Підручник Українська мова 7 клас - Глазова О.П. - Освіта - 2015 рік

МОРФОЛОГІЯ. ОРФОГРАФІЯ

§ 10. МИНУЛИЙ ЧАС ЗМІНИ ДІЄСЛІВ У МИНУЛОМУ ЧАСІ

141. У поданому нижче тексті йдеться про те, як за допомогою машини часу сучасний школяр перенісся в минуле. Визначте в тексті дієслова минулого часу, з’ясуйте рід і число кожного.

Трапилося так, що семикласник Антон потрапив у... минуле! Та ще й у школу — прямісінько на урок алгебри! Клас розв’язував задачу, тож Антон роззирнувся в пошуках калькулятора.

— Я калькулятор забув, — пояснив він учительці, — тобто мобільник удома залишив.

— А що таке мобільник? — поцікавилася вчителька.

— Це телефон.

Клас вибухнув реготом.

— Не зрозумів, що смішного? — обурився Антон.

— Телефон дома забув? — заливався сміхом сусід по парті. — А дроти куди подів?

— Повеселилися й досить! — нагримала на клас учителька. Від сміху в неї самої з очей виступили сльози.

— Ти нам, Антоне, нарозказував небилиць, а от задачу не розв’язав! Продзвенів дзвінок. Антон сидів червоний, як рак. Він став посміховиськом, хоч нічого смішного й не сказав.

За Т. Крюковою

- Уявіть, що ви потрапили в минуле — 60-70-ті роки XX століття і побули в тому часі упродовж дня. Уживаючи дієслова минулого часу, розкажіть, як сприйняли тодішні школярі показані вами сучасні технічні засоби зв’язку.

• Від імені школяра з минулого розкажіть про його фантастичну зустріч із учнем XXI століття — про що вони розмовляли, що його здивувало, що захопило. Уживайте дієслова у формі минулого часу.

Дієслова у формі минулого часу означають дію або стан, які відбулися до моменту розмови: розказав, пояснила, здивувало, мандрували.

Дієслова минулого часу змінюються за родами (в однині) та числами: розповів. розповіла, розповіло, розповіли.

ДІЄСЛОВА МИНУЛОГО ЧАСУ УТВОРЮЮТЬСЯ ДОДАВАННЯМ ДО ОСНОВИ НЕОЗНАЧЕНОЇ ФОРМИ СУФІКСА

однина

множина

чоловічий рід

жіночий і середній рід

-в-:

малюва- в,

-л-:

малюва-л-а, малюва-л-о

-л-:

малюва-л-и

Минулий час дієслів чоловічого роду утворюється без суфікса, якщо основа неозначеної форми закінчується на приголосний: бігти — біг, нес-ти — ніс, допомогти — допоміг.

142. Прочитайте народні прикмети, визначте дієслова минулого часу. З’ясуйте рід і число кожного. Назвіть суфікси, за допомогою яких утворено форми минулого часу.

1. Якщо на Стрітення вранці випав сніг — на врожай ранніх хлібів. 2. Ворона під крило ніс сховала — до холоду. 3. Сонце визирнуло з-поза хмар — на ранню весну. 4. Притихли кімнатні птахи — на мороз. 5. Ліг на сніг пес — на тепло.

- Укажіть дієслово, форму минулого часу якого утворено без суфікса. Поясніть чому.

• Коли відзначають Стрітення? Що вам відомо про це свято?

• Складіть три-чотири речення про зустріч Зими з Весною. Уживайте дієслова минулого часу.

• Чи вірите ви в народні прикмети? Чому? Двома-трьома реченнями дайте на це запитання письмову відповідь. Уживайте дієслова у формі минулого часу.

143. Від поданих дієслів утворіть і запишіть усі можливі форми минулого часу. Виділіть суфікси й закінчення.

Знати, розказати, перемогти, сісти, сидіти, рости.

- Позначте в утворених формах дієслів вивчені орфограми.

144. Перепишіть прислів’я, подані в дужках дієслова ставлячи у формі минулого часу. З’ясуйте рід і число кожного дієслова, запишіть у дужках. Виділіть у кожному дієслові суфікс.

1. Гриць як (їсти), то (упріти), а як (працювати), то (задрімати). 2. (Піти) Настя в поле жати та й (забути) серп узяти. 3. Незакінчене діло взяло й (відлетіти). 4. У ледачого хазяїна злодії чоботи з ніг (украсти). 5. (Догулятися) він і (наспатися), що без хліба (зостатися). 6. У лінивого піч до спини (приліпитися). 7. Вони (гуляти) та бали (справляти), аж поки голими (стати).

- Яку рису людської вдачі висміяно в прислів’ях? Чи втратили прислів’я актуальність? Відповідь побудуйте у формі роздуму. Вживайте дієслова минулого часу.

• Витлумачте лексичне значення слів працелюбство, працездатність. Якою мірою названі людські риси потрібні людині, яка прагне успіху? Розкажіть про це.

145. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Перепишіть, замінивши дієслова теперішнього часу відповідними формами минулого. Визначте вид, число, рід дієслів.

Прислів’я дістаються нам у спадок від минулих часів. Кожне з них передає прагнення людини до правди, фізичного й духовного здоров’я. Кожна приказка завжди прославляє працьовитість, скромність, кмітливість, воює проти ледачих, пихатих, проти брехунів та базік.

За Н. Шумадою

- Витлумачте значення прислів’я Учити треба не дубцем, а дотепним слівцем. Чи доводилося вам застосовувати цю народну пораду? Розкажіть про це, уживаючи дієслова минулого часу. Розпочніть так: Одного разу...

146. ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПАХ! Складіть і запишіть жартівливу розповідь про те, як ви з однокласниками (або удвох із товаришем) готувалися до контрольної роботи. Використайте деякі з поданих фразеологізмів (на вибір), дієслова в них вживайте у формі минулого часу однини та множини.

I. Бити байдики; ходити в середняках; обтирати спиною стіни; тинятися з кутка в куток; варитися у власному соку; справляти охи; ловити мух; ганяти вітер по вулицях; і за холодну воду не братися; палець об палець не вдарити.

II. Узятися за розум; не покладати рук; не бачити вільної хвилини; працювати з вогником; натискати на всі педалі; працювати до десятого поту; показати клас; зрушити з місця; доводити до розуму; пожинати плоди.

147. Прочитайте. Визначте дієслова минулого часу. З’ясуйте вид, перехідність, число й рід цих дієслів.

Це було темного зимового вечора. Сонце сховалося за обрій. Зарожевів сніговий килим. Замерехтіли зорі в глибокому небі.

Раптом із півночі насунула чорна хмара, попливла над снігами. Потемнів сніговий килим. Посипалися сніжинки. Тихо лягали вони на поле, ліс, дорогу. Я прислухався до тихого снігопаду і почув ніжний дзвін. Немов десь далеко бриніла велика кришталева чаша, до якої доторкався срібний молоточок.

Що воно дзвенить? Іду, прислухаюся. Дзвін линув від маленької ялинки, що росте на шкільному подвір’ї. То дзвеніли маленькі сніжинки. Висіли на ялинкових гілочках, доторкалися одна до одної, немов срібні дзвіночки. І дзвеніли, дзвеніли... Аж місяць прислухався.

За В. Сухомлинським

- Підкресліть у словах вивчені орфограми.

• Складіть висловлювання на тему «Мої спогади про літній вечір». Уживайте дієслова минулого часу.

• Поспостерігайте: чи всі дієслова в тексті, у якому йдеться про минулі події, ужито у формі минулого часу? Спробуйте пояснити доцільність уживання дієслів теперішнього часу в значенні минулого.

ПІДКАЗКА

Інколи теперішній час навмисне вживають у значенні минулого. У таких випадках теперішній час слугує засобом наближення до читача (слухача) подій минулого.

148. Прочитайте. Визначте час кожного дієслова. Спробуйте пояснити, чому в розповіді про події, які відбулися до моменту розмови про них, автор все ж уживає дієслова теперішнього часу.

Юнак розповідав. О, він умів розповідати! Дівчинка слухала, мов заворожена. Сумна й велична картина поставала в її уяві.

Козаки в полі. Верхи на конях налітає шляхта... Здіймається дим від пороху... Летять іскри з-під шабель... Шалено зблискують очі...

Увечері Наталочка довго не могла заснути. Неспокійні думки роїлися в голові. А коли заснула, їй приснилися козаки.

За Зіркою Мензатюк

- Поясніть причини незгасної любові й поваги українців до козацтва. Назвіть риси козацької вдачі, які ви хотіли б розвинути в собі. Хто з ваших знайомих наділений, на вашу думку, такими рисами?

Уявіть, що вам наснився фантастичний сон. На його основі складіть розповідь «Моя зустріч із запорожцями». Дієслова теперішнього часу вживайте у значенні минулого.

149. Перепишіть, дієслова у формі теперішнього часу замінюючи дієсловами в формі часу минулого. Зверніть увагу: дієслова слід поставити у формі доконаного виду.

Невідомий винахідник

Перший винахід Яків Рощепій здійснює хлопчиком. Він самотужки майструє велосипед на двох дерев’яних колесах.

Рядовий солдат царської армії Рощепій розробляє принцип автоматичної гвинтівки. Можновладці не можуть погодитися, що син бідних селян є автором такого винаходу! Тому про винахідника забувають.

У 1943 році при звільненні рідного села від фашистів Рощепій бачить у бійця свою автоматичну гвинтівку! Розпитує й дізнається, що то «семизарядна гвинтівка Токарева». До честі російського конструктора, той визнає авторство Рощепія. Відомий зброяр розкриває ім’я справжнього автора винаходу. У 1950 році про Якова Рощепія з’являються публікації в газетах.

- Позначте в словах вивчені орфограми.

Назвіть імена відомих вам українських винахідників. За потреби зверніться до Вікіпедії.

Яків Рощепій

ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ ПИСЬМО

ДОКЛАДНИЙ ПИСЬМОВИЙ ПЕРЕКАЗ РОЗПОВІДНОГО ТЕКСТУ З ЕЛЕМЕНТАМИ ОПИСУ ДІЙ У ХУДОЖНЬОМУ СТИЛІ

150. Прочитайте. Визначте тему та головну думку тексту.

Як творилась ікона

Як писались ікони? Вистругати дошку з кипарисового дерева або зі світлої, такої милої серцю липи — то тільки початок. Далі та дошка обходила кількох умільців. Кожен із них досконало володів своєю частиною роботи.

Поверхню дошки вкривали левкасом, тобто білилом. Тло найчастіше робили золоте. А щоб золото мало справжній блиск, його ще й полірували агатом.

Далі на дерев’яну поверхню пензлем наносили малюнок майбутньої ікони. Фарби іконописець розводив на яєчному жовтку з квасом.

Ними він писав одяг, дерева, квіти, стіни. Цього художника називали «доличник», бо працював він до того, як починали прописувати лик, тобто лице, обличчя зображеного на іконі святого.

Після «доличника» до роботи брався «личник». Він писав обличчя й руки. Це вимагало найбільшого вміння.

Існувала точна послідовність роботи. Передовсім змішаною з фарби та сажі сумішшю він робив підмальовок. Далі намічав контур лика сажею, а білилами позначав риси обличчя. Після цього він тричі впідряд прописував лице розведеною до прозорості фарбою. Цим художник досягав дивної ніжності, особливого внутрішнього світіння кольорів.

Мистецтво іконопису — то не було звичайне ремесло. Тут не досить було простого проведення пензлем. У свою працю іконописець вкладав усе своє серце, все своє життя.

За П. Загребельним

- Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.

• Чи є доцільним уживання в тексті дієслів у формі минулого часу? Поясніть.

• Складіть план тексту. За планом напишіть докладний переказ.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ЧИТАННЯ. ГОВОРІННЯ

АНОТАЦІЯ

151. Прочитайте. Визначте можливого адресата та мету кожного з висловлювань.

Катерина Штанко. Дракони, вперед! — К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2014. — 272 с.

Учень київської школи Михась Вербицький — ботанік, але не той, над ким кепкують однокласники, а справжній шанувальник рослин.

Тож не дивно, що хлопця привабила дослідна ділянка в ботанічному саду, де ростуть казкові рослини: молодильні яблука, ірландський ельфовик і найбільш таємніше — драконяче дерево.

Не втримавшись, Михась з’їв схожий на грушу плід, а кісточку забрав із собою, щоб не перепало за цей мимовільний злочин.

Повернувшись додому, Михась почав розуміти мову тварин і рослин, бачити нереальних істот, розуміти приховану сутність речей... А з появою грушевого дракона Хоми, який має синю луску й може прикидатися собакою, життя родини стало й зовсім непередбачуваним.

Для середнього шкільного віку.

II. Володимир Рутківський. Потерчата. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2013. — 256 с.

Про страхіття війни написано багато, але коли про такі страшні часи розповідає дитина, то це сприймається зовсім не так, як би сприймалася розповідь дорослого. Головний герой «Потерчат» — сам автор, відомий український дитячий письменник Володимир Рутківський, який відносить себе до покоління, яке прийнято називати дітьми війни. Повість — це розповідь про дитинство в тому страшному, створеному дорослими світі, який називають війною. «Дитяча сповідь для дорослих, які так нічого й не навчились», — таке означення твору дав сам автор. Це дійсно сповідь дитини, якій довелося пройти по тонкому лезу між смертю і життям, любов’ю і ненавистю, вірою й безнадією.

Для школярів віком 10-15 років.

- Чи викликали подані висловлювання цікавість до книжок, про які в них йдеться?

Зробіть висновок про призначення висловлювань.

• Чи траплялися вам такі висловлювання в книжках, які вам доводилося читати? Чи звертаєте на них увагу ви? ваші батьки?

АНОТАЦІЯ — стисла характеристика змісту книжки, статті, рукописного тексту. Мета анотації — зацікавити. У кінці анотації обов’язково зазначають, кому адресовано книжку.

Перед текстом анотації подають вихідні дані книжки: ім’я її автора, назву, видавництво, місце й рік видання. Таку інформацію називають бібліографією.

У книжці бібліографію за анотацією видруковують на звороті титульної сторінки. Часто той же текст розміщують на останній сторінці книжки.

Анотації, подані в рекламних виданнях (проспектах) та на спеціальних веб-сайтах, допомагають читачам вибрати й придбати потрібну та цікаву книжку (журнал).

У бібліотеках складають так звані бібліографічні картки. Уміщені в них бібліографії та анотації допомагають користувачеві бібліотеки вибрати цікаву й корисну книжку.

152. Прочитайте. Чи можна назвати поданий текст інструкцією? Свою думку обґрунтуйте.

Як скласти анотацію

За своєю метою анотація дуже близька до реклами. Мета анотації — зацікавити читача, спонукати його придбати й прочитати книжку.

Складаючи анотацію, подбайте, щоб у ній було вказано:

1. Коли й де відбуваються події, про які йдеться в книжці.

2. Хто головний герой? Чим він цікавий?

3. У яку ситуацію (несподівану, скрутну, цікаву) цей герой потрапив? Які проблеми прагне вирішити? Які перешкоди долає?

Іншими словами, потрібно гранично стисло окреслити зав’язку твору та зацікавити долею, характером або можливостями головного героя.

Обсяг анотації не має перевищувати п’яти-шести речень (одного-двох абзаців).

Не оцінюйте книжки! Читач має оцінити її, прочитавши, — це його право.

Перед анотацією подайте бібліографію: вихідні дані книжки.

153. Прочитайте анотацію. Якою мірою вона відповідає сформульованим у інструкції вимогам?

Олександр Зубченко. Перемагаючи долю. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2014. — 560 с.

Дія відбувається у 17-му столітті, коли українські землі ділили між собою загарбники. Це час пробудження країни перед Визвольною війною Богдана Хмельницького. Але головний герой не Хмель, а двоє братів, розлучених нападниками.

Під час ворожого набігу батько Івана і Юрка гине, намагаючись врятувати свою родину, матір убивають. Івана, що потрапив у рабство, викупає китаєць, майстер бойових мистецтв. Юрко потрапляє до яничарського корпусу в Туреччині. Така їхня доля...

Та чи можна лиху долю перемогти? І чи може неволя стати шансом на успіх? Певно, це найголовніші запитання, яке ставить перед героями і читачами автор.

Для школярів 12-17 років.

- Чи хотіли б ви прочитати анотовану книжку? Чим саме зацікавила вас анотація?

• Чи ознайомлюєтеся ви з анотацією, вибираючи книжку в книгарні? Чи бувало так, що ви або ваші батьки придбали книжку завдяки вдало складеній анотації? Розкажіть про це.

• Який тип мовлення покладено в основу тексту анотації? Визначте стиль тексту.

154. Скориставшись поданою у вправі 169 інструкцією, складіть і запишіть анотацію на вашу улюблену книжку.

155. Уявіть себе письменником, який працює над новою книжкою. Книжка не завершена, але видавництво нетерпляче чекає на рукопис, а редактор вимагає від вас анотацію. Складіть її.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити