МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ

 

ДІЄСЛОВО

 

§49. Дієслова першої і другої дієвідмін

 

 Зміна дієслів за особами і числами називається дієвідмінюванням (рос. спряжением).

472. Поставте подані дієслова у третій особі множини теперішнього або майбутнього часу і запишіть у два стовпчики: а) першої дієвідміни; б) другої дієвідміни.

Співати, спалити, робити, оббігти, помічати, варити, вживати, кинути, очистити, цвісти, дивитися, нести, змінити, змінювати, копати, горіти.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів складеться прислів’я.

Дієвідміну можна визначити за неозначеною формою. До другої дієвідміни належать дієслова, які перед -ти мають суфікси -и-, -і- (-ї-): вірити, терпіти, гоїти (крім хотіти, жаліти, гудіти, ревіти); суфікс -а- (після шиплячих), який у першій особі однини випадає: мовчати — мовчу, держати — держу (крім дієслова іржати — іржу, що належить до першої дієвідміни).

473. Розгляньте таблицю. Підготуйте зв’язну розповідь про букви є- (-є ) та -и- (-Ї-) в особових закінченнях дієслів першої і другої дієвідмін.

Число	Особа	І дієвідміна	II дієвідміна
	1-а	йду, шию	мчу, стою
Однина	2-а	йдеш, шиєш	мчиш, стоїш
	3-я	йде, шиє	мчить, стоїть
	1-а	йдемо, шиємо	мчимо, стоїмо
Множина	2-а	йдете, шиєте	мчите, стоїте
	3-я	йдуть, шиють	мчать, стоять

474.  Запишіть подані дієслова у два стовпчики: а) зі вставленими буквами є-, -є-; б) зі вставленими буквами -и-, -Ї-.

Здобуд..ш, сп..те, хоч..те, город..те, збуду..те, працюймо, очист..те, диву..ш, бач..ш, створ..те, ойкн..те, го..тє, скривд..ш.

Якщо ви правильно виконали завдання, з других букв записаних дієслів складеться початок прислів’я: «... — половина справи».

475.  Розв’яжіть мовну задачу.

Чому в усіх складених формах майбутнього часу завжди пишеться -и- (розпитуватиме, знатимеш)?

476.  Спишіть прислів’я і приказки, вставляючи пропущені букви.

1. Долю й возом не об’їд..ш. 2. За гроші не куп..ш ні батька, ні матері, ні родини. 3. Домівка — не ворог: коли не прийд..ш — прийме. 4. Той горя не знат..ме, хто вік працюват..ме. 5. Як не вмі..ш, то навчишся, а як не схоч..ш, то наплач..шся.

6.      Скаж..ш — не верн..ш, напиш..ш — не зітреш, відруба..ш — не приточ..ш (Нар. творчість).

Дієслова дати, їсти та з основою на -вісти (розповісти, доповісти) не належать до жодної з дієвідмін і змінюються інакше.

477.  Змініть за особами і числами дієслова дати, відповісти, використовуючи таблицю.

Зразок.

Особа	Число
	Однина	Множина
1-а	їм	їмо
2-а	їси	їсте
3-я	їсть	їдять

478.  Спишіть прислів’я, ставлячи подані в дужках дієслова у потрібній формі.

1. Казав пан — кожух (дати), та слово його тепле. 2. У кого серце вовче, той (їсти) кого захоче. 3. Він (дати) тобі маленьку нитку, а з тебе зніме цілу свитку. 4. Як не навариш, то й не (з’їсти). 5. Не похвалиш — не (продати), не погудиш — не купиш (Нар. творчість).

У дієсловах кінцеве буквосполучення -ться вимовляється як [ц':а]: озветься [озвец':а].

У буквосполученні -ться завжди пишеться м’який знак: сміється, збираються.

Буквосполучення -шся вимовляється як [с':а]: озвешся [оз- вес':а]. У буквосполученні -шся м’який знак не пишеться: смієшся, збираєшся.

479.  Прочитайте прислів’я, подані у звуковому записі. Запишіть їх буквами.

1.      [хто см’ійец':а / тому не миенец':а]. 2. [в’ід л'удз'кого поговору не сховайес':я у нору]. 3. [грамоти вчиц':а завжди знадобиц':а]. 4. [чужойу працейу не збагатис'а].

480.  І. Перекладіть текст українською мовою і запишіть.

КАКАЯ БЫВАЕТ РОСА НА ТРАВЕ?

Когда в летнее утро пойдёшь в лес, то на траве в полях блестят алмазы. Все они переливаются на солнце разными цветами: и жёлтым, и красным, и синим.

Когда подойдёшь ближе и разглядишь внимательно, то увидишь, что это капли росы собрались в треугольных листках травы и блестят на солнце.

Если неосторожно сорвёшь листок с росинкой, то капелька скатится, как светлый шарик (За JI. Толстим).

разглядеть — роздивитися     шарик — кулька

II. Підкресліть дієслова. Визначте, до якої дієвідміни вони належать.