Українська мова 7 клас - Д.А. Кобцев - Освіта - 2015 рік
Морфологія. Орфографія. Дієслово
§ 9. СПОСОБИ ДІЄСЛІВ ТА ЇХ ФОРМОТВОРЕННЯ
Хай же ті вороги поніміють скоріш.
Наша ж мова сі я щогодини ясніш!
Хай коштовним добром вона буде для нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас…
В. Самійленко
ПАМ'ЯТАЙМО
Дієслова є дійсного, умовного та наказового способів. Дійсний спосіб означає дію, яка може відбутися чи відбуватися в минулому, теперішньому або майбутньому. Умовний спосіб означає дію, яка могла б відбутися за певних умов. Він утворюється від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б), яку пишемо окремо. Наказовий спосіб означає наказ, заохочення, спонукання до дії. В українській мові є три форми наказового способу: 2-га особа однини, 1-ша і 2-га особи множини. Часто наказ, побажання або заклик виражаються за допомогою частки хай (нехай).
79. І. Поясніть зміст поетичних висловлювань. Яку роль відіграють дієслова в наведених реченнях?
1. Хай же ті вороги поніміють скоріш, наша ж мова сія щогодини ясніш! (В. Самійленко) 2. Рідне слово — тая м’ята, материнка, рута, і невже ж пахуча мово, будеш ти забута? (А. Кримський) 3. Якби я повірив, що в нашій країні тепер сходить сонце, та вже не криваве, росли б мені в грудях пісні солов'їні (В. Пачовський). 4. Як сонця безсмертного кола, що креслить у небі путі, любіть, любіть свою мову й ніколи її не забудьте в житті (В. Сосюра). 5. Молюсь, сумую і ридаю, і знову сльози виливаю, і душу тяжкую мою німим стінам передаю (Т. Шевченко).
II. Випишіть у три колонки дієслова дійсного, умовного і наказового способів.
III. Поясніть способи їх творення.
ПАМ'ЯТАЙМО
Способи дієслів виражають відношення дії до дійсності.
Дійсний спосіб означає дію, що вже відбувалася, відбувається чи відбуватиметься. У зв’язку з цим дієслова дійсного способу мають форми теперішнього, минулого і майбутнього часу, особи, числа, а для минулого часу — форми роду.
Дієслова дійсного способу можуть вживатися із заперечною часткою не: «Ти, може, серденько, того и не знаєш., як гарно, любо як співаєш» (Л. Глібов).
80. І. Уважно прочитайте текст. Розкажіть про те, як виникло слово «мрія», з якої частини мови воно утворилось.
ЯК ВИНИКАЮТЬ СЛОВА
Кожен письменник шукає своє дзвінкоголосе слово. Якщо воно витворено у традиціях рідної мови, то повністю переходить у «власність народу». Сприймається, немовби вічно існувало. Хіба можна уявити сучасну українську літературну мову без чудового-пречудового слова «мрія»?! Усім нам добре відоме це слово. Дехто скаже, що воно відоме з давніх-давен, ще з діда-прадіда. Але візьміть «Кобзар» основоположника нашої сучасної української літературної мови, геніального поета Тараса Шевченка.
Перегорніть сторінки «Кобзаря». Ви переконаєтесь, що слова «мрія» нема навіть у ньому. Як могло трапитись, що поетично-ніжне слово «мрія» відсутнє в Шевченкових безсмертних творіннях?
А виявляється, що слово «мрія» виникло в пошевченківську добу. Його вигранив для української мови видатний письменник Михайло Петрович Старицький. Звичайно, так майстерно й так філігранно викувати слово можна тільки у злеті поетичного натхнення. Здається, неважка справа від дієслова утворити іменник «мрія». Отож, геніальне, довершене часто-густо (або й завжди) буває простим… (За І. Вихованцем)
II. Випишіть дієслова дійсного способу. Поясніть, які форми мають виписані дієслова.
ПАМ'ЯТАЙМО
Умовний спосіб означає дію, можливу за певних умов чи бажану. Наприклад: «Я жив би двічі і помер би двічі, якби було нам два життя дано» (М. Бажай); «Хотіла б я піснею стати у цюю хвилину ясну» (Леся. Українка). Умовний спосіб утворюється від дієслів минулого часу за допомогою частки би (б). Дієслова умовного способу мають лише рід і число. Форма особи виражається за допомогою займенників, а категорії часу взагалі відсутні.
Творення дієслів умовного способу
Однина |
Множина |
||
Чоловічий рід |
Середній рід |
Жіночий рід |
|
Я ходив би; Ти ходив би; Він ходив би |
ходило б; ходило б; воно ходило б |
ходила б; ходила б; вона ходила б |
Ми ходили б; Ви ходили б; Вони ходили б |
Частка би вживається після дієслів, які закінчуються на приголосний: ходив би, косив би, читав би, частка б — після дієслів, що закінчуються на голосний: ходила б, ходили б.
Умовна частка би (б) завжди пишеться окремо від дієслів, із якими утворює умовний спосіб, але постійного місця не має. Вона може стояти після дієслова й перед ним, входити до складу сполучника, а також відокремлюватись іншими словами від дієслова, з яким пов’язана. Наприклад: «Якби ви з нами подружились, багато б дечому навчились» (Т. Шевченко).
ОРФОГРАМА
Частки БИ (Б) з дієсловами умовного способу
81. І. Сформулюйте та запишіть головну думку пропонованого уривка. Дайте йому назву.
Коли б мене хто спитав, чому ми такі прибиті та понижені, що іноді боїмося перед чужинцями признатися, що ми члени великого українського народу, то я би подав таку причину: що ми не знаємо ані нашої бувальщини, ані наших славних людей, котрими наш український народ може повеличатися. Коли б у іншого народу такі великі люде появилися, то про них знала би й мала дитина. У нас інакше. Були в нас великі люде, служили на славу свого народу, а ми про них або мало знаємо, або й нічого (А. Чайковський).
II. Випишіть словосполучення дієслів умовного способу. Поясніть спосіб творення та правопис.
ПАМ'ЯТАЙМО
Наказовий спосіб у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради виражає спонукання до дії, яка не існує. Наприклад: «За рідний край і життя віддай» (Нар. тв.).
Дієслова наказового способу мають вид, особи (2-ї однини, 1-ї і 2-ї множини), число і не мають часу. Форми наказового способу створюються від основ теперішнього часу за допомогою закінчень -и, -імо (-ім), -мо, -іть (-іте), -те.
Творення форм дієслів наказового способу
Особа |
Закінчення |
Приклади |
2-га особа однини |
-и (або нульове закінчення) |
неси, роби; сип, співай |
1-ша особа множини |
-імо (-ім), -мо |
несімо, несім; робімо, робім; сипмо, співаймо |
2-га особа множини |
-іть ( -іте), -те |
несіть, несіте; робіть, робіте, сипте, співайте |
Закінчення -и,-імо (-їм),-іть (іте) вживаються в таких випадках: Якщо наголос падає на закінчення: несуть — неси, несімо, несіть. Коли при утворенні доконаного виду додається префікс, на який переноситься наголос, закінчення залишаються ті ж самі:
2-ша особа однини — винеси, висип, заспівай (нульове закінчення);
1-га особа множини — винесімо, висипмо, заспіваймо;
2-тя особа множини — винесіть (винесіте), висипте, заспівайте. Коли основа закінчується збігом двох приголосних:
1-ша особа однини — гукни, стрибни;
2-га особа множини — гукнімо, стрибнімо;
3-тя особа множини — гукніть, стрибніть.
Закінчення -іте, що виступає у 2-й особі множини паралельно з -іть, вживається для надання вислову урочистості. Наприклад: «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте і вражою злою кров’ю волю окропіте» (Т. Шевченко).
82. І. Яку інтонаційну тональності надають тексту дієслова наказового способу? Виразно прочитайте уривок.
ЯК КОЗАК МАМАЙ ОБІД ГОТУВАВ
Козак Мамай порядкував, немовби в себе дома,— хоча дому в нього ніколи не було.
— Давай-но кітлик! — М’ясива сюди!
— Тягніть-но трішки оцту! — поклавши всю баранину в казан і трохи її у воді поваривши, покрикував козак Мамай.
— Перцю мені, несіть перцю! — гукав він, і поблискувала проти вогню його сережка.
— Скільки ж тобі перцю? — питав господар дому.
— Сип жмень із п’ять.
Здурів! — ахнула господиня.
Та щоб гіркий був! — наполягав козак.
Тепер — цибулі несемо, матінко! Потім горлав:
— Агов, солі мені подайте, солі!
Та метушня потроху вже вщухала. Підсипавши в казан жменьку сухої гірчиці, докришивши на додачу ще якийсь десяток цибулин, щільно накривши посудину, всі посідали біля печі на ослоні. Та й чекали, принюхувались, смакуючи зарані добру козацьку страву (За О. Ільченком).
II. Випишіть дієслова, вжиті в наказовому способі.
III. Утворіть від виписаних дієслів 1-ї, 2-ї і 3-ї особи однини й множини. Виділіть орфограми, поясніть правопис.
ПАМ'ЯТАЙМО
У дієсловах з основою на й; на тверді або пом’якшені приголосні д, т, з, с, л, н; на приголосні б, п, в, м, ж, ч, ш, р (співають, стануть, порадять, сиплють) наказовий спосіб виражається закінченнями -мо, -те або нульовим закінченням.
Способи вираження наказового способу
Особа |
Закінчення |
Приклади |
2 особа однини |
нульове закінчення |
стань, порадь, співай, сип |
1 й 2 особа множини |
-мо, -те, що приєднуються безпосередньо до основи |
сип сип-мо, сип-те |
Дієслово їсти має такі форми наказового способу: 2-га особа однини — їж; 1-ша особа множини — їж мої 2-га особа множини — їж-те.
83. І. Від наведених дієслів утворіть форми умовного способу.
Жити, іти, взяти, забути, розпитати, сіяти.
II. Від наведених дієслів утворіть форми наказового способу.
Вертатися, класти, сяяти, приїхати, вивчати, з’їдати.
ІІІ. Доберіть речення з утвореними дієсловами.
84. І. Випишіть з художніх творів по два-три речення з дієсловами умовного і наказового способів.
ПАМ'ЯТАЙМО
Наказовий спосіб утворюється від дієслів з суфіксом -ся (сь): піднесися, розвеселися.
Наказова форма 3-ї особи утворюється за допомогою спонукальної частки хай (нехай) від дієслів теперішнього та майбутнього простого часу в 3-й особі однини і множини.
Наприклад: хай живе, хай живуть; нехай співає, нехай співають; хай робить, хай зроблять.
В українській мові умовний і наказовий способи можуть передавати різні відтінки у значенні, а також уживатися один замість одного.
Вживання форм умовного і наказового способів
№ |
Правила |
Приклади |
1 |
Якщо форми умовного способу виступають замість наказового, то цим самим наказ змінюється проханням або побажанням |
Чи не продали б ви, чоловіче, тієї ялинки? (М.Коцюбинський). |
2 |
Підсилення наказу і заклику досягається вживанням інфінітива замість наказової форми |
Так тримати! Стояти струнко! Не розмовляти! (О. Довженко). |
3 |
Наказовий спосіб може виражатися формою теперішнього або майбутнього часу |
«Починаємо наступ», сказав генерал армії (О. Довженко). |
4 |
Наказовий спосіб може виражати дію минулого часу |
У кінці візьми та й заяви той керівник: «Гарний був виступ!» (С. Олійник). |
5 |
Наказовий спосіб може виражатися сполученням спонукальних часток давай, даваймо, давайте, нулю з формами майбутнього часу |
Давайте, хлопці, провчимо вражого пана, щоб не ганявся за бурлаками (І. Нечуй-Левицький). |
85. З наведених речень окремо випишіть дієслова умовного і наказового способів. Визначте властиві їм граматичні ознаки.
1. Горіть і боріться, любіть Батьківщину, огні свого серця єднайте в бою! (В. Сосюра). 2. Оголосили б результати та повідомили б, хто переміг у цьому змаганні (О. Гончар). 3. У цю пору в поле вже виїхали б трактори з сівалками (Остап Вишня). 4. Хлюпни нам, море, свіжі лави! (П. Тичина). 5. Коли б рибалки розчаровувались при кожній невдачі, давно б вони перевелись на світі (Ю. Збанацький). 6. Я хотів би вітром бути, щоб воложити вам лиця (М. Рильський). 7. Дивлюся на море, широке, глибоке, поплив би на той бік — човна не дають (Т. Шевченко). 8. Співала б риба, коли б голос був (Нар. тв.).