Підручник Українська мова 7 клас - Глазова О.П. - Освіта - 2015 рік

ВСТУП

МОВА - СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ НАРОДУ

1. Прочитайте. Замисліться над лексичним значенням виділених слів. Звіртеся з тлумаченням, поданим у рамці.

Ще в сиву давнину люди розуміли, що мова — це не тільки засіб спілкування. За допомогою мови формується світогляд людини, мова шліфує людську душу, робить людину істотою духовною. Саме за допомогою мови можна передати й засвоїти знання та почуття, які навернуть до добра, виплекають духовність.

З підручника «Українознавство»

ДУШЕЮ називають внутрішній світ людини з її настроями, почуттями й переживаннями.

Саме душею, а не органами чуття (зором, слухом, дотиком, нюхом) ми сприймаємо те, що становить людську суть і зветься духовним.

Духовне відсторонене від усього приземлено практичного, тобто матеріального.

ДУХ — це внутрішній стан, моральна сила, міць людини. Дух виявляється в рішучості, бадьорості, сміливості, незламності. Саме ці якості допомагають людині обстоювати добро і правду.

Дух властивий не лише людині, а й народові. «Дух, що тіло рве до бою, рве за поступ, щастя, волю», — так писав про незламність народного духу видатний поет Іван Франко.

Усе, що становить для людей духовну цінність, зветься духовністю. Духовність тісно пов'язана з історичною пам’яттю народу, тобто з минулим, що його пам’ятають численні покоління людей. Історична пам’ять є підґрунтям збереження та плекання таких духовних скарбів, як народні традиції, звичаї, обряди, твори усної народної творчості, моральні цінності.

Передавати духовні скарби з покоління в покоління можна тільки за допомогою мови. Тому й народився вислів: мова — скарбниця духовності народу.

- Як ви розумієте значення висловів духовна людина, духовне життя, духовна сила?

• Поясніть значення терміна історична пам'ять. Звіртеся зі Словничком термінів. Як ви розумієте афоризм Те, що є в людині, безсумнівно, важливіше за те, що є в людини? Поясніть його значення двома-трьома реченнями.

2. Витлумачте значення кожного з поданих фразеологізмів.

1. Потеплішало на душі. 2. Укласти (у щось) душу. 3. Розквітати душею. 4. Скріпити дух. 5. Піднестися духом.

- За поданими фразеологізмами, складіть висловлювання про рідну мову (усно).

• Поясніть слова мовознавця О. Сербенської Мова якнайтісніше пов'язана з духовним світом людини.

Які з поданих фразеологізмів передають людські почуття? Назвіть ці почуття, витлумачте їхню суть. Звіртеся з поданим у підручнику Словничком назв почуттів.

3. Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їхнє вживання.

1. Мова — не обгортка для думок і речей а душа народу (За В. Раднуком). 2. Рідне слово покликане служити порозумінню злагоді об’єднанню української людності (В. Лизанчук). 3. З мовою пов’язане не тільки минуле а й майбутнє народу повага до нього в світі (М. Подолинський). 4. Рідна мова — це найважливіша основа на ній зростає духовно кожен народ (І. Огієнко). 5. Нас учили-научали Ти дитино пам’ятай В кожну мову люди вклали «я» своє і рідний край (В. Ніколаєнко).

- Поясніть, яким чином мова пов’язує минуле, сучасне й майбутнє народу. Що, на вашу думку, загартовує дух людини? Що означає зростати духовно?

• Чи згодні ви з висловом поетеси Ганни Чубач По словах, як по місточках, до душі душа приходить? Поясніть.

4. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Прочитайте речення. Як ви розумієте зміст кожного з них? Поясніть значення висловів духовне багатство, духовне життя народу.

1. Рідна мово материнська, ти — душа мого народу (Д. Кононенко). 2. У свою пісню й мову народ укладав увесь свій дух, свою мораль, увесь свій розум, свої сподівання, мрії, своє світобачення. 3. Рідна мова — безцінне духовне багатство (В. Сухомлинський). 4. Мова — це не просто спосіб спілкування, а щось більш значуще. Мова — це всі глибинні пласти духовного життя народу, його історична пам’ять, найцінніше надбання віків. Мова — це сучасна художня, інтелектуальна і мисленнєва діяльність народу (Олесь Гончар). Той, хто дихає суржиком, не може мати духовного здоров’я (Д. Павличко).

Лексичні значення виділених слів з'ясуйте за Тлумачним словничком, поданим у кінці підручника.

5. Прочитайте поезію Дмитра Чередниченка. Розкрийте алегорію поетичних образів: що поет мав на увазі під образом гілки, пташок і спільного хору? Що символізує хор пташок, кожна з яких має свою мову?

Людство бачиться древом:

У кожної гілки Своя пташка,

У кожної пташки Своя мова.

А разом — древо,

А спільно — хор.

- Що вам відомо про Древо життя? Чому цей давній символ був популярний у наших предків?

• Якби вам доручили створити до поезії ілюстрацію, що б ви намалювали?

• Зробіть словесний опис цього уявного малюнка. Порівняйте з деревами поданими на ілюстраціях у підручнику.

6. Перепишіть речення, уставляючи пропущені літери. Визначте й підкресліть у словах вивчені орфограми.

1. Мова — душа кожного народу, його святощі, найцін..іший скарб (За І. Огієнком). 2. Мова народу — кращий, що ніколи не в’яне і вічно ро..пускається, цвіт усього його духовного ж..ття. У мові одухотворюєт..ся весь народ і вся його батьківщина (К. Ушинський). 3. Як плоть моя замішана на крові, отак мій дух — на українській мові (Т. Майдановий). 4. Пр..лучення до мовних скарбів надає нам духовної дужості (І. Вихованець). 5. Мова діє в усіх сферах духовного ж..ття як творча сила (Л. Вайсгербер). 6. Бе..духі мають рабську душу, покірну, зрадни..ьку, байдужу (В. Білас). 7. Один філософ стародавнього світу говорив, що різниця між духовною і бездуховною людиною така, як між ж..вою і мертвою (М. Джаліль).

- Як ви вважаєте, чи пов’язане ставлення людини до рідної мови з її духовністю? Поясніть.

• Якою мірою духовність людини пов’язана з її ставленням до державної мови? Свою думку обґрунтуйте.

Розкажіть, якою ви уявляєте державу Українського слова. Яке місто могло б стати її столицею? Чому?

Тетяна Зеленченко. Дерево життя

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО ПРО ТЕКСТ

7. Прочитайте висловлювання. Чи є воно текстом? Поясніть, чому ви так вважаєте.

Який він, національний характер українця? Який його внутрішній світ, його душевна сутність?

Науковці відзначають такі риси українця, як волелюбність, гордість, зневагу до дріб’язковості та нечесності. Українському національному характеру притаманні поетичність, душевність, висока духовність.

Краса природи нашого краю виробила в українця схильність до споглядальності та глибокодумності. На острові Хортиця є Думна скеля, з якої відкриваються мальовничі краєвиди. На цій скелі запорожці любили посидіти наодинці зі своїми думками.

Мандрівників приємно дивувала й дивує ввічливість українців, їхня повага до старших. З інших особливостей національного характеру слід відзначити оптимізм, гумор, любов до жартів і кепкувань. Українець охоче підсміюється й над самим собою, гумор не покидає його в найтяжчі хвилини, допомагає зберегти самовладання.

Які ще риси властиві нашим предкам, батькам, родичам? Які риси помічаємо в себе? Що візьмемо за взірець, із чим змиримося, а що, можливо, слід підправити, від чого звільнитися?

За В. Супруненком

- Як ви гадаєте: які риси національного характеру українця ви успадкували? Чи пишаєтеся ви ними? Чому?

• Що б ви хотіли в собі виправити?

• Чи є синонімами виділені слова? Звіртеся із Тлумачним словничком.

• Що називається текстом? Назвіть його основні ознаки.

ТЕКСТ — це група речень, об’єднаних темою й головною думкою.

ТЕМА ТЕКСТУ — це його зміст, те, про що (або про кого) в ньому йдеться.

Тема тексту охоплює кілька МІКРОТЕМ (частин теми). Саме мікротеми ми визначаємо, складаючи план тексту. Кожен пункт простого плану — це чітко й стисло сформульована мікротема.

Мікротему розкривають кілька речень. Частина тексту, об’єднана мікротемою, здебільшого становить АБЗАЦ ТЕКСТУ.

ГОЛОВНА ДУМКА ТЕКСТУ — те, до чого він закликає, що схвалює чи заперечує, від чого застерігає, тобто висновок, який випливає зі сказаного або написаного.

Зазвичай текст має ЗАГОЛОВОК, який виражає його тему або головну думку.

Текст має ТАКУ БУДОВУ:

зачин (кілька речень, які готують до сприйняття того, про що йтиметься далі);

виклад, або основна частина тексту (розкриває тему тексту);

кінцівка (підсумок або висновок із висловленого в тексті).

ОСНОВНІ ОЗНАКИ ТЕКСТУ такі:

• зв’язаність речень за змістом (темою);

• наявність головної думки та її розвиток;

• зв’язок речень між собою за допомогою:

займенників; синонімів; повторів; спільнокореневих слів; сполучників.

8. Прочитайте. Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком. Визначте тему й головну думку висловлювання. Доберіть до нього заголовок. Доведіть, що висловлювання є текстом.

Україна є однонаціональною державою з багатоетнічним складом населення.

Нашу країну неможливо уявити без росіян, білорусів, молдаван, кримських татарів, євреїв, циган.

Українці в різних частинах України мають певні особливості, які виявляються в мові, одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, декоративно-прикладному мистецтві. На основі цього виділяють етнографічні групи українського народу. Наддніпрянщина, Слобожанщина, Поділля, Волинь, Галичина, Буковина — у кожного кутка України своє обличчя, свої відмінності, традиції та мовні особливості.

Та попри несхожість характерів мешканців різних місцевостей України та представників різних національностей народ завжди звертав і нині звертає увагу передовсім на те, наскільки людина щира й товариська, яка від неї користь іншим. Цьому можна знайти підтвердження в багатьох наукових працях.

У результаті змішаних шлюбів змішуються національності, плутаються мови. Але ніхто не ділить Батьківщини. Вона в усіх одна — Україна.

За В. Супруненком

- Укажіть зачин і кінцівку тексту.

• Що в сприйнятті кожної людини найважливіше особисто для вас? Складіть про це невеликий роздум (усно). Розпочніть його так: Для мене найважливішим у сприйнятті людини є…

• Чим цікаві для вас громадяни України — представники різних національностей? Складіть про це розповідь (усно).

9. ПОПРАЦЮЙТЕ В ПАРАХ! Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку. Укажіть зачин і кінцівку.

Рідна, близька та зрозуміла кожному українцеві природа: ліс, річка, поле. їх наші предки населяли невидимими надприродними істотами — духами.

Науковці стверджують, що давні українці вірили в духів-господарів та духів природи. Духи-господарі оберігали певні місця: пагорб, людську хату, шахту, покинуту домівку. Духи природи жили в лісах, річках, полях.

Іноді надприродні істоти могли показуватися людині в образах лісовика, водяника, русалки. Вони творили і добро, і зло.

Олюднення природи увиразнює такі риси національного характеру українця: містицизм і поетичність.

З книжки «Українська міфологія» ^ Лексичне значення виділеного слова з’ясуйте за Тлумачним словничком. Як ви вважаєте, чи властивий містицизм сучасним українцям? Свою думку аргументуйте й підтвердіть прикладами.

В Інтернеті з’явилися жартівливі повідомлення про те, що в комп'ютері живуть Банерник (від слова банер), Хомовик (від англійського слова home — домівка) і Хранитель, які створюють порожні папки і плутають файли. Складіть жартівливий текст «Капосні духи інформаційної доби». Попередньо обміркуйте тему та головну думку такого тексту. Подбайте, щоб у тексті були зачин і кінцівка.

10. Прочитайте текст. Визначте, якими словами (займенниками, синонімами, спільнокореневими словами та ін.), пов’язані між собою речення тексту (ці слова виділено).

Українському народові часто доводилося захищати свою землю від ворогів. Він долав їх сміливістю й силою. Мужність й міццю наділені герої народних казок: богатир Котигорошко, козак Мамарига, Кирило Кожум’яка. Ці персонажі відважні, кмітливі й непоборні. Відвагою, а не хитрістю й лінощами перемагали вони ворогів. їхніми помічниками часто ставали виручені або викуплені з неволі звірі чи люди.

З підручника

- Хто з героїв прочитаних в дитинстві народних казок подобається вам найбільше? Назвіть його позитивні риси. Чи є в цього героя бодай одна негативна риса? Якщо є, то яка? Поясніть, чому народ не приховував недоліків своїх улюбленців.

Як ви вважаєте, чи потрібно дорослим читати казки? Свою думку обґрунтуйте.

11. Прочитайте текст, визначте його тему й головну думку.

Безумовно, українці наділені гарними рисами характеру: волелюбністю, відкритістю, кмітливістю, щедрістю. Та є в їхніх характерах, на жаль, і негативне. Кажуть, українці легко гніваються, сердяться, ображаються, запалюються, підпадають під чужий вплив, легко вірять наклепам, трапляється, швидко змінюють свої оцінки й погляди.

До того ж у декого з українців сильний інстинкт самопіднесення. Такому небагато треба, аби повірити в свій успіх. У праці він керується не розумом, а настроєм, тому сьогодні готовий гори вернути; а завтра — лінуватися. Цю рису відображає народне прислів’я: «Якось воно буде, бо так ще не було, аби якось воно не було».

За матеріалами Інтернету

- Як ви гадаєте, чи входить до переліку рис українця самокритичність? Якою мірою ця риса характеру властива особисто вам? Позитивною чи негативною ви її вважаєте? Чому?

• Складіть і запишіть текст (обсягом 5-6 речень) на тему «Чи хотів би я щось у собі змінити».

• За допомогою карти Тетяни Зеленченко розкажи про український рік.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити