Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Просте речення. Двоскладне речення

Я і українська мова та література

§ 13. Прикладка як різновид означення. Правопис прикладки

Прикладка — це різновид означення, яке виражене іменником. Прикладка дає предметові нову назву, відповідає на питання який? яка? яке? які?: Раптом моє серце тенькнуло, опустилось трохи вниз і радісно завмерло: неподалік від отруйного стебла воронячого ока красовито стоять два близнюки- красноголовці (М. Стельмах).

Роль прикладки виконують:

1. Власні назви країн, міст, рік, озер, населених пунктів, книг, газет, журналів, фірм, виробів промисловості: країна Україна, місто Чернігів, ріка Десна, озеро Світязь, село Мамотинка, Ведмідь-гора, газета «Освіта України», журнал «Юний технік України», фірма «Сократ», цукерки «Ліщина».

2. Власні назви людей, які уточнюють іменник — загальну назву: учитель Людмила Іванівна Онищенко, баяніст Валерій Скляр.

3. Характеристики особи за родом занять, національністю, соціальним становищем, місцем проживання, віком, статтю, родинними стосунками тощо: дівчина-медсестра, хлопець-українець, забудовник-банкір, діти-сироти, жінка-харків’янка, дівчина-юнка.

4. Вужчі назви при більш загальних: квітка троянда, дерево клен, заєць- русак, льон-довгунець.

5. Назви якостей і властивостей предмета чи особи: яблунька-красуня, осінь - чарівниця, людина-велетень.

146.

1. Прочитайте текст. Випишіть прикладки з означуваними словами. Які нові ознаки надають прикладки означуваним словам?

Примітка. Слова срібло-золото, сад-виноград, світло-сонце — складні, у яких обидві частини є назвою одного поняття: срібло-золото — багатство, сад-виноград сад, світло-сонце — білий світ.

То не чорні хмари над Богуславом стояли, то турки-яничари на місто напали, людей ловили, назад руки в’язали і в тяжку неволю далеко в Туреччину гнали.

Спіймали дівчину-білявку, попівну Марусю Богуславку. Уже Маруся туркенею стала. Жила в достатку й у розкоші в турецького паші, але в серці носила чарівний образ України.

Чудова була в палаці палата, уся в сріблі-золоті й самоцвітах.

Раз увечері Маруся пішла на край саду-винограду й спинилася під вежею. Стала до неї придивлятися, стала себе сотий раз питати, чому паша наказав таку понуру вежу збудувати. І враз із вежі долинула до неї приглушена пісня. Дівчина здогадалася, що то брати-невільники з України в цій вежі без світла-сонця гинуть. Відтоді Маруся спокою вже не мала, не спала, усе думала про щось.

Якось пішов паша до Мохаммеда молитись, а Маруся вибрала щонайбільший ключ, пішла до невільницької вежі, відчинила ковані залізом двері й випустила на волю українців-невільників.

А коли останній невільник з вежі вибігав, Маруся його за руки притримала і попросила містечка Богуслава не минати та батькові й матері від доньки поклін передати. А той козак був кобзар-бандурист. То як повернувся в рідний край, склав прекрасну пісню-думу про Марусю й скрізь по селах і містах людям співав. Люди хотіли знати, що сталося з Марусею. Але кобзар того не знав і в думі не розказав.

Так і залишилася навіки незнаною доля дівчини-білявки, Марусі Богуславки, яка, хоч без своєї вини туркенею стала, братам-невільникам волю дарувала (За Р. Завадовичем).

Пам'ятник Марусі-Богуславці. м. Богуслав

2. Поміркуйте, як могла скластися подальша доля Марусі Богуславки. Запишіть свої припущення, використовуючи прикладки.

Прикладка може бути поширеною й непоширеною.

Непоширена прикладка до означуваного слова приєднується за допомогою дефіса в таких випадках:

1. Якщо входить до складу терміна: інженер-механізатор, рок-опера, газ-відновник.

2. Якщо означуване слово стоїть після прикладки, вираженої власною назвою: Київ-град, Сапун-гора, Шевченко-художник.

3. Якщо і прикладка, і означуване слово — загальні назви, і прикладка дає означуваному слову якісну характеристику: дуб-велетень (велетень-дуб), горнятка-близнюки (близнюки-горнятка), народ-миротворець (миротворець-народ).

4. Якщо вужча назва стоїть перед ширшою: сон-трава, буркун-зілля, Дніпро-ріка.

Дефіс не ставиться в таких випадках:

1. Якщо означуване слово стоїть перед прикладкою — власною назвою: місто Сміла, гори Карпати, композитор М. В. Лисенко

2. Якщо вужча назва стоїть після ширшої: трава звіробій, річка Сула. Прикладки, що означають назви виробів промисловості, творів мистецтва, газет, журналів, фірм, підприємств, пишуться в лапках з великої літери: пральна машина «Либідь», торт «Лимонний», роман «Собор», магазин «Український сувенір».

Якщо перед назвою організації, установи є слова імені, пам'яті, то лапки не ставляться: Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, вечір пам'яті Володимира Івасюка.

Назви маршрутів пересування в лапки не беруться: літак Київ-Стамбул, автобус Одеса-Феодосія.

Якщо поширена прикладка стоїть у кінці речення, то перед нею ставиться тире: Була у нього усмішка дитяти — блакиті української тепло (М. Рильський). Літають трасами новими літаки — сучасні журавлі (М. Рильський).

147.

Спишіть текст. Поясніть правопис прикладок.

Сьогодні, заданими журналу «Інтернет в Україні», понад 200 тисяч дітей нашої країни віком від 5 до 18 років користуються інтернет-мережею. Але небагато батьків замислюється, з якою інформацією працює дитина, а про засоби самозахисту в мережі Інтернет — і казати годі!

Необізнаність дорослих, безумовно, сприяє тіш, хто хоче й знає, як скористатися дитячою довірливістю. Це зовсім просто, бо Всесвітнє павутиння, різноманітні веб-сторінки саме те місце, де можна уникнути батьківського контролю й відверто обговорити наболіле. Інтернет-хижаки зав'язують контакти з дітьми через чат-розмови (модно і круто!), електронну пошту (хто ж не любить імейлики!), обмін миттєвими повідомленнями (ну як же без інтернет-меседжу!).

Увагою, розумінням, добротою, порадами, а іноді й подарунками спокусити жертву доволі нескладно. Знайшовши по той бік екрану невидимого друга, підліток (та й дорослий також!) може поскаржитися на свою тяжку долю, при цьому називаючи не тільки імена, а й іншу важливу інформацію — місце роботи, домашню адресу, свої та чужі звички, суми кишенькових грошей, кількість побутової техніки вдома…

Наступний етап зустріч уже не у віртуальному, а в реальному світі, яка може обернутися найнесподіванішими наслідками. Саме про це про результати інтернет-сповідей українські інет-юзери забувають найчастіше (За матеріалами українських веб-сайтів).

Добірні зерна мови

148.

1. Прочитайте текст. Випишіть із тексту прикладки. Поясніть уживання розділових знаків, якими відокремлюються прикладки.

Лавровий вінок почесна нагорода переможців різних змагань спортивних, мистецьких, поетичних тощо; слава, почесті.

Лавр не звичайна рослина, а дерево-символ. Живе листя лаврового дерева — красиве, блискуче, довго не в’яне.

Лавровий вінок з часів античності є символом слави, перемоги чи миру. Ним відзначали тріумфаторів, лавровими гілками прикрашали кораблі переможців. Лавровим вінком нагороджували найкращих ораторів, музикантів, гімнастів.

Лавровий вінок і нині є символом слави. Але хтось пожинає лаври, тобто користується здобутою перемогою, своїми успіхами. Про того, хто заспокоївся на досягнутому, кажуть: «Спочиває на лаврах». А ще є вислів: лаври спати не дають… Отож хоч здобувати лавровий війок дуже приємно й почесно, але витримати лаври, славу — велике випробування для людини.

2. Поміркуйте, чому не всі люди витримують випробування славою. Запишіть, які риси властиві тим, хто хворіє на «зіркову хворобу»? Які фразеологізми доречно вжити, характеризуючи таких людей? 1

149.

1. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Підкресліть прикладки, поясніть їх написання.

Рідне слово це невід'ємна частина рідного краю. Нашою мовою дівчина (легенда) Маруся Чурай складала пісні, що додавали козакам снаги, нею звучали накази славнозвісного полководця й гетьмана (Петро Сагайдачний), який вів па бій козацькі полки.

Це мова могутнього військового й політичного об’єднання (Запорозька Січ), що довго й завзято боронило свою волю.

У нашій мові — безсмертя духу нашого народу. Століттями гнана та переслідувана у великодержавній казармі (імперії), вона все ж існувала в піснях і думах, казках і переказах, гострилася й виточувалася в приказках і прислів’ях, у самобутніх словах і зворотах.

Ще в 1834 році вчений (мовознавець) Ізмаїл Срезневський писав, що українська мова є однією з найбагатших слов’янських мов, що вона навряд чи поступається чеській за кількістю слів і висловів, польській мальовничістю, сербській — приємністю.

Француз (П'єр Шевальє), який перебував на українських землях у XVII столітті, у книжці (Історія війни козаків проти Польщі) згадує, що українська мова «дуже ніжна й сповнена пестливих висловів і надзвичайно витончених зворотів».

А німецький поет XIX століття (Фрідріх Боденштедт) ставить її найвище серед слов'янських мов (сестер) (За А. Матвієнко).

2. Які вам відомі цікаві факти, що показують ставлення іноземців до української мови?

150.

Об’єднавшись у групи, проведіть конкурс знавців української літератури.

Кожна група записує за визначений час якомога більше назв народних пісень, казок, а також власних імен письменників — прозаїків, драматургів, поетів. Використовуйте при цьому означення всіх різновидів. Переможуть ті, у кого буде найбільше означень. Бажаємо успіху!

151.

1. Установіть відповідність між прізвищем автора й назвою його твору.

1

Іван Франко

А повість «Блакитна дитина»

2

Тарас Шевченко

Б повість «Захар Беркут»

3

Михайло Стельмах

В балада «Тополя»

і

Ліна Костенко

Г вірш «Земля така гаряча…»

5

Василь Симоненко

Ґ повість «Гуси-лебеді летять»

6

Анатолій Дімаров

Д вірш «Чайка на крижині»

7

Леонід Кисельов

Е вірш «Перехожий»

Є оповідання «Планетник»

2. Складіть і запишіть п’ять-сім речень із прикладками, використовуючи інформацію цієї вправи.

Стиль і синтаксис

152.

1. Прочитайте текст. Випишіть із тексту цитати з творів І. Франка.

Характерна ознака синтаксису художнього стилю — використання означень, виражених іменником та іменниковим словосполученням. Це означення-прикладки, які створюють словесні образні картини. Поширена іменникова прикладка передає зміст цілого речення, тобто вона сприяє стислому вираженню складного авторського образу, в основі якого лежить зіставлення, порівняння. Роль поширених прикладок у поетичному тексті можна порівняти з великими мазками пензля на картині художника.

Наприклад, у відомих рядках Івана Франка Ой ти дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько колюче терня? прикладка з горіха зерня це фольклорний образ означення дівчини, за яким стоїть глибокий зміст. Іншого походження поширена прикладка, виділена з обох боків тире, у реченні з поеми «Іван Вишенський»: Та невже ж та Україна / сей квітчастий рай веселий, / се важке криваве пекло — /ще для мене не чужа?

Нанизані іменники-прикладки підкреслюють висловлену ознаку предмета, створюють характерний ритм віршової мови, а в незвичному зіставленні різних понять, які виконують роль прикладок, виявляють уподобання автора,

як, наприклад, читаємо в Андрія Малишка: Скільки літ у вирії дивлюся, / встань же слово, серия яр чудесна, / непродажне сіре моє гуся, / тонкогорла флейта піднебесна!

2. Розберіть за членами речення виписані речення. Поясніть пунктограми.

153.

Спишіть уривки віршів. Поясніть роль уживаних прикладок у створенні художніх образів.

Мову серця — і ласку, й добро —

Як словами мені перекласти?

Слово-птиця в перекладі часто

Золоте своє губить перо.

Р. Гамзатов (Переклад П. Засенка)

Перевелись повір'я і казки,

Давно не чути голосу жар-птиці.

Уже й по селах нині не з руки

Йти на оденки чи на вечорниці.

І. Гнатюк

154.

1. Прочитайте уважно текст. Яку роль у створенні художнього образу виконують повторення слів український, народ, свій у наведеному тексті? Про що цей уривок — про пісню чи про народ? Як називається речення, що визначає тему тексту? Яке речення треба додати, щоб наведений уривок набув логічного завершення?

Українська пісня це геніальна поетична біографія українського народу. Цс історія українського народу, народу-трудівника, народу-воїна, народу, що цілі віки бився, як лев, за свою свободу, що цілі віки витрачав усю свою силу, свою кров, своє життя, як казав великий Шевченко, «без золота, без каменю, без хитрої мови», на виковування в боротьбі свободи, права па повноцінне життя, на виявлення в житті всіх своїх здібностей!.. (За О. Довженком).

2. Напишіть міні-твір (десять-дванадцять речень) про українську пісню, використовуючи слова з прикладками на зразок: пісня-чарівниця, слово- диво, диво-пісня, пісня-громовиця, слово-образ, дума-спогад, пісня-дума, пісня-ніжність, думи-діти.яВчимося культури мови

Імідж (від англ. зображення, образ).

Спочатку це слово вживалося лише в текстах, що стосувались артистів, митців, коли йшлося про «умовний образ, штучно створений», як-от: імідж артиста, імідж ансамблю. Згодом слово імідж розширило свою сполучуваність, його вживають у текстах суспільно-економічного змісту: Норвезькі приватні підприємці хочуть створити власний імідж на українському ринку (З газети).

155.

1. Прочитайте усмішку, додавши до виділених слів означення-прикладки з довідки.

Чоловік прийшов з роботи й запитує жінку:

— А синок уже дома?

— Вдома, вдома!

— Щось не видно…

Як не видно? Он підручники по підлозі розкидані, і кішка під диван забігла!

Довідка: помічник, бідолаха.

2. Чи додали означення нових відтінків гумористичному діалогові, наприклад уїдливості? Обґрунтуйте відповідь.

3. Складіть гумористичний автопортрет з іменників та означень-прикладок. Запишіть його.

Повторюємо орфографію

156.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Не/по/далік, мед/сестра, бе(з, с)пр(е, и)тульні, за(я, є)ць, лейт(е, и)нант, тяжка не/воля, (Т, т)уре(ч, чч, тч)ина, ян(е, и)чари, ро(з, с)кіш, у/веч(е, о)рі, веж(е, о)ю, не/вільник, пр(е, и)красна, не/поширена прикладка, вел(е, и)тень, лимо(н, нн)ий, переваги (І, і)нтернет(а, у), славно/звіс(н, ти)ий, бе(з, с)смер(т, тт)я, науково/дослідний, авіац(и, і)я, само/бутні.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити