Підручник українська мова 6 клас - А. А. Ворон

МОРФОЛОГІЯ І ОРФОГРАФІЯ

 

ДІЄСЛОВО


§51. Способи дієслова. Дійсний спосіб

 

471. Прочитайте. Скажіть, у якому з речень виділені дієслова означають: а) реальну дію; б) дію, можливу за певних умов; в) наказ.

1. Гей, лети, мій коню, степом та ярами, розбий мою тугу в бою з ворогами. 2. Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться. 3. Ой коли б я, козаченьку, свої майстри мала, я би тобі через ярок місток збудувала (Нар. творчість).

Залежно від того, яку дію виражає дієслово, воно належить до одного з трьох способів — дійсного, умовного чи наказового.

Дійсний спосіб (рос. изъявительное наклонение) виражає реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися насправді: 1. Прийшли до дівчини три козаки в гості. 2. Тихо по морю човен пливе. 3. Ой зірву я лист калини та й накрию слід дівчини (Нар. творчість).

Дієслова дійсного способу змінюються за часами.

 

472. Дайте відповіді на запитання.

1. Що означають і як творяться дієслова минулого часу?

2. Як змінюються дієслова в минулому часі?

3. До якого виду належать дієслова теперішнього часу?

4. Які три форми майбутнього часу є в українській мові?

5. Як змінюються дієслова теперішнього і майбутнього часу?


473. Попрацюйте в парах. Спишіть текст, вставляючи пропущені букви. Визначте час дієслів.

Лис..ня якимось майже невловимим рухом посунулось уп..ред, вистав..ло свою розумну мордочку на сон..чко. Т..пер я уважно ро..глядаю кожну руду ш..рстинку й во..кий ніс, біля якого з др.. гаються темні вус..ки. Лис..ня помічає полохливого горобч..ка: очі його незмигливо двома цівками ціляться на пташку. Ще мить — і звіря ро..почне своє перше полювання (За Є. Гуцалом).

Дієслова в теперішньому і майбутньому часі можуть уживатися замість дієслів у минулому часі.

Теперішній часу значенні минулого використовується для того, щоб наблизити до читача описувані події минулого.

Майбутній час, що вживаються замість минулого, виражає раптову або повторювану дію.


474. Прочитайте речення. Визначте вид і час дієслів. З якою метою вживаються дієслова в теперішньому часі замість дієслів у минулому часі?

Дощі випадали щоденно. Вискочить сонце намить на блакитну полянку, гляне на себе в калюжу — і знову лізуть на нього важкі розтріпані хмари (М. Коцюбинський).


475. Напишіть твір «Початок грози», вживаючи дієслова теперішнього і майбутнього часу в значенні минулого. Використайте у творчій роботі подані сполучення слів.

Не було дощів, затягли небо, рвучкий вітер, тривожно шелестить, блисне у хмарах, несподівано загримить, падають перші краплини.


476. Перекладіть текст (с. 112) українською мовою і запишіть.

Підкресліть дієслова, визначте час.

Лисеня

Летом увидишь, что дорога, которая зимой казалась скучной, необычайно живописна. То она спускается в глубокий лесной овраг, то выбежит на опушку. Тут разлилось кипенье пчёл, и ос, и шмелей. С наслаждением вдыхаешь запах июльских цветов, аромат мёда(3а В. Солоухіним).

скучный — сумний

живописний — мальовничий

овраг — яр

опушка — узлісся


КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

477. I. Прочитайте полілог за особами.

УЛЮБЛЕНА ПОРА РОКУ

 Ну от, сьогодні знову дощить. Ні м'яча поганяти, ні на річку податися. Коли вже настане моє улюблене літо? — сумно сказав Юрко.

— А я люблю дощі наприкінці травня,— мрійливо мовила Оленка. — Після дощу легше дихати, іноді виграє своїми барвами веселка. А для траві квітів волога— це саме життя. Ще вчора, вони, здається, тільки пробивалися із землі, а сьогодні вже все навколо вкрите ясно-зеленим трав'яним килимом, на якому квіти сплітають дивовижні узори. Неможливо не любити весну.

— Ні, осінь — найкраща пора року,— втрутився в розмову Іван. — Достигають яблука, груші, виноград. На городі дідусь і бабуся копають картоплю, зносять до хати такі величезні гарбузи, що аж важко їх обхопити руками.

— А до того ж іще дощі, калюжі, голі чорні дерева,— не погодився Олег.— Я люблю зиму, коли річку сковує мороз, а сніг припорошує чорну землю. Тоді моя менша сестричка згадує рядки з поезії: «Білі мухи налетіли, все навколо стало білим>>. Мені подобається, як малюки ліплять сніговиків, одягають їм на голови відра замість шапок. Стоять ці білі чоловічки, хизуються своїми морквяними чи шишковими носами.

II. Складіть і запишіть діалог, у якому ви розмірковуєте з другом, яка пора року найкраща.


ЗВ'ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ДОПИС У ГАЗЕТУ ІНФОРМАЦІЙНОГО ХАРАКТЕРУ

478. Прочитайте замітку. Яка її основна думка? Доберіть влучний заголовок.

Жіноча збірна команда України з біатлону в лютому 2014 року здобула золоту медаль на Олімпійських іграх у Сочі (Російська Федерація). Українки Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко й Олена Підгрушна залишили позаду своїх суперників — збірні Росії і Норвегії, записавши власні імена в історію не тільки українського спорту, а й Олімпійських ігор. Уперше за двадцять років наша збірна завоювала «золото»; воно є другим в історії незалежної України: у 1994 році олімпійською чемпіонкою з фігурного катання стала Оксана Баюл.


Замітка є одним із найпоширеніших газетних жанрів.

Замітка — це стислий допис інформаційного характеру, що має наметі висвітлити якусь цікаву й важливу в громадському житті подію. Зміст замітки відповідає на питання: що, де, коли відбулося.

Пишучи замітку, журналіст повинен добирати і ретельно перевіряти факти, не допускати їх перекручування.


479. І. Розкажіть, чи видається у вашій школі газета або альманах. До яких події випускаєте ви стінгазети?

II. Прочитайте учнівську замітку до шкільної газети. Доповніть її своїми висновками або пропозиціями. Запишіть їх.

НЕЗВ ИЧАЙНИЙ ДЕНЬ

До якої події гімназисти готувалися ретельніше, ніж до контрольної з математики? Чого всі чекали більше, ніж канікул? Кожен учень упевнено відповість: дня самоврядування. І ось він настав. У п'ятницю біля входу нас зустріла вся шкільна адміністрація: одинадцятикласниця Оля Рудь — директор, дев'ятикласники Наташа Досінчук та Сашко Борозенко — завучі.

Пролунав дзвоник. До класу зайшли Володимир Анатолійович і десятикласниця Ніна Сворак. Учитель представив свою нову колегу, взяв зошит, ручку… і сів за парту.

Вже на перерві Ніна зізналася, що їй дуже важко було і пояснювати, і опитувати, і вгамовувати Сашка Микусевича

Спробувати себе в ролі вчительки мені довелося на уроці англійської мови. Лише тоді я зрозуміла справедливість Ніниних слів.

На уроці математики наш учитель Мишко Бігун сам заплутався в умові задачі» Добре, що вчасно схаменувся, бо було б, як у тому мультфільмі, — півтора землекопа.

Класний керівник Люба Плохінова на перервах не дозволяла бігати по коридору, хоч ще вчора сама ганялася за однокласниками.

День самоврядування пролетів так. швидко! Усі були задоволені. Тільки Сашко Єрух трохи засмутився. Він сподівався провести урок фізкультури, але Микола Васильович призначив учителем старшокласника..

День самоврядування ми пам’ятатимемо ще довго. Цікаво, а чи буде таке свято у другому семестрі?

Піка Твердохлібова, учениця 6-Г класу


480. Напишіть замітку до газети на одну з тем: «Шкільне свято», «Наша допомога дорослим».

ЛУЦЬК

Історія цього міста на Волині сягає одинадцятого століття. Багато бачило воно на своєму віку: господарювали в ньому і литовські феодали, і польська шляхта.

Вважають, що в основу назви міста покладено слово лука — «вигин річки, коліно, річкова затока», бо розташований Луцьк між крутими вигинами річки Стир. Вона оперізує дугою стрункий стан міста і стереже його красу з трьох боків.

Про минуле волинського міста найбільше нагадують Верхній замок тринадцятого-чотирнадцятого століть, який височить над повноводим колись Стиром і журно слухає шепіт його течії, і залишки стін Нижнього замку чотирнадцятого—сімнадцятого століть. Можна уявити, як захоплювалася могутніми мурами Верхнього замку українська письменниця Леся Українка, коли жила в Луцьку в 1878-1881 і 1890-1891 роках. Чарівна природа йлегенди волинського краю надихнули її на високопоетичну «Лісову пісню». (За І. Вихованцем).

Луцьк. Верхній замок

1. Поясніть походження назви міста Луцьк. Назвіть область, центром якої він є.

2. Як із цим містом пов'язане життя Лесі Українки? Пригадайте, що ви знаете про цю видатну поетесу.

3. Уважно розгляньте фотоілюстрацію. Складіть невеликий усний опис Верхнього замку в Луцьку. Поміркуйте, яке призначення мала ця споруда.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити