Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 37. Повторення відомостей про текст, стилі, жанри й типи висловлювання; засоби міжфразового зв’язку в тексті

1. Що називається текстом?

2. Які структурні ознаки тексту?

3. Що називається темою і мікротемою тексту?

У різних ситуаціях спілкування використовуємо характерні типи висловлювання — опис, розповідь, роздум.

Висловлювання (тексти) створюємо в певному стилі — розмовному, художньому, науковому, публіцистичному, офіційно-діловому й залежно від мети спілкування — у певному жанрі. Це може бути оповідання, заява, розписка, доповідь, автобіографія тощо.

420.

1. Прочитайте текст.

Рух книжки

У більшості книголюбів бібліотеки систематизовані й каталогізовані, де кожен томик має своє місце.

Моя книгозбірня як жива ріка, що перебуває в невпинному русі. Не кажу, що це добре й прийнятно для всіх, але по-іншому не можу уявити собі робочу бібліотеку.

Цей рух книжок наповнює моє життя особливим змістом, мені приємно спостерігати за ним, бачити не мертву статику, а життєдайну динаміку. Коли думаю, що саме я запустив цей величезний механізм, який налічує понад п'ять тисяч книжок і ця кількість щоденно збільшується, моє серце наповнюється тривкою радістю й гордістю. Бо рух — це життя.

Книжки потрапляють до мене різними шляхами: одні з книгарні чи прямо .з друкарні, другі через пошту, треті завдяки друзям і знайомим. І саме тоді, коли книжка опиняється в моїх руках, починається те, для чого вона створена — її головний рух.

Спершу кілька днів вона мандрує в межах спальні — з письмового стола, за яким я зазвичай працюю, до нічного столика біля ліжка. Чим цікавіша книжка, тим повільніше й довше читаю її, розтягуючи задоволення, тим частіше беру в руки, а отже, вона знову й знову перекочовує з одного місця на інше.

Потім прочитаний томик перекочовує в робочу бібліотеку, і я вже рідше повертаюся до нього, та все ж повертаюся, вихоплюючи з туго спресованих стелажів, щоб перечитати якийсь фрагмент, показати знайомим чи виписати потрібну цитату. Робоча частина бібліотеки в кабінеті нараховує до п’ятисот томів, що потрібні мені для щоденної праці й мають бути напохваті. Але більшість книжок тут найдовше не затримуються, окрім словників, деяких хрестоматійних і наукових видань та улюблених щоденників і мемуарів.

До книжки, що припала до душі й стала подією в житті, рука тягнеться ніби мимохідь. Бува, хочеться знічев’я доторкнутися до неї, провести пальцями по корінцеві, потримати якийсь час у руках і помилуватися, подумки повертаючись у стихію улюблених подій і відчуттів. Приходить час, коли на корінці нової книжки зупиняється тільки погляд. Мандрувати очима по силуетах улюблених книжок - одна з найприємніших мандрівок, які я знаю.

Коли зустріну хлопчика, що схилився над книжкою і нічого не бачить, і не чує навколо себе, то враз така тепла хвиля заллє груди, ніби себе малого побачив.

Я від книжки очей не відривав: одну прочитував до обіду, а другу пополудні.

І так роками. Десятиліттями. Але книжки не відібрали в мене ні дитинства, ні отроцтва, ні юності. Навпаки: збагатили їх, зробили особливими і великими.

І тепер мені хотілося б ніжно обняти кожного малого читальника й тихо сказати йому: «Мій золотий хлопчику!» (За П. Сорокою).

2. Визначте тему й основну думку прочитаного тексту. Як автор запускає величезний механізм — рух книжок? Поміркуйте, чому в автора особливе ставлення до тих, хто любить читати.

3. Підготуйте усний стислий переказ тексту.

421.

1. Накресліть у зошитах таблицю і заповніть її, додавши назви стилів, що відповідають поданим жанрам.

Жанри (різновиди висловлювання)

Стилі

оповідання

нарис

доповідь

байка

оголошення

2. Користуючись заповненою таблицею, сформулюйте мету висловлювань, що належать до різних стилів.

422.

1. Прослухайте радіопередачу або перегляньте телепередачу. Про що ви дізналися з цієї передачі? Запишіть її тему.

2. Запишіть ключові слова, які допоможуть вам побудувати зв'язний текст про почуте (побачене). Запишіть слова, значення яких для вас не зрозумілі. З'ясуйте їхні значення за тлумачним словником.

423.

1. Прочитайте текст.

Історія давнього Білгорода

Смужка асфальту йде вздовж ледь помітною найстарішого валу, що розділяв стару й нову частини дитинця. Вулиці Білогородки досі «пам’ятають» топографію давнього міста.

Де знаходиться літописний Білгород? Західніше від Києва. Щоправда, на карті біля столиці немає міста з такою назвою. Натомість є село Білогородка, розташоване на правому березі Ірпеня високому, крутому, перерізаному ярами. Мій брат Тарас, студент-історик, уже чекає па околиці села. Мрії все ж таки збуваються: ми вирушаємо в подорож у часі й просторі.

Ідемо валами давнього міста. Вони величезні, мабуть, метрів шістдесят заввишки і такі широкі, що по верху їх ішла колись дорога. Наймогутніший і найкрутіший вал дитинця, зведений ще Володимиром у X ст., розташований з південної сторони. Скіс тут дуже крутий. З валів відкривається велична панорама он та стара дорога на захід вела колись у Чехію, а он звідтіля, з півдня, приходили печеніги. Під стінами дитинця тече, як і в давнину, Ірпінь.

Повільно простуємо вулицями сучасного села. Дорога, що піднімається зі сторони Боярки до центру, звернула в глибоку балку. Праворуч, за балкою, знову побачили поміж сільських будівель і городів давні посадські вали. Колись за цими земляними укріпленнями співіснували билинні герої та історичні особи.

Тарас показує мені місце, де знайдені руїни собору XII століття… А онде колодязі. Вопи глибокі. Саме з ними пов’язана легенда про «білгородський кисіль», про що дізнаємося з тексту на гранітній плиті, яка встановлена біля мосту через річку Ірпінь.

…Повертаючись пізно ввечері, я спіймала себе на думці ми всі нащадки славних русичів, і це приймаєш особливо гостро, коли опиняєшся в таких місцях, як сучасна Білогородка (За В. Грипасем та М. Опанасенко).

2. Про що ви дізналися з тексту? Про яку навчальну дисципліну ви згадали? До якого мовного стилю належить текст?

3. Об'єднайтесь у групи, складіть план тексту й порівняйте, яка з груп склала детальніший план.

І пензлем, і словом

424.

1. Розгляньте репродукції мініатюр з Радзивиллівського літопису. Прочитайте текст. Яку особливість ви помітили в художніх мініатюрах і в мові коментарів?

Білгородський кисіль

997 року князь Володимир вирушив до Новгорода, як пише літописець, по верхніх воїн проти печенігів.

Далі промовляє Радзивиллівський літопис майже «середньовічний комікс».

Печенізька розвідка спрацювала добре: Володимир пішов по північних воїнів, а Білгород опинився в щільній облозі.

На порядку денному білгородського віче стояло одне питання: « Чи відкривати браму печенігам?» І, боячись голоду, білгородці було наважилися навіть так зробити.

Знайшовся серед громади розумник і запропонував схитрувати: «А зробіть краще так: візьміть у кого що є, по жмені пшона чи пшениці, і замішайте таку бовтанку, з якої кисіль варять. А в інший кадуб розситьте меду з княжої медуші».

Так і зробили. Обидва кадуби опустили в колодязі. Лишилося обмінятися заложниками з печенігами й провести переговори.

«І прийшли в город, і сказали їм люди: “Пощо ви губите себе, коли ви не можете перестояти нас? Стійте хоч десять літ, що ви зробите нам? Адже ми маємо споживок від землі. Як не вірите — то подивіться своїми очима!**

Печенігів повели до одного колодязя, зачерпнули бовтанки і зварили з того кисіль. Повели до іншого й напоїш медовою ситою…

Літописний анекдот є хіба відгомоном реальності.

Печенізьких парламентерів вели якнайдовшим шляхом уздовж найвищих валів і найглибших ровів. Завели до княжих медуниць і комор із збіжжям. А княжий двір мав великі запаси: як для того, щоб спорядити похід, так і для того, щоб витримати багатомісячну облогу.

Далі лишилося показати криниці. У легенді криниці викопали бутафорські спеціально для дезінформації. Проте Білгород був прекрасно забезпечений справжніми, і спрага його людям не загрожувала. Таке місто було складно «перестояти»… а з півночі швидко наближався з новгородцями Володимир.

Що лишалося печенігам?.. (За О. Зінченком).

2. Складіть і запишіть закінчення легенди про облогу печенігами Білгорода, дотримуючись запропонованого автором стилю.

425.

Прочитайте усмішку. Поміркуйте й запишіть, чим завжди зворушує дитячий гумор.

— Тату, тату, увімкни, будь ласка, телевізор.

— Там, синочку, нічого немає… - відповідає батько.

— А я і нічого люблю дивитися.

Фраза — це частина тексту, яка може збігатися з одним реченням або об'єднувати кілька речень, між якими є логічний зв’язок.

Усі речення ЗВ’ЯЗНОГО тексту об’єднані спільною темою. Між реченнями зв’язного тексту наявний послідовний або паралельний зв'язок.

У тексті з ПОСЛІДОВНИМ зв’язком речення утворюють ланцюжок, у якому те, що було «новим» у попередньому реченні, стає «даним», або відомим, у наступному реченні.

Наприклад: Нашу школу перебудовують. Перебудову здійснюють за оригінальним проектом. Він передбачає створення спеціальних приміщень для наймолодших школярів.

Вилучення якогось речення порушує зв'язність тексту. Наприклад, якщо в наведеному прикладі вилучити друге речення, то пояснити логічно наявність третього неможливо.

Залежність між наступним і попереднім реченнями забезпечують такі другорядні члени речення, як обставини часу (тоді, одного разу, через кілька днів, пізніше, у той час, згодом тощо), місця (унизу, вгорі, з одного боку, посередині, праворуч тощо); вставні слова (по-перше, по-друге, таким чином, отже, як відомо, навпаки тощо); сполучники та частки, що вказують на послідовність, причину, наслідок, протиставлення (і, та, але, лише, тому що, так що тощо).

У тексті з паралельним зв’язком кожне речення є самостійним, рівноправним щодо розкриття теми тексту. Якщо вилучити будь-яке з них, інформативність тексту зменшиться, але його зв’язність не порушиться. Наприклад: Нашу школу перебудовують. Вона потребує і ремонту, і реконструкції. У школі мають бути зручні приміщення для наймолодших школярів. Якщо в цьому прикладі вилучити друге речення, то читач не отримає інформації про причини перебудови, але текст залишиться зв'язним. Міжфразовий зв’язок забезпечують повтори сполучників, займенників, прислівників; поєднання простих і складних сполучникових і безсполучникових речень, у яких присудки-дієслова мають однаковий вид і час.

426.

1. Прочитайте текст. До якого стилю він належить?

1. На рівнинних просторах Полісся, у басейнах Західного Бугу й Прип’яті, розташований Шацький державний природний національний парк. 2. Його площа 32,5 тисяч квадратних кілометрів. 3. Це район унікальних прип’ятських боліт. 4. Парк займає територію в межах Любомльського району Волинської області на кордоні з Республікою Польща. 5. На півночі Шацький парк межує з Білоруським Поліссям. 6. У межах парку знаходяться 22 озера. 7. Деякі озера великі й глибокі, наприклад площа Світязя 27 кв. км, глибина — 58,4 м. 8. Добре транспортне забезпечення території Шацького парку збільшує її цінність як центру відпочинку. 9. Тут розташовані санаторії, пансіонати, спортивні бази, дитячі літні табори міжнародного значення. 10. Сюди приїздять туристи з різних країн (За К. Геренчуком).

2. Сформулюйте тему й мікротеми прочитаного тексту. Запишіть формулювання.

3. Розгляньте схему зв’язку речень у тексті вправи. Визначте тип зв’язку між пронумерованими реченнями.

427.

Складіть власні приклади текстів, які ілюструють послідовний і паралельний зв’язок речень.

428.

Прочитайте текст. Визначте, які засоби міжфразового зв'язку з перелічених — у довідці наявні в ньому.

Світ зміниться, коли змінишся ти. Почни із себе

Усі міста гарні з висоти пташиного польоту…

А па землі ми зауважуємо зовсім іншу картину: сміття па тротуарі, недопалки біля урни, бруд у під'їзді, зламані лавочки та гойдалки у дворі…

Люди обурюються таким неподобством — справді, кому ж таке сподобається? Але стоп, поміркуймо трохи… Це ж не марсіани прилетіли й порозкидали сміття, і не привиди повидряпували написи на стінах і розмалювали жахливими каракулями відремонтований будинок, під'їзд…

Це ж хтось із нас зробив. Байдужий і безвідповідальний… І можливо, він теж, як і всі люди, хоче позитивних змін у країні. Але, на жаль, не усвідомлює, що насамперед треба самому змінюватися.

На щастя, усе ж таки позитивні зміни відбуваються. Підросло нове покоління молоді, для якої важливими є соціальні пріоритети. Юнаки та дівчата самі започатковують гарні справи. Ось студенти Дніпропетровського університету часто їздять в Булахівський ліс до озера. Вони беруть із собою пакети для сміття, рукавички й прибирають від «пікнікарського» сміття берег і ліс.

Або ось іще одна історія. Якось учні Булахівської ніколи під час екологічної експедиції з вивчення ранньоквітучих рослин побачили, у якому жалюгідному етапі перебуває відома з давніх-давен Козацька криниця. Колись поблизу неї пролягав Чумацький шлях. Подорожні втамовували спрагу й відпочивали, а потім рушали битим шляхом до Чорного моря. Люди вірили, що вода в криниці цілюща, бо зникала втома та додавалося сили.

І як тішить, що сьогодні булахівські діти відродили Козацьку криницю. Вона дарує подорожнім смачну й прохолодну воду (За учнівський твором Софійки Коваль).

Довідка. Повтор слова, уживання займенників замість іменних частин мови, повтор слова у поєднанні з вказівним займенником, синоніми, спільнокореневі слова; вставні слова, сполучники сурядності чи підрядності; неповні речення.

429.

Випишіть з будь-якого вашого підручника («Біологія», «Математика», «Українська література» тощо — на ваш смак) уривок із тексту. Зачитайте його, установіть, які засоби міжфразового зв’язку наявні в цьому тексті.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити