Українська мова 7 клас - Д.А. Кобцев - Освіта - 2015 рік

Службові частини мови. Частка

§ 36. ЧАСТКА ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ. РОЗРЯДИ ЧАСТОК ЗА ЗНАЧЕННЯМ

Як вогонь у серці,

Я несу в майбутнє

Невгасиму мову,

Слово незабутнє.

Ю. Рибчинський

ПАМ'ЯТАЙМО

Часткою називається незмінна службова частина мови, що служить для вираження додаткових відтінків значення в реченні або для творення нових форм слів. Як і прийменники та сполучники, частка не має повного значення слова, але, на відміну від них, не виконує синтаксичних функцій у реченні: не виражає залежності одного слова від іншого; не сполучає однорідні члени або частини речень.

Призначення частки — надавати слову або реченню певних смислових або граматичних значень.

239. І. Спишіть речення. Назвіть частки. Поясніть їх роль у реченнях.

1. Ну, що б, здавалося, слова? 2. Гуляв би я понад Дніпром по веселих селах та співав би свої думи, тихі, невеселі (Т. Шевченко). 3. Онде зірка палає, мов промінь. 4. Що ж! Тільки той ненависті не знає, хто цілий вік нікого не любив (Леся Українка). 5. Закучерявились діброви весною золотою і похилилися гіллям аж ген над водою (П. Усенко). 6. Та де б не був, в які б далини мене судьба не завела — палка любов до України у серці юному жила (В. Сосюра). 7. Слово Шевченкове і Франкове хай стане для вас взірцем (О. Гончар).

ПАМ'ЯТАЙМО

За походженням розрізняють непохідні частки й частки, що утворилися з різних частин мови.

Походження часток

Частини мови

Приклади

Від дієслів

було, давай, хоч

Від прислівників

вже, лише, просто, там

Від займенників

воно, все, то, собі

Від сполучників

а, і, та, чи

Деякі частки складаються з двох слів

де там, куди там, ну й, та й, що за, що то, ще й

240. І. Прочитайте речення. Назвіть частки, які походять з різних частин мови. Поясніть, з яких частин мови вони утворилися та їх значення в реченнях.

1. Було колись, запорожці вміли панувати (Т. Шевченко). 2. Ось послухайте ще й моєї казки (Ю. Яновський). 3. Що й казати, ялинка цьго року була просто розкішна (О. Іваненко). 4. Я набрала скільки там у глечик та й дала їй, подякувала та жінка та й пішла собі. 5. Що було собі задумаю, те й зроблю (Марко Вовчок). 6. Ще задумані далі безкраї зачаровують душу мою, коли жито в полях достигає і зозуля кує у гаю (В. Сосюра). 7. У той саме час злегенька скрипнули сінешні двері (Панас Мирний). 8. Ой, що то за шум учинився? (Нар. тв.). 9. «Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?» — в мами спитала дитина (Леся Українка). 10. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води? (Л. Костенко).

ПАМ'ЯТАЙМО

За функціональним значенням частки поділяються на розряди.

Модальні (від лат. modus — «спосіб») — тобто такі, що виражають ставлення мовця до дійсності або надають реченням додаткових смислових відтінків: авжеж, хіба, чи та ін., які, у свою чергу, поділяються на групи.

Групи модальних часток

Група

Частки

Приклади функціонування в реченні

Питальні — формують питальні речення

чи, хіба, невже, що, що за та ін.

Хіба людські руки слабші від мертвого каміння? (Ю. Збанацький). «От тобі маєш! Що ж це за диво?» (М. Коцюбинський)

Підсилювальні

формують окличні речення

як, який, що за, що то за та ін.

Як же тут гарно, як же тут тихо, в таку годину забудеш лихо. Ох, яка мене туга взяла! (Леся Українка)

Власне модальні вносять сумнів або впевненість у висловлювння

мабуть, навряд, наче, ледве чи, ба, ой, ну та ін.

Гори навколо мовби висіли в повітрі, ліси наче світились наскрізь (О. Гончар). «Цить!» — «Ба не буду мовчати!» Бо чоловік не зробить, ой не зробить, серце моє (М. Коцюбинський)

Стверджувальні вказують на те, що сказане відповідає дійсності

так, еге, егеж, атож, аякже, авжеж

У світанковій імлі з пагорка прямо до річки, толочачи посіви, один за одним повзуть... Так, сумніву немає ...танки (Ю. Збанацький). «І у мене до гетьмана справа державна».

«У тебе?» — «Егеж!» (Н. Рибак)

Заперечні — висловлюють заперечення або підсилюють вислів

не, ні, ані

Всьому знав ціну старий козак, і ніщо не лякало й не дивувало його (3. Тулуб). Не подивився, ні, я на сади рожеві (М. Рильський). Не минайте ані титли, ані того слова (Т. Шевченко)

Вказівні — вказують на місце перебування предмета або на одночасність чи неодночасність дії

ось, от, то, це, оце, он, онде, ген, ото

Ген на обрії зливається блакитне небо з густою зеленню: то почала кущитися озимина (І. Цюпа). На он тій горі пнулись смереки густими рядами завзято з долини вгору (О. Кобилянська). Онде гай величаво дріма, вільна пташка так весело круже, чорнобрива жоржину лама... Та мені не полегшало, друже! (П. Грабовський)

Означальні — увиразнюють значення окремих повнозначних слів у складі речення

саме, якраз, справді, точно, власне, рівно

Вранці-рано, в Пилипівку, якраз у неділю, побігла я за водою... (Т. Шевченко). У такому власне стані блукав я одної весняної днини понад річкою Прутом (М. Коцюбинський)

Кількісні — вказують на часткову невідповідність між значенням слова і означуваним поняттям

майже, приблизно, мало не, трохи не, чи не, ледве не

Майже три роки минуло від того далекого світлого дня (О. Гончар). Життя січовиків точилося мало не весь час просто неба, і навіть хмари комашні справжнє лихо дніпровських плавнів — не могли загнати їх під стріхи (3. Тулуб). А я тебе, доню, в місячнім світлі зіллячком змивала, для тебе чи не кожної ночі доброї долі благала. (О. Кобилянська)

Спонукальні — виражають бажання, наказ, заклик до дії тощо

бодай, годі, ну, давай, на, -бо, -но

А бодай вам весело було (Г. Квітка-Основ’яненко). А вони тим часом загарбали міські хутори і ну хазяйнувати. «Хай-но тільки зачепить, ми йому покажемо, що таке Дике Поле та сиверські козаки (3. Тулуб)

Видільні — виділяють окреме слово, до якого вони належать у реченні

навіть, ж, тільки, лише, хоч, хоча б, аж, -таки, вже, та ін.

Село з усіх боків оточене пасмами безплідних гір, і тільки в цьому котловані буяють рясні сади, городи, виноградники (О. Гончар). Хоч раз я хай дихну на повни груди (П. Тичина). Добре я бачу твою ледачу вдачу, та я тобі пробачу, бо я ж тебе люблю (Леся Українка)

Приєднувальні — вказують на те, що до вже відомого додається невідоме

також, теж, до того ж, ще й та ін.

Дід був старий, до того ж немічний і хворий (І. Нечуй-Левицький). У козаків були шаблі, списи, а також пістолі (Д. Яворницький)

242. І. Прочитайте уривок. Дайте йому назву. Визначте стиль і тип мовлення.

Ще, може, звіку не сходились на цих полях такії два рубаки, одної сили, одного завзяття.

Забряжчали, задзвонили шаблюки страшно. Що один рубоне, то другий одіб’є, аж іскри летять. А потім усе скоріш, усе з більшим притиском давали один одному маху. То размахувались з усієї сили, що аж шабля свище, то знов один одного тільки манили. У обох очі вже грають; щоки горять; на руках жили понабрякали, як вірьовки. І вже б’ють козаки напропаще. Іскри сипляться густо, і от-от комусь погибель! Аж зразу — черк! Пополам обидві шаблі. Козаки з досади покидали об землю й хрести (За П. Кулішем).

II. Випишіть речення з модальними частками. Назвіть групи, до яких вони належать. Поясніть, якої забарвленості надають модальні частки художньому твору.

ПАМ'ЯТАЙМО

Формотворчі частки переважно служать для утворення умовного й наказового способів дієслів: хай, нехай, би, б, використовуються для заміни одних форм слова на інші.

Формотворчі частки

Частки

Приклади

Хай, нехай служать для утворення наказового способу дієслів

Хай він стане та погляне мені в очі, може, словом одгада думки дівочі, нехай жде мене біля криниці, хай скучає до зірниці, до півночі! (А. Малишко)

Най- використовується при утворенні найвищого ступеня порівняння прикметників і прислівників

Ніч була найзручнішим часом для нападу на ворога (Ю. Збанацький)

Що-, як- для підсилення найвищого ступеня порівняння прислівників і прикметників

Постараюся справитися щонайменше за годину (І. Франко). Останні слова, на його думку, могли надоумити гетьмана, щоб прибрав якнайдалі від справ осавулу (Н. Рибак)

Би, б служить для творення дієслів умовного способу

Коли б та сила, ударив би зненацька і геть за Дін відкинув би ненависних хозарів! (Д. Міщенко)

243. І. Виразно прочитайте текст. Який місяць ви вважаєте найвеселішим? Розкажіть про нього або перекажіть прочитаний текст.

НАЙВЕСЕЛІШИЙ МІСЯЦЬ

Найвеселіший місяць — травень. Прислухайтесь до пташиного хору в лісах, парках, садках. Коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство мовби славить весну. А он десь здалеку озвалася іволга. Якнайгучніше закувала зозуля. Та найкращий голос у соловейка. Серед свіжого листя кущів затаївся цей невтомний співак. І хай чують його чистий голос далеко-далеко. Навіть в озері завзято змагаються у своїх співах жаби.

Буйно піднімаються хліба, трави, а над ними, мов чорні стріли, шугають ластівки. Здається, вони б ніколи й не відпочивали. Та ось насувається темна хмара. Нехай гуркоче перший весняний травневий грім (За О. Кожеленком).

II. Випишіть речення з формотворчими частками. Поясніть, що саме утворюють ці частки.

ПАМ'ЯТАЙМО

Словотворчі частки виконують функцію словотворення, зазвичай виступаючи в ролі префіксів і суфіксів. В українській мові для утворення нових слів використовуються частки будь-, -небудь, казна-, -ся, -сь, аби-, де-, не-, ні-, би-, б-, -же, -ж тощо.

Словотворчі частки

Правило

Приклади

Частки будь-, небудь-, казна-, хтозна-,

-сь, -ся, сполучаючись із займенниками або прислівниками та дієсловами, утворюючи їх складні неозначені форми, У ролі окремих слів ці частки ніколи не вживаються

хто-небудь, що-небудь, який-небудь, якийсь, казна-хто, хтозна-що Не журиться Катерина — вмиється сльозою, візьме відра, опівночі піде за водою, щоб вороги не бачили (Т. Шевченко)

За допомогою частки -би ( б), -же (-ж) утворюються складні сполучники й частки

мовби, ніби, щоб, якби, аякже, ніж, ніби, атож і подібні

Частки -не, -ні, крім своєї заперечної функції, можуть утворювати:

1. заперечні займенники й прислівники;

2. антоніми до відповідних безпрефіксних слів;

3. зв'язні іменникові основи

1. піде, піхто, ніщо, нічий, ніякий, ніколи, нікуди;

2. друг недруг, добрий недобрий, гарний негарний, складно нескладно;

3. непотріб, недбальство, нелюб, нісенітниця, нікчема

244. І. З наведених речень випишіть у три колонки частки за розрядами. Поясніть їх роль та значення в реченнях.

1. Чи встигнемо за два дні? (М. Коцюбинський). 2. Окремо займали великі простори будяки, сині, аж сизі (М. Коцюбинський). 3. Хай ізнов калина червоніє, достигає (П. Тичина). 4. Козак заглянув у хатину, але там також нікого не було (П. Панч). 5. Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. 6. Невже і я в тумані — як туман — і я вже йду за часом, як за плугом, 7. Хай не розбудить смутку телефон, нехай печальне зрушиться листами. 8. Ген килим, витканий із птиць, летить над полем. 9. Двори стоять у хуртовині айстр, яка рожева й синя хуртовина! (Л. Костенко). 10. І ось, нарешті, вершина (О. Гончар). 11. І грім — Їй-Богу! — відступив за гори, і тільки дощ посіявся рясний (М. Рильський).

245. І. Прочитайте текст. Чим відрізняються писанки від крашанок? Розкажіть, чи виготовляють писанки або крашанки у вашій родині. Опишіть цей процес або перекажіть текст.

УКРАЇНСЬКА ПИСАНКА

Гарний звичай робити писанки та крашанки виник у нас в Україні ще з дохристиянських часів.

Роблять їх у Великодню суботу. Здебільшого фарбуються крашанки в червоний, жовтий та синій кольори. Для жовтого вживається суха торішня трава або яблунева кора. Для синього — варяться проліски. Вживаються ще сушені ягоди бузини та лушпиння цибулі. Яєць красять тринадцять, щоби згадати дванадцять апостолів, а також вшанувати Спасителя.

Зробити писанку не так уже й складно. Будь-хто може її створити. Інструментом для виготовлення писанок є паличка з бляшаною трубочкою на кінці. На сирому яйці вимальовуються розтопленим воском ті місця, що їх треба лишити незафарбованими. Коли малюнок закінчено, яйця опускаються у фарбу. Потім їх виймають і кладуть, щоб висохли. Писанки складаються в череп’яну миску й ставляться в піч, де температура повинна бути не більше 35-40. Коли віск розтопиться і спливе з яєць, писанка готова (За О. Воропаєм).

II. Випишіть із тексту слова, утворені за допомогою словотворчих часток. Розберіть їх за будовою.

III. За допомогою часток, префіксів не-, ні- доберіть до виділених у тексті слів антоніми та, де це можливо, зв'язні іменникові основи. Наприклад: роблять — нероба, що — ніщо.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити