Українська мова 7 клас - Д.А. Кобцев - Освіта - 2015 рік

Розвиток мислення і мовлення

Заговори, щоб я тебе побачив.

Сократ

Дехто може подумати, що тут друкарська помилка. Як це — «побачив»? «Почув» — ось так буде правильно. Ні — саме «побачив»! Побачити не тільки зовнішність — одяг, риси обличчя, а й внутрішній світ людини, тобто отримати уявлення про неї, можливо лише тоді, коли вона заговорить. А під час розмови розкриється і вихованість, і загальний рівень культури. Це особливо важливо при знайомстві, коли складається так зване «перше враження», яке, повірте, дуже важко потім змінити.

Отже, побачити тебе людиною творчою, яка вміє яскраво й точно передати зміст почутого або прочитаного та самостійно вибудувати текст, зарадить робота над переказами. Переказ докладний — це засіб збагачення мови, засвоєння її скарбів, зібраних і відшліфованих майстрами слова, тому що в його основі лежить відтворення змісту тексту в усьому його багатстві, з використанням образних висловів письменника.

Виховувати вміння оминати другорядні подробиці, виділяючи головне — завдання стислого переказу. Наступний етап розвитку мовної особистості — створення власних усних та письмових висловлювань.

Побачити в тобі людину розвинену, що впевнено почувається в різноманітних мовних ситуаціях, допоможуть вправи з діалогічного мовлення, які містять: запис реплік за прочитаним або прослуханим зразком, дискусію на основі прочитаного матеріалу, самостійну побудову діалогу (дискусії).

Показати себе оратором, інтонаційно та орфоепічно правильно передаючи найтонші відтінки рідної мови, матимеш змогу під час читання вголос.

Аудіювання та читання мовчки покликані розвивати здатність миттєво схоплювати й осмислювати інформацію прослуханого або прочитаного повідомлення.

До речі, інформація, вміщена у твоїй книзі, дуже різноманітна.

І, якщо твій улюблений предмет фізична культура, міжпредметний зв’язок з цією дисципліною також є у підручнику.

Стати кореспондентом стінної (а, може, й справжньої) газети дає можливість ретельне ознайомлення зі змістом і виконання завдань «Замітка в газету».

Долучитися ж до світу ділових людей ти зможеш за допомогою ділових паперів.

Позбутися, чи хоча б зменшити кількість прикрих помилок у мовленні та мовному оформленні, сприятимуть правила українського правопису, вміщені у першій частині твого підручника, та «порадник з культури мовлення».

І, насамкінець, заговорити українською мовою означає показати, що ми — українці. Бо все вищесказане зведеться нанівець, коли не усвідомимо, яку величезну роль у формуванні суспільства відіграє рідна мова. «Без мови — нема народу»,— підкреслювали класики української літератури, а якщо продовжити — нема держави, нема України. А щоб цього не сталося, шануймо рідне слово, спілкуймося багатою і красивою, невичерпною і милозвучною українською мовою. Спілкуймося, щоб бачити одне одного, щоб нас бачили у світі.

§ 42. ВІДОМОСТІ ПРО МОВЛЕННЯ

Прийняла я дарунок від нені — то мова,

Тому скарбу ніколи не скласти ціни,

Моє серце вона осява барвінково,

Будьте вдячні матусі, і дочки й сини!

Л. Забашта

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ

Відомості про одні й ті самі події та явища можна висловити по-різному. Для того щоб якнайкраще передати зміст повідомлення, треба не тільки знати правила правопису, але й уміти користуватися багатством мови, добирати потрібні слова та їхні форми, дотримуватись відповідного стилю мовлення.

Стилістика — розділ мовознавства, що вивчає особливості мовних стилів. Мовним стилем називається сукупність ознак у використанні засобів мови. В українській літературній мові розрізняють п’ять основних стилів: розмовний, публіцистичний, науковий, діловий і художній.

Характеристикою розмовного стилю є: використання розмовної лексики, фразеологізмів, слів з емоційним забарвленням (вигуків, звуконаслідувальних слів). Речення найчастіше прості. Часто використовуються неповні речення. Уживаються пряма мова й діалог. Публіцистичний стиль використовують у газетних або журнальних статтях. Як і розмовний, цей стиль емоційно насичений, але в ньому рідко вживаються розмовно-побутові вирази, натомість переважає суспільно-політична лексика. Широко використовуються складні (складнопідрядні) речення, багато питальних і окличних. Застосування слів-термінів — ознака наукового стилю. Йому притаманні поширені та складні речення зі сполучниками якщо, щоб, тому що, бо. Діловий стиль мовлення використовується в офіційних документах. Слова в ньому виступають тільки в прямому значенні, емоційно забарвлена лексика не вживається. Діловому стилю властиві свої терміни, стандартизовані вислови-штампи, усталений порядок слів, певне зовнішнє оформлення: поділ на статті, параграфи, пункти, відповідне розміщення частин тощо. У художньому стилі переважають слова емоційно забарвлені. Широко вживаються слова в переносному значенні, порівняльні звороти, частки. Багато неповних, питальних та окличних речень.

Текстом називається відтворена письмово або в друкованому вигляді авторська праця, документ, пам’ятка і под. Основними ознаками тексту є: наявність теми та головної думки, використання відповідних мовних засобів (вживання сполучників, займенників, прислівників, синонімів тощо).

Частини загальної теми тексту називаються мікротемами. Залежно від структури повідомлення їх може бути декілька. Мікротеми не розкривають зміст тексту в цілому, вони пояснюють тільки окремі частини висловлювання. В одному з речень сформульовано головну думку, мікротему, яку розкривають інші речення цієї частини тексту. Речення, об’єднані мікротемою, утворюють абзац. Абзац — це відступ у початковому рядку тексту, тобто об’єднані за змістом висловлювання від одного відступу до іншого. Складаючи план, необхідно визначити мікротеми, коротко й чітко назвати їх. Назви мікротем є пунктами плану.

Тема тексту — це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться. Тему тексту автор розкриває поступово, переходячи від однієї частини до іншої.

Заголовок тексту стисло передає тему або головну думку висловлювання.

Найчастіше текст твориться в такій послідовності: основне твердження або теза; доказ; висновок.

Творення тексту

Частини висловлювання

Текст

Твердження

Доказ

Висновок

УНІКАЛЬНА БІОЛОГІЧНА ЛАБОРАТОРІЯ

Молоко, як кажуть, у корови на язиці. Згадаймо, скільки має потрудитися тварина, щоб подарувати нам ні з чим не зрівняний своїм запахом, смаком, неоціненністю продукт. Цілісінький день трудиться вона в пошуках смаковитих трав. «Доки роса, стверджує приповідка,— доти й трава корові». Ось чому виганяють худобу на пасовисько ще до схід сонця.

Та ось підбилося сонце, спала роса, і тварини роблять перепочинок. Умовний він, той спокій. Стоячи чи лежачи, корівки не залишаються без діла потрібно жуйку жувати, щоб в обід віддячити турботливій господині духмяним молоком».

Не кожен, очевидно, знає, що для відбору поживної трави у тварин припасовано на язиці та в роті 25 тисяч сосків. Воістину унікальна біологічна лабораторія! (За В. Скуратівським)

Значення частин мови в різних стилях мовлення

Морфологічна стилістика ознайомлює з функціями частин мови в різних стилях мовлення.

Іменники

Прикметники

Використовуються в усіх стилях мовлення розмовному, науковому, офіційно-діловому, публіцистичному, художньому. Стилістичні властивості іменника виявляються в паралельному вживанні закінчень іменників чоловічого роду однини в давальному та місцевому відмінках; у використанні безприйменникового і прийменникового родового відмінка на означення приналежності; у використанні кличної форми; у вживанні паралельних форм роду окремих іменників; у вживанні форм множини іменників у значенні однини й однини в значенні множини.

Також використовуються в усіх стилях мовлення. Вони називають ознаки предметів і ти виділяють їх з-поміж інших. Паралельні форми ступенів порівняння прикметників пов'язуються зі стилями мовлення. Так, проста форма вищого ступеня вживається в усіх стилях; складена переважно в офіційно-діловому та науковому; проста форма вищого ступеня з підсилюючими словами багато, значно, далеко притаманна художній та публіцистичній літературі; проста форма вищого ступеня з підсилювальними словами куди, ще властива розмовно- побутовому стилю. Повна форма прикметників чоловічого роду на -ий, 4й є загальновживаною. Повна форма прикметників жіночого роду на -ая, -еє, її вживається тільки у фольклорі та поетичному мовленні (веселая, сумнії). Коротка форма прикметників чоловічого роду використовується в усному розмовному мовленні (певен, згоден) у у фольклорі та поетичному мовленні (славен, зелен).

Числівники

Займенники

позначають кількість предметів. Тільки вони роблять це найдосконаліше. Числівник завжди стоїть перед іменником, вказуючи на кількість предметів, які той (іменник) називає.

використовуються в усіх стилях мовлення як засоби смислового зв'язку. Стилістично виразним є займенник ти, що вживається при звертаннях у художньому стилі, а також у значенні узагальненої особи. Присвійні займенники мій, твій, свій, наш надають мовленню емоційності, Займенник Ви у ввічливо-пошанному значенні вживається в окремих жанрах офіційно-ділового мовлення (заява, доповідна записка), а також у листуванні з метою вираження глибокої пошани до адресата. Розмовного відтінку надають мовленню неозначені займенники, утворені за допомогою часток будь-, небудь-, казна-, хтозна-

Форми часів і способів дієслів

Прислівники

Також мають стилістичне навантаження. Форми часу дієслів у їх основному значенні вживаються в усіх стилях сучасної української мови з метою точного називання часу дії відносно моменту мовлення про неї. У художньому, публіцистичному та розмовному стилях один час дієслова може вживатися в значенні іншого

Властиві всім стилям мовлення. Вони увиразнюють ознаку дії, ознаку іншої ознаки, предмета, пов'язуючись у реченні з дієсловом, прикметником, іншим прислівником, іменником. Значна група прислівників вносить у висловлювання найтонші емоційні відтінки й використовується у розмовному та художньому стилях (блискуче, лагідно, щиро). У науковому стилі прислівники забезпечують точність наукової інформації (симетрично, паралельно, фонетично). В офіційно-діловому стилі добір прислівників підпорядковується точності офіційно-ділового спілкування. У розмовному стилі це засіб, що забезпечує безпосереднє спілкування (приміром, ген-ген, аніскілечки)

Синонімічні прийменники

Частки

У сполученні з іменниками вносять у висловлювання різні відтінки. Наприклад, прийменники біля, край, коло, при синоніми; всі вони виражають просторову близькість. 3 них біля — загальновживаний для всіх стилів.

Край, коло, при мають розмовний відтінок і зустрічаються виключно в художніх стилях. Повторення прийменника в публіцистичному та художньому стилях служить для увиразнення висловленого

Можуть вносити різні смислові відтінки в значення слів, словосполучень і речень. Вони надають висловлюванню емоційної забарвленості, що розкривається в контексті. Частки широко застосовуються в розмовному, художньому і публіцистичному стилях

Вигуки

Звуконаслідувальні слова

Не властиві офіційно-діловому та науковому мовленню. Вигуки виражають різні емоції: здивування, захоплення, радість, жаль, горе, страх, ненависть тощо. Вони надають мові емоційності, урізноманітнюють її

Належать до стилістичних засобів художнього мовлення. Художнім описам і розповідям вони також надають виразності, емоційності

266. Попрацюйте з текстом:

- доведіть, що прочитане є текстом;

- назвіть стиль мовлення;

- визначте головну думку (тему) висловлювання;

- дайте заголовок тексту;

- поясніть поділ тексту на абзаци, сформулюйте мікротему кожного з них;

- прокоментуйте послідовність творення тексту; з’ясуйте функціональне значення частин мови в тексті.

Якщо уявити, що світ, який нас оточує,— це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу,— рослини на цьому полі, то в кожної людини таке поле покрите рослинністю далеко не однаково. Одні предмети і їх назви людина знає краще, інші — гірше, третіх не знає зовсім. Найважче засвоюються і найшвидше забуваються книжні слова: абстрактні поняття, терміни різних наук, слова, що вийшли з ужитку, але вживаються для характеристики інших епох.

Людині завжди буває образливо не розуміти того, що розуміють інші, не знати того, що знає більшість людей її оточення. Добре, якщо таке почуття образи примусить людину позбутися прогалини в знаннях. Погано, якщо хтось складе руки і заявить: «З мене вистачить тих знань, що є».

Уміння знайти відповідне слово для кожної мовної ситуації створює ту єдність форми і змісту, яка робить мову красивою, такою, що вражає і надовго запам’ятовується. Уміти бачити предмет, знаходити для нього найточніше, а не найгучніше слово, найдохідливіший образ, найдоречнішу оцінку — це значить уміти передати свої враження так, що читачі цей предмет начебто побачать вашими очима.

Між мовною убогістю і багатослів’ям прямий зв’язок: чим менший у людини запас слів, тим більше їх піде на висловлювання, здавалося б, зовсім простої думки. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів дають змогу людині стисло її небагатослівно говорити.

Розвивати в собі чуття слова найкраще за допомогою читання. Розширює словниковий запас і заучування напам’ять віршів та високопоетичних прозових уривків. Корисне для: збагачення словника й переписування того, що вам дуже сподобалось. Особливо ж велику користь це дає в дитячі та юнацькі роки.

Життєвий досвід показує, що одне вміння «гладенька» говорити, не роблячи грубих помилок і користуючись переважно готовими формулами, ще не свідчить ні про високий інтелект, ні про глибоку внутрішню культуру, ні про справжню мовну культуру. Це лише перший крок на тому довгому шляху, який приведе до прекрасної хвилини, коли про вас скажуть, що ви — людина високої культури, що у вас гармонійно поєдналися зовнішня культура (поведінка, одяг, звички), високий інтелект (уміння мислити самостійно, чітко) і багата мовна культура (3а А. Коваль).

Вигук

Похідний чи

непохідний

Які почуття передає (емоційні чи волевиявлення)

Особливості на

писання (якщо є)

Розділові





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити