Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

Я як особистість

§ 30. Речення зі вставними словами (словосполученнями, реченнями). Розділові знаки при вставних словах (словосполученнях, реченнях)

Вставні слова — це слова, що виражають ставлення мовця до висловлюваного.

Вставні слова не є членами речення.

На письмі вставні слова виділяються комами.

340.

1. Прочитайте текст. Випишіть речення зі вставними словами. Що виражають ці вставні слова?

Щось, видно, інше спало йому па думку. Ось він устав, підійшов до краю берега й вдивляється чогось до води в річці, що тече поволі та ліниво, місцями робить закрути, місцями вирує й щось потиху, здається, сама із собою говорить. І Володько, здається, також з нею розмовляє… Он пливе гурток іржавого вербового листя. Володько проводить його поглядом і, здається, питає: куди ви пливете? Ті мовчать, пливуть далі…

Там три верби, ніби три горбаті верблюди, з обох боків берегів одна до одної похилились, і то так, що, здається, вони обнятися хочуть (У. Самчук).

2. Про яку рису героя розповідає автор уривка? Яку роль виконують у поданому тексті вставні слова?

Оцінку повідомлення мовець висловлює:

• вставними словами: Я, правда, ніколи не вважав оригінальність самоціллю (М. Рильський);

• вставними сполуками слів: Колись-колись-колись Крим, як відомо, звався Таврія (Остап Вишня);

• вставними словосполученнями: За офіційним повідомленням, 17 жовтня відбудеться закриття конкурсу,

• вставними реченнями: Корисної книжки, що й казати, на селі обмаль (Остап Вишня).

Найуживаніші вставні слова, сполуки слів, словосполучення, речення

Що

виражають

Вставні

слова

Вставні сполуки слів

Вставні словосполучення

Вставні

речення

оцінка повідомлення (упевненість, невпевненість тощо)

безперечно,

видно,

справді,

власне,

звичайно,

може,

можливо,

мабуть,

очевидно,

природно,

правда,

припустимо,

було,

трапляється

як звичайно, як завжди, як водиться, а може

без усякого сумніву,

у будь-якому разі, по суті справи

я думаю, мені здається, я сподіваюсь, сподіваюсь, ніде правди діти, я вас запевняю

почуття

нівроку,

нарешті

на щастя, на жаль, на біду, на нещастя, як на біду, як на лихо

на превеликий жаль,

на мою біду, грішним ділом, що й казати, дивна річ, хвалити долю, слава Богу

не буду гріха таїти, я дивуюся

зв’язок і порядок викладу

по-перше,

по-друге,

нарешті,

отже,

передусім,

навпаки,

проте,

однак,

зокрема,

наприклад,

виходить

між іншим, у цілому, до речі, крім того, до прикладу, а отже

з одного боку, з другого боку, коротше кажучи, з іншого боку

я повторюю, я підкреслюю

джерело повідомлення

кажуть,

говорять,

повідомляють,

по-моєму

як кажуть

за повідомленнями преси, за визначенням мовознавців, на думку друзів, зі свого боку

як повідомляє телебачення

привертають увагу співрозмовника, читача

бачиш,

розумієте,

уявіть,

вірите

зверніть увагу, майте на увазі, між нами кажучи, слово честі

звертаю вашу увагу

ввічливість

дозвольте,

даруйте

прошу вас, будь ласка, даруйте на слові

Вставні слова, сполуки слів, словосполучення, речення на письмі відокремлюються з обох боків комами, зрідка — тире: Може, ще раз сонце правди хоч крізь сон побачу (Т. Шевченко). Оволодіння пунктуацією — поза сумнівами — річ не проста.

Примітка. Якщо перед вставною конструкцією є і, й, що виконують роль підсилювальної частки, то між ними й вставними конструкціями кома не ставиться. / (частка) може, пройде час, і ми станемо друзями.

Ти подорослішаєш І (єднальн. спол.), може, усе зрозумієш.

Якщо вставне слово стоїть після сполучника а, то між сполучником і вставним словом кома може ставитись, а може й не ставитись: Я хочу цього досягти, а отже, досягну. Ми не коримося долі, а, навпаки, самі її будуємо. Якщо вставне слово стоїть після однорідних членів перед узагальнювальним словом, то перед вставним словом ставиться тире, а після нього — кома: Усі відчули і захоплення, і подив, і радість — словом, цілий спектр почуттів.

Між двома вставними словами, що стоять поряд, ставиться кома: Правда, може, я сам-таки у цьому винен (О. Гончар).

Вставні речення на письмі залежно від інтонації відокремлюються з обох боків комами або тире: Сковорода, як він писав, ціле своє життя піклувався про духовний хліб (Вас. Шевчук). На останній олімпіаді учні цієї молодої вчительки — уявіть собі — зайняли призові місця.

341.

1. Спишіть уривок з гуморески, вставляючи пропущені розділові знаки.

Подорожні враження

Традиційно почнемо. Як і всякий порядний «власний кореспондент». Різниця тільки та, що всякий «власний» пише свої подорожні враження за два приблизно тижні до від’їзду, а я не встиг, і от доводиться писати, приїхавши вже на місце.

Я мабуть мину, як я до вокзалу їхав. По-перше це для вас не дуже цікаво а по-друге я не їхав, а йшов, пильно придивляючись, щоб по дорозі хто не хапнув з таратайки клунки з речами. Отже за той час враження не було ніякісінького, крім «клунка». А далі вже пішли й враження.

Чимале враження безперечно справили на мене два грізних запитання молодиці, що стояла на східцях у вагоні.

Перше питання — це: куди я пру, а друге: чи не повилазили мені очі? (Остап Вишня).

2. Якого спілкування чекаєте ви від учасників дорожнього руху, працівників залізниць, аеропортів? Чи впливає це на ваш настрій, враження?

3. Складіть діалог «У транспорті» (сім-дев'ять реплік), використавши вставні конструкції, що виражають увічливість.

І пензлем у і словом

342.

1. Розгляньте репродукцію картини. Прочитайте текст, у якому висловлено враження про виставку картин.

Виставка українського графіка Андрія Чебикіна викликала великий інтерес. Поза сумнівом, художник — неординарно світла постать. Таке і його мистецтво: воно близьке й зрозуміле кожному.

Графіка А. Чебикіна напрочуд елегантна. Лінія його бездоганна, пружна й ніжна, лагідна й нестримна, а контур ніби спалахує чарівним сяйвом. Звідси виріс, на думку мистецтвознавців, його «вогнистий стиль», якому властива природна розкутість.

Картини, представлені в експозиції, вирізняються бездоганним смаком (так стверджують відвідувачі виставки). Смак художника в усьому жестах, миттєвих доторках пера чи пензля, поглядах його героїнь, їхньому мовчанні, беззахисній ніжності і, врешті, незбагненній красі руху.

Картини Андрія Чебикіна не відпускають, примушують знову й знову повертатися до них, викликають відчуття причетності до утвердження Краси та Щастя.

А. Чебикін. Птахи. 1999 р.

2. Випишіть речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями. Яку роль відіграють вони в реченнях?

3. Напишіть міні-твір за картиною А. Чебикіна «Птахи». Уживайте речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями.

343.

1. Спишіть текст, додавши вставні слова, сполуки, словосполучення, речення, що виражають оцінку повідомлення.

Навіть при обмеженому знанні іноземної мови, потрапивши за кордон, ви не повинні боятися розмовляти нею. Треба якомога більше говорити, говорити в поїзді, автобусі, у ресторані, на пляжі — словом, скрізь. Не варто соромитися, що ви говорите не зовсім правильно, що вам бракує слів. Співрозмовники вам допоможуть. Так з кожним днем ви говоритимете дедалі краще. Якщо в даний момент ви забули якесь слово або просто його не знаєте, вдавайтесь до описів. Наприклад, вам треба сказати: «Я запізнився на поїзд». Але, на жаль, ви забули слово «запізнився». Надайте своєму повідомленню описового характеру: «Я прийшов па вокзал, але поїзда вже не було» (За І. Томаном).

2. Поясніть уживання розділових знаків при вставних словах і сполуках слів у виділених реченнях.

344.

1. Спишіть речення, виділивши вставні конструкції.

1. Жди може ж таки ми вийдемо? 2. Це мабуть простір і відкритість степів дає нам оце відчуття що йдемо планетою. 3. Мабуть син рибальський. 4. Грудьми ставали на оборону Дніпрогесу, тримали рубежі, які здавалося нічим уже втримати не можна було. 5. Здавалося вони й самі випромінювали світло своїми жовтогарячими коропами, і може тому навкруги було якось особливо ясно, чарівно й святково, мов у заповіднику сонця. 6. Тут навіть повітря здавалося несло в собі золотисті відтінки. 7. Йому здавалося, що в юності він мріяв саме про неї, і ось тепер, хоч запізно нарешті зустрів, відшукав її. 8. Здається цей шматок сонячної дійсності вихоплений уже десь із майбутнього, як узірець того, що буде колись па землі. 9. У садках біліють хати дивної краси. Для щасливого літа видно білилися (3 тв. О. Гончара).

2. Виконайте тестове завдання.

Слово здавалося виступає головним членом у реченні під номером

А 5 В 6

Б 4 Г 7

Добірні зерна мови

345.

1. Прочитайте текст. Складіть за ним діалог.

Ложка дьогтю в бочці меду так кажуть про ситуацію, коли неприємна подія чи вчинок, щось дріб'язкове, незначне псує велику добру справу.

Уявіть собі, що ви потрапили в гості до бджоляра на пасіку. У садку стоять вулики, де живуть бджолині рої. Зранку до вечора бджілки літають, щоб набрати в запашних квітах солодкого нектару. Без сумніву, кілометри й кілометри пролітають за день невтомні трудівниці, аби наповнити стільники медом. Так хочеться зблизька спостерігати за бджілками та, на жаль, це небезпечно. Не люблять бджоли чужинців біля своїх вуликів. Їхнє жало завжди напоготові, щоб навіть цілою свого життя захистити медові скарбниці. І тільки вправний бджоляр уміє й піклуватися про бджіл, і взяти мед із їхніх покладів. Безумовно, мед - дуже цінний продукт для людини, тож і складено про нього чимало сталих висловів.

Наприклад, відомо, що дьоготь зовсім не їстівна річ, це чорне мастило з неприємним запахом, яким змащують колеса возів, використовують у медицині тощо. Тому, справді, ложкою дьогтю можна зіпсувати бочку смачного меду. З одного боку, так і є, та з іншого цей вислів застосовують не в прямому значенні. Так кажуть, якщо щось негарне, нещире, навіть якщо воно незначне, псує щось гарне й значуще, принижує щось величне й важливе.

Узагалі українська мова дуже багата на «медові» усталені звороти. Мабуть, ви часто чуєте вислів передати куті меду. Насправді, так кажуть не тоді, коли поклали в кутю забагато меду й вона стала несмачна, а коли хтось перестарався в якійсь справі й перейшов межу допустимого.

Про того, хто живе в достатку й роскошах, часто говорять, що він пливе молоком і медом, а про невдаху що його життя не мед.

2. Випишіть із тексту вставні слова та словосполучення, зазначивши, якого значення вони надають висловлюванням.

3. Поясніть значення фразеологізмів: як мед, то й ложкою; медом не заманити; додати куті меду. Складіть і запишіть із ними речення.

346.

1. Прочитайте текст. Запишіть тематичні речення. Складіть план і перекажіть за ним текст, використавши вставні конструкції: наприклад, на жаль, по-перше, по-друге, по-третє, з одного боку, з другого боку, передусім, отже, таким чином.

Сміття загрожує місту

Сміття великого міста — це тверда частина побутових відходів, що утворюється в житлових масивах. Це порожні консервні банки, пляшки, харчові відходи, обгортки, упаковки, битий посуд, зношений одяг і взуття, поламана побутова техніка, старі меблі. Підраховано, що кожен городянин за рік викидає майже 300 кг сміття. Більшість побутових відходів не розкладається в природі належним чином, а забруднює довкілля.

Є чимало варіантів використання сміття для отримання енергії, компосту. Переробка скла, паперу, пластикових упаковок допомагає зберегти природні ресурси. Тонна переробленого паперу рятує 17 дерев. Пластикова пляшка виготовляється з нафти, газу чи вугілля, керамічний посуд з глини. Нафта, газ, вугілля та глина невідновні природні ресурси.

Замість спалювати, викидати й закопувати побутові відходи потрібно повторно використати їх, відповідно переробивши. Навіть спалювати сміття можна з користю, отримуючи енергію та економлячи викопне паливо — газ і вугілля. Треба тільки кожному звернути увагу на дрібниці: сортувати сміття, здавати скляну тару в приймальні пункти, використовувати аркуші паперу з

двох сторін, носити бутерброди до школи (на роботу) в бутербродниці, на вулиці кидати сміття в урни (За О. Коротун).

2. Що виграє ваша родина, місто, народ, країна, якщо ви виконуватимете поради, наведені в цьому тексті? Складіть про це власне висловлювання, уживши вставні конструкції.

Деякі слова, сполуки слів:

• можуть бути тільки вставними;

• можуть бути вставними або членами речення залежно від контексту;

• ніколи не бувають вставними.

Лише

вставні

Не бувають вставними

Вставні або ні залежно від контексту

мабуть, отже, а втім, по-перше, по-друге, щоправда, крім того

ніби, нібито, мовби, немовби, наче, неначе, усе-таки, адже, от, принаймні, навіть, якраз, тим часом, за традицією, буквально, особливо, саме, приблизно

навпаки, звичайно, здається, нарешті, справді, може, правда, кажуть, певно, зрештою, виходить, безперечно, на щастя, на радість, на превеликий жаль

347.

Об’єднавшись у групи, складіть і запишіть речення зі словами правда, може, здається, на радість, звичайно, навпаки, виходить, на превеликий жаль, які можуть бути: а) вставними; б) членами речення. Зачитайте записані речення. Поясніть у них розділові знаки.

Крім вставних, речення може ускладнюватися вставленими конструкціями Вставлені слова, словосполучення, речення передають додаткову інформацію, зауваження до основної думки: Коли ми приходили з цирку, ми до ранку боролися (у цирку, значить, був чемпіон французької боротьби) (Остап Вишня).

У вставлених реченнях розділові знаки ставляться відповідно до загальних правил. Починаються вставлені речення з малої літери, у кінці крапка не ставиться, але може ставитися знак оклику або знак питання: Написав невеликого дописа (не пам’ятаю вже про що!), поніс до редакції, де мого дописа й викинули в кошик (Остап Вишня).

Вставлені конструкції залежно від інтонації, з якою вони вимовляються, виділяються з обох боків комами, тире, комами й тире або дужками.

Розділові знаки в реченнях із вставленими конструкціями

Розділові знаки

Інтонація

Приклади

Коми з обох боків

Майже такий тон, що й в основному реченні

Звали нашого діда, як я вже потім довідався, Семеном (О. Довженко).

Дужки з обох боків

Понижений тон, пришвидшена вимова

Ми познайомили наших читачів з кількома тільки Людьми (з великої літери), що ними пишається наша Батьківщина (Остап Вишня).

Тире з обох боків

Підвищений тон,

уповільнена

вимова

Такої постаті, таких очей, такої коси, такого голосу і такого погляду — от заприсягаюся тобі! — ні в кого в світі не було (Остап Вишня).

Коми і тире з обох боків

Понижений тон

І скрізь, скрізь поміж очеретами річок наших, — невеликих і великих, — є обов'язково «біле» озеро й обов'язково «комишувате»(Остап Вишня).

348.

Прочитайте речення з вставленими конструкціями, правильно їх інтонуючи.

1. І вже, дивись, за кілька днів (ніби не стоять безхмарні сонячні дні!) листя на деревах починає жолобитися, наче скорчилося від мук, наче йому раптово захворіти легені, і воно не має чим дихнути (Є. Гуцало). 2. Сьогодні, кров з носа, кукурудзу треба закінчити (Остап Вишня). 3. Привезли зі свого села гілку полину, поклали її в книжку між сторінками, а потім узимку, випадково натрапили (Є. Гуцало). 4. І ніхто, ніхто (хіба що тільки час) не в змозі розвіяти що тугу (М. Стельмах). 5. Десь у далечі чи то в кіпці села, чи то в полі, чи па сіножатях, чи біля річки — тихо оживає сумовита пісня, росте, міцніє, набирається сили, полум'яніє (Ю. Збанацький).

2. Складіть і запишіть чотири речення з вставленими конструкціями. Продиктуйте складені речення своєму напарникові (напарниці). Порівняйте розділові знаки.

349.

Прочитайте текст. Випишіть речення з вставними та вставленими конструкціями. Поясніть, як вони виділяються на письмі. З’ясуйте значення фразеологізму ні тобі лялечки.

Погожі дні можна, здається, перелічити на пальцях. А то раптом — після обложних дощів, після дражливого холоду народжується, наче в купелі, лагідний ранок. Ні тобі вітру, ні тобі лялечки в блакиті. Повнісінький безрух у повітрі, і, либонь, такий самий мирний безрух западає в душі. Чисті високості небесних хоромів такі неоглядні, що думці не завжди вистачає снаги вільно полинути в манливе безмежжя.

І зненацька ти помічаєш безліч кольорів, які за всі ці похмурі дні непомітно надбала природа, щоб тепер, дивуючи, уразити в саме серце. Ще, здається, зовсім недавно така одноманітно зелена й буй па, дужа й життєрадісна її плоть нині вже позначена пертими прикметами згорання, згасання, умирання. Але вони, ці прикмети, навпаки! видаються за владною й непереборною інерцією якимись потужними прикметами здоров'я й сили могутньо! плоті природи, яка продовжує існувати з бездумною величчю, із відчайдушною безтурботністю (За Є. Гуцалом).

Стиль і синтаксис

Якщо уявити поєднання слів у реченні як суцільну лінію, то вставлені словосполучення й речення ніби роблять цю лінію наповненою, об’ємнішою. Вона містить більше інформації. Вставлені словосполучення та речення ущільнюють зміст речення й дозволяють передати складнішу думку.

Для текстів, що належать до різних стилів, характерні певні типи вставлених словосполучень і речень. У наукових і ділових текстах вставленими найчастіше бувають називання дат, кількісні характеристики, у публіцистичних — принагідні оцінки, коментарі до висловленої думки. Наприклад: 1. Слово байдужість має свою історію в українській мові. Коли воно з'явилося (десь між 1860-1870 рр.), на нього почалися нападки. 2. Фонетикою (від грецького слова, що означає «звуковий») називають звуковий склад мови й розділ мовознавства. 3. На наш погляд, у творчості Олени Теліги (можливо, більше, ніж у будь-якої Іншої української поетеси) помітна справжня, прекрасна жіночність.

Широко вживаються вставлені словосполучення й речення в художньому стилі. Вони виявляють особливості індивідуальних інтонацій, авторських оцінок, наприклад, часто використовував названі конструкції з метою гумористичного, сатиричного ставлення до повідомленого В. Самійленко: 1. У таких країнах і в такі епохи тільки обрані особи (а хто їх обирає — невідомо) мають змогу кивати пальцем. Але скоро одна з таких осіб кивне пальцем, то вся остання людність починає швиденько кивати п’ятами. 2. Маючи такі почуття — як бачите, добрі й хвали гідні, — я заходився пильно думати… 3. «Дозвольте вам подякувати, куме», — сказав я (мені здалось чомусь, що кожний співробітник газети, незалежно від її напряму, повинен мати кумів між офіційними особами й що в наш час це дуже корисно).

350.

1. Прочитайте віршовані строфи з вставленими конструкціями. Чи відчуваєте ви в інтонаціях віршів роздуми, настрій мудрого, доброзичливого оповідача?

1. Десь, на краю села, лісок маленький ріс,

А володіти ним два небагаті брати

(Щось наче казкою війнуло в тишині,

А може, казка та приснилася мені).

2. Тут якраз

Я пригадати буду радий,

Як ми (то був веселий час!)

Ліпили з снігу барикади.

М. Рильський

2. Поясніть уживання розділових знаків при вставлених конструкціях.

351.

1. Спишіть текст, вставивши замість позначок • пропущені вставлені конструкції з довідки.

Тисяча дев’яності роки…

Перше десятиліття двадцятого століття…

Спогади… Он воно як!

А колись, — і ми були молоді!

І було це саме тоді, як минало перше десятиліття двадцятого століття.

Повірте мені, що в нас, •, частенько траплялося так, що нам увечері не було чого їсти. І от коли нам потрапляло до рук двадцять копійок, одразу дилема: чи ковбаси купити, чи квиток у театр Садовського? Перевагу завжди мав театр.

…Ми любили театр по-справжньому!

У ті часи я вперте побачив па сцені літнього театру в Києві Ганну Петрівну Затиркевич-Карпинську.

Описати, як грала Г. П. Затиркевич-Карпинська роль Риндички в п’єсі Кропивницького, не можна. Не можна, мабуть, знайти такі слова, щоб визначити ними ті найтонші фарби, •? невеличкі риски, рухи, натяки й напівнатяки, топи й напівтони, барви й барвенята, якими пронизувала, якими мережила й вишивала Затиркевичка (•) роль баби Риндички (За Остапом Вишнею).

Довідка: так ми її, люблячи, прозвали; та де фарби; я вам говорю це цілком серйозно; у мене і в моїх тодішніх товаришів.

2. Чи любите ви театр? Часто відвідуєте? Як, на вашу думку, театр впливає на людину? Чи виховує, змінює він глядача? Відповіді запишіть, використовуючи речення з вставними та вставленими конструкціями.

352.

Спишіть речення, виділивши вставлені та вставні конструкції.

1. І вже то той, то інший свіжий журнал нечитаним перебирається на горище ат, нехай пізніше, то одна, то друга книжечка нечитаною осідає в шафі надолужу колись, колись! 2. Відвертість одна з найцінніших за моїми уявленнями людських рис. 3. Передав може куті меду? 4. Намалював ти правда непогано, але… шукаємо до чого б причепитися, чому на зарядку спізнився? 5. Може й не завжди ох, далеко не завжди! щастить знайти правильне слово… (З тв. С. Павленка).

Вчимося культури мови

353.

1. Прочитайте слова. Чи є серед них такі, значення яких вам не зрозуміле? З’ясуйте його за тлумачним словником і запишіть у зошиті.

Алфавіт, байдуже, безвихідь, бескид, весняний, винагорода, вітчизняний, глибоко, ґазда, доповідач, жадібний, жовтизна, завжди, заголовок, задарма, заіржавілий, зокрема, комбайнер, користування, межигір’я, первісний, шкереберть, щілина.

2. Усі ці слова об’єднує те, що вони мають подвійний наголос. Спишіть їх, позначте відповідні наголоси.

3. Які слова з наведених можуть бути частиною вставного словосполучення? Складіть і запишіть із кількома з них речення. Вставні словосполучення підкресліть.

354.

Спишіть усмішку, замінивши вставні компоненти синонімічними.

У взуттєвому магазині:

Скажіть, будь ласка, у вашому відділі є крокодилячі чобітки?

— Звісно, є. Який розмір у вашого крокодила?

Повторюємо орфографію

355.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

(З, с)плило, тече по/волі, ор(е, и)гінальність, сам/таки, само/ці(ллю, л’ю), слово/сполуче (н, нн)я, корис(н, тн)ої, з/рідка, от/же, по/перше, на/решті, мабу(д, т)ь, на/жаль, до/речі, коротше кажуч(и, і), бе(з, с)перечно, т(е, и)ре, аеро/порт, де/далі краще, вла(с, ст)ний кор(е, и)спондент, чи/мале враже(нн, н)я, ні/хто, (вв, в)ічливість, наві(д, т)ь, як(у, о)мога більше, р(е, и)сторан, жовто/гарячий, смі(тт, т)я, (з, с)нош(е, и)не взуття, вугі(лл, л)я, без/печно, к(е, и)рамічний посуд, все/таки, ад/же, л(е, и)бонь, францу(ськ, зьк)а, не/велика річка, бе(з, с)турботливіс(тт, т)ю, вели(чч, ч)ю, сіно/жаті, Га(нн, н)а Петр(і, о)вна.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити