиків, бігових доріжок, трибун для глядачів і призначена для тренувань і змагань з різних видів спорту.

Сторожко — насторожено, тривожно, зосереджено на чеканні чогось.

Стрес — стан напруження, що виникає під впливом сильних несприятливих факторів.

Сурогат — замінник натурального продукту, який має лише деякі його влас­тивості. перен. Те, що підміняє собою що-небудь.

Сухозлі тиця — 1. Дуже тонкі пластинки золота, якими покривають, оздоб­люють що-небудь. 2. Сріблясті або золотисті металеві нитки, що йдуть на виго­товлення парчевої тканини; мішура.

Тайстра — торбина, яку носять через плече.

Талісман — предмет, що, за уявленнями людини, має чудодійну силу й при­носить їй щастя, удачу, оберігає від небезпеки.

Творчість — діяльність людини, спрямована на створення духовних і мате­ріальних цінностей.

Тендітний — 1. Ніжний своєю будовою, витончений. 2. Слабкий, неміцний.

Узлісся — смуга на краю лісу.

Файл — окремий набір даних, записаний у пам’яті комп’ютера.

Фанерувати — облицьовувати фанерою — деревинним матеріалом у вигля­ді тонких пластин.

Феномен — виняткове, незвичайне, рідкісне явище.

Філармонія — 1. Установа, що займається організацією концертів і популя­ризацією музичного мистецтва. 2. Приміщення, у якому відбуваються концерти, організовані цією установою.

Фонама — найменша звукова одиниця мови, яка служить для творення й розрізнення слів та їх форм; звук мови.

Формат — розмір чого-небудь (книжки, газети, аркуша і т. ін.).

Фортеця — укріплений пункт з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, озброєнням та різними запасами, признач, для тривалої кругової оборони. Образно. Захист, оборона.

Фрагмент — окрема частина твору мистецтва, уривок тексту.

Фундамент — 1. Основа, звичайно підземна або підводна, з каменю, бето­ну і т. ін., на якій встановлюють будинки, конструкції, машини тощо. Фундамент будинку. 2. перен. Головне, істотне, що лежить в основі чого-небудь, на чому ґрунтується, будується щось; база, підвалина.

Хакер — комп’ютерний злодій.

Хизуватися — пишатися чимось, виставляти напоказ; хвалитися, чванитися.

Химерний — незвичний, чудернацький.

Хирлявий — ослаблений, виснажений; кволий, немічний, худий.

Хобі — захоплення, улюблене заняття на дозвіллі.

Цятка — маленька пляма на чомусь.

Чайка І — морський водоплавний птах.

Чайка II — бойовий човен запорізьких козаків із вітрилами та веслами, об­шитий зовні дошками або очеретом для кращої плавучості й захисту від ворога.

Чепурний — такий, що відзначається чистотою, акуратністю, охайністю.

Шалик — шарфик, кашне.

Шарада — загадка, побудована на визначенні якогось слова за його части­нами або складами, поданими описово.

Шати — 1. Багате, розкішне святкове вбрання. 2. Те, що прикрашає, огортає собою когось, щось (про листя, сніг і т. ін.).

Шедевр — витвір, що є найвищим досягненням мистецтва, майстерності.

Шолудивий — покритий струпами, облізлою шерстю; паршивий.

Шопінг — закупівля товарів у крамницях.

Шоу — пишна естрадна вистава.

Шпаркий — швидкий, меткий, спритний.

Ювіляр — особа, установа, місто і т. ін., ювілей яких відзначають, святкують.

Юрист — фахівець із правознавства, юридичних наук.

Ятаган — старовинна холодна зброя з увігнутим лезом, середня між шаблею й кинджалом.

Втрати — спричиняти запалення, біль, подразнення; перен. необережними словами, діями змушувати знову відчувати, переживати щось важке, неприємне.