Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Односкладне просте речення. Повне і неповне речення

Я і рідна природа

<

§ 25. Повне і неповне речення. Тире в неповному реченні. Незакінчене речення, його стилістичні функції

Повним називається речення, у якому є всі члени, необхідні для розуміння його змісту. У повному реченні не розривається ланцюг синтаксичних зв'язків між словами — членами речення: Дерева розгубили по землі свої опалі багряні долоні (Є. Гуцало).

Неповним називається речення, у якому пропущено один або кілька членів, які можна встановити з контексту або мовної ситуації. У неповному реченні переривається ланцюг синтаксичних зв’язків: Врешті ми (де?) вдома (М. Коцюбинський).

Пропущеними в неповному реченні можуть бути як головні, так і другорядні члени.

269.

1. Спишіть текст. Підкресліть неповні речення.

Уже пізно, друга година. Небо чорне, високе, в долині холод. Вогні наче пригасли, в’ються тільки сипі дими, по деяких горах замовкли хори. Далі, де сонне царство з возів, волів і жінок у ряднах, храп, і сопіння, і важкий дух. Намети ще світяться. Ми заходимо погрітись у свій (За М. Коцюбинським).

2. Прочитайте перебудовані речення. Якими членами речення вони доповнені?

Уже було пізно, друга година. Небо було чорне, високе, у долині стелився холод. Boгні паче пригасли, в'ються тільки сині дими, по деяких горах замовкли хори. Далі, де розмістімося сонце царство з возів, волів і жінок у ряднах, розноситься храп, і сопіння, і панує важкий дух. Намети ще світяться. Ми заходимо погрітись у свій намет.

Неповні речення — це скорочений варіант повних. Неповні речення найчастіше використовуються в розмовному стилі, у діалогах. Завдяки їм спілкування відбувається лаконічно, жваво. Неповними можуть бути й односкладні, і двоскладні речення: Добре нам мати на світі хорошого друга, друзів — ще краще… (М. Рильський). Той листок тріпоче, ледве дише, той — співає, ніби звук струни… (М. Рильський).

Розрізняють кілька типів неповних речень залежно від того, як відновлюємо пропущені члени.

Типи неповних речень

Еліптичне

Пропущений член не потребує відновлення.

Серед вулиці — пахощі (М. Коцюбинський).

Контекстуальне

На пропущений член указує контекст — попереднє речення або частина речення.

Яскраво золотилися соняшники. Стояли до самого обрію, пишноголові, стрункі і незліченні… (О. Гончар).

Ситуативне

Пропущений член зрозумілий із мовної ситуації, з діалогу.

— То чий же ти будеш, орел?

— Нічий. Всіхній.

— А звати як?

— Харитон Дем'янович! (Гр. Тютюнник).

У неповному реченні на місці пропущеного члена, членів речення може ставитися тире.

Тире ставиться на місці пропущеного члена речення (найчастіше на місці пропущеного присудка) при логічному виділенні наявних членів речення, пор.: Весна багата на квітки, а осінь — на сніпки (Народна творчість). В зелених травах яблука — червоні (М. Стельмах). Бог в людині. Він є або нема (О. Довженко). В усній мові роль тире виконує велика пауза.

270 .

1. Прочитайте речення, зверніть увагу на правильну інтонацію. Який член пропущений у кожному реченні? До якого типу неповних речень належить кожне з речень?

1. На обрії химерна поема гір (М. Рильський). 2. Мотря вибігла з хати. Мелашка за нею (І. Нечуй-Левицький). 3. Чужі гріхи перед очима, а свої за плечима (Народна творчість). 4. У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т. Шевченко). 5. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Народна творчість). 6. Ранні гречки біліють, як клапті снігу, пізні тільки вилазять, і па листочках в них мокра земля, яку вони ледве пробили (М. Коцюбинський). 7. Погаси сонце й засвіти друге па небі (М. Коцюбинський).

2. Пригадайте й запишіть правило, за яким слово гречка в шостому реченні вжито в множині (гречки). Проілюструйте це правило власними прикладами — повними й неповними реченнями.

271.

Спишіть текст, розставивши потрібні розділові знаки. Зверніть увагу на те, що в авторському тексті на місці пропущеного члена (присудка) має стояти тире.

Сонце пекло так що трава була теплою люди бродили у ній мов у купелі. За Таманню на луках дзенькіт кіс веселі голоси людей. Під вербами в холодочку бочонок із водою прикритий сіном щоб вода нe зігрівалася. Ще далі кухня. Там варять обід косарям (За Г. Тютюнником).

Неповні речення не треба плутати з повними односкладними. У неповних реченнях пропущений головний член (підмет або присудок) можна відновити з попереднього речення, з репліки діалогу. В односкладних реченнях немає потреби відновлювати якийсь член: зміст речення самодостатній, зрозумілий.

Повне односкладне речення

Неповне двоскладне речення

Наявні всі члени речення, потрібні для розуміння його змісту: Дуже яскраве сонце.

Наявні обставини місця, часу тощо, які вказують на пропущений присудок: У горіяскраве сонце.

272.

Спишіть уривок з вірша. Зробіть позначки для виразного читання списаного тексту — логічні наголоси, паузи, різновиди інтонацій тощо. Дотримуючись позначок, прочитайте вірш.

Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить.

Бляшаний звук води, веселих крапель кроки.

Ще мить, ще мить, ще тільки мить і мить,

і раптом озирнусь, а це вже роки й роки!

Л. Костенко

2. Знайдіть односкладні та неповні речення. Поясніть різницю між ними.

273.

Випишіть окремо односкладні та неповні речення.

1. Сиджу на бігунках; па вибоях мене підкидає. 2. Дзвоню зубами, бо мені зимно. 3. Ще далі зала. 4. За кілька днів знову історія. 5. Двері в передпокій нарозтіж. б. Стріляють. 7. Але од сього не легше. 8. Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці. 9. Як гарно було 6 перекинутись раптом і пірнути лицем в молодий сніг! 10. Де щітка? 11. Ключі! Зараз ключі!.. 12. Новий жовтий високий дім. 13. У кав’ярні повно (За М. Коцюбинським).

Стиль і синтаксис

Якщо ви спостережливі, то зауважили, що неповні речення часто вживаються в прислів’ях, афоризмах, рекламних текстах. Активне використання неповних речень у зазначених висловлюваннях зумовлене їхньою динамічністю та розмовним забарвленням. Неповне з погляду синтаксису речення не заважає сприймати його зміст — пропущені один або кілька членів (головних чи другорядних) зрозумілі з контексту або із ситуації: Птах спирається на крила, людина — на рідню. Для життя вибери місце, для відпочинку — друга. На устах літо, а на серці — зима. Ученим стати легко, людиною — важко. Взула — і забула. Ми даруємо вам комфорт, ви нам — вдячність.

274.

1. Прочитайте прислів’я та приказки. Якими реченнями передано їхній зміст? Доповніть неповні речення.

Нема бджоли без жала, а троянди без колючок.

Не дім господаря красить, а господар дім.

Готуй сани влітку, а воза взимку.

Друга шукай, а знайдеш — тримай.

Найнявся вовк стерегти кошару, а лисиця курник.

Після коня залишається сідло, після людини її ім’я.

Якщо правда не допоможе, то кривда й поготів.

Бережи честь змолоду, а здоров’я під старість.

Як випустиш із свого язика, то па чужому не вдержиш.

Дерево на дерево спирається, а людина на людину.

Нікому не скажу, тільки кумі та в млині.

Недорід питає про рід, а нещастя про друзів.

На пам’ять свою скаржиться кожен, а на розум ніхто.

Не той багато знає, що багато прожив, а той, що багато пережив.

Пташка красна своїм пір’ям, а людина своїм знанням.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Тримає слово, як решето воду.

Ліпше спіткнутися ногою, ніж язиком.

Коня керують уздами, а чоловіка словами.

Не давши слова — держись, а давши — кріпись.

Слово вилетить горобцем, а вернеться волом.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова — ніколи.

Павук і з квітів збирає отруту, а бджола мед.

2. Запишіть власні приклади прислів’їв, афоризмів, реклами, що побудовані як неповні речення.

275.

Спишіть тексти. Підкресліть неповні речення й визначте, до якого типу вони належать.

Текст 1

— Що це ви тут шукаєте?

— Сон-траву.

— Яку траву, кажете?

— Квіти є такі… Схожі на тюльпани.

— А-а-а… Та в нас їх називають просто — сон. Простуйте цим шляхом. Там, за базою відпочинку, того сну — хоч коси.

Текст 2

Простовбичив па березі цілісінький день, і, як-то кажуть, риб’ячого ока не побачив. А тим часом бувалі рибалки настьобали карасів удосталь.

— На що ви вудите?.. — запитую одного.

На курячі вуха! — сміється. Отакечки їх пінцетиком щип, щип…

Ну, а коли всерйоз — на черв’яка. Та ще треба мати невеликого човника, запливати в зарості. Там тих карасів, карасів!.. (За С. Хаврусем).

276.

Об’єднавшись парами, складіть і запишіть діалог, перша репліка якого запозичена в О. Гончара й починається словами: «Щоб спромогтися помічати якісь звичайнісінькі, проте безмірно прекрасні речі, що ними наповнено цей живий навколишній світ…»

Вчимося культури мови

Часто плутають ці слова-пароніми, як-от у реченні: Художниця відтворила в чисельних (правильно численних) пейзажах картини рідної природи.

Коли треба сказати про велику кількість чогось, використовуємо слово численний.

Прикметник чисельний має значения «числовий», а також «кількісний». Правильно сказати: чисельний аналіз, чисельний (тобто «кількісний, виражений у числах») склад учнів, чисельна (тобто «кількісна, виражена в числах») перевага.

Прикметник численний має значення «наявний у великій кількості»: численні орфографічні помилки, численні досліди, численні перемоги, численні відвідувачі, численні учасники олімпіад.

До лексичних помилок належать штучні утворення багаточисленний, багаточисельний.

277.

Прочитайте усмішку, дотримуючись правильної інтонації в неповних реченнях. Поясніть правопис неповних речень.

Батько Вовчика на батьківських зборах:

— Ну що поробиш. Вовчику в одне вухо влетіло, з другого вилетіло… Учитель фізики:

— Помиляєтесь. Звук у вакуумі не поширюється.

Незакінчене речення — це обірване речення, у якому думка не завершена. Такі речення з'являються, коли мовцеві важко висловити якусь думку й він шукає потрібних слів, або коли від хвилювання він обриває речення й переходить до висловлення іншої думки, не завершуючи речення.

Незакінчені речення характерні для розмовного стилю, а також для художнього стилю, у якому вони передають схвильованість персонажа чи автора. Незакінчені речення позначаються на письмі трьома крапками.

Незакінчені речення використовуються зі стилістичною метою. Вони виконують різні функції, зокрема, передають:

• схвильовану мову: — Гарний вірш… Який же гарний! Це ти… Це ти так відповів на мої… мої сподівання, мої мрії?

• надзвичайну ситуацію спілкування, наприклад прощання батька із сином: — Прощай, сину. Нехай тебе доля боронить від лихого. Хай… — раптом Дмитрові перехопило дух, він вже не міг дивитися на бліде обличчя сина (М. Стельмах).

• невисловлену погрозу: — Ну, якби не стримався! — пригрозив старшина. — Я б тобі… (О. Гончар).

Від неповних речень незакінчені речення відрізняються тим, що в них важко або й неможливо встановити, що конкретно випущено.

278.

Прочитайте уривок з поеми. Визначте, які з речень є неповними, а які — незакінченими. Випишіть незакінчені речення. Які стилістичні функції вони виконують?

Ввійшов Марко в малу хату

І став у порогу…

Аж злякався. Ганна шепче:

«Слава… слава Богу!

Ходи сюди, не лякайся…

Вийди, Катре, з хати:

Я щось маю розпитати,

Дещо розказати».

Вийшла з хати Катерина,

А Марко схилився

До наймички у голови.

«Марку! подивися,

Подивися ти па мене:

Бач, як я змарніла?

Я не Ганна, не наймичка,

Я…»

Та й оніміла.

Марко плакав, дивувався.

Знов очі одкрила,

Пильно, пильно подивилась

Сльози покотились.

«Прости мене! Я каралась

Весь вік в чужій хаті…

Прости мене, мій синочку!

Я… я твоя мати».

Та й замовкла…

Зомлів Марко,

Й земля задрижала.

Прокинувся… до матері

А мати вже спала!

Т. Шевченко

279.

Прочитайте уривки з історичного роману. Проаналізуйте стилістичні функції незакінчених речень.

1. Я їм скажу: вибирайте гетьмана

визволяйте край з-під кормиги.

Ну, а я… Зрештою, геть мене,

коли я вже вам не до шмиґи.

2. А я… Що ж я?.. Та я вже й не подужаю.

Вже віку доживатиму будь-де.

Або сліпого гетьмана з бандурою

колись в степах мій джура поведе…

3. Зелений кінь. Ворота. І петля.

І дзвонять, дзвонять, дзвонять,

дзвонять келихи! —

як ті… тоді… в наметі короля…

4. Аж страшно як згадаю.

Я мчав несамовито.

Я в Суботів примчався… Ох, сили не стає…

Мій хутір пограбований. Дитя моє убите.

Гелену мою вкрадепо. І все вже не моє.

Л. Костенко

280.

Прочитайте тексти. У чому полягає роль інтонації незакінчених речень для розуміння змісту поданих діалогів та окремих речень?

***

Марина. (До Андрія). Скажи, що сталося з тобою?

Андрій. Сказать, що сталося зі мною, —

Не знаю сам… не знаю…

Марина. Я почуваю… Ну що ж! Нічого… почекаю… (Олександр Олесь).

***

А я так боялася, що… почала Калина. Але, спам’ятавшись, не доказала про свої минулі страхи. Губи її таки заломилися, дівчина впала Юрі на груди й зайшлася плачем (Р. Федорів).

***

… Да-а, а на війні дак ми її просто шапками пили.

— Та не може бути, — хитає головою Дзиндра.

— Як не може? Та ми ж з тобою тоді…

A-а, згадав! Точно шапками… (Ю. Винничук).

***

Степан. Ось тута поговорим, пане-брате, бо, знаєш, там… тут буде захисніше (Леся Українка).

***

Ні, йому, Миколі Степановичу, вони повинні б дякувати за його виступ, а вони… (Б. Антоненко-Давидович).

281.

Складіть діалоги за поданими ситуаціями. Використайте з них незакінчені речення. Ситуації: а) учень запізнився на перший урок і пояснює вчителеві, через що це сталося; б) друзі, які мандрують різними маршрутами, несподівано зустрілися на привалі під Говерлою; в) дівчата подарували на день народження другові нову книжку його улюбленого автора.

Повторюємо орфографію

282.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Не/повне речення, кон/текст, ситуац(и, і)я, в/решті, в/дома, пропуще(н, нн)і, друго/рядні члени, піз(н, дн)о, ел(и, І)ПТИЧІІС, конте(с, кс)туальне, ситуат(и, і)вне, пишно/голові, т(е, и)ре, незліч(ен, енн)і, соня(ч, ш)ник, пропущ(ен, енн)ий член, клапті сніг(а, у), пр(е, и)критнй, оз(е, и)рнутися, на/роз/ті(ж, ш), перед/покій, си(ж, дж)у, (дз, з)воню, щ(і, и)тка, ка(в’я, вя)рня, сон/трава, у/досталь, як/от, на/вколишній світ, пінцет(і, и)к, чер(вя, в’я)к, в/сер(ьо, йо)з, пр(и, е)красні речі, бе(з, с)мірно.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити