МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ

 

ПРИКМЕТНИК

 

§25. Ступені порівняння якісних прикметників

 

224.  Прочитайте прислів’я. Скажіть, чи однакову міру якості виражають виділені прикметники.

1. Ніхто мудрим не вродився, а кожен у житті навчився. 2. Хто мудріший, той і сильніший. 3. Час — наймудріший суддя (Нар. творчість).

Якісні прикметники, крім звичайної форми, мають вищим і найвищий ступені порівняння.

Вищий ступінь порівняння (рос. сравнительная степень) указує на те, що в одному предметі більше певної якості, ніж у другому: Дніпро ширший за Десну.

Найвищий ступінь порівняння (рос. превосходная степень) указує на те, що певний предмет порівняно з усіма подібними мас найбільше даної якості: Говерла — найвища гора в Карпатах.

225.  Спишіть текст, вставляючи, де треба, пропущені букви. Підкресліть прикметники вищого ступеня порівняння прямою лінією, а найвищого — хвилястою.

У давніші часи навчан..я в Україні розпочиналося першого грудня. Це день св..ятого пророка Наума. То була найзручніша пора здобувати освіту для сіл..с..ких дітей, оскільки вже завершено найголовніші роботи в господарстві.

У народі Наума наз..вали покровит..лем розуму, знань і доброчинства. С..ляни вважали, що д..тина матиме кращі знан..я, а наука буде ле..шою, якщо навчан..я поч..нати в день св..ятого пророка. З цього приводу казали: «Пр..йшов Наум — пора братися за ум» (За В. Скуратівським).

Вищий ступінь порівняння прикметників мас дві форми просту і складену.

Проста форма твориться від основи звичайного прикметника за допомогою суфіксів -ш-, -іш-: тонкий — тонший, веселий — веселіший.

Складена форма утворюється додаванням слів більш, менш до звичайного прикметника: міцний — більш міцний, поширений — менш поширений.

 При творенні, простої форми вищого ступеня порівняння кінцеві приголосні основи [г], [ж], [з] із суфіксом -ш- змінюються на [жч]: дорогий — дорожчий, дужий — дужчий, вузький — вужчий. Кінцевий звук основи [с] із суфіксом -ш- чергується із [шч] (на письмі щ): високий — вищий.

Вищий ступінь кількох прикметників твориться від інших основ: гарний, хороший — кращий, ліпший; поганий — гірший; великий — більший; малий — менший.

226.  Перекладіть речення українською мовою. Поясніть різницю у творенні ступенів порівняння прикметників.

1. День зимой короче ночи. 2. Дорога оказалась длиннее, чем мы думали. 3. Сон слаще мёда.

В українській мові прикметники вищого ступеня порівняння, на відміну від російської мови, змінюються за родами, числами й відмінками.

227.  Спишіть прислів’я, утворюючи від поданих у дужках прикметників вищий ступінь порівняння. Позначте суфікси, поясніть їх правопис.

1. Син від батька (розумний) — радість, а брат від брата (мудрий) — заздрість. 2. Вогонь — (великий) ворог, ніж вода. 3. Хоч соловейко (малий) від ворони, та пісні його (гарні). 4. З (глибокої) борозни (високий) хліб росте. 5. Інша рада ще (погана), як зрада (Нар. творчість).

228.  Прочитайте. Складіть і запишіть речення, використовуючи прийменники за, від, ніж. Позначте суфікси у прикметниках вищого ступеня.

Зразок. Алюміній і залізо (за вагою). Алюміній легший від заліза.

1. Чорне море і Азовське море (за глибиною). 2. Лютий і березень (за тривалістю). 3. Золото й срібло (за вартістю). 4. Береза й дуб (за міцністю). 5. Полуниця й суниця (за смаком). 6. Дніпро й Десна (за довжиною). 7. Каштан і тополя (за висотою). 8. Літак і вертоліт (за швидкістю).

Найвищий ступінь порівняння має три форми — просту, складну і складену.

Проста форма найвищого ступеня порівняння твориться додаванням префікса най- до простої форми вищого ступеня порівняння: тонший — найтонший, веселіший — найвеселіший.

Складна форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою префіксів що-, як-, котрі додаються до простої форми найвищого ступеня: найбільший — щонайбільший, найгірший — якнайгірший.

Складена форма утворюється додаванням слів найбільш, най менш до початкової форми прикметника: найбільш обізнаний, найменш охайний.

229.  Прочитайте уривок із вірша Василя Симоненка. Випишіть прикметники в найвищому ступені порівняння, позначте у них префікси й суфікси.

Найпрекрасніша мати щаслива,

Найсолодші кохані вуста,

Найчистіша душа незрадлива,

Найскладніша людина проста.

В. Симоненко

230.  Спишіть речення, утворюючи від виділених прикметників усі можливі форми найвищого ступеня порівняння. Позначте в утворених словах префікси і суфікси.

1.      І малий волос свою тінь кидає. 2. Тільки лелека знає, яке лелеча погане. 3. Земля багата, вода сильна. 4. У глибокій воді — велика риба. 5. В ніч темну про сонце пам’ятай. 6. Книжка — гарний товариш (Нар. творчість).

231.  Доберіть антоніми до поданих слів. Утворіть від них прості форми вищого і найвищого ступенів порівняння.

Зразок. Вузький — широкий, ширший, найширший.

Холодний, далекий, хоробрий, тонкий, солодкий, чистий.

232.  Складіть речення зі словами чепурний, безпечний, утворивши складну і складену форми найвищого ступеня порівняння.

233.  Прочитайте. Знайдіть і виправте помилки у вживанні ступенів порівняння. Відредаговані речення запишіть.

1.      Гепард — самий швидкий звір. 2. Найбільш поширеніший у нашому кліматі саме цей вид рослин. 3. Старий дуб вищий клена.

4.      Ця тема найважкіша для вивчення. 5. Більш сміливішим виявився мій товариш.

234.  Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

В народе говорят: кто мудрее, тот и сильнее. И ото действительно так. Нужно понимать, что даже самые большие кулаки бессильны перед разумом. А сколько безрассудных поступков совершает человек, который не думает о последствиях. Сложнейшую проблему всегда можно решить. Нужно подумать и выбрать правильный путь. Только взвешенное решение будет наиболее удачным (3 календаря).

действительно — справді              поступок — вчинок

бессильный — безсилий               последствие — наслідок

безрассудный — нерозважливий  взвешенное — виважене

Опис природи.

Переказ тексту-розповіді з елементами опису природи

235.  І. Прочитайте. Визначте, до якого стилю мовлення належить кожен із текстів. Обґрунтуйте свою думку.

1.      Я дивлюся на воду. Озеро мінливе й неспокійне, як мінливе й неспокійне над ним небо. Озеро жило небом, його сонцем і його хмарами. Небо синє — синіло спокійне плесо. Плавало зелене латаття, цвіли білі й жовті лілеї. І не ворушились густі очерети.

Небо ставало вишневе — вишневіло зелене латаття, а стебла стояли у воді, як червоні промені. У легенькому рум’янці розпускались білі й жовті лілеї, самі рум’яніли (Б. Харчук).

2. У гірській ущелині на південному схилі українських Східних Карпат тече річка Теребля. Вона впадає в озеро Синевир (народна назва Морське Око). Це озеро утворилося внаслідок обвалу частини гори. Величезні маси землі, каміння й уламків скелі перегородили річку, її води заповнили улоговину. Озеро має поверхню близько 0,07 квадратних кілометрів. Його вода завжди холодна — її температура ніколи не піднімається вище 11 градусів, і дуже чиста. Навіть у найглибших місцях (24 метри) на дні озера видно дрібні камінці. Знаходиться озеро на висоті 989 метрів над рівнем моря (З довідника).

II.      Зробіть висновки, чим різняться науковий і художній описи природи.

III.     Використовуючи матеріал вправи та фотоілюстрацію, складіть власний текст з описом природи на тему «Земна краса».

236. І. Прочитайте. Визначте тему й основну думку тексту.

СИЧ-ГРОМОВИК

Над річкою і лісом засинювалось небо: здалеку-предалеку, погуркуючи та поблискуючи, накочувала гроза. Потемніла вода в річці, зашуміли дерева, заметалися птахи. А бусли злякано замахали крильми то тут, то там по лісових болітцях.

І нараз усе стихло. Стогін лісу подався далі й далі від грози. У високості сухо шелеснуло. Синьо спалахнула ріка. І ліс осяявся синьо. То хмара, чорна і низька, пустила із себе першу стрілу-блискавицю. У надрах хмари зарокотало, спершу неголосно й нестрашно, а далі голосніше й потужніше. І раптом ліс охнув від жаху — так по ньому вдарило згори.

Аж тоді прокинувся у своєму дуплі сич-громовик. Заворушив крильми, видряпався з дупла й пішов по гілці сухого береста вгору. Дощ мив йому маленькі гострі вушка, спину та крила і лоскотав клинчик хвоста. Краплі води котилися по кривому дзьобові і скапували вниз. Сич не боявся непогоди. Йому ще й ще хотілося громів і блискавиць, що жили в хмарі.

Несподівано визирнуло молоденьке сонечко і сказало сичеві: «Годі! Зась!» Він відчув різь в очах і заплющився. Так і до дупла пішов заплющений. Сич струснув із себе золоті краплі дощу і повільно, вайлувато пробрався на свою постіль з пір’я та сухого листя (За Григором Тютюнником).

Тихе озеро

II. Напишіть вибірковий переказ тексту, поклавши в його основу опис грози.