Підручник українська мова 6 клас - А. А. Ворон

МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ

 

ІМЕННИК

 

§12. Відміни іменників

 

1. За якими ознаками в російській мові поділяють іменники на відміни (рос. склонения)?

2. Скільки відмін іменників у російській мові?

3. До яких відмін належать іменники чоловічого роду? А жіночого?

За особливостями відмінювання іменники української мови поділяються на чотири відміни.

До першої відміни належать іменники чоловічого, жіночого та спільного роду із закінченням -а (-я): гора, земля, суддя, Микола, листоноша.

До другої відміни належать іменники чоловічого роду з нульовим закінченням або закінченням -о: став, обрій, Петро, батько, а також іменники середнього роду із закінченнями -о, -е, -я: вікно, серце, знання.

Третя відміна охоплює іменники жіночого роду з нульовим закінченням: ніч, подорож, радість, а також іменник мати.

До четвертої відміни належать іменники середнього роду на -а (-я), у яких при відмінюванні з'являються суфікси -aт(-ят ), -ен-: лоша — лошати, теля — теляти, плем'я — племені.

Іменники, що вживаються тільки у множині (ножиці, окуляри), незмінювані іменники (радіо, Тбілісі) та іменники, що відмінюються як прикметники (хворий, поранений), до жодної з відмін не належать.

 

96. Прочитайте прислів’я. Випишіть іменники, ставлячи їх у називному відмінку. Визначте відміну, користуючись таблицею «Відміни іменників» на другому форзаці підручника.

1. Що правда, то не гріх. 2. Кому щастя, тому й доля. 3. Журбою поля не виореш. 4. Сонце — батько, місяць — вітчим. 5. Знати сокола по польоту, а доброго молодця по ході. 6. Без печалі не було б і радості. 7. Хвались не ім'ям, а честю. 8. Навчилось лоша за возом бігати — навчиться і за саньми (Нар. творчість).

 

97. Запишіть іменники в чотири стовпчики за відмінами.

Спідниця, здоров'я, особистість, лоша, подорож, діжа, кошик, усмішка, ящичок, інтелігентність, ім'я, зозуленя, слава, дуб, оціпенілість, курча, теля, державність, айсберг, в'язка.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв іменників, записаних у перших трьох стовпчиках, складеться початок прислів'я: «... яскравіше засяє».

 

98. Розв'яжіть мовну задачу.

Учениця, наводячи приклади іменників четвертої відміни, назвала слова плем'я, оленя, лошатко. Якої помилки припустилася дівчинка?

 

99. І. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте відміну і відмінок іменників.

НЕОЦІНЕННЕ БАГАТСТВО

Ліс — це б..гатство д..ржави, якому немає ціни. Ліс — це здоров'я річки, з..млі й людини, сьогоднішній і завтрашній день комахи і птаха, зайчати і білченяти, ол..няти й козулі. Без лісу немає води і з..млі, повітря і чистого неба. Ми повинні більше тр.. вожитися, щоб не згасла в людях пильність і любов до природи.

Ми маємо цінувати і б..регти свого з..леного друга (За О. Дмитренком).

II. Чому ліс називають зеленим другом?

Складіть усну розповідь про дари лісу, використовуючи репродукцію картини Віктор а Євдокимова «Лісовий дарунок».

В. Євдокимов. Лісовий дарунок

 

100. І. Згрупуйте іменники за відмінами.

Вишивка, поросятко, мати, гусеня, кмітливість, гравець, теля, плакса, собака, сонце, кроленя, кількість, здобич, крик, колиска, грядка, дівча, вітання, хлопченя, блакить, альпініст.

Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв іменників складеться початок прислів’я: «— душу».

II. З виділеними словами складіть речення зі звертаннями.

ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ДОКЛАДНИЙ І СТИСЛИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ

1. Які типи мовлення вам відомі?

2. Які особливості має розповідь?

Головним завданням докладного переказує повна, близька до тексту передача почутого або прочитаного. У детальному переказі необхідно відтворити зміст тексту, не порушуючи порядку подій, не випускаючи деталей, намагаючись якнайточніше передати мовні засоби (слова, граматичні форми, речення певних типів).

Метою стислого переказу є виокремлення і відтворення головного в змісті прочитаного або почутого. Стислий переказ навчає уникати багатослів'я, формує вміння чітко й лаконічно висловлюватися.

 

101. І. Прочитайте, визначте тему й основну думку тексту.

УКРАЇНСЬКЕ КОБЗАРСТВО

З давніх-давен хвилюють душу кожного українця народні думи та історичні пісні. Хто ж вони, оті талановиті співці-музики, які створили й донесли до нас ці невмирущі перлини? Історія кобзарства та лірництва доволі багата й складна і до сьогодні ще недостатньо вивчена.

Назви народних співців-музик походять від назв музичних інструментів, на яких вони грали: кобзи, бандури та ліри. Улюбленим музичним інструментом українського народу вважалася кобза. Вона була досить розповсюдженим музичним інструментом, і попервах на ній грали не лише сліпі люди, як це склалося пізніше. Найдавніша кобза мала тільки три струни. З часом інструмент ускладнювався, кількість струн збільшувалася. В одного з народних співців вісімнадцятого століття бандура, налічувала сорок п'ять струн.

Ускладнення музичного інструмента, потребувало дедалі більшого хисту, спеціальної навчальної підготовки. З'являється особлива, категорія народних співців-музик — кобзарі та бандуристи.

Відомості про це можна знайти в художній літературі. Чудовий образ такого кобзаря створив Тарас Шевченко в поемі «Невольник». Для нас особливо цікава дума головного героя Степана, в якій він розповідає свою історію. Шалена буря прибила козацькі чайки до ворожого берега. Степан потрапив у полон, утікав, але його впіймали й осліпили. Повернувшись із неволі, обдаровані сліпці, як і Степан, навчалися грати на кобзі-бандурі.

Деякі народні співці мандрували селами, грою та піснями заробляючи на прожиття. Інші приставали до козаків і супроводжували їх у походаx. Кобзарів тут цінували найбільше. Часті війни, бойові сутички з військами кримських ханів, турецьких султанів та польських магнатів, повстання проти своїх визискувачів... А кобзарі пробуджували волелюбний дух народу.

Народні співці творили, боролися й помирали, як і сотні тисяч безіменних козаків та селян-повстанців. Та залишилися чудові думи та. пісні, які вони складали в турецько-татарській неволі чи у час коротких перепочинків між жорстокими боями.

Кобзарі не були та й не могли бути безсторонніми літописцями. Вони оспівували те, що хвилювало їх до глибини душі. Тому й нині, через віки, їхні думи та пісні захоплюють і зворушують нас (Б. Кардан).

II. Розгляньте малюнок на с. 53. Опишіть його. Користуючись поданим планом, підготуйтеся до докладного усного переказу тексту.

1. Історія кобзарства і до сьогодні недостатньо вивчена.

2. Назви народних співців-музик походять від назв музичних інструментів.

3. Якою була найдавніша кобза?

4. Ускладнення музичного інструмента потребувало спеціальної підготовки кобзарів та бандуристів.

5. Розповідь про кобзаря Степана в поемі Т. Шевченка «Невольник».

6. Життєві шляхи народних співців:

а) заробітки на прожиття по селах;

б) найбільше цінували кобзарів на Січі;

в) народні співці пробуджували волелюбний дух.

7. Співці-музики залишили багату спадщину.

8. Чому твори кобзарів зворушують нас і досі?

ІІІ. Користуючись поданим планом, підготуйтеся до стислого письмового переказу тексту.

1. Історія кобзарства багата й складна.

2. Кобза — улюблений інструмент українського народу.

3. Розповідь про кобзаря Степана в поемі Т. Шевченка « Невольник ».

4. Найбільше народних співців цінували на Січі.

5. Чому твори кобзарів зворушують нас і досі?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити