Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Просте речення. Двоскладне речення

Я і українська мова та література

§ 14. Додаток — другорядний член речення

Додаток — це другорядний член речення, що означає предмет, на який спрямована дія.

Додаток відповідає на питання непрямих відмінків: кого? чого?; кому? чому?; кого? що?; ким? чим?; на кому? на чому?: Пісню калинову я складаю знову (В. Сосюра). Хай серце порадіє й пощемить за кожний кущик матері-природи (Д. Луценко).

У реченні додаток найчастіше залежить від дієслова-присудка, але може залежати від члена речення, вираженого іменником, прикметником: І пахне раннім сонцем і медкомземля, легким серпанком оповита (Д. Луценко). Незвичайна схожість дочки з матір'ю дуже вразила Яся (Іван Нечуй-Левицький). Вдячні за увагу школярі привітали свою вчительку.

157.

1. Прочитайте вірш. Випишіть додатки зі словами, від яких вони залежать.

Визначте, якими частинами мови є ці слова.

Мова моя

Пропахла любистком та м'ятою мова моя,

Вінком з чорнобривців уквітчана мова моя.

В ній шепіт діброви, закоханий спів солов'я

І та колискова, що мати співала моя.

Слова ці з дитинства в бабусиній казці живуть,

Калиною в лузі і маками в полі цвітуть,

В дівочих піснях з випитаним сплелись рушником,

Даровані нам з материнським грудним молоком.

Тож як не згадати Тарасові мудрі слова,

Що мова пароду це наша скарбниця жива,

Єднає вона покоління в єдину сім’ю,

Чужої навчаймось, та мову шануймо свою!

С. Жук

2. З дієсловами згадати, єднати, навчатися, співати, уквітчати складіть поширені речення, використовуючи додатки, виражені іменниками в непрямих відмінках. Складені речення запишіть.

158.

1. Спишіть текст. Підкресліть граматичні основи речень і додатки.

Дорогі учні!

Прийміть паші вітання з нагоди Дня захисту дітей. Бажаємо вам мирного неба і світлої життєвої дороги, яка приведе вас до блискучих вершин успіху та суспільного визнання.

Ви ростете й набираєтесь сил разом із молодою незалежною Україною. Вам випало велике щастя бути її ровесниками, жити на її квітучій землі. Ніколи не забувайте, звідки ви родом, пишайтеся своєю Батьківщиною, пам’ятайте імена тих, хто виборював її святу волю.

На вас, любі діти, ми покладаємо всі свої надії, з вами пов’язуємо найсміливіші плани, вам заповідаємо завтрашній день держави. Тож наполегливо навчайтеся, широко мисліть, шукайте своє покликання й не зраджуйте його, шануйте нашу історію, любіть свою мову, поважайте батьків.

Хай вам щастить! (З кн. «Довідник з культури мови»).

2. Дізнайтесь і запишіть у зошиті, коли в Україні святкують Міжнародний день захисту дітей. Запишіть також свої міркування щодо значення словосполучення захист дітей (від чого чи від кого треба захищати дітей).

Роль додатка виконують

Приклади

Іменнику непрямих відмінках

Душа належить людству і епохам (Л. Костенко).

Займенник у непрямих відмінках

Посадити деревце — залишити про себе найкращу пам’ять (В. Стус).

Прикметник і дієприкметник, що виконують роль іменника

Трапилися подорожньому троє (О. Муранов). В умілого руки не болять (Народна творчість).

Числівник у непрямих відмінках і числівникові сполуки

Так візьмемо, як наш зять взяв у нас: обіцяли п'ять тисяч, а після весілля дали дві пари волів, десяток овець, пару коней, фургона і дві корови (Іван Карпенко-Карий).

Неозначена форма дієслова

Література вчить нас мріяти.

Службова частина мови або вигук у значенні іменника

Дієслова з не, як правило, пишуться окремо. Діти почули з далекого лісу глухе «кy-ку».

Словосполучення

Сильний вітер гнав зграйку птахів далі.

159.

1. Прочитайте текст. Після яких слів стає зрозуміло, хто головний персонаж тексту? Чи пам’ятаєте ви, з якого твору взято наведений уривок?

Глибокий відчай примусив Шептала спинитися. На косогорі вій спинився, підвів голову з тужними очима. Його чутливі ніздрі здрижились, ожили, губи тривожно оголили гостру підкову зубів. Сонце сіло, луки димчасто синіти, а над лісом беззвучно, загрозливо росла кошлата грива невидимого вороного, що застиг перед велетенським стрибком на небо. Пахло травою, квітами, деревами, болотами, дощем, і всі ті запахи зливалися в один знайомий і безконечно далекий запах. І він побіг, збуджено форкаючи та загрібаючи копитами пісок (За В. Дроздом).

2. Спишіть текст. Підкресліть додатки. Якими частинами мови вони виражені?

160.

1. Прочитайте речення. У яких реченнях слова мова і слово є додатком? Обґрунтуйте свою думку.

1. Я мовлю слово, котре побувало в мільйонах вуст (М. Адаменко). 2. Зникає все, а рідне слово вічне (В. Артамонова). 3. Здрастуй, слово, Українська Мово, здрастуй на межі тисячоліть! (Д. Білоус). 4. Рідна моя мова материнське слово! (В. Дзюба). 5. Живи, цвіти, вкраїнська мово, зціляй і душу, і вуста (Т. Бартош). 6. Я зрозуміть не здатна тих людей, що рідної зреклися мови (К. Барановська).

2. Виберіть з поданих речень назву для твору про мову, а також епіграф до нього. Складіть план твору. Запишіть назву, епіграф і план для вашого майбутнього твору.

Вчимося культури мови

161.

Відредагуйте подані словосполучення, добираючи з довідки відповідні правильні слова. Складіть і запишіть з ними короткі речення.

Навчати мові, навчатися гарним манерам, зраджувати принципам, дякувати вас, завдячуючи вас, вибачте мене, сміятися над невдахою, насміхатися над вимовою, кращий всіх, менший брата, закомпостируйте білет.

Довідка: закомпостуйте, будь ласка, (що? Зн. в.) квиток або (чого? — Р. в.) квитка; навчати (чого? — Р. в.); дякувати (кому? Д. в.); менший, ніж (хто? — Зн. в.); завдячуючи (кому? — Д. в.); вибачте (кому? Д. в.); зраджувати (що? — Зн. в.); сміятися (з кого? — Р. в. з прийм.); насміхатися (з чого? — Р. в. з прийм.); кращий (від кого? Р. в. з прийм.); навчатися (чого? — Р. в.).

Розрізняють прямий і непрямий додаток.

Прямий додаток

Непрямий додаток

залежить від перехідного дієслова і має форму:

— Зн. в. без прийменника; відповідає на питання кого? що?: Марійка написала чудовий твір;

— Р. в. без прийменника, якщо перед присудком є заперечна частка не; відповідає на питання кого? чого?: Хлопець не впізнав сусіда;

— Р. в. без прийменника, якщо дія переходить лише на частину предмета; відповідає на питання кого? чого?: Конюх накосив коневі трави.

може мати форму:

— Зн. в. з прийменником (про кого? про що? на кого? на що?): Ми часто говоримо прошкільні справи;

— Р. в. з прийменником (без кого? без чого?) і без прийменника, крім випадків із прямим додатком: Туристи повернулися без грибів. На виставці придбали багато книжок:

— Д. в., Ор. в. і М в. (кому? чому? ким? чим? на кому? на чому?): Уболівальники уважно стежили за футбольним чемпіонатом.

162.

1. Спишіть речення. Підкресліть граматичну основу. Які речення можна об’єднати в пари, зважаючи на синтаксичну роль додатків?

1. Дзвони на майдані то радісно, то тривожно будили передмістя. 2. Лісова галявина була освітлена сонцем. 3. Сонце освітило лісову галявину. 4. Передмістя було розбуджене то радісними, то тривожними дзвонами.

2. Складіть два речення, у яких міняються місцями слова, що виконують роль підмета й додатка. Запишіть їх.

163.

Прочитайте та спишіть речення, підкреслюючи в них додатки. Перебудуйте перше речення так, щоб слова, які виконують роль додатків, стали підметами. Запишіть перебудоване речення.

1. У товаристві запорожців понад усе цінували сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору. 2. Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе. 3. Петро Яцик творив себе, наче писав книжку чи ліпив скульптуру. Прагнучи довершеності, він орієнтувався па еталони культури ділового світу, відсікав у собі такі риси, як розхристаність душі, пустопорожня балаканина (За М. Слабошпицьким).

Повторюємо орфографію

164.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Чорно/бривці, поколі(н, нн)я, рове(с, ст)ник, (з, с)пинився, (Т, т)арасовс слово, бе(з, с)конечно, стр(е, и)п(е, и)нувся, Німе(ч, чч, тч)ина, кл(е, и)котіла, рида(н, нн)я, перед/міс(т, тт)я, що/де(н, нн) і б(а, о)талії, к(е, и)пкувати.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити