Підручник Українська мова 7 клас - Глазова О.П. - Освіта - 2015 рік

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ

12. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Що «підказує» вам правильну інтонацію? Поясніть розділові знаки в кінці речень.

1. Осінь їде на коні. Не спіткнися, кінь багряний! (В. Сосюра). 2. Чи бачив ти осінні луки? Чи добре їх запам'ятав? (Д. Білоус). 3. Листя з лип і беріз осипається (Янка Купала). 4. Ліс довкола аж горить! (Н. Приходько). 5. Як радісно дивитись у блакить! (В. Сосюра). 6. Я дихаю на повні груди. Ви серця чуєте биття? (Б. Малишко).

- Які бувають речення за метою висловлювання? За інтонацією? Від чого залежить розділовий знак у кінці речення? Відповідь проілюструйте прикладами з тексту.

• Який розділ науки про мову вивчає будову словосполучень і речень?

• Який розділ науки про мову вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті?

13.  Прочитайте речення, визначте в них однорідні члени. Які члени речення називаються однорідними?

1. Осінь ходить, яблука золотить (М. Рильський). 2. Берези і сосни шумлять у блакиті (М. Луків). 3. Ходить осінь золотиста, жовтокоса, багряниста (Т. Корольова). 4. Знов золоті листочки клена летять на землю і на мене (А. Костецький). 5. З лісу, з поля, з сивого болота тихо підкрадається зима (В. Геращенко). 6. В небі хмара пролітала, з теплим дощиком вітала (П. Перебийніс).

- Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.

• Перше речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

• У реченнях, ускладнених однорідними членами, поясніть розділові знаки. Звіртеся з поданою після правила таблицею.

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ — члени речення, які відповідають на одне й те ж питання, поставлене від одного й того ж слова в реченні.

Наприклад:

Яблука і груші падають на землю (Олександр Олесь). Осінь усміхаєтьсязітхає (Є. Гуцало). Білий туман оповив річку, лic і лан (А. Камінчук). Тече Дніпро безмежно, безкінечно (П. Перебийніс).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

КОМУ СТАВИМО

ЯКЩО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ

КОМУ НЕ СТАВИМО,

ЯКЩО ВОНИ

не поєднані сполучниками:

Осінній вітер одгулявзатих (Л. Костенко).

Люблю широкий, ріднийтихий степ (Л. Глібов).

Чисто, щедро, шепітливо горнеться трава (Т. Майданович).

поєднані протиставними сполучниками:

а, але, та

Згадався свіжий, але ніжний ранок (М. Рильський).

Світить, та не гріє сонце золоте (Я. Щоголів).

поєднані повторюваними сполучниками: i-і, та-та, то-то

Дивуються і поле, і ріка (Н. Кир’ян).

Зірка то пригасала, то розгорялася знову (Ю. Мушкетик).

поєднані неповторюваними єднальними сполучниками: і (й), та, або, чи

Сади шумливі і духмяні холодна осінь роздягла (В. Сосюра).

Ніжно й лагідно хиляться до нас знайомі кущі (С. Васильченко).

І раптом у вікні жар-птиця з’являється чи мариться мені (І. Ткач).

       

14.  Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

1. Кличе манить нас сонечком рідна земля (О. Довгоп'ят). 2. Повільно й тихо сонце сходить (О. Лупій). 3. Учуся в світі жити у квітів і пташок (М. Луків). 4. На схилах Дністра нас зустрінуть і трави, і квіти (П. Шмігельський). 5. Вечірнє сонечко гай золотило Дніпро і поле золотом крило (Т. Шевченко). 6. Є в «Кобзарі і про гайдамаків і про Підкову і про Гамалію (Б. Грінченко). 7. Слово всім давало то розвагу то пораду (Леся Українка).

- Зробіть усний синтаксичний розбір першого речення.

• Визначте речення, що містить два ряди однорідних членів.

• Визначте й підкресліть у словах орфограми. Скористайтеся поданою на форзаці таблицею «Перелік вивчених орфограм».

15.  Перепишіть козацькі прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова. Підкресліть у реченнях однорідні члени.

1. У бою козак береже не життя, а .... 2. Козак бореться не силою, а .... 3. Обережний козак десь перескочить, а десь .... 4. Козак себе славить не слів пилюкою, а конем і .... 5. Козак сам не з’їсть, а коня .... 6. Війна людей їсть, а кров’ю .... 7. Козакові небагато треба: степу, хліба та ....

ДОВІДКА

Вміння. Честь. Запивати. Перелізти. Нагодувати. Небо. Шаблюка.

16. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них.

1. Урочиста хода осені відчувається всюди: на селі, у місті (В. Минко). 2. Вітер летить звідусіль: з поля, з лугу, з лісу (І. Коваленко). 3. На річці, в лісі, на полі — усюди німо, тихо (П. Тичина). 4. Стежка, озеро, стіжок — усе у падолисті (Б. Скомаровський).

- Поясніть розділові знаки в реченнях із узагальнювальними словами при однорідних членах речення. Звіртеся з таблицею.

ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ можуть бути УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА або СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (УС)

Для нещастя в хаті є причини: дим, холод і сварки.

УС: ________,_____і________.

Природа, час і терпеливість — ці лікарі зцілюють найкраще.

______,_____і_____ -УС

17. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки узагальнювальні слова або словосполучення. Однорідні члени речення підкресліть, узагальнювальні слова візьміть у рамку.

1. Біля хати ростуть мальви та жоржини (І. Складаний). 2. По ногах, по руках, по обличчю сікли височенні курай, буркун, ковила, катран і чорнобиль (О. Ільченко). 3. І пісні, і приказки, і прислів’я — ... вражала багатством поезії, жарту, гумору, практичного розуму (І. Нечуй Левицький).

ДОВІДКА

Народна творчість. Квіти. Трави.

- Складіть і запишіть речення, які відповідають поданим у таблиці схемам.

• Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи.

Узагальнювальне слово може бути відділене від однорідних членів речення одним або кількома словами: Чому в природі  гарне: небоводаочерети? (Олесь Гончар).  навкруг сміється: лукигайріка (М. Познанська).

18.  Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Є лише три багатства у тебе здоров’я знання і душа (І. Коваленко). 2. Щастя — це трикутник. У нім три боки віра надія любов (Б.-І. Антонин). 3. Щастю найбільше сприяють такі почуття доброзичливість щирість приязність до людей (А. Шопенгауер). 4. Кладу слова у душу найповніші «братерство», «материнство», «мир», «люблю». Від слів таких мені стає ясніше (В. Женченко). 5. У тому слові було все злагода спокій надія (П. Загребельний). 6. Все докупи злилося в мені і надія і віра й любов (Дніпрова Чайка).

- У кожному з речень підкресліть однорідні члени речення, узагальнювапьне слово (словосполучення) виділіть рамкою.

• Укажіть речення, у яких узагальнювальне слово відділене від однорідних членів речення кількома словами.

Витлумачте суть кожного з названих у реченнях почуттів. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

• У поета Миколи Луківа є такі рядки: «Все знайоме і рідне до болю в душі: і криниця в саду, і червона калина». Що рідне й особливо близьке вам? Висловте свою думку одним реченням із узагальнювальним словом при однорідних членах.

19. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

Християнство визначило сім смертних гріхів. Ось їхні назви гординя жадібність заздрісність гнів лінощі хтивість і ненаситність. Вони протиставляються незначним людським вадам. Прямо ці гріхи в Біблії не названі. Проте вони легко виводяться зі змісту Святого письма та досвіду багатьох людських поколінь.

А от сім чеснот у Біблії названо. Йдеться про см..рення м..лосердя співчуття лаг..дність доброчесність стриманість і т..рпіння.

З календаря

- Які з названих у реченнях чеснот породжені певними людськими почуттями? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

• Складіть і запишіть про людські чесноти речення, які відповідали б таким схемам:

20.  Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте звертання. Яка роль звертань у мовленні? Чи є вони членами речення?

1. Люба осене, ти прийшла! (І. Коваленко). 2. Ти не дихай, осене, здаля сніговою хмарою на мене (П. Перебийніс). 3. Ти впізнав мене, лісе! (Я. Камінецький). 4. Так шуміть же, гаї неозорі (Б. Сосюра). 5. Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О. Орач). 6. Земле! Як тепло нам із тобою! (Г. Манів). 7. У радості, у горі йду, криниченько, до тебе! (П. Перебийніс).

- Визначте звертання непоширені та поширені.

• Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями.

• Які зі звертань є риторичними? Свою думку доведіть. Значення терміна риторичні звертання з’ясуйте за поданим у кінці підручника Словничком термінів.

• Визначте вжиті в реченнях назви почуттів. Витлумачте суть цих почуттів. Напишіть лист до осені. Розкажіть у листі, які почуття викликає у вас ця пора року.

21. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Земле барвінкова дай мені здоров’я! (П. Перебийніс). 2. Любов до тебе Україно найкращий в світі оберіг (Б. Черепков). 3. Не крийсь туманом найрідніше небо (Т. Масенко). 4. Розступіться горе та біда дайте щастю й радості дорогу (М. Луків). 5. В комп’ютер не закласти доброти. Це все набуток древній твій людино! (Л. Забашта).

- Прочитайте записані речення, правильно їх інтонуючи. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

• Усі три схеми можна подати в одному рядку. Чи є членом речення звертання?

• Визначте звертання непоширені й поширені.

• Які звертання ви вживаєте у спілкуванні зі знайомою людиною? Із незнайомою?

• Визначте й підкресліть у словах вивчені орфограми. Який розділ науки про мову вивчає правопис слів?

22. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Де ти, мій (козак)? Чуєш, вітер плаче? (Т. Буркацька). 2. Терпи (хлопець) козаком будеш, а з козака в отамани попадеш (Народна творчість). 3. Не зупиняйся (друг) в хуртовині (П. Воронько). 4. Хворіти (парубок) доволі (М. Стельмах). 5. Стережися польовий (птах) блискучих котячих очей! (Панас Мирний). 6. Доки лежатимеш (лінивець)? Приглянься до мурашки її звичаїв і будь розумним! (З Біблії).

- У яких словах при творенні відмінкових форм відбулося чергування звуків? Назвіть ці звуки. Який розділ науки про мову вивчає звуки мови та мовлення?

• Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання розділових знаків.

• Складіть і запишіть речення, які відповідали б таким схемам:

23. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями. Утворені речення запишіть.

1. Росла в гаю конвалія під дубом високим (Леся Українка). 2. Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій (В. Кравчук). 3. До мене з поля і лісів приходять в гості нові квіти (І. Коваленко). 4. Вітер із листя у парку виклав гарну мозаїку (О. Дяк).

- У записаних реченнях укажіть звертання непоширені й поширені. Якими за метою висловлювання належать записані вами речення?

• Виділені слова розберіть за будовою. Який розділ науки про мову вивчає будову слів?

• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Який розділ науки про мову вивчає лексичне значення слів та особливості їхнього вживання?

ВСТАВНІ СЛОВА (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ) МОЖУТЬ ВИРАЖАТИ АБО ВКАЗУВАТИ НА:

ДОСТОВІРНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ, УПЕВНЕНІСТЬ

звичайно, дійсно, безперечно, без сумніву, безумовно, певна річ

НЕВПЕВНЕНІСТЬ, МОЖЛИВІСТЬ, ЙМОВІРНІСТЬ

може, певне, можливо, здається, очевидно, по-моєму, кажуть

ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ

на думку..., за свідченням..., як відомо, як відзначено...

ЕМОЦІЙНУ ОЦІНКУ ПОВІДОМЛЮВАНОГО

на щастя, на жаль, на диво, на сором, на лихо, дивна річ, як на гріх

ЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ВИДІЛЕННЯ ОСНОВНОГО В ПОВІДОМЛЕННІ

по-перше, по-друге, отже, зрештою, нарешті, до речі, виявляється, навпаки, проте, однак

УВІЧЛИВІСТЬ

будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте

ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ

уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу, вірите, власне, між нами кажучи

24. Прочитайте речення. Визначте вставні слова. Чому такі слова називають вставними?

1. Людина, може, й не безсмертна, але безмежна (П. Загребельний). 2. На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти (А. Камінчук). 3. Добро і зло. На їх межі не раз здригався світ, звичайно (В. Черепков). 4. Майбутнє, зрештою, залежатиме від рівня духовності людини (Олесь Гончар). 5. Будь ласка, будь сильним і мужнім! (О. Слоньовська).

- Визначте значення кожного вставного слова. Звіртеся з поданою нижче таблицею.

• Яка роль вставних слів у мовленні? Чи є ці слова членами речення?

• Останнє речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

25. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Мабуть півсвіту я уже об’їхав (І. Коваленко). 2. Заблудилися напевно в цьому лісі ми з тобою (О. Слоньовська). 3. Невже це ви? Даруйте не чекав (М. Луків). 4. Ви може маєте яку яснішу путь? (Леся Українка). 5. Нам з тобою видно по дорозі (Л. Костенко). 6. Бува тікаєш сам від себе (М. Ільницький). 7. Брів собі вітрам наперекір інколи можливо манівцями (Р. Мазій). 8. І я був неправий звичайно (О. Довженко). 9. На його думку ситуація набувала загрозливого характеру (Ю. Бедзик). 10. Я мрію про завтрашнє отже існую (О. Лупій).

- Визначте значення кожного зі вставних слів.

• У першому реченні підкресліть усі члени речення.

26. Прочитайте вірш Івана Коваленка, дотримуючи правильної інтонації. Визначте в тексті вставні слова.

У мене зразу ж біля хати

Росте старий, кремезний в’яз,

Розкинув віти, дивні шати,

У землю коренем зав’яз.

Той в’яз шумить... Зелене листя

Про щось розказує мені,

Старому в’язу, мабуть, сниться

Далека юність навесні...

І я гадаю: хтось весною

Його, напевно, посадив,

Хтось поливав його водою,

Оберігав і городив?

Він вже помер... Його немає,

Лиш в дереві лишився жить,

А в’яз росте, і сонце сяє,

І листя з вітром гомонить.

Зроблю я радість для старого,

І рід його я збережу:

Я тут близенько біля нього

Малого в’яза посаджу.

Звичайно, він розкине віти,

Великим стане і міцним,

Хтось, певно, буде теж сидіти

І буде мріяти під ним.

І листя, свіже і зелене,

Над ним тихенько зашумить,

І він подумає про мене

Нехай одну коротку мить,

І зрозуміє, що рікою

У безвість весни наші йдуть,

Він зрозуміє!.. А весною

І сам посадить в’яза тут..

- Визначте тему й головну думку вірша.

• Що уособлюють у фольклорі дерева: дуб, граб, в’яз? Відповідь побудуйте у формі роздуму. Вживайте вставні слова мабуть, певно, очевидно, отже, без сумніву.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі слова можуть виконувати роль і вставних слів, і членів речення. У таких випадках треба бути особливо уважним у вживанні розділових знаків.

ПОРІВНЯЙТЕ:

Все навколо казкою здається (Б. Остапенко).

Здається, це було зі мною вчора (В. Сосюра).

Ми всі сподівалися на диво, а дива не сталося (3 газети).

Люди, на диво, зустріли нас привітно (Я. Баш).

ПІДКАЗКА

Щоб відрізнити член речення від вставного слова, потрібно з’ясувати, чи пов’язане воно за змістом з іншими словами в реченні, чи можна поставити до нього питання. Якщо так, то воно є членом речення, отже, не є вставним.

27.  Прочитайте речення, визначте вставні слова. Перепишіть лише речення, ускладнені вставними словами. Розставте в них розділові знаки.

1. Може зламатися тіло, але ніколи — дух (О. Стефанович). 2. Може прийде звістка радісна мені (А. Малишко). 3. Кажуть люди, що судьба така мені (А. Малишко). 4. Кажуть пізнаються у житті люди за дрібницями і вчинками (Д. Луценко). 5. Буває словом обізвешся і клопоту потім не оберешся (П. Усенко). 6. Таке буває на землі з людиною нечасто (П. Перебийніс).

- Поясніть, як ви розрізняєте вставні слова та однозвучні з ними члени речення.

• Складіть і запишіть речення, у яких слова на думку та гадаю вживалися б як:

1) вставні слова;

2) члени речення.

28.  Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Україно під небом твоїм калинові пливуть острови (А. Демиденко). 2. Та напевно стоїть біля рідного ґанку червона калина (С. Бражник). 3. Ти стоїш на узбіччі дороги калино (Є. Гуцало). 4. Уже кущі калини зодягли мабуть в дівчат позичені корали (Є. Гуцало). 5. Справді в цім домі ще стільки тепла! Осене може пізніше б зайшла? (Л. Скирда). 6. Мій друже я красу люблю! (М. Вороний). 8. Краса можливо нас таки врятує (М. Руденко).

- Уживаючи звертання та вставні слова, напишіть лист до одного з адресатів: близького родича; найкращого друга; відомого журналіста, співака або кіноактора.

29. Прочитайте вірш Сергія Рачинця, визначте в тексті звертання та вставні слова. Замисліться: звук якого інструмента втішає вашу душу? Складіть про це висловлювання (6-7 речень), уживаючи звертання та вставні слова.

Змайстрував сопілочку дідусь.

Кажуть, в нього руки — золоті.

І тепер я грати на ній вчусь,—

Буду музикантом у житті.

Кожна нотка: до-ре-мі-фа-соль, —

Чарівними звуками бринить.

Грай, моя сопілочко! Дозволь

душу звеселити хоч на мить.

А твоя калинова душа,

вірю, ще приглянеться комусь...

Грай, сопілко! Кожного — втішай.

Змайстрував сопілочку дідусь.

- Що калинова сопілка уособлює в народних казках? Чому народна фантазія сопілку поєднала з калиною?

Який дідусів чи бабусин подарунок є для вас найдорожчим? Розкажіть про це.

• Чого ви навчаєтесь у своїх старших родичів? За що найбільше їх шануєте?

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

Діалог, складений за змістом прочитаного тексту

30.   Прочитайте, визначте речення, ускладнені однорідними членами речення, звертаннями та вставними словами.

Який кущ наймиліший українцеві? Звичайно, калина! Про яку рослину складено найбільше пісень? Звісно, про калину! Квітне калинове диво в казках і легендах, у прислів’ях і приказках.

Звідки ти взялася, калино? Чому до тебе, скромний кущику, українці ставляться з такою повагою?

Кажуть, напали якось на нашу землю вороги. Схоплена ними дівчина вирвалася й побігла. Розірвалося її червоне намисто, розсипалися по землі яскраві намистинки. Через деякий час повиростали з них калинові кущі.

Калина — спогад про рідну домівку, про матінку, її турботу й пестливі руки. Калина символізує дівочу красу, вірність і любов. А ще калина уособлює силу та безсмертя. «А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо!» — співають українці.

За В. Супруненком

- Усно перекажіть текст у формі діалогу між двома школярами. Один із них розпитує, чим пояснюється прихильність народу до калини, інший розповідає те, що почув від старших родичів. Уживайте речення, ускладнені однорідними членами, звертаннями та вставними словами.

Діалог, пов’язаний із ситуацією

31. Складіть і розіграйте діалог, що міг би відбутися між самотньою бабусею та її сусідкою-семикласницею, котра прийшла дізнатися, якої допомоги потребує старенька. У репліках уживайте подані в рамці звертання та вставні слова. Не забувайте про етикетні формули (слова ввічливості).

Звертання: Олено Петрівно, бабусю, шановна сусідко, Галю, дитинко, сусідонько...

Вставні слова: може, мабуть, певно, звичайно, на мою думку, безумовно, очевидно, по-перше, по-друге...

Етикетні формули: будь ласка, прошу, будьте люб’язні, дякую, вибачте, перепрошую...

32.  Складіть і розіграйте діалог між відомим спортсменом, котрий приїхав до школи, яку він закінчив років з десять тому, та семикласником. Мета гостя — дізнатися, чи працюють ще в школі вчителі, які його навчали, і як ведеться сучасним учням. У репліках уживайте подані в рамці або самостійно дібрані звертання та вставні слова. Не забувайте про етикетні формули.

Звертання: хлопче, друже, парубче, любий школярику, пане, добродію...

Вставні слова (сполучення слів): здається, між іншим, кажуть, коротко кажучи, на жаль, відома річ, немає сумніву.

33. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Які з речень прості, які — складні? Як ви це визначили? Звіртеся з таблицею.

1. Душа душу чує, а серце серцю вість подає. 2. Щире серце в дорозі не спіткнеться. 3. Куди серце лежить, туди й око біжить. 4. Щирому серцю дорога відкрита. 5. Якщо прийшла думка до серця, то з вуст зірветься слово. 6. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 6. Нещира душа не варта й гроша. 7. Якщо пісня в тебе іскриста, то й душа твоя чиста (Народна творчість).

ВИДИ РЕВЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ

ПРОСТІ

СКЛАДНІ

Мають одну граматичну основу.

Мають дві або більше граматичних основ.

Щире вітання дорожче за частування.

Як ти вітаєш, так і тебе люди вітатимуть.

Складне речення має дві та більше частин, які за своєю будовою є простими реченнями.

Прості речення у складному можуть бути незалежними одне від одного за змістом: Від працьовитої людини сад залишиться, ледар лишить після себе пустир.

Складне речення може включати головну частину й залежну (або кілька залежних). Від головної частини до залежної можна поставити питання: Гілка ламається там, (де?) де вона гнеться.

34. Перепишіть речення, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи. Укажіть речення прості та складні.

1. Кожний птах летить до свого гнізда (Народна творчість). 2. У рідному краї і серце співає, у рідному краї небо безкрає (М. Бакая). 3. Ласкава, щедра і привітна лежить навкіл твоя земля (Л. Компанієць). 4. Горить мені вікно у рідній стороні, щоб я не заблукав між вікнами чужими (А. Кичинський). 5. І земля у ріднім краї найрідніша, найтепліша (М. Сингаївський). 6. Україна моя починається там, де доля моя усміхається (П. Осадчук).

- Які з простих речень, що входять до складного, є незалежними, які — залежать одне від одного?

• Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

35. Роздивіться таблицю. Перепишіть подані після неї речення, підкресліть у них граматичні основи.

1. Золото й срібло не старіють, батько й мати ціни не мають. 2. Мудра дитина тішить своїх батьків, а ледар їх засмучує. 3. Ти подбай, щоб батько й мати раділи через тебе, а твої вихователі з любов’ю дивилися на тебе. Коли ти відкинеш лукавство і неправду від себе, усі дороги рівно вестимуть тебе вперед (З Біблії).

- Визначте складне речення, частини якого поєднані без сполучника.

• Прочитайте складні речення, частини яких поєднано сполучниками. Назвіть ці сполучники.

• Частини якого з речень поєднані сполучним словом? Назвіть це слово.

• Складіть і запишіть речення за такими схемами:

36. З кожної пари простих речень утворіть складне (за потреби деякі слова пропустіть).

• 3 моря води не виливають. З пісні слів не викидають.

• Найдорожча для мене пісня — колискова. З нею мене мати колисала.

• Чую рідну я чарівну пісню. Серце голосно в грудях б’ється.

- Накресліть схеми утворених речень.

37. Прочитайте речення мовчки, визначте в кожному пряму мову та слова автора. Прочитайте речення вголос у такій послідовності: 1) речення, у яких пряма мова стоїть після слів автора; 2) речення з прямою мовою перед словами автора.

1. Ми всі уклінно просимо: «Заходь у гості, осене!» (За І. Кульською). 2. «Ось уже й осінь!» — сказав Богдан (М. Стельмах). 3. Знімаю трубку і питаю у лелеки: «Скажи, чи ще до осені далеко?» (Н. Кир’ян). 4. «Цей метелик не твій, ти про нього не мрій!» — каже літо до осені (О. Довгоп'ят). 5. «Ось я йду!» — обізвалась зима (Леся Українка).

• Поясніть у реченнях із прямою мовою розділові знаки. Звіртеся з таблицею.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ

А: «П».

ВІТИ ЛИСТЯМ шелестять: «Раді сонце ми вітать» (М. Демидов).

А: «П! (?)»

Пожовклий лист шепнув:«Забудь про все!» (В. Сосюра). Стою і думаю: «Навіщо втрачає літні чари сад?» (Д. Луценко).

«П», — а.

«Іди і вертайся, будь ласка», — шуміла мені трава (В. Підпалий).

«П! (?)» — а.

«Дай мені квітку з поля!» — я попросила в землі (М. Чумарна). «Хто ти?» — пита вербова гілка (М. Процик).

38. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте в кожному з речень пряму мову та слова автора.

1. Шепочу устами любові Матусю скажи мені слово (П. Перебийніс). 2. Стоїть гора високая раптом заспівала мама (Зірка Мензатюк). 3. Від мами любої в дитинстві почув я вперше ці слова Реве та стогне Дніпр широкий сердитий вітер завива (За В. Шкодою). 4. Сідай біля мене синку каже батько (П. Куліш). 5. Як гарно в світі говорить сам до себе дід (М. Стельмах). 6. Хто ви прапрадіди гукаю (П. Перебийніс). 8. Я приходжу в гості до старезного дерева і розмовляю як з прадідом Доброго вечора прадіду Як ваше здоров’ячко (Д. Чередниченко).

- Поміркуйте: чому речення з прямою мовою не можуть бути простими?

• Визначте речення, ускладнені звертаннями. Поясніть розділові знаки при звертанні.

39. Прочитайте текст за особами. Чи згодні ви з думкою, що діалог є різновидом прямої мови? Свою відповідь обґрунтуйте.

Жив у лісі Соловей. Коли птах співав, усе живе завмирало від захоплення. А співав він про весну, кохання, радість і тривогу.

Та ось у лісі з’явилася чорна Ворона. Вона прилетіла з чужого краю і зовсім не розуміла мови тутешніх птахів. Невдовзі відбувся концерт пернатої гості. Вона репетувала на весь ліс, махала крилами і так вихвицювала хвостом, що гілка тряслася разом зі співачкою.

Птахи захоплено хвалили Ворону.

— Це зірка лісової естради! Темпераментна, оригінальна!

— Хіба можна порівняти її зі солодкоголосим Солов’єм?

— Ще б пак, адже це залітна співачка! Правда, ми не розуміємо її слів, але ж нині модне все незрозуміле!

Після цього птахи розкритикували Солов’я, оголосивши його спів солодкавим і примітивним.

Соловей образився, розгубився і пішов на пенсію. Він не відчував ревнощів, його охопив розпач. Птах донині ховається в тіні гілок. Птахи не мають до нього співчуття, вони втратили до нього цікавість.

Нахабна й самовпевнена Ворона стала уславленою співачкою. Подейкують, що вона стала лауреатом премії імені Солов’я.

Т. Братченко

- Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.

• Про що цей текст? Розкрийте алегорію образів.

Назвіть ужиті в тексті слова — назви почуттів. Витлумачте суть цих почуттів. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

40. Складіть і розіграйте діалог між семикласницею та її бабусею, яка хоче подарувати дівчинці на день народження ноутбук. Перші п’ять реплік діалогу складіть і запишіть відповідно до поданих у таблиці схем.

А:

- Рд.(!?)

Маленький хлопчик запитує в бабусі:

— Коли ти була маленька, в тебе айфон був?

- Рд, - а.

— Ні, онучку, на жаль, не було, — відказує бабуся.

- Рд? - а.

— А айпад чи мобільний телефон? — допитується малий.

- Рд! — са.

— І айпада, і мобільного телефону не було! — відповідає бабуся.

А:

-Рд.(!?)

Подумавши, хлопчик питає:

— Бабусю, а ти динозаврів бачила?

41. Перепишіть діалоги, поділяючи їх на репліки й розставляючи розділові знаки.

1. Каже верба вербі Чом ти вербо в журбі? Каже вербі верба Хіба це вербо журба? (А. Камінчук). 2. Добривечір дівчино Що ти несеш спитав парубок в дівчини яка йшла з відрами на коромислі А хіба не бачиш Моркву сказала сміливо дівчина. А де ж ти набрала тієї моркви В криниці нарвала сказала дівчина й засміялась так неначе соловейко защебетав (І. Нечуй-Левицький).

- Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.

• Що поширеніше в усному мовленні: монолог чи діалог? А в писемному? Чим це пояснити?

• Яка форма спілкування (діалог чи монолог) для вас легша? Поясніть чому. Розкрийте зміст вислову поетеси Світлани Йовенко «Понад усе ціную діалог: рух думки й вуст».

42. Прочитайте написаний у формі діалога вірш за особами. Ким є, на вашу думку, співрозмовники?

Дерево

— Нащо у дерева стільки гілок?

— Це — щоб гойдати веселих пташок, щоб перехожому затінок дати чи од дощу у негоду сховати.

— Ну, а навіщо такий стовбурище?

— Щоб підійматися вище і вище в небо, туди, де птахи та блакить, де золотаво сонце горить.

— Нащо ж тоді довжелезне коріння?

— Щоб вітровіям злим не коритись і пам’ятати: лиш той не змалів, хто не полишив своєї землі.

А. Костецький

- Що уособлює у вірші земля?

• У чому сила зображеного в поезії дерева? Визначте головну думку вірша. Чому дерево тягнеться у височінь, до сонця?

• Чи може зображене у вірші дерево бути прикладом для людини? Якщо так, то в чому?

• Чому для висловлення своїх думок поет обрав діалогічну форму? Чому не вказано, між ким відбувається розмова?

Складіть висловлювання у формі діалогу між двома птахами: перелітним і таким, що залишається на зиму в Україні. Запишіть цей діалог. Інформацію про таких птахів зберіть у мережі Інтернет.

43. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки.

1. Я пр..вітаюсь Добрий ранок (Г. Чубач). 2. Згадались Івану матер..ні слова Д. .вись щоб тебе не згубили м’якість і гордість (М. Стельмах). 3. Я тобі і небо сину пр..хилила б каже мати (М. Познанська). 4. Нам часом кажуть Зважте кож..н крок аби не наробити пом..лок (Р. Третьяков). 5. Одні к..даються ліворуч інші праворуч. А я люблю середину сказав Черв’як і виз..рнув із яблука (Ю. Береза). 6. Коли ти вранці прокидаєшся сп..тай себе Що я маю сьогодні зробити Коли увеч..рі зас..наєш подумай Що я сьогодні зробив (Піфагор).

- Позначте в словах усі вивчені орфограми.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ

12. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Що «підказує» вам правильну інтонацію? Поясніть розділові знаки в кінці речень.

1. Осінь їде на коні. Не спіткнися, кінь багряний! (В. Сосюра). 2. Чи бачив ти осінні луки? Чи добре їх запам'ятав? (Д. Білоус). 3. Листя з лип і беріз осипається (Янка Купала). 4. Ліс довкола аж горить! (Н. Приходько). 5. Як радісно дивитись у блакить! (В. Сосюра). 6. Я дихаю на повні груди. Ви серця чуєте биття? (Б. Малишко).

- Які бувають речення за метою висловлювання? За інтонацією? Від чого залежить розділовий знак у кінці речення? Відповідь проілюструйте прикладами з тексту.

• Який розділ науки про мову вивчає будову словосполучень і речень?

• Який розділ науки про мову вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті?

13.  Прочитайте речення, визначте в них однорідні члени. Які члени речення називаються однорідними?

1. Осінь ходить, яблука золотить (М. Рильський). 2. Берези і сосни шумлять у блакиті (М. Луків). 3. Ходить осінь золотиста, жовтокоса, багряниста (Т. Корольова). 4. Знов золоті листочки клена летять на землю і на мене (А. Костецький). 5. З лісу, з поля, з сивого болота тихо підкрадається зима (В. Геращенко). 6. В небі хмара пролітала, з теплим дощиком вітала (П. Перебийніс).

- Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.

• Перше речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

• У реченнях, ускладнених однорідними членами, поясніть розділові знаки. Звіртеся з поданою після правила таблицею.

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ — члени речення, які відповідають на одне й те ж питання, поставлене від одного й того ж слова в реченні.

Наприклад:

Яблука і груші падають на землю (Олександр Олесь). Осінь усміхаєтьсязітхає (Є. Гуцало). Білий туман оповив річку, лic і лан (А. Камінчук). Тече Дніпро безмежно, безкінечно (П. Перебийніс).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

КОМУ СТАВИМО

ЯКЩО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ

КОМУ НЕ СТАВИМО,

ЯКЩО ВОНИ

не поєднані сполучниками:

Осінній вітер одгулявзатих (Л. Костенко).

Люблю широкий, ріднийтихий степ (Л. Глібов).

Чисто, щедро, шепітливо горнеться трава (Т. Майданович).

поєднані протиставними сполучниками:

а, але, та

Згадався свіжий, але ніжний ранок (М. Рильський).

Світить, та не гріє сонце золоте (Я. Щоголів).

поєднані повторюваними сполучниками: i-і, та-та, то-то

Дивуються і поле, і ріка (Н. Кир’ян).

Зірка то пригасала, то розгорялася знову (Ю. Мушкетик).

поєднані неповторюваними єднальними сполучниками: і (й), та, або, чи

Сади шумливі і духмяні холодна осінь роздягла (В. Сосюра).

Ніжно й лагідно хиляться до нас знайомі кущі (С. Васильченко).

І раптом у вікні жар-птиця з’являється чи мариться мені (І. Ткач).

       

14.  Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

1. Кличе манить нас сонечком рідна земля (О. Довгоп'ят). 2. Повільно й тихо сонце сходить (О. Лупій). 3. Учуся в світі жити у квітів і пташок (М. Луків). 4. На схилах Дністра нас зустрінуть і трави, і квіти (П. Шмігельський). 5. Вечірнє сонечко гай золотило Дніпро і поле золотом крило (Т. Шевченко). 6. Є в «Кобзарі і про гайдамаків і про Підкову і про Гамалію (Б. Грінченко). 7. Слово всім давало то розвагу то пораду (Леся Українка).

- Зробіть усний синтаксичний розбір першого речення.

• Визначте речення, що містить два ряди однорідних членів.

• Визначте й підкресліть у словах орфограми. Скористайтеся поданою на форзаці таблицею «Перелік вивчених орфограм».

15.  Перепишіть козацькі прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова. Підкресліть у реченнях однорідні члени.

1. У бою козак береже не життя, а .... 2. Козак бореться не силою, а .... 3. Обережний козак десь перескочить, а десь .... 4. Козак себе славить не слів пилюкою, а конем і .... 5. Козак сам не з’їсть, а коня .... 6. Війна людей їсть, а кров’ю .... 7. Козакові небагато треба: степу, хліба та ....

ДОВІДКА

Вміння. Честь. Запивати. Перелізти. Нагодувати. Небо. Шаблюка.

16. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них.

1. Урочиста хода осені відчувається всюди: на селі, у місті (В. Минко). 2. Вітер летить звідусіль: з поля, з лугу, з лісу (І. Коваленко). 3. На річці, в лісі, на полі — усюди німо, тихо (П. Тичина). 4. Стежка, озеро, стіжок — усе у падолисті (Б. Скомаровський).

- Поясніть розділові знаки в реченнях із узагальнювальними словами при однорідних членах речення. Звіртеся з таблицею.

ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ можуть бути УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА або СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (УС)

Для нещастя в хаті є причини: дим, холод і сварки.

УС: ________,_____і________.

Природа, час і терпеливість — ці лікарі зцілюють найкраще.

______,_____і_____ -УС

17. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки узагальнювальні слова або словосполучення. Однорідні члени речення підкресліть, узагальнювальні слова візьміть у рамку.

1. Біля хати ростуть мальви та жоржини (І. Складаний). 2. По ногах, по руках, по обличчю сікли височенні курай, буркун, ковила, катран і чорнобиль (О. Ільченко). 3. І пісні, і приказки, і прислів’я — ... вражала багатством поезії, жарту, гумору, практичного розуму (І. Нечуй Левицький).

ДОВІДКА

Народна творчість. Квіти. Трави.

- Складіть і запишіть речення, які відповідають поданим у таблиці схемам.

• Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи.

Узагальнювальне слово може бути відділене від однорідних членів речення одним або кількома словами: Чому в природі  гарне: небоводаочерети? (Олесь Гончар).  навкруг сміється: лукигайріка (М. Познанська).

18.  Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Є лише три багатства у тебе здоров’я знання і душа (І. Коваленко). 2. Щастя — це трикутник. У нім три боки віра надія любов (Б.-І. Антонин). 3. Щастю найбільше сприяють такі почуття доброзичливість щирість приязність до людей (А. Шопенгауер). 4. Кладу слова у душу найповніші «братерство», «материнство», «мир», «люблю». Від слів таких мені стає ясніше (В. Женченко). 5. У тому слові було все злагода спокій надія (П. Загребельний). 6. Все докупи злилося в мені і надія і віра й любов (Дніпрова Чайка).

- У кожному з речень підкресліть однорідні члени речення, узагальнювапьне слово (словосполучення) виділіть рамкою.

• Укажіть речення, у яких узагальнювальне слово відділене від однорідних членів речення кількома словами.

Витлумачте суть кожного з названих у реченнях почуттів. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

• У поета Миколи Луківа є такі рядки: «Все знайоме і рідне до болю в душі: і криниця в саду, і червона калина». Що рідне й особливо близьке вам? Висловте свою думку одним реченням із узагальнювальним словом при однорідних членах.

19. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

Християнство визначило сім смертних гріхів. Ось їхні назви гординя жадібність заздрісність гнів лінощі хтивість і ненаситність. Вони протиставляються незначним людським вадам. Прямо ці гріхи в Біблії не названі. Проте вони легко виводяться зі змісту Святого письма та досвіду багатьох людських поколінь.

А от сім чеснот у Біблії названо. Йдеться про см..рення м..лосердя співчуття лаг..дність доброчесність стриманість і т..рпіння.

З календаря

- Які з названих у реченнях чеснот породжені певними людськими почуттями? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

• Складіть і запишіть про людські чесноти речення, які відповідали б таким схемам:

20.  Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте звертання. Яка роль звертань у мовленні? Чи є вони членами речення?

1. Люба осене, ти прийшла! (І. Коваленко). 2. Ти не дихай, осене, здаля сніговою хмарою на мене (П. Перебийніс). 3. Ти впізнав мене, лісе! (Я. Камінецький). 4. Так шуміть же, гаї неозорі (Б. Сосюра). 5. Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О. Орач). 6. Земле! Як тепло нам із тобою! (Г. Манів). 7. У радості, у горі йду, криниченько, до тебе! (П. Перебийніс).

- Визначте звертання непоширені та поширені.

• Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями.

• Які зі звертань є риторичними? Свою думку доведіть. Значення терміна риторичні звертання з’ясуйте за поданим у кінці підручника Словничком термінів.

• Визначте вжиті в реченнях назви почуттів. Витлумачте суть цих почуттів. Напишіть лист до осені. Розкажіть у листі, які почуття викликає у вас ця пора року.

21. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Земле барвінкова дай мені здоров’я! (П. Перебийніс). 2. Любов до тебе Україно найкращий в світі оберіг (Б. Черепков). 3. Не крийсь туманом найрідніше небо (Т. Масенко). 4. Розступіться горе та біда дайте щастю й радості дорогу (М. Луків). 5. В комп’ютер не закласти доброти. Це все набуток древній твій людино! (Л. Забашта).

- Прочитайте записані речення, правильно їх інтонуючи. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

• Усі три схеми можна подати в одному рядку. Чи є членом речення звертання?

• Визначте звертання непоширені й поширені.

• Які звертання ви вживаєте у спілкуванні зі знайомою людиною? Із незнайомою?

• Визначте й підкресліть у словах вивчені орфограми. Який розділ науки про мову вивчає правопис слів?

22. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Де ти, мій (козак)? Чуєш, вітер плаче? (Т. Буркацька). 2. Терпи (хлопець) козаком будеш, а з козака в отамани попадеш (Народна творчість). 3. Не зупиняйся (друг) в хуртовині (П. Воронько). 4. Хворіти (парубок) доволі (М. Стельмах). 5. Стережися польовий (птах) блискучих котячих очей! (Панас Мирний). 6. Доки лежатимеш (лінивець)? Приглянься до мурашки її звичаїв і будь розумним! (З Біблії).

- У яких словах при творенні відмінкових форм відбулося чергування звуків? Назвіть ці звуки. Який розділ науки про мову вивчає звуки мови та мовлення?

• Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання розділових знаків.

• Складіть і запишіть речення, які відповідали б таким схемам:

23. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями. Утворені речення запишіть.

1. Росла в гаю конвалія під дубом високим (Леся Українка). 2. Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій (В. Кравчук). 3. До мене з поля і лісів приходять в гості нові квіти (І. Коваленко). 4. Вітер із листя у парку виклав гарну мозаїку (О. Дяк).

- У записаних реченнях укажіть звертання непоширені й поширені. Якими за метою висловлювання належать записані вами речення?

• Виділені слова розберіть за будовою. Який розділ науки про мову вивчає будову слів?

• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Який розділ науки про мову вивчає лексичне значення слів та особливості їхнього вживання?

ВСТАВНІ СЛОВА (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ) МОЖУТЬ ВИРАЖАТИ АБО ВКАЗУВАТИ НА:

ДОСТОВІРНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ, УПЕВНЕНІСТЬ

звичайно, дійсно, безперечно, без сумніву, безумовно, певна річ

НЕВПЕВНЕНІСТЬ, МОЖЛИВІСТЬ, ЙМОВІРНІСТЬ

може, певне, можливо, здається, очевидно, по-моєму, кажуть

ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ

на думку..., за свідченням..., як відомо, як відзначено...

ЕМОЦІЙНУ ОЦІНКУ ПОВІДОМЛЮВАНОГО

на щастя, на жаль, на диво, на сором, на лихо, дивна річ, як на гріх

ЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ВИДІЛЕННЯ ОСНОВНОГО В ПОВІДОМЛЕННІ

по-перше, по-друге, отже, зрештою, нарешті, до речі, виявляється, навпаки, проте, однак

УВІЧЛИВІСТЬ

будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте

ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ

уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу, вірите, власне, між нами кажучи

24. Прочитайте речення. Визначте вставні слова. Чому такі слова називають вставними?

1. Людина, може, й не безсмертна, але безмежна (П. Загребельний). 2. На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти (А. Камінчук). 3. Добро і зло. На їх межі не раз здригався світ, звичайно (В. Черепков). 4. Майбутнє, зрештою, залежатиме від рівня духовності людини (Олесь Гончар). 5. Будь ласка, будь сильним і мужнім! (О. Слоньовська).

- Визначте значення кожного вставного слова. Звіртеся з поданою нижче таблицею.

• Яка роль вставних слів у мовленні? Чи є ці слова членами речення?

• Останнє речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

25. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Мабуть півсвіту я уже об’їхав (І. Коваленко). 2. Заблудилися напевно в цьому лісі ми з тобою (О. Слоньовська). 3. Невже це ви? Даруйте не чекав (М. Луків). 4. Ви може маєте яку яснішу путь? (Леся Українка). 5. Нам з тобою видно по дорозі (Л. Костенко). 6. Бува тікаєш сам від себе (М. Ільницький). 7. Брів собі вітрам наперекір інколи можливо манівцями (Р. Мазій). 8. І я був неправий звичайно (О. Довженко). 9. На його думку ситуація набувала загрозливого характеру (Ю. Бедзик). 10. Я мрію про завтрашнє отже існую (О. Лупій).

- Визначте значення кожного зі вставних слів.

• У першому реченні підкресліть усі члени речення.

26. Прочитайте вірш Івана Коваленка, дотримуючи правильної інтонації. Визначте в тексті вставні слова.

У мене зразу ж біля хати

Росте старий, кремезний в’яз,

Розкинув віти, дивні шати,

У землю коренем зав’яз.

Той в’яз шумить... Зелене листя

Про щось розказує мені,

Старому в’язу, мабуть, сниться

Далека юність навесні...

І я гадаю: хтось весною

Його, напевно, посадив,

Хтось поливав його водою,

Оберігав і городив?

Він вже помер... Його немає,

Лиш в дереві лишився жить,

А в’яз росте, і сонце сяє,

І листя з вітром гомонить.

Зроблю я радість для старого,

І рід його я збережу:

Я тут близенько біля нього

Малого в’яза посаджу.

Звичайно, він розкине віти,

Великим стане і міцним,

Хтось, певно, буде теж сидіти

І буде мріяти під ним.

І листя, свіже і зелене,

Над ним тихенько зашумить,

І він подумає про мене

Нехай одну коротку мить,

І зрозуміє, що рікою

У безвість весни наші йдуть,

Він зрозуміє!.. А весною

І сам посадить в’яза тут..

- Визначте тему й головну думку вірша.

• Що уособлюють у фольклорі дерева: дуб, граб, в’яз? Відповідь побудуйте у формі роздуму. Вживайте вставні слова мабуть, певно, очевидно, отже, без сумніву.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі слова можуть виконувати роль і вставних слів, і членів речення. У таких випадках треба бути особливо уважним у вживанні розділових знаків.

ПОРІВНЯЙТЕ:

Все навколо казкою здається (Б. Остапенко).

Здається, це було зі мною вчора (В. Сосюра).

Ми всі сподівалися на диво, а дива не сталося (3 газети).

Люди, на диво, зустріли нас привітно (Я. Баш).

ПІДКАЗКА

Щоб відрізнити член речення від вставного слова, потрібно з’ясувати, чи пов’язане воно за змістом з іншими словами в реченні, чи можна поставити до нього питання. Якщо так, то воно є членом речення, отже, не є вставним.

27.  Прочитайте речення, визначте вставні слова. Перепишіть лише речення, ускладнені вставними словами. Розставте в них розділові знаки.

1. Може зламатися тіло, але ніколи — дух (О. Стефанович). 2. Може прийде звістка радісна мені (А. Малишко). 3. Кажуть люди, що судьба така мені (А. Малишко). 4. Кажуть пізнаються у житті люди за дрібницями і вчинками (Д. Луценко). 5. Буває словом обізвешся і клопоту потім не оберешся (П. Усенко). 6. Таке буває на землі з людиною нечасто (П. Перебийніс).

- Поясніть, як ви розрізняєте вставні слова та однозвучні з ними члени речення.

• Складіть і запишіть речення, у яких слова на думку та гадаю вживалися б як:

1) вставні слова;

2) члени речення.

28.  Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Україно під небом твоїм калинові пливуть острови (А. Демиденко). 2. Та напевно стоїть біля рідного ґанку червона калина (С. Бражник). 3. Ти стоїш на узбіччі дороги калино (Є. Гуцало). 4. Уже кущі калини зодягли мабуть в дівчат позичені корали (Є. Гуцало). 5. Справді в цім домі ще стільки тепла! Осене може пізніше б зайшла? (Л. Скирда). 6. Мій друже я красу люблю! (М. Вороний). 8. Краса можливо нас таки врятує (М. Руденко).

- Уживаючи звертання та вставні слова, напишіть лист до одного з адресатів: близького родича; найкращого друга; відомого журналіста, співака або кіноактора.

29. Прочитайте вірш Сергія Рачинця, визначте в тексті звертання та вставні слова. Замисліться: звук якого інструмента втішає вашу душу? Складіть про це висловлювання (6-7 речень), уживаючи звертання та вставні слова.

Змайстрував сопілочку дідусь.

Кажуть, в нього руки — золоті.

І тепер я грати на ній вчусь,—

Буду музикантом у житті.

Кожна нотка: до-ре-мі-фа-соль, —

Чарівними звуками бринить.

Грай, моя сопілочко! Дозволь

душу звеселити хоч на мить.

А твоя калинова душа,

вірю, ще приглянеться комусь...

Грай, сопілко! Кожного — втішай.

Змайстрував сопілочку дідусь.

- Що калинова сопілка уособлює в народних казках? Чому народна фантазія сопілку поєднала з калиною?

Який дідусів чи бабусин подарунок є для вас найдорожчим? Розкажіть про це.

• Чого ви навчаєтесь у своїх старших родичів? За що найбільше їх шануєте?

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

Діалог, складений за змістом прочитаного тексту

30.   Прочитайте, визначте речення, ускладнені однорідними членами речення, звертаннями та вставними словами.

Який кущ наймиліший українцеві? Звичайно, калина! Про яку рослину складено найбільше пісень? Звісно, про калину! Квітне калинове диво в казках і легендах, у прислів’ях і приказках.

Звідки ти взялася, калино? Чому до тебе, скромний кущику, українці ставляться з такою повагою?

Кажуть, напали якось на нашу землю вороги. Схоплена ними дівчина вирвалася й побігла. Розірвалося її червоне намисто, розсипалися по землі яскраві намистинки. Через деякий час повиростали з них калинові кущі.

Калина — спогад про рідну домівку, про матінку, її турботу й пестливі руки. Калина символізує дівочу красу, вірність і любов. А ще калина уособлює силу та безсмертя. «А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо!» — співають українці.

За В. Супруненком

- Усно перекажіть текст у формі діалогу між двома школярами. Один із них розпитує, чим пояснюється прихильність народу до калини, інший розповідає те, що почув від старших родичів. Уживайте речення, ускладнені однорідними членами, звертаннями та вставними словами.

Діалог, пов’язаний із ситуацією

31. Складіть і розіграйте діалог, що міг би відбутися між самотньою бабусею та її сусідкою-семикласницею, котра прийшла дізнатися, якої допомоги потребує старенька. У репліках уживайте подані в рамці звертання та вставні слова. Не забувайте про етикетні формули (слова ввічливості).

Звертання: Олено Петрівно, бабусю, шановна сусідко, Галю, дитинко, сусідонько...

Вставні слова: може, мабуть, певно, звичайно, на мою думку, безумовно, очевидно, по-перше, по-друге...

Етикетні формули: будь ласка, прошу, будьте люб’язні, дякую, вибачте, перепрошую...

32.  Складіть і розіграйте діалог між відомим спортсменом, котрий приїхав до школи, яку він закінчив років з десять тому, та семикласником. Мета гостя — дізнатися, чи працюють ще в школі вчителі, які його навчали, і як ведеться сучасним учням. У репліках уживайте подані в рамці або самостійно дібрані звертання та вставні слова. Не забувайте про етикетні формули.

Звертання: хлопче, друже, парубче, любий школярику, пане, добродію...

Вставні слова (сполучення слів): здається, між іншим, кажуть, коротко кажучи, на жаль, відома річ, немає сумніву.

33. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Які з речень прості, які — складні? Як ви це визначили? Звіртеся з таблицею.

1. Душа душу чує, а серце серцю вість подає. 2. Щире серце в дорозі не спіткнеться. 3. Куди серце лежить, туди й око біжить. 4. Щирому серцю дорога відкрита. 5. Якщо прийшла думка до серця, то з вуст зірветься слово. 6. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 6. Нещира душа не варта й гроша. 7. Якщо пісня в тебе іскриста, то й душа твоя чиста (Народна творчість).

ВИДИ РЕВЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ

ПРОСТІ

СКЛАДНІ

Мають одну граматичну основу.

Мають дві або більше граматичних основ.

Щире вітання дорожче за частування.

Як ти вітаєш, так і тебе люди вітатимуть.

Складне речення має дві та більше частин, які за своєю будовою є простими реченнями.

Прості речення у складному можуть бути незалежними одне від одного за змістом: Від працьовитої людини сад залишиться, ледар лишить після себе пустир.

Складне речення може включати головну частину й залежну (або кілька залежних). Від головної частини до залежної можна поставити питання: Гілка ламається там, (де?) де вона гнеться.

34. Перепишіть речення, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи. Укажіть речення прості та складні.

1. Кожний птах летить до свого гнізда (Народна творчість). 2. У рідному краї і серце співає, у рідному краї небо безкрає (М. Бакая). 3. Ласкава, щедра і привітна лежить навкіл твоя земля (Л. Компанієць). 4. Горить мені вікно у рідній стороні, щоб я не заблукав між вікнами чужими (А. Кичинський). 5. І земля у ріднім краї найрідніша, найтепліша (М. Сингаївський). 6. Україна моя починається там, де доля моя усміхається (П. Осадчук).

- Які з простих речень, що входять до складного, є незалежними, які — залежать одне від одного?

• Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

35. Роздивіться таблицю. Перепишіть подані після неї речення, підкресліть у них граматичні основи.

1. Золото й срібло не старіють, батько й мати ціни не мають. 2. Мудра дитина тішить своїх батьків, а ледар їх засмучує. 3. Ти подбай, щоб батько й мати раділи через тебе, а твої вихователі з любов’ю дивилися на тебе. Коли ти відкинеш лукавство і неправду від себе, усі дороги рівно вестимуть тебе вперед (З Біблії).

- Визначте складне речення, частини якого поєднані без сполучника.

• Прочитайте складні речення, частини яких поєднано сполучниками. Назвіть ці сполучники.

• Частини якого з речень поєднані сполучним словом? Назвіть це слово.

• Складіть і запишіть речення за такими схемами:

36. З кожної пари простих речень утворіть складне (за потреби деякі слова пропустіть).

• 3 моря води не виливають. З пісні слів не викидають.

• Найдорожча для мене пісня — колискова. З нею мене мати колисала.

• Чую рідну я чарівну пісню. Серце голосно в грудях б’ється.

- Накресліть схеми утворених речень.

37. Прочитайте речення мовчки, визначте в кожному пряму мову та слова автора. Прочитайте речення вголос у такій послідовності: 1) речення, у яких пряма мова стоїть після слів автора; 2) речення з прямою мовою перед словами автора.

1. Ми всі уклінно просимо: «Заходь у гості, осене!» (За І. Кульською). 2. «Ось уже й осінь!» — сказав Богдан (М. Стельмах). 3. Знімаю трубку і питаю у лелеки: «Скажи, чи ще до осені далеко?» (Н. Кир’ян). 4. «Цей метелик не твій, ти про нього не мрій!» — каже літо до осені (О. Довгоп'ят). 5. «Ось я йду!» — обізвалась зима (Леся Українка).

• Поясніть у реченнях із прямою мовою розділові знаки. Звіртеся з таблицею.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ

А: «П».

ВІТИ ЛИСТЯМ шелестять: «Раді сонце ми вітать» (М. Демидов).

А: «П! (?)»

Пожовклий лист шепнув:«Забудь про все!» (В. Сосюра). Стою і думаю: «Навіщо втрачає літні чари сад?» (Д. Луценко).

«П», — а.

«Іди і вертайся, будь ласка», — шуміла мені трава (В. Підпалий).

«П! (?)» — а.

«Дай мені квітку з поля!» — я попросила в землі (М. Чумарна). «Хто ти?» — пита вербова гілка (М. Процик).

38. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте в кожному з речень пряму мову та слова автора.

1. Шепочу устами любові Матусю скажи мені слово (П. Перебийніс). 2. Стоїть гора високая раптом заспівала мама (Зірка Мензатюк). 3. Від мами любої в дитинстві почув я вперше ці слова Реве та стогне Дніпр широкий сердитий вітер завива (За В. Шкодою). 4. Сідай біля мене синку каже батько (П. Куліш). 5. Як гарно в світі говорить сам до себе дід (М. Стельмах). 6. Хто ви прапрадіди гукаю (П. Перебийніс). 8. Я приходжу в гості до старезного дерева і розмовляю як з прадідом Доброго вечора прадіду Як ваше здоров’ячко (Д. Чередниченко).

- Поміркуйте: чому речення з прямою мовою не можуть бути простими?

• Визначте речення, ускладнені звертаннями. Поясніть розділові знаки при звертанні.

39. Прочитайте текст за особами. Чи згодні ви з думкою, що діалог є різновидом прямої мови? Свою відповідь обґрунтуйте.

Жив у лісі Соловей. Коли птах співав, усе живе завмирало від захоплення. А співав він про весну, кохання, радість і тривогу.

Та ось у лісі з’явилася чорна Ворона. Вона прилетіла з чужого краю і зовсім не розуміла мови тутешніх птахів. Невдовзі відбувся концерт пернатої гості. Вона репетувала на весь ліс, махала крилами і так вихвицювала хвостом, що гілка тряслася разом зі співачкою.

Птахи захоплено хвалили Ворону.

— Це зірка лісової естради! Темпераментна, оригінальна!

— Хіба можна порівняти її зі солодкоголосим Солов’єм?

— Ще б пак, адже це залітна співачка! Правда, ми не розуміємо її слів, але ж нині модне все незрозуміле!

Після цього птахи розкритикували Солов’я, оголосивши його спів солодкавим і примітивним.

Соловей образився, розгубився і пішов на пенсію. Він не відчував ревнощів, його охопив розпач. Птах донині ховається в тіні гілок. Птахи не мають до нього співчуття, вони втратили до нього цікавість.

Нахабна й самовпевнена Ворона стала уславленою співачкою. Подейкують, що вона стала лауреатом премії імені Солов’я.

Т. Братченко

- Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.

• Про що цей текст? Розкрийте алегорію образів.

Назвіть ужиті в тексті слова — назви почуттів. Витлумачте суть цих почуттів. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

40. Складіть і розіграйте діалог між семикласницею та її бабусею, яка хоче подарувати дівчинці на день народження ноутбук. Перші п’ять реплік діалогу складіть і запишіть відповідно до поданих у таблиці схем.

А:

- Рд.(!?)

Маленький хлопчик запитує в бабусі:

— Коли ти була маленька, в тебе айфон був?

- Рд, - а.

— Ні, онучку, на жаль, не було, — відказує бабуся.

- Рд? - а.

— А айпад чи мобільний телефон? — допитується малий.

- Рд! — са.

— І айпада, і мобільного телефону не було! — відповідає бабуся.

А:

-Рд.(!?)

Подумавши, хлопчик питає:

— Бабусю, а ти динозаврів бачила?

41. Перепишіть діалоги, поділяючи їх на репліки й розставляючи розділові знаки.

1. Каже верба вербі Чом ти вербо в журбі? Каже вербі верба Хіба це вербо журба? (А. Камінчук). 2. Добривечір дівчино Що ти несеш спитав парубок в дівчини яка йшла з відрами на коромислі А хіба не бачиш Моркву сказала сміливо дівчина. А де ж ти набрала тієї моркви В криниці нарвала сказала дівчина й засміялась так неначе соловейко защебетав (І. Нечуй-Левицький).

- Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.

• Що поширеніше в усному мовленні: монолог чи діалог? А в писемному? Чим це пояснити?

• Яка форма спілкування (діалог чи монолог) для вас легша? Поясніть чому. Розкрийте зміст вислову поетеси Світлани Йовенко «Понад усе ціную діалог: рух думки й вуст».

42. Прочитайте написаний у формі діалога вірш за особами. Ким є, на вашу думку, співрозмовники?

Дерево

— Нащо у дерева стільки гілок?

— Це — щоб гойдати веселих пташок, щоб перехожому затінок дати чи од дощу у негоду сховати.

— Ну, а навіщо такий стовбурище?

— Щоб підійматися вище і вище в небо, туди, де птахи та блакить, де золотаво сонце горить.

— Нащо ж тоді довжелезне коріння?

— Щоб вітровіям злим не коритись і пам’ятати: лиш той не змалів, хто не полишив своєї землі.

А. Костецький

- Що уособлює у вірші земля?

• У чому сила зображеного в поезії дерева? Визначте головну думку вірша. Чому дерево тягнеться у височінь, до сонця?

• Чи може зображене у вірші дерево бути прикладом для людини? Якщо так, то в чому?

• Чому для висловлення своїх думок поет обрав діалогічну форму? Чому не вказано, між ким відбувається розмова?

Складіть висловлювання у формі діалогу між двома птахами: перелітним і таким, що залишається на зиму в Україні. Запишіть цей діалог. Інформацію про таких птахів зберіть у мережі Інтернет.

43. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки.

1. Я пр..вітаюсь Добрий ранок (Г. Чубач). 2. Згадались Івану матер..ні слова Д. .вись щоб тебе не згубили м’якість і гордість (М. Стельмах). 3. Я тобі і небо сину пр..хилила б каже мати (М. Познанська). 4. Нам часом кажуть Зважте кож..н крок аби не наробити пом..лок (Р. Третьяков). 5. Одні к..даються ліворуч інші праворуч. А я люблю середину сказав Черв’як і виз..рнув із яблука (Ю. Береза). 6. Коли ти вранці прокидаєшся сп..тай себе Що я маю сьогодні зробити Коли увеч..рі зас..наєш подумай Що я сьогодні зробив (Піфагор).

- Позначте в словах усі вивчені орфограми.

ПОВТОРЕННЯ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО

§ 1. РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ У РЕЧЕННЯХ

12. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Що «підказує» вам правильну інтонацію? Поясніть розділові знаки в кінці речень.

1. Осінь їде на коні. Не спіткнися, кінь багряний! (В. Сосюра). 2. Чи бачив ти осінні луки? Чи добре їх запам'ятав? (Д. Білоус). 3. Листя з лип і беріз осипається (Янка Купала). 4. Ліс довкола аж горить! (Н. Приходько). 5. Як радісно дивитись у блакить! (В. Сосюра). 6. Я дихаю на повні груди. Ви серця чуєте биття? (Б. Малишко).

- Які бувають речення за метою висловлювання? За інтонацією? Від чого залежить розділовий знак у кінці речення? Відповідь проілюструйте прикладами з тексту.

• Який розділ науки про мову вивчає будову словосполучень і речень?

• Який розділ науки про мову вивчає вживання розділових знаків у реченні й тексті?

13.  Прочитайте речення, визначте в них однорідні члени. Які члени речення називаються однорідними?

1. Осінь ходить, яблука золотить (М. Рильський). 2. Берези і сосни шумлять у блакиті (М. Луків). 3. Ходить осінь золотиста, жовтокоса, багряниста (Т. Корольова). 4. Знов золоті листочки клена летять на землю і на мене (А. Костецький). 5. З лісу, з поля, з сивого болота тихо підкрадається зима (В. Геращенко). 6. В небі хмара пролітала, з теплим дощиком вітала (П. Перебийніс).

- Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Розкрийте ці значення.

• Перше речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

• У реченнях, ускладнених однорідними членами, поясніть розділові знаки. Звіртеся з поданою після правила таблицею.

ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ РЕЧЕННЯ — члени речення, які відповідають на одне й те ж питання, поставлене від одного й того ж слова в реченні.

Наприклад:

Яблука і груші падають на землю (Олександр Олесь). Осінь усміхаєтьсязітхає (Є. Гуцало). Білий туман оповив річку, лic і лан (А. Камінчук). Тече Дніпро безмежно, безкінечно (П. Перебийніс).

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ З ОДНОРІДНИМИ ЧЛЕНАМИ

КОМУ СТАВИМО

ЯКЩО ОДНОРІДНІ ЧЛЕНИ

КОМУ НЕ СТАВИМО,

ЯКЩО ВОНИ

не поєднані сполучниками:

Осінній вітер одгулявзатих (Л. Костенко).

Люблю широкий, ріднийтихий степ (Л. Глібов).

Чисто, щедро, шепітливо горнеться трава (Т. Майданович).

поєднані протиставними сполучниками:

а, але, та

Згадався свіжий, але ніжний ранок (М. Рильський).

Світить, та не гріє сонце золоте (Я. Щоголів).

поєднані повторюваними сполучниками: i-і, та-та, то-то

Дивуються і поле, і ріка (Н. Кир’ян).

Зірка то пригасала, то розгорялася знову (Ю. Мушкетик).

поєднані неповторюваними єднальними сполучниками: і (й), та, або, чи

Сади шумливі і духмяні холодна осінь роздягла (В. Сосюра).

Ніжно й лагідно хиляться до нас знайомі кущі (С. Васильченко).

І раптом у вікні жар-птиця з’являється чи мариться мені (І. Ткач).

       

14.  Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

1. Кличе манить нас сонечком рідна земля (О. Довгоп'ят). 2. Повільно й тихо сонце сходить (О. Лупій). 3. Учуся в світі жити у квітів і пташок (М. Луків). 4. На схилах Дністра нас зустрінуть і трави, і квіти (П. Шмігельський). 5. Вечірнє сонечко гай золотило Дніпро і поле золотом крило (Т. Шевченко). 6. Є в «Кобзарі і про гайдамаків і про Підкову і про Гамалію (Б. Грінченко). 7. Слово всім давало то розвагу то пораду (Леся Українка).

- Зробіть усний синтаксичний розбір першого речення.

• Визначте речення, що містить два ряди однорідних членів.

• Визначте й підкресліть у словах орфограми. Скористайтеся поданою на форзаці таблицею «Перелік вивчених орфограм».

15.  Перепишіть козацькі прислів’я, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки та поставлені в потрібній формі слова. Підкресліть у реченнях однорідні члени.

1. У бою козак береже не життя, а .... 2. Козак бореться не силою, а .... 3. Обережний козак десь перескочить, а десь .... 4. Козак себе славить не слів пилюкою, а конем і .... 5. Козак сам не з’їсть, а коня .... 6. Війна людей їсть, а кров’ю .... 7. Козакові небагато треба: степу, хліба та ....

ДОВІДКА

Вміння. Честь. Запивати. Перелізти. Нагодувати. Небо. Шаблюка.

16. Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте однорідні члени речення та узагальнювальні слова при них.

1. Урочиста хода осені відчувається всюди: на селі, у місті (В. Минко). 2. Вітер летить звідусіль: з поля, з лугу, з лісу (І. Коваленко). 3. На річці, в лісі, на полі — усюди німо, тихо (П. Тичина). 4. Стежка, озеро, стіжок — усе у падолисті (Б. Скомаровський).

- Поясніть розділові знаки в реченнях із узагальнювальними словами при однорідних членах речення. Звіртеся з таблицею.

ПРИ ОДНОРІДНИХ ЧЛЕНАХ РЕЧЕННЯ можуть бути УЗАГАЛЬНЮВАЛЬНІ СЛОВА або СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ (УС)

Для нещастя в хаті є причини: дим, холод і сварки.

УС: ________,_____і________.

Природа, час і терпеливість — ці лікарі зцілюють найкраще.

______,_____і_____ -УС

17. Перепишіть, на місці крапок уставляючи дібрані з довідки узагальнювальні слова або словосполучення. Однорідні члени речення підкресліть, узагальнювальні слова візьміть у рамку.

1. Біля хати ростуть мальви та жоржини (І. Складаний). 2. По ногах, по руках, по обличчю сікли височенні курай, буркун, ковила, катран і чорнобиль (О. Ільченко). 3. І пісні, і приказки, і прислів’я — ... вражала багатством поезії, жарту, гумору, практичного розуму (І. Нечуй Левицький).

ДОВІДКА

Народна творчість. Квіти. Трави.

- Складіть і запишіть речення, які відповідають поданим у таблиці схемам.

• Записані речення прочитайте, правильно їх інтонуючи.

Узагальнювальне слово може бути відділене від однорідних членів речення одним або кількома словами: Чому в природі  гарне: небоводаочерети? (Олесь Гончар).  навкруг сміється: лукигайріка (М. Познанська).

18.  Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Є лише три багатства у тебе здоров’я знання і душа (І. Коваленко). 2. Щастя — це трикутник. У нім три боки віра надія любов (Б.-І. Антонин). 3. Щастю найбільше сприяють такі почуття доброзичливість щирість приязність до людей (А. Шопенгауер). 4. Кладу слова у душу найповніші «братерство», «материнство», «мир», «люблю». Від слів таких мені стає ясніше (В. Женченко). 5. У тому слові було все злагода спокій надія (П. Загребельний). 6. Все докупи злилося в мені і надія і віра й любов (Дніпрова Чайка).

- У кожному з речень підкресліть однорідні члени речення, узагальнювапьне слово (словосполучення) виділіть рамкою.

• Укажіть речення, у яких узагальнювальне слово відділене від однорідних членів речення кількома словами.

Витлумачте суть кожного з названих у реченнях почуттів. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

• У поета Миколи Луківа є такі рядки: «Все знайоме і рідне до болю в душі: і криниця в саду, і червона калина». Що рідне й особливо близьке вам? Висловте свою думку одним реченням із узагальнювальним словом при однорідних членах.

19. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки. Однорідні члени речення підкресліть.

Християнство визначило сім смертних гріхів. Ось їхні назви гординя жадібність заздрісність гнів лінощі хтивість і ненаситність. Вони протиставляються незначним людським вадам. Прямо ці гріхи в Біблії не названі. Проте вони легко виводяться зі змісту Святого письма та досвіду багатьох людських поколінь.

А от сім чеснот у Біблії названо. Йдеться про см..рення м..лосердя співчуття лаг..дність доброчесність стриманість і т..рпіння.

З календаря

- Які з названих у реченнях чеснот породжені певними людськими почуттями? Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

• Складіть і запишіть про людські чесноти речення, які відповідали б таким схемам:

20.  Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Визначте звертання. Яка роль звертань у мовленні? Чи є вони членами речення?

1. Люба осене, ти прийшла! (І. Коваленко). 2. Ти не дихай, осене, здаля сніговою хмарою на мене (П. Перебийніс). 3. Ти впізнав мене, лісе! (Я. Камінецький). 4. Так шуміть же, гаї неозорі (Б. Сосюра). 5. Не сам, дощику, ходи, інших дощиків веди! (О. Орач). 6. Земле! Як тепло нам із тобою! (Г. Манів). 7. У радості, у горі йду, криниченько, до тебе! (П. Перебийніс).

- Визначте звертання непоширені та поширені.

• Поясніть розділові знаки в реченнях, ускладнених звертаннями.

• Які зі звертань є риторичними? Свою думку доведіть. Значення терміна риторичні звертання з’ясуйте за поданим у кінці підручника Словничком термінів.

• Визначте вжиті в реченнях назви почуттів. Витлумачте суть цих почуттів. Напишіть лист до осені. Розкажіть у листі, які почуття викликає у вас ця пора року.

21. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Земле барвінкова дай мені здоров’я! (П. Перебийніс). 2. Любов до тебе Україно найкращий в світі оберіг (Б. Черепков). 3. Не крийсь туманом найрідніше небо (Т. Масенко). 4. Розступіться горе та біда дайте щастю й радості дорогу (М. Луків). 5. В комп’ютер не закласти доброти. Це все набуток древній твій людино! (Л. Забашта).

- Прочитайте записані речення, правильно їх інтонуючи. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

• Усі три схеми можна подати в одному рядку. Чи є членом речення звертання?

• Визначте звертання непоширені й поширені.

• Які звертання ви вживаєте у спілкуванні зі знайомою людиною? Із незнайомою?

• Визначте й підкресліть у словах вивчені орфограми. Який розділ науки про мову вивчає правопис слів?

22. Перепишіть, ставлячи подані в дужках іменники у формі кличного відмінка. Розставте пропущені розділові знаки.

1. Де ти, мій (козак)? Чуєш, вітер плаче? (Т. Буркацька). 2. Терпи (хлопець) козаком будеш, а з козака в отамани попадеш (Народна творчість). 3. Не зупиняйся (друг) в хуртовині (П. Воронько). 4. Хворіти (парубок) доволі (М. Стельмах). 5. Стережися польовий (птах) блискучих котячих очей! (Панас Мирний). 6. Доки лежатимеш (лінивець)? Приглянься до мурашки її звичаїв і будь розумним! (З Біблії).

- У яких словах при творенні відмінкових форм відбулося чергування звуків? Назвіть ці звуки. Який розділ науки про мову вивчає звуки мови та мовлення?

• Прочитайте речення, правильно їх інтонуючи. Поясніть уживання розділових знаків.

• Складіть і запишіть речення, які відповідали б таким схемам:

23. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Перебудуйте речення так, щоб підмети стали звертаннями. Утворені речення запишіть.

1. Росла в гаю конвалія під дубом високим (Леся Українка). 2. Чорнобривці чорноброві квітнуть в тиші вечоровій (В. Кравчук). 3. До мене з поля і лісів приходять в гості нові квіти (І. Коваленко). 4. Вітер із листя у парку виклав гарну мозаїку (О. Дяк).

- У записаних реченнях укажіть звертання непоширені й поширені. Якими за метою висловлювання належать записані вами речення?

• Виділені слова розберіть за будовою. Який розділ науки про мову вивчає будову слів?

• Визначте слова, ужиті в переносному значенні. Який розділ науки про мову вивчає лексичне значення слів та особливості їхнього вживання?

ВСТАВНІ СЛОВА (СПОЛУЧЕННЯ СЛІВ) МОЖУТЬ ВИРАЖАТИ АБО ВКАЗУВАТИ НА:

ДОСТОВІРНІСТЬ ПОВІДОМЛЕННЯ, УПЕВНЕНІСТЬ

звичайно, дійсно, безперечно, без сумніву, безумовно, певна річ

НЕВПЕВНЕНІСТЬ, МОЖЛИВІСТЬ, ЙМОВІРНІСТЬ

може, певне, можливо, здається, очевидно, по-моєму, кажуть

ДЖЕРЕЛО ПОВІДОМЛЕННЯ

на думку..., за свідченням..., як відомо, як відзначено...

ЕМОЦІЙНУ ОЦІНКУ ПОВІДОМЛЮВАНОГО

на щастя, на жаль, на диво, на сором, на лихо, дивна річ, як на гріх

ЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ, ВИДІЛЕННЯ ОСНОВНОГО В ПОВІДОМЛЕННІ

по-перше, по-друге, отже, зрештою, нарешті, до речі, виявляється, навпаки, проте, однак

УВІЧЛИВІСТЬ

будь ласка, вибачте, прошу вас, дозвольте

ПРИВЕРНЕННЯ УВАГИ

уявіть собі, зрозумійте, зверніть увагу, вірите, власне, між нами кажучи

24. Прочитайте речення. Визначте вставні слова. Чому такі слова називають вставними?

1. Людина, може, й не безсмертна, але безмежна (П. Загребельний). 2. На жаль, помирають герої, на щастя, ще є патріоти (А. Камінчук). 3. Добро і зло. На їх межі не раз здригався світ, звичайно (В. Черепков). 4. Майбутнє, зрештою, залежатиме від рівня духовності людини (Олесь Гончар). 5. Будь ласка, будь сильним і мужнім! (О. Слоньовська).

- Визначте значення кожного вставного слова. Звіртеся з поданою нижче таблицею.

• Яка роль вставних слів у мовленні? Чи є ці слова членами речення?

• Останнє речення перепишіть, підкресліть у ньому всі члени речення.

25. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Мабуть півсвіту я уже об’їхав (І. Коваленко). 2. Заблудилися напевно в цьому лісі ми з тобою (О. Слоньовська). 3. Невже це ви? Даруйте не чекав (М. Луків). 4. Ви може маєте яку яснішу путь? (Леся Українка). 5. Нам з тобою видно по дорозі (Л. Костенко). 6. Бува тікаєш сам від себе (М. Ільницький). 7. Брів собі вітрам наперекір інколи можливо манівцями (Р. Мазій). 8. І я був неправий звичайно (О. Довженко). 9. На його думку ситуація набувала загрозливого характеру (Ю. Бедзик). 10. Я мрію про завтрашнє отже існую (О. Лупій).

- Визначте значення кожного зі вставних слів.

• У першому реченні підкресліть усі члени речення.

26. Прочитайте вірш Івана Коваленка, дотримуючи правильної інтонації. Визначте в тексті вставні слова.

У мене зразу ж біля хати

Росте старий, кремезний в’яз,

Розкинув віти, дивні шати,

У землю коренем зав’яз.

Той в’яз шумить... Зелене листя

Про щось розказує мені,

Старому в’язу, мабуть, сниться

Далека юність навесні...

І я гадаю: хтось весною

Його, напевно, посадив,

Хтось поливав його водою,

Оберігав і городив?

Він вже помер... Його немає,

Лиш в дереві лишився жить,

А в’яз росте, і сонце сяє,

І листя з вітром гомонить.

Зроблю я радість для старого,

І рід його я збережу:

Я тут близенько біля нього

Малого в’яза посаджу.

Звичайно, він розкине віти,

Великим стане і міцним,

Хтось, певно, буде теж сидіти

І буде мріяти під ним.

І листя, свіже і зелене,

Над ним тихенько зашумить,

І він подумає про мене

Нехай одну коротку мить,

І зрозуміє, що рікою

У безвість весни наші йдуть,

Він зрозуміє!.. А весною

І сам посадить в’яза тут..

- Визначте тему й головну думку вірша.

• Що уособлюють у фольклорі дерева: дуб, граб, в’яз? Відповідь побудуйте у формі роздуму. Вживайте вставні слова мабуть, певно, очевидно, отже, без сумніву.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Деякі слова можуть виконувати роль і вставних слів, і членів речення. У таких випадках треба бути особливо уважним у вживанні розділових знаків.

ПОРІВНЯЙТЕ:

Все навколо казкою здається (Б. Остапенко).

Здається, це було зі мною вчора (В. Сосюра).

Ми всі сподівалися на диво, а дива не сталося (3 газети).

Люди, на диво, зустріли нас привітно (Я. Баш).

ПІДКАЗКА

Щоб відрізнити член речення від вставного слова, потрібно з’ясувати, чи пов’язане воно за змістом з іншими словами в реченні, чи можна поставити до нього питання. Якщо так, то воно є членом речення, отже, не є вставним.

27.  Прочитайте речення, визначте вставні слова. Перепишіть лише речення, ускладнені вставними словами. Розставте в них розділові знаки.

1. Може зламатися тіло, але ніколи — дух (О. Стефанович). 2. Може прийде звістка радісна мені (А. Малишко). 3. Кажуть люди, що судьба така мені (А. Малишко). 4. Кажуть пізнаються у житті люди за дрібницями і вчинками (Д. Луценко). 5. Буває словом обізвешся і клопоту потім не оберешся (П. Усенко). 6. Таке буває на землі з людиною нечасто (П. Перебийніс).

- Поясніть, як ви розрізняєте вставні слова та однозвучні з ними члени речення.

• Складіть і запишіть речення, у яких слова на думку та гадаю вживалися б як:

1) вставні слова;

2) члени речення.

28.  Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Україно під небом твоїм калинові пливуть острови (А. Демиденко). 2. Та напевно стоїть біля рідного ґанку червона калина (С. Бражник). 3. Ти стоїш на узбіччі дороги калино (Є. Гуцало). 4. Уже кущі калини зодягли мабуть в дівчат позичені корали (Є. Гуцало). 5. Справді в цім домі ще стільки тепла! Осене може пізніше б зайшла? (Л. Скирда). 6. Мій друже я красу люблю! (М. Вороний). 8. Краса можливо нас таки врятує (М. Руденко).

- Уживаючи звертання та вставні слова, напишіть лист до одного з адресатів: близького родича; найкращого друга; відомого журналіста, співака або кіноактора.

29. Прочитайте вірш Сергія Рачинця, визначте в тексті звертання та вставні слова. Замисліться: звук якого інструмента втішає вашу душу? Складіть про це висловлювання (6-7 речень), уживаючи звертання та вставні слова.

Змайстрував сопілочку дідусь.

Кажуть, в нього руки — золоті.

І тепер я грати на ній вчусь,—

Буду музикантом у житті.

Кожна нотка: до-ре-мі-фа-соль, —

Чарівними звуками бринить.

Грай, моя сопілочко! Дозволь

душу звеселити хоч на мить.

А твоя калинова душа,

вірю, ще приглянеться комусь...

Грай, сопілко! Кожного — втішай.

Змайстрував сопілочку дідусь.

- Що калинова сопілка уособлює в народних казках? Чому народна фантазія сопілку поєднала з калиною?

Який дідусів чи бабусин подарунок є для вас найдорожчим? Розкажіть про це.

• Чого ви навчаєтесь у своїх старших родичів? За що найбільше їх шануєте?

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ ГОВОРІННЯ

СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ

Діалог, складений за змістом прочитаного тексту

30.   Прочитайте, визначте речення, ускладнені однорідними членами речення, звертаннями та вставними словами.

Який кущ наймиліший українцеві? Звичайно, калина! Про яку рослину складено найбільше пісень? Звісно, про калину! Квітне калинове диво в казках і легендах, у прислів’ях і приказках.

Звідки ти взялася, калино? Чому до тебе, скромний кущику, українці ставляться з такою повагою?

Кажуть, напали якось на нашу землю вороги. Схоплена ними дівчина вирвалася й побігла. Розірвалося її червоне намисто, розсипалися по землі яскраві намистинки. Через деякий час повиростали з них калинові кущі.

Калина — спогад про рідну домівку, про матінку, її турботу й пестливі руки. Калина символізує дівочу красу, вірність і любов. А ще калина уособлює силу та безсмертя. «А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну розвеселимо!» — співають українці.

За В. Супруненком

- Усно перекажіть текст у формі діалогу між двома школярами. Один із них розпитує, чим пояснюється прихильність народу до калини, інший розповідає те, що почув від старших родичів. Уживайте речення, ускладнені однорідними членами, звертаннями та вставними словами.

Діалог, пов’язаний із ситуацією

31. Складіть і розіграйте діалог, що міг би відбутися між самотньою бабусею та її сусідкою-семикласницею, котра прийшла дізнатися, якої допомоги потребує старенька. У репліках уживайте подані в рамці звертання та вставні слова. Не забувайте про етикетні формули (слова ввічливості).

Звертання: Олено Петрівно, бабусю, шановна сусідко, Галю, дитинко, сусідонько...

Вставні слова: може, мабуть, певно, звичайно, на мою думку, безумовно, очевидно, по-перше, по-друге...

Етикетні формули: будь ласка, прошу, будьте люб’язні, дякую, вибачте, перепрошую...

32.  Складіть і розіграйте діалог між відомим спортсменом, котрий приїхав до школи, яку він закінчив років з десять тому, та семикласником. Мета гостя — дізнатися, чи працюють ще в школі вчителі, які його навчали, і як ведеться сучасним учням. У репліках уживайте подані в рамці або самостійно дібрані звертання та вставні слова. Не забувайте про етикетні формули.

Звертання: хлопче, друже, парубче, любий школярику, пане, добродію...

Вставні слова (сполучення слів): здається, між іншим, кажуть, коротко кажучи, на жаль, відома річ, немає сумніву.

33. Прочитайте речення, визначте в кожному граматичну основу. Які з речень прості, які — складні? Як ви це визначили? Звіртеся з таблицею.

1. Душа душу чує, а серце серцю вість подає. 2. Щире серце в дорозі не спіткнеться. 3. Куди серце лежить, туди й око біжить. 4. Щирому серцю дорога відкрита. 5. Якщо прийшла думка до серця, то з вуст зірветься слово. 6. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло. 6. Нещира душа не варта й гроша. 7. Якщо пісня в тебе іскриста, то й душа твоя чиста (Народна творчість).

ВИДИ РЕВЧЕНЬ ЗА БУДОВОЮ

ПРОСТІ

СКЛАДНІ

Мають одну граматичну основу.

Мають дві або більше граматичних основ.

Щире вітання дорожче за частування.

Як ти вітаєш, так і тебе люди вітатимуть.

Складне речення має дві та більше частин, які за своєю будовою є простими реченнями.

Прості речення у складному можуть бути незалежними одне від одного за змістом: Від працьовитої людини сад залишиться, ледар лишить після себе пустир.

Складне речення може включати головну частину й залежну (або кілька залежних). Від головної частини до залежної можна поставити питання: Гілка ламається там, (де?) де вона гнеться.

34. Перепишіть речення, визначте й підкресліть у кожному граматичні основи. Укажіть речення прості та складні.

1. Кожний птах летить до свого гнізда (Народна творчість). 2. У рідному краї і серце співає, у рідному краї небо безкрає (М. Бакая). 3. Ласкава, щедра і привітна лежить навкіл твоя земля (Л. Компанієць). 4. Горить мені вікно у рідній стороні, щоб я не заблукав між вікнами чужими (А. Кичинський). 5. І земля у ріднім краї найрідніша, найтепліша (М. Сингаївський). 6. Україна моя починається там, де доля моя усміхається (П. Осадчук).

- Які з простих речень, що входять до складного, є незалежними, які — залежать одне від одного?

• Визначте речення, ускладнені однорідними членами, поясніть у них розділові знаки.

35. Роздивіться таблицю. Перепишіть подані після неї речення, підкресліть у них граматичні основи.

1. Золото й срібло не старіють, батько й мати ціни не мають. 2. Мудра дитина тішить своїх батьків, а ледар їх засмучує. 3. Ти подбай, щоб батько й мати раділи через тебе, а твої вихователі з любов’ю дивилися на тебе. Коли ти відкинеш лукавство і неправду від себе, усі дороги рівно вестимуть тебе вперед (З Біблії).

- Визначте складне речення, частини якого поєднані без сполучника.

• Прочитайте складні речення, частини яких поєднано сполучниками. Назвіть ці сполучники.

• Частини якого з речень поєднані сполучним словом? Назвіть це слово.

• Складіть і запишіть речення за такими схемами:

36. З кожної пари простих речень утворіть складне (за потреби деякі слова пропустіть).

• 3 моря води не виливають. З пісні слів не викидають.

• Найдорожча для мене пісня — колискова. З нею мене мати колисала.

• Чую рідну я чарівну пісню. Серце голосно в грудях б’ється.

- Накресліть схеми утворених речень.

37. Прочитайте речення мовчки, визначте в кожному пряму мову та слова автора. Прочитайте речення вголос у такій послідовності: 1) речення, у яких пряма мова стоїть після слів автора; 2) речення з прямою мовою перед словами автора.

1. Ми всі уклінно просимо: «Заходь у гості, осене!» (За І. Кульською). 2. «Ось уже й осінь!» — сказав Богдан (М. Стельмах). 3. Знімаю трубку і питаю у лелеки: «Скажи, чи ще до осені далеко?» (Н. Кир’ян). 4. «Цей метелик не твій, ти про нього не мрій!» — каже літо до осені (О. Довгоп'ят). 5. «Ось я йду!» — обізвалась зима (Леся Українка).

• Поясніть у реченнях із прямою мовою розділові знаки. Звіртеся з таблицею.

РОЗДІЛОВІ ЗНАКИ В РЕЧЕННЯХ ІЗ ПРЯМОЮ МОВОЮ

А: «П».

ВІТИ ЛИСТЯМ шелестять: «Раді сонце ми вітать» (М. Демидов).

А: «П! (?)»

Пожовклий лист шепнув:«Забудь про все!» (В. Сосюра). Стою і думаю: «Навіщо втрачає літні чари сад?» (Д. Луценко).

«П», — а.

«Іди і вертайся, будь ласка», — шуміла мені трава (В. Підпалий).

«П! (?)» — а.

«Дай мені квітку з поля!» — я попросила в землі (М. Чумарна). «Хто ти?» — пита вербова гілка (М. Процик).

38. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Визначте в кожному з речень пряму мову та слова автора.

1. Шепочу устами любові Матусю скажи мені слово (П. Перебийніс). 2. Стоїть гора високая раптом заспівала мама (Зірка Мензатюк). 3. Від мами любої в дитинстві почув я вперше ці слова Реве та стогне Дніпр широкий сердитий вітер завива (За В. Шкодою). 4. Сідай біля мене синку каже батько (П. Куліш). 5. Як гарно в світі говорить сам до себе дід (М. Стельмах). 6. Хто ви прапрадіди гукаю (П. Перебийніс). 8. Я приходжу в гості до старезного дерева і розмовляю як з прадідом Доброго вечора прадіду Як ваше здоров’ячко (Д. Чередниченко).

- Поміркуйте: чому речення з прямою мовою не можуть бути простими?

• Визначте речення, ускладнені звертаннями. Поясніть розділові знаки при звертанні.

39. Прочитайте текст за особами. Чи згодні ви з думкою, що діалог є різновидом прямої мови? Свою відповідь обґрунтуйте.

Жив у лісі Соловей. Коли птах співав, усе живе завмирало від захоплення. А співав він про весну, кохання, радість і тривогу.

Та ось у лісі з’явилася чорна Ворона. Вона прилетіла з чужого краю і зовсім не розуміла мови тутешніх птахів. Невдовзі відбувся концерт пернатої гості. Вона репетувала на весь ліс, махала крилами і так вихвицювала хвостом, що гілка тряслася разом зі співачкою.

Птахи захоплено хвалили Ворону.

— Це зірка лісової естради! Темпераментна, оригінальна!

— Хіба можна порівняти її зі солодкоголосим Солов’єм?

— Ще б пак, адже це залітна співачка! Правда, ми не розуміємо її слів, але ж нині модне все незрозуміле!

Після цього птахи розкритикували Солов’я, оголосивши його спів солодкавим і примітивним.

Соловей образився, розгубився і пішов на пенсію. Він не відчував ревнощів, його охопив розпач. Птах донині ховається в тіні гілок. Птахи не мають до нього співчуття, вони втратили до нього цікавість.

Нахабна й самовпевнена Ворона стала уславленою співачкою. Подейкують, що вона стала лауреатом премії імені Солов’я.

Т. Братченко

- Лексичне значення виділених слів з’ясуйте за Тлумачним словничком.

• Про що цей текст? Розкрийте алегорію образів.

Назвіть ужиті в тексті слова — назви почуттів. Витлумачте суть цих почуттів. Звіртеся зі Словничком назв почуттів.

40. Складіть і розіграйте діалог між семикласницею та її бабусею, яка хоче подарувати дівчинці на день народження ноутбук. Перші п’ять реплік діалогу складіть і запишіть відповідно до поданих у таблиці схем.

А:

- Рд.(!?)

Маленький хлопчик запитує в бабусі:

— Коли ти була маленька, в тебе айфон був?

- Рд, - а.

— Ні, онучку, на жаль, не було, — відказує бабуся.

- Рд? - а.

— А айпад чи мобільний телефон? — допитується малий.

- Рд! — са.

— І айпада, і мобільного телефону не було! — відповідає бабуся.

А:

-Рд.(!?)

Подумавши, хлопчик питає:

— Бабусю, а ти динозаврів бачила?

41. Перепишіть діалоги, поділяючи їх на репліки й розставляючи розділові знаки.

1. Каже верба вербі Чом ти вербо в журбі? Каже вербі верба Хіба це вербо журба? (А. Камінчук). 2. Добривечір дівчино Що ти несеш спитав парубок в дівчини яка йшла з відрами на коромислі А хіба не бачиш Моркву сказала сміливо дівчина. А де ж ти набрала тієї моркви В криниці нарвала сказала дівчина й засміялась так неначе соловейко защебетав (І. Нечуй-Левицький).

- Визначте речення, ускладнені звертаннями, поясніть у них розділові знаки.

• Що поширеніше в усному мовленні: монолог чи діалог? А в писемному? Чим це пояснити?

• Яка форма спілкування (діалог чи монолог) для вас легша? Поясніть чому. Розкрийте зміст вислову поетеси Світлани Йовенко «Понад усе ціную діалог: рух думки й вуст».

42. Прочитайте написаний у формі діалога вірш за особами. Ким є, на вашу думку, співрозмовники?

Дерево

— Нащо у дерева стільки гілок?

— Це — щоб гойдати веселих пташок, щоб перехожому затінок дати чи од дощу у негоду сховати.

— Ну, а навіщо такий стовбурище?

— Щоб підійматися вище і вище в небо, туди, де птахи та блакить, де золотаво сонце горить.

— Нащо ж тоді довжелезне коріння?

— Щоб вітровіям злим не коритись і пам’ятати: лиш той не змалів, хто не полишив своєї землі.

А. Костецький

- Що уособлює у вірші земля?

• У чому сила зображеного в поезії дерева? Визначте головну думку вірша. Чому дерево тягнеться у височінь, до сонця?

• Чи може зображене у вірші дерево бути прикладом для людини? Якщо так, то в чому?

• Чому для висловлення своїх думок поет обрав діалогічну форму? Чому не вказано, між ким відбувається розмова?

Складіть висловлювання у формі діалогу між двома птахами: перелітним і таким, що залишається на зиму в Україні. Запишіть цей діалог. Інформацію про таких птахів зберіть у мережі Інтернет.

43. Перепишіть, уставляючи пропущені літери та розставляючи розділові знаки.

1. Я пр..вітаюсь Добрий ранок (Г. Чубач). 2. Згадались Івану матер..ні слова Д. .вись щоб тебе не згубили м’якість і гордість (М. Стельмах). 3. Я тобі і небо сину пр..хилила б каже мати (М. Познанська). 4. Нам часом кажуть Зважте кож..н крок аби не наробити пом..лок (Р. Третьяков). 5. Одні к..даються ліворуч інші праворуч. А я люблю середину сказав Черв’як і виз..рнув із яблука (Ю. Береза). 6. Коли ти вранці прокидаєшся сп..тай себе Що я маю сьогодні зробити Коли увеч..рі зас..наєш подумай Що я сьогодні зробив (Піфагор).

- Позначте в словах усі вивчені орфограми.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити