Українська мова 7 клас - Д.А. Кобцев - Освіта - 2015 рік
Службові частини мови. Вигук
§ 40. ПРАВОПИС ВИГУКІВ. ДЕФІС У ВИГУКАХ. КОМА І ЗНАК ОКЛИКУ ПРИ ВИГУКАХ
Мова, наша мова —
Пісня стоголоса,
Нею мріють весни,
Нею плаче осінь…
Ю. Рибчинський
ПАМ'ЯТАЙМО
Групи вигуків за значенням. Правопис вигуків
Правила |
Приклади |
Правила |
Приклади |
Емоційні виражають почуття, стан, людини, настрій, реакцію на різні факти і явища |
а, ой, ох, фу, тьфу, ой лишенько і подібні |
Повторювані та подовжені вигуки пишемо через дефіс |
А-ах, пахне! — мовив він (Панас Мирний). Ой-ой-ой, як запекло! (Марко Кропивницький) |
Паказово-спонукальні, які за ступенем категоричності поділяються на: 1) власне наказові; 2) спонукальні |
1) геть, годі, цить, марш, тсс, гайда; 2) ну, нумо, нумте, ану |
Вигуки цитьте, овва, гайда, нумо, леле, ануте й подібні пишемо разом |
Ануте, дівчата, звеличаймо панночку (Марко Вовчок). Цитьте, нехай говорить кум (М. Коцюбинський) |
Окличні, що служать засобом: 1) звертання до когось, привернення чиєїсь уваги; 2) вживаються для прикликання тварин; 3) включають усталені форми привітань, прощань, подяк, вибачень тощо |
1) ей, агов, алло, егей; 2) кось-кось-кось, цу-цу: 3) добридень, даруйте, Їй-Богу, дякую, на. добраніч і подібні |
Усталені етикетні форми будь ласка, на добраніч, до побачення, бувайте здорові, здоровенькі були пишемо окремо |
Здоровенькі були! обидві мухи загули (Л. Глібов). До побачення, друже! (Т. Шевченко). Бувайте здорові, живіть багато, а ми вирушаєм до рідної хати (Нар. тв.). На добраніч, мамо! (Панас Мирний) |
Розділові знаки при вигуках
Правила |
Приклади |
Вигуки виділяємо комою, якщо вони стоять на початку або в кінці речення й вимовляються без підсилювальної окличної інтонації |
Гм, дивуюсь я і прислухаюсь до пісеньки, що її сойка безсовісно вкрала в якоїсь пташини (М. Стельмах) |
Вигуки, що стоять у середині речення й вимовляються спокійним тоном, виділяємо комами з обох боків |
Я тебе тоді підтримав, о, ще й як підтримав (Ю. Збанацький) |
Якщо вигук стоїть на початку або в кінці речення и вимовляється з підсилено- окличною інтонацією, після нього ставимо знак оклику, а наступне після вигуку слово, як правило, пишемо з великої літери |
О! Та ви до всього ще і грамотні! і вийняв із-за паска буквар, розгорнув, дав хлопцеві: — Ану! (А. Головко) |
Коли вигук, що стоїть у середині речення, вимовляється з підсиленням, після нього ставимо знак оклику. Найчастіше в таких випадках вигук виділяється ще й за допомогою тире, тоді наступне слово пишемо з малої літери |
Яким нестримним було бажання побувати й собі на тих хвильках посеред річки, скочити на ноги та й кинутись з берега в Десну і — гей! — з розмаху розбити на воді те ряботіння від сонця (П. Тичина) |
Не відокремлюються вигуки, що стоять на початку речення перед особовим займенником після якого йде звертання |
Ой ти, Байдо та славнесенький! Будь мені лицар та вірнесенький (Нар. пісня) |
Кому не ставимо після часток, однозвучних з вигуками |
Ой одна, я одна, як билиночка в полі (Т. Шевченко) |
Ніяк не виділяємо о, ой, коли вони стоять перед звертанням і тісно з ним пов'язані |
О люде мій бідний, моя ти родино, брати мої вбогі, закуті в кайдани (Леся Українка) |
ОРФОГРАМА
Правопис вигуків
259. І. Спишіть, розкриваючи дужки та розставляючи пропущені розділові знаки. Які почуття надають вигуки висловлюванням?
1. А то що? Ну (ну) Чого ж ти замовк? (М. Кропивницький). 2. «Ой яка ж я без листячка негарна!» — жахнулася молода берізка (О. Іваненко). 3. Гей (гей) яка ж то повинна бути битва, коли у коней встає пара, як туман з моря, коли стріли падають, як дрібен дощик, а мечі блищать, мов сонце у хмарі?! (М. Стельмах), 4. Ах Яка ти, лисичко, довірлива (Остап Вишня). 5. «Ого (го) (го)» — кричали якомога дужче (Є. Гуцало). 6. Гей піду я в ті зелені гори, де смереки гомонять високі (Леся Українка). 7. О краю мій, о рідна Україно! (В. Сосюра). 8. Та ми ох ми ще добре пам’ятаєм ганебний час, коли навчили нас тюрму повсюдно називати раєм (М. Рильський). 9. Ов(ва) Який розумний! (І. Нечуй-Левицький). 10. Та(й) орав чумак край дороги. Гей цоб Цабе рябий тпру Край дороги (Народна пісня).
ПАМ'ЯТАЙМО
Звуконаслідувальні слова
Правило |
Приклади |
Звуконаслідувальні слова за допомогою окремих звуків і звукосполучень найчастіше відтворюють: 1. шуми різних природних явищ; 2. гуркіт та шум машин; 3. звукові сигнали тварин і птахів тощо |
1 Завірюха мете, завірюха гуде — гу-гу-гу! гу-гу-гу! — і хатини стоять аж по вікна в снігу (Л. Компанієць). 2. Брязь! дзень! брязь! дзень! валка рушила (Панас Мирний) 3. Кар-р-р! — тривожно заскрипів птах і витягнув посивілу шию (М. Стельмах) |
На відміну від вигуків, звуконаслідувальні слова не виражають ні емоцій, ні волевиявлень. Але вони подібні за звуковим та письмовим оформленням. Звуконаслідувальні слова також можуть переходити до розряду самостійних частин мови й виконувати б реченні функції підмета, додатка, присудка, обставини |
1. А я у гай ходила по квітку ось яку, а там дерева люлі і все отак зозулі:куку! (П. Тичина). 2. Протягли своє «ку-ку- рі-ку» горлаті півні (Панас Мирний). 3. І люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, він так гарно вистукує: тьоп-тьоп, що неодмінно завернеш до нього и присядеш навпочіпки (М. Стельмах) |
260. І. Виразно прочитайте уривок. Які мовні засоби використовує автор? Доберіть до малюнка відповідні вигуки. Назвіть стиль і тип мовлення, якому вони притаманні. Дайте назву прочитаному уривку (підказка: українською мовою «рибалка» — це людина, яка ловить рибу, рибалить). Використовуючи вигуки та звуконаслідувальні слова, підготуйте розповідь про своє захоплення.
І раптом поплавок — сіп! А вас у серце — штрик! Ще раз — сіп! Ще раз — штрик! І ось — Боже мій! — ваш поплавок поїхав-поїхав-поїхав і зник під водою. Коли починає поплавок їхати-їхати-їхати, тоді у вас із-під серця щось холодне покотилося-покотилося-покотилося кудись униз. І ви почуваєте, що оте холодне вдарило вам у п’яти. І вашим п’ятам холодно. Ви за вудку — р-р-раз! — підсікли. І почуваєте, що в руках у вас щось тріпоче! І бачите, що ліска ваша натяглася, як струна, а вудилище — дугою і тремтить! Єсть! Він, короп!.. Раптом — р-р-раз! Лясь! Ви — смик! — ґачок порожній, а короп на мить отетерілий, ще стоїть перед вами… (Остап Вишня)
II. Випишіть звуконаслідувальні слова. Утворіть від них іменники та дієслова.
III. Випишіть речення з вигуками. За табличкою зробіть морфологічний розбір вигуків.
Вигук |
Похідний чи непохідний |
Які почуття передає (емоційні чи волевиявлення) |
Особливості на писання (якщо є) |
Розділові |