Українська мова 7 клас - Д.А. Кобцев - Освіта - 2015 рік

Морфологія. Орфографія. Дієслово

§ 7. ЧАСИ ДІЄСЛОВА

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

О. Олесь

ПАМ'ЯТАЙМО

Теперішній час мають лише дієслова недоконаного виду. Вони змінюються за числами й особами. Майбутній час дієслова в українській мові має три форми: просту, складну і складену. Проста форма майбутнього часу утворюється за допомогою префіксів. Бона має ті самі особові закінчення, що й теперішній час. Складна форма майбутнього часу утворюється з неозначеної форми дієслова та скороченої форми дієслова йняти у формі теперішнього часу: (й)му, (й)меш, (й)мє тощо. Складена форма майбутнього часу утворюється з двох слів: з особової форми допоміжного дієслова бути в майбутньому часі та неозначеної форми основного дієслова.

61.  І. Прочитайте речення. Сформулюйте спільну думку, яка об'єднує висловлювання.

1. О ні, Вкраїна не загине! Коли народний океан співа, неначе той орган, є сила в нім — душа єдина (М. Чернявський). 2. Як довго ждали ми своєї волі слова, і ось воно співа, бринить. Бринить-співає наша мова. Чарує, тішить і п’янить (О. Олесь). 3. Рости — о мово — в глибину і ввись. Даруй нам і розумне, і чудесне. Нехай же і в майбутньому колись мій день, мій друг, мій дивосвіт воскресне (О. Підсуха).

II. Випишіть у дві колонки дієслова теперішнього і майбутнього часу.

ПАМ'ЯТАЙМО

Дієслова в минулому часі змінюються за числами, а в однині — і за родами. Минулий час утворюється за допомогою суфікса -л-, який у формі чоловічого роду змінюється на -в-. У дієсловах з основою на приголосний суфікс л у чоловічому роді зникає.

62. І.  Утворіть від інфінітивів (що в дужках) дієслова минулого часу. Запишіть, розкриваючи дужки.

1. Буйно (сходити) пшениця, так, аж серце (молодіти). 2. За гори вже сонце (ховатись), рожевії хмарки (пливти) (М. Рильський). 3. Рожевий пил (спадати, синіти) все кругом, і коси золоті зоря (вплітати) в трави. 4. Вже (скосити) гречку, осінь недалечко. 5. (Співати) пташки голосисто у сяйві з небесних вершин (В. Сосюра). 6. Вечірнє сонечко гай (золотити), Дніпро і поле золотом (крити). 7. Веселе сонечко (ховатись) в веселих хмарах весняних (Т. Шевченко).

II. Поясніть, як змінюються дієслова в минулому часі.

63. І. Уважно прочитайте текст. Визначте тип мовлення. Розкажіть про те, як книжка прийшла в Україну.

ЯК КНИЖКА ПРИЙШЛА ДО ЛЮДЕЙ

«Сторінками» найдавніших книжок ставали камені, сокири, щити. Писали на всьому.

Згодом почали писати на глиняних табличках, які потім сушили на вогні. Але коли якийсь вчений збирався в дорогу і брав дві-три «книги», йому потрібен був віз.

З часом люди навчилися робити книжки з тонкої козячої шкіри. Першу таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому Пергамі. Через те папір цей назвали пергаментом. Та книжки були дуже дорогі.

Потім в Африці з’явилися книги з папірусу. Писати на них було зручно, але через декілька років вони розсипалися.

І от у XIII столітті в Європі навчилися виготовляти папір, схожий на той, яким користуємося й сьогодні (За О. Єфімовою).

II. Випишіть дієслова минулого часу. Виділіть суфікси.

ПАМ'ЯТАЙМО

Усі дієслівні форми творяться від двох основ — основи інфінітива й основи теперішнього часу. Інфінітивна основа виділяється відокремленням суфікса -ти: писа-ти, чита-ти, роби-ти, нес-ти. Від інфінітивної основи утворюється:

1. минулий час дієслова — писав, писала, писало, писали; читав, читала, читало, читали; робив, робила, робило, робили; ніс, несла, несло, несли;

2. умовний спосіб дієслова — писав би, писала б, писало б, писали б; читав би, читала б, читало б, читали б; робив би, робила б, робило б, робили б; ніс би, несла б, несло б, несли б;

3. дієприкметники минулого часу — написаний, прочитаний, зроблений, принесений;

4. дієприслівники доконаного виду — написавши, прочитавши, зробивши, принесши;

5. присудкові форми на -но, -то — написано, прочитано, зроблено, принесено.

Основа теперішнього часу виділяється відокремленням закінчення в дієслівній формі 3-ї особи множини теперішнього часу: пиш-уть, чита-ють, нос-ять. Від основи теперішнього часу утворюються:

1. особові форми дієслів теперішнього часу — пишу, пише, пишуть; читаю, читає, читають; несу, несе, носять;

2. особові форми майбутнього часу дієслів доконаного виду — напишу, напише, напишуть; прочитаю, прочитає, прочитають; принесу, принесе, приносять;

3. форми наказового способу дієслова — пиши, пишімо, пишіть; читай, читаємо, читайте; неси, несімо, несіть;

4. дієприслівники недоконаного виду — пишучи, читаючи, несучи. Як виняток у фольклорі й поетичній творчості можуть уживатися дієприкметники теперішнього часу на зразок сяючий, лежачий і подібні. Але така форма не властива нормам української літературної мови.

64. І. Відгадайте загадку: «Хто мовчить, а людей вчить?».

II. Користуючись довідником, допишіть кінцівки прислів'їв та приказок. Поясніть, як утворилися дієслова в записаних реченнях.

1. Золото добувають із землі, а знання — ... . 2. З ручаїв — ріки, з книжок — ... . 3. Книги читати — ... . 4. Книгу читай, ... . 5. Хто вчиться змолоду, не знає .... 6. Книга для дітей, що ... . 7. Книга не пряник, а дітей ... . 8. Книгу читають не очима, а ... . 9. З книгою жити — ... . 10. Книга — твій друг, без неї ... . 11. Книга добру навчить, ... . 12. Грамоти вчіться — ... .

Для довідки:... завтра знадобиться, ... розуму набирай, ... з книжок, ... розумом, ... як без рук, ... волога для полів, ... знання, ... усе знати, ... на старість голоду, ... до себе манить, ... з добром дружити, ... від дурного відверне.

ІІ. Сформулюйте головну думку народних висловів.

65. І. Усно перекажіть текст. Доповніть розповідь відомим вам «крилатим висловом» та розкажіть про його походження та значення.

КРИЛАТІ СЛОВА

Крилатими стають найбільш меткі, влучні, яскраві й точні вислови. Ними, як і прислів’ями та приказками, можна користуватися не в одній, а в багатьох ситуаціях, надаючи їм різних відтінків значень.

У мові кожного народу запас крилатих слів неоднаковий за складом: є вислови, що виникли на власному ґрунті, і вислови, запозичені з різних мов у різні часи. Так, в українській мові значна частина крилатих слів походить з творів Степана Руданського, Леоніда Глібова, Івана Франка, Лесі Українки, Олеся Гончара та багатьох-багатьох інших письменників. Найбільше серед них «пішло в народ» з Шевченкового «Кобзаря». Це — «на сторожі коло їх поставлю слово», «караюсь, мучусь... але не каюсь», «раби німі», «від молдаванина до фінна» тощо. Значну частину українських крилатих слів — цитат з творів Шевченка, Лесі Українки, Франка — знають і за межами України (За А. Коваль).

II. Випишіть особові форми дієслів та поясніть спосіб їх творення.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити