Підручник українська мова 6 клас - С. Я. Єрмоленко

ЛЕКСИКОЛОГІЯ, ФРАЗЕОЛОГІЯ


§ 12 Діалектні слова


Запам’ятаймо!

Мова, характерна для певної місцевості, називається діалектом, або говором.

В українській мові розрізняють три діалекти: північний, або поліський, і два південних — південно-східний і південно-західний.

Межа між північним і південним діалектами проходить по лінії Володимир-Волинський — Луцьк — Рівне — Новоград-Волинський — Житомир — Фастів — Переяслав-Хмельницький — Пирятин — Конотоп.

Межа між південно-західним і південно-східним діалектами проходить по лінії Фастів — Ставище — Тальне — Первомайськ — Роздільна.

96

1. Прочитайте текст. Випишіть власні назви.

Якщо рушите в подорож по Україні, — чи то від Бугу на заході до Сіверського Дінця на сході, чи то від Прип'яті на півночі до Чорного й Азовського морів на півдні, — обов'язково помітите, як відрізняється місцева українська мова від загальновживаної, літературної.

Кажемо звичайно приїхав автобусом, але на Закарпатті скажуть прийшов автобусом, На Полтавщині, Черкащині чуємо назву відомого птаха чорногуз, або лелека, на Вінниччині, Хмельниччині — чорногуз, або боцюн, на Рівненщині, Волині — бусел, бусень, на Чернігівщині — гайстер, у Чернівецькій області — бузьок, бусько.

2. Підготуйте усний переказ тексту.

Запам’ятаймо!

Слова, що характерні для місцевих діалектів, називаються діалектними.

Наприклад, поряд із загальновживаним словом картопля побутують діалектні назви: мандибурка, крумплі, бульба, ріпа.

97

Розгляньте карту України. Знайдіть на ній згадані в попередній вправі території.

98

1. Розгляньте зазначені на карті межі між діалектами.

2. Яким діалектом розмовляють у вашій місцевості?

99

1. Прочитайте той самий уривок народної казки, яка побутує в різних діалектах. За потреби використовуйте довідку.

Зібралися в лісі біля вогнища на раду всі дванадцять місяців. І запросив наймолодший брат Березень найстаршого приїхати до нього в гості. Почав питати Грудень у Травня, на чому краще до Березня їхати. Травень подумав і сказав так: «Краще взяти і сани, і віз, бо може трапитися всяке». Грудень так і зробив. Побачив Березень, що Грудень їде возом, і напустив на нього таку заметіль, що їхати стало неможливо…

Зійшлися в лісі біля ватри всі місяці докупи — дванадцять їх там — і там сой радили. І запросив Марець Грудня на гостину, жеби до нього приїхав. Але Грудень ся порадив Мая. як до Марця на гостину приїхати. Май’го порадив так: «Бери сани і віз, бо іначе би-с до нього не доїхав».

І він взяв і їде до Марця на гостину. Як ввидів Марець, же їде Грудень до нього возом, то такго пустив завірюху, што мусив стати…

Довідка: сой — собі; жеби — щоб; 'го — його: ввидіти — побачити; же — що.

2. Зробіть висновок про різницю уривків, які написані українською мовою.

100

Прочитайте різні назви частини хлібини. Випишіть назви, характерні для діалекту вашої місцевості.

Кусок, кусень, шмат, шматок, окраєць, цілушка, скиба, скибка, кавалок, дараба, кусман, окрай, челюстка, горбушка, шкуринка, крумка.

101

1. Прочитайте текст

Серед творів Степана Руданського, вихідця з Поділля, є небилиці, ліричні пісні, гуморески. Усі свої поетичні твори письменник називав співомовками. Саме під такою назвою 1880 року родина Косачів (Олена Пчілка, П. Косач, Леся Українка) видала маленьку книжечку ліричних і гумористичних творів невідомого поета С. Руданського.

Співомовки С. Руданського — це художньо опрацьовані усні народні анекдоти, розповіді про побутові комічні ситуації. У співомовках чуємо живу, народну розмову з її діалектними, просторічними словами.

2. До якої лексики належать виділені слова? Поясніть їх значення.

3. Прочитайте уривок із співомовки С. Руданського. Випишіть діалектні слова. До якого діалекту, на вашу думку, вони належать?

«Що би ти робив, Іване. —

Став його питати, —

Якби тобі довелося

Таке поле мати?..»

«A що ж, пане, я орав би,

Хлібом засівав би

Та ходив би до Адесу,

Сіль і гроші мав би…»

«A що я — не так робив би, —

Пан почав казати. —

Я казав би на сім полі

Місто збудувати…

Там би в мене стояв палац,

Там підряд крамниці,

Там перекупки з булками,

А тут дві різниці…

Отоді приходь, Іване,

В мене балювати!..»

«Ет, спасибі, — Іван каже. -

Лучче будем спати!..»

4. Доберіть до виписаних діалектних слів загальновживані відповідники. Складіть і запишіть із цими відповідниками по одному реченню.

102

Спишіть текст. Підкресліть діалектні слова.

Дідо пас худобу на полонинах. А коли фронт тут стояв, німці з мадярами забирали маржину, а він не давав, бо то була не його худоба, а людська. Дід весь день пробув у холодній воді, аж увечері знайшла його вуйна Марія (За С. Пушиком).

103

Доберіть до загальновживаних слів (перший рядок) відповідні діалектні (другий рядок). Запишіть їх парами.

1. Хазяїн, картопля, квітка, хлібина, розмова.

2. Чічка, газда, бараболя, гомон, буханка.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити