Українська мова 7 клас - Д.А. Кобцев - Освіта - 2015 рік
РОЗУМНІ Й ДОПИТЛИВІ!
Ось і скінчилися чергові літні канікули, а ви — вже СЕМИКЛАСНИКИ! Щиро вітаємо вас з цією подією!
З тим, що розумні, безперечно, погодяться всі. Ну, а щодо допитливості… Хтось, може, подумає: «Я допитливий, та моя допитливість аж ніяк не стосується правил граматики. Посидіти за комп’ютером або, ще краще, майнути з друзями на велосипедах — оце цікаво!*. Правильно. Тим більше, що сучасний велосипед з величезною кількістю швидкостей по-справжньому захоплює. До речі, велосипед — винахід порівняно недавній, з’явився він у XIX столітті. Уявіть, скільки ж було здивування, коли в записах XVII століття знайшли прізвище Велосипедов! Не було тоді велосипедів, не було їхньої назви, а тому й не могло від цього слова утворитися прізвище. Тут без допитливості не обійтися. І допитливі мовознавці знайшли відповідь. Оскільки в цій машині рушійною силою були людські ноги, то його й назвали відповідно, використавши два латинських слова: «велос» — швидкий і «пед» — нога, разом — «швидконіг». Тобто хтось із подібним прізвищем переклав його латинською мовою, від чого воно одразу стало небуденним, урочистим. Погодьтесь, що ВИЯВЛЯТИ допитливість, навіть у мовних питаннях, також цікаво.
Підручник запрошує до роздумів. Пробудити бажання про все дізнатися, заохотити не «нудними» правилами, а практичним їх застосуванням у нескінченному процесі розвитку мови й мовлення, тобто розвитку особистості,— така мета запропонованих у ньому завдань. Пройти шлях від відомого до невідомого, від легшого до важчого, від простого до складного — принцип, за яким побудовано частини твоєї книги. Іншими словами: не зупинятися на здобутках, а продовжувати поступ власних досягнень. Але на цьому шляху не варто поспішати. Перефразовуючи відоме прислів’я, можна сказати: сім разів подумай — один раз скажи або напиши. Бо непродумане слово може вразити гірше за будь-яку зброю чи, що також неприємно, зіпсувати попередню роботу під час написання переказу, твору, побудови діалогу тощо.
І найголовніше. Вивчення рідної мови не повинно зробитись примусовим, «з-під палиці», так би мовити. Розвивати власне мовлення має бути твоєю потребою. Пам’ятай, що небажання знати мову свого народу, відмова від спілкування нею — ганебне явище для будь-якого суспільства.
Отже — 7-й клас. Число «7» завжди вважалося щасливим. Тому, якщо і трапиться «сім п’ятниць на тиждень» (особливо наприкінці семестрів, коли, не встигнувши оговтатись від однієї контрольної, біжиш на другу), ссім п’ядей» захистять тебе від таких стресів, а контрольні з української мови взагалі стануть задоволенням.
А якщо серйозно, то успіхів тобі, СЕМИКЛАСНИКУ! Сім футів під кілем в океані рідної мови!
Вступ
§ 1. МОВА — СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ
І спасе того в недолі
Наша мрія золота,
Наше гасло і мета:
Рідна мова в рідній школі.
О. Олесь
1. І. Визначте стиль мовлення і головну думку наведених текстів. Які мовні засоби в них використані?
Текст 1
Мовні проблеми є в усьому світі, але де більше свободи, там вони природніше, гуманніше і розв'язуються. І національні мови не стоять поперек дороги технічному прогресові чи міжнаціональному економічному об’єднанню. Хіба «екзотичність» (для європейців), складність східних мов перешкодила Японії, Південній Кореї, Сінгапуру вийти на передові технологічні позиції у світі?
І хіба народи Західної Європи на завершальному етапі економічної інтеграції, у який вони входять, збираються відмовлятися від національних мов чи відводити їм другорядну роль? Проблему міжнаціонального спілкування вони розв’язують просто: вивченням кількох мов. Тобто той, кому треба, знатиме, крім рідної мови, й інші,— от і все.
А коли мовне питання нагадує про себе болем, та ще й болем багатьох людей,— це свідчення гострого неблагополуччя (За І. Дзюбою).
Увага!
Тут і далі слова в рамках потребують розтлумачення. Тлумачний словничок розміщений наприкінці твого підручника.
Текст 2
* * *
Яке то щастя — Землю таку мати,
Що злита кров’ю, а пшеницю родить.
І скільки б воріженькам не топтати —
На ній Надія, наче сонце, сходить.
Яке в нас щастя… Болю аж по вінце! —
Богун, Нечай, і Гонта, й Морозенко…
Яке то щастя — бути українцем!
Бо українцем був Тарас Шевченко.
Є. Лещук
Текст 3
Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом (cт. 10 Конституції України).
Текст 4
Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил їх комбінування в процесі вираження думок називається мовою (Словник української мови).
Текст 5
Українська мова є державною мовою України. Для більшості її громадян вона водночас є і рідною. Для українців рідна мова — це мова українського народу, яка створена ним упродовж багатьох століть і є багатою, мелодійною, довершеною, гідною того, щоб нею пишатись.
Рідна мова єднає сучасні покоління з попередніми і прийдешніми в єдине нерозривне ціле. Вона неоціненна національна святиня, скарбниця духовних надбань народу, запорука його подальшого культурного прогресу (3 програми загальноосвітньої школи).
IІ. За допомогою тлумачного словничка поясніть значення слів у рамці.
ПРИГАДАЙМО
Стилі, типи і жанри мовлення: мета висловлювань та мовні особливості
|
Стиль |
Жанр |
Тип тексту |
Мета мовлення |
Мовні особливості |
|
Розмовний |
Казка, дума, легенда, переказ, байка |
Розповідь, опис |
Обмін інформацією, прохання тощо |
Широке використання побутової лексики, фразеологізмів, емоційнозабарвлені слова, вигуки, неповні речення |
|
Науковий |
Стаття, лекція, відгук, анотація, рецензія, реферат |
Розповідь, роздум |
Повідомлення про результати наукових досліджень |
Спеціальна термінологія, складні синтаксичні конструкції, логічність і точність викладу |
|
Діловий |
Закон, кодекс, статут, оголошення, доручення, розписка, заява, протокол, наказ тощо |
Розповідь |
Офіційно-ділові стосунки |
Стилістично нейтральні мовні засоби, стандартна лексика, складні речення, відсутність емоційно забарвлених слів |
|
Публіцистичний |
Виступ, нарис, памфлет, фейлетон, стаття |
Розповідь, роздум |
Пропаганда суспільно- політичних ідей, вплив на думки і почуття |
Суспільно-політична лексика, емоційнозабарвлені слова. Тон мовлення пристрасний, оцінний (Іронія, сарказм, гнів, радість, захоплення) |
|
Художній |
Драма, роман, повість, оповідання, новела, поема, вірш тощо |
Розповідь, роздум, опис |
Вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх образів |
Слова в переносному значенні, емоційнозабарвлені слова, всі мовні засоби |
2. І. Уважно прочитайте текст. Як твориться людська мова? Розкажіть про роль письменників у житті народу. Пригадайте й назвіть відомих українських письменників. Усно перекажіть текст.
ЖИВА СХОВАНКА ЛЮДСЬКОГО ДУХУ
Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, бо вона не що інше, як жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
Навчаючись з малих літ говорити, ми разом з тими словами, що доводиться їх запам’ятовувати, вбираємо й розуміння того, що ті слова означають. Тобто — ми разом із словами набираємось і розуму, навчаємось самі думати й ті думки викладати словами. Наші діти у свою чергу додають до перейнятої від нас мови своїх висловів того, що їм за свого життя довелося навчитися, передумати, пережити… Таким чином і складається людська мова, що з кожним новим поколінням все більше та більше шириться-зростає.
Багато митці-письменники допомагали кожному народові розвинути його мову і тим високо підносили його вгору серед інших народів. Бо найбільше славиться й шанується поміж людьми той народ, у якого мова широко розвинута й збагачена творами письменства.
І народ у свою чергу шанує і поважає своїх письменників, тих славетних майстрів рідного слова, що оздобили його мову своїми невмирущими творами. У кожного народу є багато таких письменників.
І ми, українці, маємо їх. А найбільшого між ними — Тараса Григоровича Шевченка. Своїми славетними віршами показав він усьому світові, що може талановита людина зробити з простими словами, які виконати невмирущі твори — і ними високо підняти свою рідну мову.
Коротке літами, довге та безмірне муками було життя великого Кобзаря України. Своїми творами він уславив не тільки власне ім’я, а й ім’я дорогої йому України (За. Панасом Мирним; 240 сл.).
II. Запишіть план прочитаного.