Підручник українська мова 6 клас - С. Я. Єрмоленко

ІМЕННИК

 

§ 27 Іменник як частіша мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

 

Пригадаймо!

1.  До яких частин мови (самостійних чи службових) належить іменник?

2. Що означає іменник?

3. На які питання відповідає іменник?

4. Чи є іменник змінюваною частиною мови?

Іменник — це самостійна частіша мови, що означає назви предметів і відповідає на питання хто? що?

У граматиці предмет — це не тільки звичайні речі, до яких можна доторкнутися чи побачити (стіл, річка, явір, дитина). Це і назви стану людини, її почуттів (радість, хвилювання, любов, сум), назви явищ природи (зима, день, світло, буря), назви дій (ходіння, читання, переказування, сівба).

207

Прочитайте текст. Випишіть іменники.

Василь Сухомлинський — автор понад 1500 художніх мініатюр: казок, оповідань, легенд, притч, новел. Усе життя вчителював, працював директором школи. Упродовж тридцяти двох років вів щоденник, у якому затісував свої спостереження за дітьми. А потім його роздуми виливалися на папір і ставали книжками (За О. Сухомлинською).

208

Прочитайте текст. Визначте рід, число, відмінок виділених іменників.

Ми часто кажемо один одному: «Бажаю тобі всього доброго, бажаю тобі добра і щастя». Це не тільки ознака ввічливості. У цих словах ми виявляємо свою людську сутність і ставлення до найбільшої цінності — людини. Слова мають чудодійну властивість. Вони пробуджують почуття взаємної довіри, зближують людей, відкривають їм душі (За В. Сухомлинським).

209

Спишіть текст. Визначте синтаксичну роль іменників.

Герої творів Василя Сухомлинського — мурашка на землі, журавлиний ключ у небі, білокора береза, горобці, калюжка... Усе навколишнє життя має ввійти в душу дитини, залишитися в ній назавжди, щоб потім прорости чуйністю, добротою, дбайливістю, людяністю й відповідальністю (За О. Сухомлинською).

210

Спишіть слова. Підкресліть у кожному рядку «зайве» слово.

1. Щастя, щасливчик, пощастило.

2. Здоровий, здоров'я, оздоровниця.

3. Спів, співати, співаки.

Це цікаво!

Прочитайте текст. Запишіть виділені слова у формі множини.

В історії відомий випадок, коли за допомогою лише двох розділових знаків люди чудово порозумілися. Коли вийшла у світ нова книжка Віктора Гюго, автор, бажаючи дізнатись, чи є на неї попит, надіслав видавцеві листівку, на якій тільки й було: «?». Видавець відповів теж дуже стисло: «!».

212

Розгадайте ребуси. Складіть по два поширених речення, у яких слова-відгадки є підметом або додатком.

213

Прочитайте казку. Випишіть іменники у дві колонки, поділивши їх на назви істот і неістот.

Густим лісом ішли двоє подорожніх — Дідусь і Онук. Була спека, подорожнім хотілося пити. Нарешті вони підійшли до струмка. Тихо дзюрчала холодна вода. Подорожні напились. Дідусь сказав:

— Спасибі тобі, струмок.

Онук посміхнувся.

— Чому ти посміхаєшся? — спитав Дідусь.

— Навіщо ви, Дідусю, сказали струмкові спасибі? Адже він не жива істота: не почує ваших слів, не знатиме про вашу подяку.

Помовчавши. Дідусь сказав:

— Це так... Струмок нічого не почує. Якби води напився вовк, він міг би не подякувати, а ми не вовки, а люди — не забувай цього. Онучку. А знаєш, для чого людина каже спасибі? Ми говоримо спасибі для того, щоб не стати ні вовком, ні ослом... (За В. Сухомлинським).

 

Добрі зерна мови

214

1. Прочитайте діалог за особами.

Поки внуки спали, бабуся поспішала прополоти моркву. Сонце піднімалося дедалі вище, припікало. На стежці з'явилася Яся.

Яся, Бабусю, можна, я тобі допомагатиму?

Бабуся. Мабуть, пізніше, бо в мене в роті ще й рісочки не було.

Яся. А що таке рісочка?

Бабуся. Ріска — це росинка. Коли хтось хоче їсти, пити, то йому хоча б маленьку ріску, росинку, краплинку, крихітку чогось покласти в рот. Отож ходімо снідати.

2. Доберіть до слова роса спільнокореневі слова. Запишіть їх. Визначте, до якої частини мови вони належать.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити