Підручник Українська мова 5 клас - С. Я. Єрмоленко - Грамота 2018

ЗВ'ЯЗНА МОВА (МОВЛЕННЯ)

§ 59. Письмовий художній твір-опис предмета (тварини) з використанням слів із суфіксами та префіксами, що надають тексту емоційного забарвлення й виразності. Аналіз твору-опису

Запам'ятаймо!

Описувати щось — означає називати характерні ознаки предмета (форму, розмір, колір тощо).

Художній опис — емоційне, образне висловлювання, яке не лише передає певні відомості, а й збуджує нашу уяву, розвиває фантазію.

Наприклад: Село! І серце одпочине. Село на нашій Україні — неначе писанка, село (Т. Шевченко).

Щоб написати художній твір-опис, треба використати епітети, метафори, порівняння та інші художні засоби. При цьому варто уникати багатослів’я та штучних мовних прикрас, які затемнюють висловлювану думку.

591. 1. Прочитайте подані слова. Поясніть відмінність у їхньому лексичному значенні.

Скрипка — скрипаль — скрипочка; вітер — вітерець — вітрище вітрюган; ведмідь — ведмедик — ведмедище; кіт — котик, коточок, котище; хлопець — хлопченя — хлопчисько; діти — дітоньки — діточки — дітки; паморозь — мороз — морозенко; прадавній — давній.

2. Випишіть слова, суфікси яких надають їм відтінку згрубілості, пестливості, емоційного забарвлення (ласкавості, ніжності, зневаги, збільшеності тощо).

3. Наведіть приклади слів, у яких префікси надають словам особливої експресії, відтінку урочистості.

592. 1. Прочитайте художній текст з елементами опису. Визначте його тему й основну думку. Придумайте йому назву. Який об’єкт описує письменник?

Якщо дружити із стежинкою, вона багато цікавого розповість. Тетянка вийшла на ґанок, а стежинка неначе взяла її за руку і повела за собою.

Довкола картопелька цвіте біло й рожево, соняхи в золоті бубни вигупують. Зелений огірочок виповз із грядки на стежку: а що тут робиться? Квасоля-повитиця пишається на високих тичках, їй звідтіля все видно. А гарбуз та гарбузиха з гарбузенятами сховалися під лапатим листям — щоб сонце не напекло.

Через стежину снують мурашки. Такі малі, а тягнуть більші за себе гілочки й бадилинки. Тетянка знає: отам, під старою грушею, вони дім собі будують.

А в повітрі золоті цяточки блискають. То бджоли летять по мед: на город, на леваду, в поле.

Веде стежинка Тетянку і все їй показує. Уже й город кінчається.

А тут бабуся:

— Онучко, іди-но до хати!

По правді, Тетянці не хочеться вертатись. Але треба слухатися. Ну що ж, вона завтра із стежинкою далі піде (За В. Чухлібом).

2. Знайдіть іменники, яким суфікси надають зменшувально-пестливого відтінку. З якою метою ці слова використано в тексті? Позначте в них суфікси.

3. Складіть і запишіть короткий художній опис предмета чи явища, які вам добре знайомі (дорога до школи, улюблений куточок парку; дерево у дворі тощо). Використайте слова зі зменшувально-пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості.

593. 1. Прослухайте текст. Доведіть, що він художній. Визначте в тексті

елементи опису.

Писанка

Писанка (крашанка) — символ вшанування могутнього бога Рода, який має здатність перевтілюватися в сокола. У предковічні часи Сокіл-Род зніс яйце, з якого утворився Всесвіт.

Легенда розповідає: «Була сувора зима. Птахи не встигли відлетіти у вирій, гинули, замерзали. Люди шанували птахів, як Божі створіння, що приносять весну та радість після холодної зими, позабирали їх, відігріли у себе й тримали в хатах цілу зиму. Стазо пригрівати сильно сонце, весна наближалася. Птахи вилетіли з хат і полетіли у вирій. Відтіля повернулися і всім принесли писанки та весну. З того часу й стали люди писати писанки…»

Люди вважають, що в писанці зосереджена чарівна магічна сила, яка наділена здатністю приносити добро, щастя, любов і достаток.

Крашанка червоного кольору присвячувалася богові Сонця й означала радість життя. Жовтий колір присвячувався Місяцю й зіркам, блакитний колір — небу, повітрю, тобто здоров’ю; зелений — весні, воскресінню природи (За В. Войтовичем).

2. Визначте мікротеми й основну думку тексту.

3. Підготуйте усний твір за планом.

1. Сокіл-Род — творець Всесвіту.

2. Вдячні птахи.

3. Магічна сила писанки.

4. Символічні кольори писанки.

594. 1. Розгляньте зображення писанок. Прочитайте інформацію про значення символів на писанках. Знайдіть ці писанкові символи.

Дерево життя. За народними віруваннями, посеред раю стоїть велике дерево — Дерево життя. Воно покриває собою весь рай, має листя й плоди всіх дерев. Саме на ньому знаходяться три брати — Сонце, Місяць і Дощ.

Дерево життя позначає вісь Всесвіту, яка з’єднує в собі три світи — підземний, земний і небесний, так звані казкові «три царства». Це символ природи, що вічно оновлюється.

Дерево життя символізує також продовження роду — батько, мати й дитина. Тому зазвичай дерево має три гілочки.

Хрест. Один із сонячних знаків, символ Всесвіту, чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року. Походить від схематичного зображення птаха. У давнину Сонце уявлялось птицею, що летить по небу.

Кінь. Із поклонінням Сонцю пов’язаний символ коня. За древніми переказами, Сонце їде небом на колісниці, запряженій вогняними кіньми.

Сосонки, смерічки, ялинки. Вважаються символами вічної молодості, здоров’я, росту і безсмертя.

2. Підготуйте усний твір-опис писанки в художньому стилі.

595. Напишіть художній твір-опис предмета, з яким пов’язані легенди вашого краю.

Запам’ятаймо!

Схема побудови опису тварини

1. Розгляньте тварину й визначте її важливі характерні ознаки.

2. Описуйте спочатку загальне враження — як ми сприймаємо тварину в цілому. Зазначаємо свої відчуття — чому виникло саме таке враження. Можливо, через форму, розміри, колір.

3. Потім переходимо до деталей. Зосереджуємося лише на важливих, якими описувана тварина відрізняється від інших. Зазначаємо, з чим (ким) можна порівняти тварину.

4. Наводимо образну, емоційну характеристику тварини. Важливо не захопитися і вживати лише ту лексику, яка характерна для опису цієї тварини.

5. Найголовніше для створення опису тварини — це знання термінів. Щоб не викликати ефект комічного, треба розуміти, що подібне у тварини й людини називають по-різному. Наприклад: порода, масть (колір), тулуб (а не тіло), морда (а не обличчя), шерсть (а не волосся), грива (якщо це кінь), дзьоб (а не ніс), кігті (а не нігті) тощо.

596. Прочитайте текст про бджолу. Які засоби свідчать, що цей текст художній? Складіть план тексту. Випишіть твердження, які виявилися для вас новими.

Бджола — невтомна трудівниця

Хочете дізнатися про невтомну бджолину родину? Так от, хоч бджола і мала комаха, а все в ній влаштоване за потребами! Хоботок, щоб добувати з квітки нектар, медовий зобик — резервуар, у якому бджола переносить нектар і воду, спеціальні корзинки на задніх лапках, куди вона складає кульки з пилку.

Навіть віск для будівництва стільників і молочко для годування личинок ця комаха виробляє сама за допомогою власних залоз та органів.

Для того, щоб злетіти, їй не потрібно розбігатися — вертикальний зліт і посадку вона робить миттєво, а якщо треба, може в повітрі й зависнути (при цьому махає крильцями майже 250 разів за секунду). Усі ці складні маневри бджола часто виконує з вантажем (пилком та нектаром), що важить стільки ж, скільки вона сама. Навіть сучасним вантажним літакам таке не до снаги!

А чому бджола дзижчить? У стані хвилювання вона робить до 500 змахів крильцями за секунду. Така швидка вібрація крилець у повітрі й створює дзижчання (що більша частота змахів, то тонший звук). А підсилюють цей звук дихальця, розташовані під крильцями.

Багато хто знає, який болючий укус бджоли, та кусає вона не від злості — комаха так захищається. Щоправда, цей захист вартує їй життя: жало лишається в тілі ворога і вона гине.

Ці комахи — справжні трудівниці: одна бджілка відвідує за день до 4 тисяч квіток, на кожній з яких виконує запилення своїми шістьма лапками. Щоб виробити 500 грамів меду, робочій бджолі потрібно 10 мільйонів разів злітати від вулика до квітки й назад.

Усі ми, звісно, любимо поласувати медом. Добувати його люди навчилися давно, але раніше для цього потрібно було знищити весь рій. А українець Петро Іванович Прокопович першим у світі зробив вулик і рамку для збирання меду. Його винахід дав можливість збирати мед, не знищуючи бджіл. Було це на початку XIX століття в селі Митченки Чернігівської області. Оце прогрес!

597. 1. Розкажіть про бджолу за схемою художнього опису (див. с. 256).

Використайте інформацію з довідки та тексту, який наведений у вправі 596. Не забудьте про префікси і суфікси, які нададуть вашому текстові емоційного забарвлення та виразності.

Довідка: працьовита бджілка; смугасте вбрання; стан тонюсінький; ніжні крильця; мерехтливий політ; пірнає в цвіт; одноманітне дзижчання; літають по лісах, полях, садах; солодкий нектар; снують до вуликів.

2. Оформіть створене усне висловлювання як письмовий художній твір-опис бджоли з використанням слів із суфіксами та префіксами.

3. Проведіть колективний аналіз твору-опису про бджолу.

598. 1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому ознаки художнього опису. Зачитайте відповідні висловлювання.

Куниця — доволі велика тварина завдовжки 33-55 см та хвостом 15-25 см, з м’яким і пухнастим хутром сіро-коричневим на спині й світлішим з боків. На горлі чітко виражена помаранчева пляма, яка взимку трохи блякне.

Лісова куниця, або жовтодушка, — це сутінково-нічна тварина. Веде переважно напівдеревний спосіб життя, їсть білок, мишоподібних гризунів, комах, птахів, лісові плоди, зайців. Найкращі сховища має в дуплах.

Злякавшись, вона стрибає на дерево, з ялини на ялину, з вільхи на вільху, з осичини на осичину; летить по гілках — і миттєво щезає. Куниця частіше днює в купах хмизу.

Звір, що ввібрав у себе мудрість і гнучкість змії й недосяжну красу зірниці. Звір, уподібнений часові звичкою причаюватися й уникати людини, звір цей викликає в тебе таку ж цікавість, як і потаємний, стрімкий, невловимий руками час (За Є. Пашковським).

2. Спишіть два останні абзаци тексту. Обґрунтуйте, що це художній опис.

599. Складіть і запишіть художній опис вашої улюбленої тварини. Використайте слова зі зменшувально-пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості.

600. 1. Прочитайте текст.

Підняла якось Марійка Приймаченко на березі гарну пір’їну, а під нею — голуба глина. Із цієї дивини й почалась її доля художниці-чарівниці.

Казкові мешканці в її творіння приходили звідусіль. Художниця дивилась на буденне з усмішкою, тому й бачила: он серед двору Чаплун чалапає, на городі Гороховий звір ховається… Перетворити звичайне село на мальовниче легко. Треба тільки дозволити Червоному левові пастися серед сірих гусей, Блакитній мавпі стрибати між полуниць. І нехай Квіти-очі цвітуть серед чорнобривців (З журналу).

2. Розгляньте картини Марії Приймаченко. Підготуйте письмовий твір-опис фантастичного звіра (на вибір).

М. Приймаченко. Фантастичні звірі: Ведмедиця з бурячком та Мавпа з гадючкою

3. Проведіть колективний аналіз написаного твору-опису фантастичної тварини.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити