Підручник українська мова 6 клас

МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ


ІМЕННИК


§9. Рід іменників


Усі іменники, окрім тих, що вживаються тільки в множині, належать до одного з трьох родів чоловічого (сип, батько). жіночого (людина, ніч), середнього (оленя, поле).

3 якими займенниками співвідносні іменники чоловічого, жіночого та середнього роду?

82. Спишіть вірш. Підкресліть іменники. Визначте, до якого роду вони належать.

О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це — мова моя,

Це мова моєї Вкраїни.

В. Сосюра

Рід іменників в українській і російській мовах не завжди збігається. Наприклад, в українській мові, на відміну від російської, іменники степ, собака, запис, біль, кір, дріб, насип, Сибір — чоловічого роду, а іменник путь — жіночого.

83. Перекладіть речення українською мовою і запишіть.

1. Только кончилась степь, вошла дорога промеж двух гор в ущелье (Л. Толстой). 2. Собака стала нюхать тротуар, ещё надеялась найти своего хозяина (А. Чехов). 3. Острая боль пронзила всё тело (I. Тургенев). 4. В его руке блестела чёрная дробь (М. Аксаков).

щелье — ущелина

надеяться — сподіватися пронзить — пронизати

84. Прочитайте. Скажіть, до якого роду належить виділений іменник у кожному з речень.

1.         Сирота Ярема, сирота убогий; ні сестри, ні брата — нікого нема. 2. Я сирота, без матері, без батька осталась (3 те. Т. Шевченка).

Окрему групу становлять іменники спільного (рос. общего) роду: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша, сусіда та інші. У реченнях вони набувають то чоловічого, то жіночого роду: Мій менший братик — страшенний замазура. Моя менша сестричка — страшенна замазура.)

Деякі іменники чоловічого роду (назви осіб за професією або діяльністю) вживаються на позначення і чоловічої, і жіночої статі: Олег Іванович — досвідчений лікар. Ніна Петрівна — досвідчений лікар.

85. Спишіть речення, додаючи в прикметниках закінчення.

1.      Малий Федько був страшенн.. непосидою. «Ти невтомн.. непосида», — завжди повторювала мама Оленці. 2. Сестра називає Олега невпинн.. базікою. Моя подруга — невиправн.. базіка. 3. «Тобі не личить бути тонкосліз.. плаксою», — зауважив дідусь Петрикові. «Галю, не будь нудн.. плаксою»,— повторює брат.

86. Складіть і запишіть зі словами секретар, архітектор, дизайнер по два речення так, щоб в одному іменник означав назву особи чоловічої статі, а в другому — жіночої.

87. Спишіть, розкриваючи дужки.

Собака несподівано загарча(в,ла); нестерпн(ий,а) біль; щасливо(го,ї) путі; кваліфікований,а) лікар Оксана Іванівна; втомлен(ий,а) шофер Галина; досвідчен(ий,а) педагог Ольга Юріївна; справедливей,а) суддя Григорій Антонович; зайш(ов,ла) професор Ірина Яківна; пода(в,ла) проект інженер Задорожня.

88. Подані іменники запишіть у два стовпчики: а) чоловічого роду;

б)     жіночого роду.

Дріб, біль, адреса, одяг, путь, юшка, радість, Дніпро, запис, книгарня, валіза, криця, смерч, собака, тополя, явір, шампунь, степ, здобич, мурашка, рояль.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних іменників складеться вислів О. Гончара.

89. Складіть і запишіть речення з іменниками літопис, кір.

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Повторення вивченого про текст, його будову. «Відоме» і «нове» у реченнях тексту

1. Що таке текст? Із яких частин він складається?

2. Які ознаки тексту вам відомі?

90. І. Прочитайте, доведіть, що подане висловлювання є текстом.

Серед родини оленів нашої фауни найбільшим за розмірами і наймогутнішим із парнокопитних є лось. Довжина його тіла близько трьох метрів, маса понад п’ятсот кілограмів. Незабутнє враження справляє цей велетень, сповнений могутньої сили. Кому пощастило зустріти красеня природи, сучасника вимерлих мамонтів, той назавжди запам’ятає величний, завжди насторожений поворот його голови зі спрямованими в боки рогами.

Лося, який нерухомо стоїть у лісових заростях, важко побачити. Його забарвлення зливається з навколишнім середовищем. Грубий густий волосяний покрив лося одноманітного темно-бурого кольору. Черево та нижні частини кінцівок білясті.

Серед копитних фауни України лось тепер — один із найпоширеніших видів (За О. Корнєєвим).

II.      Визначте тему тексту, доберіть заголовок. Поміркуйте і скажіть, які типи мовлення поєднано в тексті.

91. Послідовно запишіть речення, щоб утворився текст.

1. Навіть вовки не наважуються напасти на нього. 2. Ворогів у лося майже немає. 3. Сірим хижакам удається подолати лося лише тоді, коли дуже глибокий сніг, в якому сохатий загрузає (З календаря).

Висловлена в тексті думка має розвиток за рахунок того, що кожне наступне речення додає нову інформацію до вже відомої.

Кожне речення тексту містить у собі якусь частину речення попереднього. Її умовно називають «відомим».

Інформацію, яку повідомляє це речення, називають «новим».

У реченнях тексту-розповіді «відомим» є особа, «новим» — дії, які вона виконує. Наприклад:

відоме                                                      нове

Новонароджені лосенята вже через півтори години можуть стояти на ногах (О. Корнєєв).

У реченнях тексту-опису «відомим» є предмет (або його частина), «новим» — ознака предмета (чи його частини). Наприклад: відоме                                                   нове

Шия лося товста, коротка, зі стоячою гривою (О. Корнєєв).

Лось — господар лісу

92. І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Усно визначте в кожному реченні «відоме» і «нове».

Лось выглядит немного неуклюжим. Ноги-ходули кажутся слишком тонкими для массивного тела. Короткий хвост природа словно прицепила ему в последний момент. Большие уши, маленькие глаза, горбатый нос, а на шее мягкий кожистый вырост, так называемая серьга. Рога у лося большие и плоские, с многочисленными отростками. При всей своей нескладности лось — животное, полное достоинства и грации (З дитячої енциклопедії).

неуклюжий — незграбний     многочисленный — численний

кожистый — шкіряний           отросток — відросток

вырост — наростень              достоинство — гідність

II. Опишіть лося за фотоілюстрацією (усно).

93. І. Прочитайте, визначте тип мовлення, тему й основну думку тексту.

ЛОСЬ

Підстаркуватий лісник поминув гурт молодих ялин, вийшов до засніженої річки і вкляк… Він угледів, що неподалік на березі лежить, упавши на бік, великий рогатий лось, а йому в шию вчепився вовк. Мабуть, попадали вони щойно, а перед цим у них кипіла боротьба.

Обоє — лось і вовк — помітили людину, а тому на мить позавмирали, стежачи за нею. Тоді лісник підніс угору дубову палицю і, погрозливо замірившись, пішов уперед. Вовк прожогом метнувся на лісника. Не встиг той навіть опустити палицю вовкові на голову, як вовк важким ударом свого тіла звалив його на сніг і вже б учепився зубами, та лісникові пощастило обома руками вхопити вовка за шию.

Це був дужий і хижий звір. Лісник відчував, що сила полишає його, що за мить-другу вже не зможе боротися з напасником.

Та ось із лісникових рук щось миттєво вирвало вовка. Отетерілий лісник побачив лося, що підскочив до вовка, ударив його рогами й знову підкинув угору.

«Так ось хто мене врятував,— подумав лісник. — Я вступився за нього, а він — за мене».

Лось, який убив вовка, віддячивши цим лісникові за свій порятунок, прудко побіг уздовж берега й невдовзі сховався поміж деревами.

— Що ж, сіроманцю, важив ти на чуже життя — позбувся свого.

Лісник поглядав між дерева — чи не побачить безстрашного лося, що врятував йому життя (За Є. Гуцалом).

II. За самостійно складеним планом підготуйтеся до усного докладного переказу тексту.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити