Підручник українська мова 6 клас

МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ

ІМЕННИК

§12. Відміни іменників

1. За якими ознаками в російській мові поділяють іменники на відміни (рос. склонения)?

2. Скільки відмін іменників у російській мові?

3. До яких відмін належать іменники чоловічого роду? А жіночого?

За особливостями відмінювання іменники української мови поділяються на чотири відміни.

До першої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та спільного роду із закінченням -а (-я): гора, земля, суддя, Микола, листоноша.

До другої відміни належать іменники чоловічого роду з нульовим закінченням або закінченням -о : став, обрій, Петро, батько, а також іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я: вікно, серце, знання.

Третя відміна охоплює іменники жіночого роду з нульовим закінченням: ніч, подорож, радість, а також іменник мати.

До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а(-я), у яких при відмінюванні з’являються суфікси -ат- (-ят-), -єн- : лоша — лошати, теля — теляти, плем'я — племені.

Іменники, що вживаються тільки у множині (ножиці, окуляри), незмінювані іменники (радіо, Тбілісі) та іменники, що відмінюються як прикметники (хворий, поранений), до жодної з відмін не належать.

105. Прочитайте прислів’я. Випишіть іменники, ставлячи їх у називному відмінку. Визначте відміну, користуючись таблицею «Відміни іменників» на другому форзаці підручника.

1. Що правда, то не гріх. 2. Кому щастя, тому й доля. 3. Журбою поля не виореш. 4. Сонце — батько, місяць — вітчим.

5. Знати сокола по польоту, а доброго молодця по ході. 6. Без печалі не було б і радості. 7. Хвались не ім’ям, а честю. 8. Навчилось лоша за возом бігати — навчиться і за саньми (Нар. творчість).

106. Розгляньте таблицю «Відміни іменників» на другому форзаці підручника. Дайте відповіді на подані запитання.

1. За якими ознаками в українській мові поділяють іменники на відміни?

2. До якої відміни належать іменники рілля, теля, телятко, горщик, горня, степ?

107. Запишіть іменники в чотири стовпчики за відмінами.

Спідниця, здоров’я, особистість, лоша, подорож, діжа, кошик, усмішка, ящичок, інтелігентність, ім’я, зозуленя, слава, дуб, оціпенілість, курча, теля, державність, айсберг, в’язка.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв іменників, записаних у перших трьох стовпчиках, складеться початок прислів’я: «… яскравіше засяє».

108. Розв’яжіть мовну задачу.

Учениця, наводячи приклади іменників четвертої відміни, назвала слова плем'я, оленя, лошатко. Якої помилки припустилася дівчинка?

109. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте відміну і відмінок іменників.

НЕОЦІНЕННЕ БАГАТСТВО

Ліс — це б..гатство д..ржави, якому немає ціни. Ліс — це здоров’я річки, з..млі й людини, сьогоднішній і завтрашній день комахи і птаха, зайчати і білченяти, ол.,няти й козулі. Без лісу немає води і з..млі, повітря і чистого неба. Ми повинні більше тривожитися, щоб не згасла в людях пильніс..ть і любов до природи. Ми маємо цінувати і б..регти свого зеленого друга (За О. Дмитренком).

II. Чому ліс називають зеленим другом?

Використовуючи фотоілюстрацію, складіть усну розповідь про дари лісу.

110. Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Перекладіть українською мовою і запишіть.

Визначте відміну і відмінок іменників.

Ночь переходит в раннєє утро.

Тьма начинает рассеиваться. У самого леса ещё не сжатый овёс стоит. Клонится под тяжестью росы, искрится.

Возле поля ходит охотник с ружьём в руках. Он выслеживает выводок тетеревят. Их путь легко увидеть. Птенцы прошли и стряхнули росу. Не стреляет охотник. Видно, тетёрка успела увести свой выводок назад в лес (За В. Біанкі).

Сироїжка проситься у кошик

тьма — темрява выслеживать — вистежувати

тяжесть — тут: вага. ружьё — рушниця

охотник — мисливець стряхнуть —струсити

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

Докладний і стислий переказ тексту

1. Які типи мовлення вам відомі?

2. Які особливості має розповідь?

Головним завданням докладного переказу є повна, близька до тексту передача почутого або прочитаного. У детальному переказі необхідно відтворити зміст тексту, не порушуючи порядку подій, не випускаючи деталей, намагаючись якнайточніше передати мовні засоби (слова, граматичні форми, речення певних типів).

Метою стислого переказу є виокремлення і відтворення головного в змісті прочитаного або почутого. Стислий переказ навчає уникати багатослів’я, формує вміння чітко й лаконічно висловлюватися.

111. І. Прочитайте, визначте тему та основну думку тексту.

УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО

З давніх-давен хвилюють душу кожного українця народні думи та історичні пісні. Хто ж вони, оті талановиті співці-музики, які створили й донесли до нас ці невмирущі перлини? Історія кобзарства та лірництва доволі багата й складна і до сьогодні ще недостатньо вивчена.

Назви народних співців-музик походять від назв музичних інструментів, на яких вони грали: кобзи, бандури та ліри. Улюбленим музичним інструментом українського народу вважалася кобза. Вона була досить розповсюдженим музичним інструментом, і попервах на ній грали не лише сліпі люди, як це склалося пізніше. Найдавніша кобза мала тільки три струни. З часом інструмент ускладнювався, кількість струн збільшувалася. В одного з народних співців вісімнадцятого століття бандура налічувала сорок п’ять струн.

Ускладнення музичного інструмента потребувало дедалі більшого хисту, спеціальної навчальної підготовки. З’являється особлива категорія народних співців-музик — кобзарі та бандуристи.

Відомості про це можна знайти в художній літературі. Чудовий образ такого кобзаря створив Тарас Шевченко в поемі «Невольник». Для нас особливо цікава дума головного героя Степана, в якій він розповідає свою історію. Шалена буря прибила козацькі чайки до ворожого берега. Степан потрапив у полон, утікав, але його впіймали й осліпили. Повернувшись із неволі, обдаровані сліпці, як і Степан, навчалися грати на кобзі-бандурі.

Деякі народні співці мандрували селами, грою та піснями заробляючи на прожиття. Інші приставали до козаків і супроводжували їх у походах. Кобзарів тут цінували найбільше. Часті війни, бойові сутички з військами кримських ханів, турецьких султанів та польських магнатів, повстання проти своїх визискувачів… А кобзарі пробуджували волелюбний дух народу.

Народні співці творили, боролися й помирали, як і сотні тисяч безіменних козаків та селян-повстанців. Та залишилися чудові думи та пісні, які вони складали в турецько-татарській неволі чи у час коротких перепочинків між жорстокими боями.

Кобзарі не були та й не могли бути безсторонніми літописцями. Вони оспівували те, що хвилювало їх до глибини душі. Тому й нині, через віки, їхні думи та пісні захоплюють і зворушують нас (Б. Кардан).

II. Розгляньте малюнок. Опишіть його. Користуючись поданим планом, підготуйтеся до докладного усного переказу тексту.

1. Історія кобзарства і до сьогодні недостатньо вивчена.

2. Назви народних співців-музик походять від назв музичних інструментів.

3. Якою була найдавніша кобза?

тетеревят. Их путь легко увидеть. Птенцы прошли и стряхнули росу. Не стреляет охотник. Видно, тетёрка успела увести свой выводок назад в лес (За В. Біанкі).