Підручник українська мова 6 клас

МОРФОЛОГІЯ ТА ОРФОГРАФІЯ


ДІЄСЛОВО


§51. Способи дієслова. Дійсний спосіб


486. Прочитайте. Скажіть, у якому з речень виділені дієслова означають: а) реальну дію; б) дію, можливу за певних умов; в) наказ.

1. Гей, лети, мій коню, степом та ярами, розбий мою тугу в бою з ворогами. 2. Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться. 3. Ой коли б я, козаченьку, свої майстри мала, я би тобі через ярок місток збудувала (Нар. творчість).

Залежно від того, яку дію виражає дієслово, воно належить до одного з трьох способів — дійсного, умовного чи наказового.

Дійсний спосіб (рос. изъявительное наклонение) виражає реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися насправді: 1. Прийшли до дівчини три козаки в гості. 2. Тихо по морю човен пливе. 3. Ой зірву я лист калини та й накрию слід дівчини (Нар. творчість).

Дієслова дійсного способу змінюються за часами.

487.  Дайте відповіді на запитання.

1.      Що означають і як творяться дієслова минулого часу?

2. Як змінюються дієслова в минулому часі?

3.      До якого виду належать дієслова теперішнього часу?

4.      Які три форми майбутнього часу є в українській мові?

5.      Як змінюються дієслова теперішнього і майбутнього часу?

488.  Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте час дієслів.

Лис..ня якимось майже невловимим рухом посунулось уп..ред, вистав..ло свою розумну мордочку на сон..чко. Т..пер я уважно ро..глядаю кожну руду ш..рстинку й во..кий ніс, біля якого здригаються темні вус..ки. Лис..ня помічає полохливого горобч..ка: очі його незмигливо двома цівками ціляться на пташку. Ще мить — і звіря ро..почне своє перше полюван..я (За Є. Гуцалом).

Дієслова в теперішньому і майбутньому часі можуть уживатися замість дієслів у минулому часі.

Теперішній час у значенні минулого використовується для того, щоб наблизити до читача описувані події минулого.

Майбутній час, що вживається замість минулого, виражає раптову або повторювану дію.

489.  Прочитайте речення. Визначте вид і час дієслів. З якою метою вживаються дієслова в теперішньому часі замість дієслів у минулому часі?

Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце на мить на блакитну полянку, гляне на себе в калюжу — і знову лізуть на нього важкі розтріпані хмари (М. Коцюбинський).

490.  Напишіть твір-мініатюру «Початок грози», вживаючи дієслова теперішнього і майбутнього часу в значенні минулого. Використайте у творчій роботі подані сполучення слів.

Не було дощів, затягли небо, рвучкий вітер, тривожно шелестить, блисне у хмарах, несподівано загримить, падають перші краплини.

491.  Перекладіть текст українською мовою і запишіть. Підкресліть дієслова, визначте час.

Летом увидишь, что дорога, которая зимой казалась скучной, необычайно живописна. То она спускается в глубокий лесной овраг, то выбежит на опушку. Тут разлилось кипенье пчёл, и ос, и шмелей. С наслаждением вдыхаешь запах июльских цветов, аромат мёда (За В. Солоухіним).

скучный — сумний        живописный — мальовничий

овраг — яр                   опушка — узлісся

492. I. Прочитайте полілог за особами.

УЛЮБЛЕНА ПОРА РОКУ

—         Ну от, сьогодні знову дощить. Ні м’яча поганяти, ні на річку податися. Коли вже настане моє улюблене літо? — сумно сказав Юрко.

—         А я люблю дощі наприкінці травня,— мрійливо мовила Оленка. — Після дощу легше дихати, іноді виграє своїми барвами веселка. А для трав і квітів волога — це саме життя. Ще вчора вони, здається, тільки пробивалися із землі, а сьогодні вже все навколо вкрите ясно-зеленим трав’яним килимом, на якому квіти сплітають дивовижні узори. Неможливо не любити весну.

—         Ні, осінь — найкраща пора року,— втрутився в розмову Іван. — Достигають яблука, груші, виноград. На городі дідусь і бабуся копають картоплю, зносять до хати такі величезні гарбузи, що аж важко їх обхопити руками.

—         А до того ж іще дощі, калюжі, голі чорні дерева,— не погодився Олег. — Я люблю зиму, коли річку сковує мороз, а сніг припорошує чорну землю. Тоді моя менша сестричка згадує рядки з поезії: «Білі мухи налетіли, все навколо стало білим». Мені подобається, як малюки ліплять сніговиків, одягають їм на голови відра замість шапок. Стоять ці білі чоловічки, хизуються своїми морквяними чи шишковими носами.

II.        Складіть і запишіть діалог, в якому ви розмірковуєте з другом, яка пора року найкраща.

Допис у газету інформаційного характеру

493. Прочитайте. Поставте до тексту запитання.

І В СМЕРТІ ОБЕРНУВСЯ ДО ЖИТТЯ…

4 вересня 2002 року в Горлівці відкрито перший в Україні історико-літературний музей Василя Стуса — великого українського поета. У цьому місті на Донбасі Василь Семенович деякий час викладав українську мову і літературу в середній школі № 23.

Відкрили музей актори Донецького академічного театру літературно-художньою композицією з творів письменника. Було перегорнуто сторінки життя поета-страдника. А далі звучали виступи друзів юності Василя Стуса, представників громадських і творчих організацій області, численних шанувальників таланту поета.

Після урочистого відкриття відбулося і перше знайомство з експозицією, яку по крупинках збирали майже три роки. Найцікавіші з експонатів — фотографії, матеріали з архівів, рукописи, листи, книжки, речі, що належали поетові. Серед них — благеньке осіннє пальто, на столі — олівці, ручки, якими

написані безсмертні рядки. Біля стіни макет концтабору для політв’язнів, де трагічно обірвалося життя Василя Семеновича 4 вересня 1985 року. Своєю правдивістю й суворістю вражають інші експонати.

Ростислав Доценко, письменник, перекладач.

Замітка є одним із найпоширеніших газетних жанрів.

Замітка — нестиглий допис інформаційного характеру, що має на меті висвітлити якусь цікаву и важливу в громадському житті подію. Зміст замітки відповідає на питання: що, д е, к о л и відбулося.

Пишучи замітку, журналіст повинен добирати і ретельно перевіряти факти, не допускати їх перекручення.

494.  Прочитайте замітку. Яка її основна думка? Доберіть влучний заголовок.

На Вінниччині запрацювали цукроварні. Це ще одна ознака осені. Цього року буряківники повинні зібрати врожай на площі сто двадцять шість тисяч гектарів. Він має бути непоганим, тож фахівці стверджують, що нині «урожаю» буде на дев’яносто тисяч тонн більше, ніж торік.

Першими почали переробку солодкої сировини Юзефо-Миколаївський, Браїлівський та Степанівський цукрозаводи. Всього у подільському краї обіцяють зібрати триста тисяч тонн буряків (З журналу).

495.  І. Розкажіть, чи видається у вашій школі газета або альманах. До яких подій випускаєте ви стінгазети?

II.      Прочитайте учнівську замітку до шкільної газети. Доповніть її своїми висновками або пропозиціями. Запишіть їх.

НЕЗВИЧАЙНИЙ ДЕНЬ

До якої події гімназисти готувалися ретельніше, ніж до контрольної з математики? Чого всі чекали більше, ніж канікул? Кожен учень упевнено відповість: дня самоврядування. І ось він настав. У п’ятницю біля входу нас зустріла вся шкільна адміністрація: одинадцятикласниця Оля Рудь — директор, дев’ятикласники Наташа Досінчук та Сашко Борозенко — завучі.

Пролунав дзвоник. До класу зайшли Володимир Анатолійович і десятикласниця Ніна Сворак. Учитель представив свою нову колегу, взяв зошит, ручку… і сів за парту. Вже на перерві Ніна зізналася, що їй дуже важко було і пояснювати, і опитувати, і вгамовувати Сашка Микусевича.

Спробувати себе в ролі вчительки мені довелося на уроці англійської мови. Лише тоді я зрозуміла справедливість Ніниних слів.

На уроці математики наш учитель Мишко Бігун сам заплутався в умові задачі. Добре, що вчасно схаменувся, бо було б, як у тому мультфільмі, — півтора землекопа.

Класний керівник Люба Плохінова на перервах не дозволяла бігати по коридору, хоч ще вчора сама ганялася за однокласниками.

День самоврядування пролетів так швидко! Усі були

задоволені. Тільки Сашко Срух трохи засмутився. Він сподівався провести урок фізкультури, але Микола Васильович призначив учителем старшокласника.

День самоврядування ми пам’ятатимемо ще довго. Цікаво, а чи буде таке свято в другому семестрі?

Ніна Твердохлібова.

учениця 6-Г класу.

496. Напишіть замітку до газети на одну з тем: «Шкільне свято», «Наша допомога дорослим».

МАНДРІВКА УКРАЇНОЮ

ЛУЦЬК

Історія цього міста на Волині сягає одинадцятого століття. Багато бачило воно на своєму віку: господарювали в ньому і литовські феодали, і польська шляхта.

Вважають, що в основу назви міста покладено слово лука — «вигин річки, коліно, річкова затока», бо розташований Луцьк між крутими вигинами річки Стир.

Про минуле волинського міста найбільше нагадують Верхній замок тринадцятого—чотирнадцятого століть, який височить над повноводим колись Стиром і журно слухає шепіт його течії, і залишки стін Нижнього замку чотирнадцятого—сімнадцятого століть. Можна уявити, як захоплювалася могутніми мурами Верхнього замку українська письменниця Леся Українка, коли жила в Луцьку в 1878—1881 і 1890—1891 роках (За І. Вихованцем).

Луцьк. Бані Покровської церкви та Петропавлівського костелу понад річкою Стир

1.  Поясніть походження назви міста Луцьк. Назвіть область, центром якої він є. Опишіть краєвид за фотоілюстрацією на с. 181.

2.  Як із цим містом пов’язане життя Лесі Українки? Пригадайте, що ви знаете про цю видатну поетесу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити