Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 38. Різновиди аудіювання: ознайомлювальне, вивчальне (практично), критичне. Читання: розуміння та засвоювання тексту. Передмова в книжці

430.

Установіть відповідність між назвою та визначенням мовної діяльності.

1

читання

А слухання та розуміння пояснень (вчителя, лектора…), аудіозаписів якогось твору, пісні тощо

2

говоріння

3

аудіювання

Б написання листа, есемески, заповнення анкети чи створення певного ділового паперу.

4

письмо

В відповідь на уроці, розмова з друзями, обго ворення вдома різноманітних проблем

Г прочитання книжки, ознайомлення з газетою, змістом певного сайту, рекламними написами

431.

1. Прочитайте текст на час — представники першої команди мовчки, а другої — уголос. Скільки часу вам знадобилося?

Жили собі двоє хлопців. «Орли! Соколи! Гангстери, а не хлопці! Нема на них буцегарні», казав про них дід Салимон. І от несподівано ці хлопці натрапляють на слід надзвичайної таємниці… Вони долають численні пригоди, захопливі й кумедні, щоб розкрити її. А розпочалося все з метро…

От знайдибіда, авантюрист шмаркатий! Ванько-о! Вилазь зараз же! Бо такого втру маку — тиждень чухатимешся! Вилазь, чуєш!

Ми лежимо в густих бур’янах за клунею, уткнувшись у землю носами, і не дихаємо.

— Вилазь, убоїще, бо гірше буде! Ти ж мене знаєш!

Знаю, знаю, ледь чутно зітхає мій друг і нарешті наважується подати голос.

— Діду! — жалібно озивається він.

— Давай-давай!

— Діду, — ще жалібніше повторює мій друг, ви одійдіть за хату, ми виліземо. Бо ж ви битиметесь.

— Вони ще мені умови ставлять, вишкварки! Aнy вилазьте!

— Та ми ж не хотіли. Ми ж хотіли метро. Таке, як у Києві.

— Я вам дам метра! Я вам такого метра дам, що…

— Ми ж не знали. Ми зараз усе закидаємо — нічого й видно не буде. Одійдіть, діду.

Довго ще тривають переговори. Нарешті дід востаннє лайнувся, закашлявся, плюнув і почовгав за хату.

Ми вилазимо з бур’янів.

Біля свинарника нас зустрічає гундосим рохканням п’яти пудова льоха Манюня, противна й плямиста, як географічна карта.

У-у, скотиняка! Щоб ти…

Це через неї ми вскочили в халепу.

У нас була прекрасна, благородна ідея провести під свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія метро у Васюківці! Станція «Клуня» станція «Крива груша». Три копійки в один кінець. Родичі — безплатно. З учительки арифметики — п’ять копійок.

Ми вже підкопалися майже до половини свинарника, і раптом непередбачена катастрофа! клята льоха Манюня провалилася в наше метро. Провалитися вона зуміла, а от вилізти дзуськи! І зняла такий вереск, що причовгав дід. Ну і…

Гірко зітхаючи, ми засипаємо метро. Раз у раз злодійкувато озираємося чи не заскочить нас зненацька дід, щоб нам’яти вуха. Хоч і обіцяв він, що не чіпатиме, поки не кінчимо, але хто його зна… Ви б почули, як він лаявся, коли витягав льоху! Ох і лаявся! І де він отих слів набрався?.. (В. Нестайко).

2. Поміркуйте й сформулюйте колективний висновок про те, як потрібно читати текст, щоб найкраще зрозуміти та засвоїти його зміст. Висновок запишіть.

3. Які вислови — характеристики хлопців — ви запам’ятали? Якими засобами автор передає комічну ситуацію?

432.

1. Прочитайте текст. Визначте тему. Які ключові слова й речення, важливі для розуміння тексту, ви записали?

Хлопчик із феноменальною пам’яттю

(Фантастична розповідь)

Для мене все почалося в одинадцять років. Я виліз на запилюжену липу, старе крислате дерево. Смеркалося, і я вже от-от мав іти додому, як мене потягнуло подолати ще одну «висоту». Усе дитинство я був деревним альпіністом. Не знав для себе кращої розвага, ніж видертися па дерево й дослідити, що видно з його верхівки.

Липа, про яку я говорю, була найвищою в околиці нашого закутка. Далі, за містом, росли й куди вищі дерева — буки, приміром, два височенних дуба. Про ліс годі й говорити але ж там усе сосни, а від сосон, знаєте, які потім руки будуть?

Я виліз на дерево й побачив там щось таке, що назавжди змінило мою пам’ять, перетворило її з мілкої калюжі на бурхливий океан.

Але не пам’ятаю, що. Наступне, що я можу пригадати, — себе у пропахлих димом джинсах із латкою на лівому коліні (на латці — Качур Дональд). Похитуючись, простую стежкою біля водокачки до своєї хати.

***

Надворі буяв травень, я не міг дочекатися, коли закінчиться чверть і настануть канікули. Але біда перед канікулами я мав скласти іспит, і то вперше в житті. Ми не писали диктант, як це робили попередні шестикласники, а вчили білети з укрмови.

Особливо готуватися до екзамену я серця не мав. Звечора тільки переглянув відповіді на білети. Після того дивного заходу сонця (то, все-таки: побачив я його чи ні?) я взагалі почувався не у своїй тарілці. Щось відбувалося, та я не встигав спостерегти, що.

З невиразними передчуттями ліг спати. Бачив, як завжди, багато снів, з польотами, погонями й крутими спецефектами. Як ліг, так і проснувся не забув жодного сновидіння, усе йшло суцільним потоком подій та переміщень. Кожного разу, коли сновидіння ставали особливо яскравими, я пригадував, що це тільки сон. І це було дивно, таке зі мною вперше.

Прокинувся ще перед сьомою, і це теж мене здивувало. Здавалося, виспався так, що снам уже не було місця, куди лізти, і вопи випхали мене на поверхню.

Я тинявся порожньою хатою, аж вийшов надвір. Зранку в горах холодно, але я люблю холод. Голий по пояс, ходив довкола хати, видивлявся в лісі пояснень своєму незвичному самопочуттю: не то радість, не то сльози — аж голова крутилася.

Тільки перед школою я усвідомив, що йду на свій перший екзамен. Стало страшно, у животі запило… Я прийшов до класу. Усі були хрумкенькі, пахнючі та збентежені. Я теж був збентежений але в мокрих кедах, з налиплими парашутиками кульбаби я ставив святкову свіжість однокласників під загрозу.

Без зайвих слів сів на першу парту. Вирішив, аніж маю втрачати ранок, краще відразу зізнаюся, що не готовий. Мене спитають: «А що ти, Петре, взагалі знаєш?» А я скажу: «Знаю сімнадцятий білет, там, де про синоніми й антоніми». «І все?» — спитають не без задоволення. А я скажу, що мені, звісно, прикро, але чим хата багата. І поставлять мені, безталанному, трієчку, а я, окрилений, помчу додому, наїмся налисників з полуницею і побіжу на скелі.

Усі, хто не йшов відповідати в першу п’ятірку, вийшли з класу. П’ятеро хоробрих я серед них по черзі тягнули білети. Мені випав одинадцятий, де про не- з дієсловами і без, та іменник як частину мови. Я міг відповідати без підготовки — до чого це мені готуватися, цікаво?

Без вагань я сів перед викладачками й подивився їм в очі, прямо як Кашпіровський.

— Який білет, П’яточкін?

— Одинадцятий.

Наступила незручна мовчанка…

— «Не-» з дієсловами пишеться окремо, — ляпнув я і прикусив язик: хто ж такі козирі кидає?

— Угу… Ще. І не вилуплюйся так на мене.

Знову побожна пауза…

— «Не-» з дієсловами пишеться окремо, наголосив я. Що тепер? Кинути: «Розумному досить», і грюкнути дверима?

І тут воно сталося. Я побачив перед собою відповідь на білет. Побачив так виразно, що смикнувся на стільці. Це була сторінка з мого зошита відповідей. Я навіть мусив пересвідчитися, чи не дивлюся в зошит безпосереднім чином. Але ж ні, зошит лежав на колінах, а я продовжував бачити відповідь, як на екрані.

Тоді я пішов у рознос.

Людмила Іванівна зіпріла й втискалася в крісло. А відповідь справді справляла враження урочистої. Вона виявилась вичерпною й шовковою, мов шлях із варяг у греки (чи куди вони там їздили). Присутні в класі вражено кліпали очима. Після такого рафінованого викладу не було навіть додаткових запитань. МЕНІ ПОСТАВИЛИ П’ЯТІРКУ!

«Можеш, якщо захочеш», — Людмила Іванівна каліграфічно внесла оцінку в табель, і від сяйва цієї диво-п’ятірки сині хащі трійок освітилися…

Я махнув додому. Як і планував собі, наївся.

***

У шостому класі після екзамену приписується ще сім днів практики на шкільній ділянці виправні роботи у формі просікань, підгортань і прибирань. Але завгосп сказав: хто принесе до школи гарних тичок на квасолю, тому практику зразу й зарахує. Я, звісно, першим зголосився, і тепер збирався піти в гори — десь далеко, аж до скель. А по дорозі назад нарубав би завгоспові тичок.

Склав сумку, наготував сокиру і погнав. А перед тим залишив записку всім рідним і близьким: «Здав на п’ять! Буду завтра! Петро».

Отак я зрозумів, що в моє життя вступила нова сила. Сидячи в прохолоді скель, що виступали з моховитої землі, я спробував обдумати диво, яке зі мною сталося.

Аналіз не вдався. Зате я ще більше здивувався, коли відчув, що можу пригадати будь-який інший білет. Biн являвся мені перед очима, просто й зрозуміло. Просто, як махнути крильми… мовби в мені звільнилися крила, і я для проби разок ними тріпнув.

Години три я сидів і від нічого робити випробовував пам’ять на різних дрібничках: яких кольорів смути на сестриному халаті, у скільки пучків згруповані ворсинки на зубній щітці, який узор циновки на сходах між першим і другим поверхом, кількість сходин між другим поверхом і горищем та інше. Це було просто, як вертіти в руках кубик Рубика: повернув грань туди — маєш одне, повернув сюди — бачиш інше.

Усе це достобіса інтригувало, але я мав легку вдачу, і у свої одинадцять довго не замислювався навіть над таким феноменом… (За Любком Дерешем).

2. Дайте назву частинам тексту.

3. Складіть і запишіть розгорнутий план прочитаного тексту.

Сприймання будь-якого повідомлення на слух і розуміння прослуханого — це різні види аудіювання.

Аудіювання буває ознайомлювальним, вивчальним, критичним. Ознайомлювальне аудіювання передбачає знайомство з темою повідомлення; вивчальне — потребує застосування методів запам’ятовування; критичне — виявляє власну оцінку почутого.

433.

1. Прослухайте текст диктанту. До якого виду аудіювання належить цей різновид прослуховування? Які слова вам не зрозумілі? З’ясуйте їхнє значення. Пригадайте, за яким правилом пишемо власні назви.

Езоп і Ксанф

У заможного філософа Ксанфа був раб на ім'я Езоп, теж філософ. Якось до Ксанфа завітали друзі, щоб поспілкуватися. Господар вирішив пригостити їх чимось особливим, і наказав Езопові купити на базарі найдорожче й найкраще, що тільки знайде. Яким же було його обурення, коли раб приніс звичайний свинячий язик їжу бідноти. «Нащо ти ганьбиш мене перед гостями? Чому не виконав наказу?» вигукнув Ксанф. «Я його виконав, господарю, відповів Езоп. Адже що може бути кращим за язик? За його допомогою ми спілкуємося з друзями, домовляємося з ворогами, освідчуємося в коханні. Позбав людину язика, і ти позбавиш її половини життя». Гості схвально загомоніти, бо відповідь раба їм сподобалася.

Тоді Ксанф знову наказав Езопові йти на базар і принести найгірше, найбридкіше, що там є. Раб-філософ знову приніс язик. Ще дужче розгнівався Ксанф: «Ти що, глузуєш з мене?» Але Езоп лише посміхнувся: «Хіба може бути щось гіршим за язик? Адже за його допомогою ми брешемо, зраджуємо найкращих друзів, перетворюємо їх на ворогів і розпалюємо війни. Позбав людину її злого язика, і світ станн кращим…»

Замислилися гості й знову погодилися з Езопом (За Ю. Ковбасенком, 183 слова).

Автор невідомий. Рим. 150 р. до н. єн.

2. Які з вивчених вами пунктограм є в тексті? Поясніть їх.

434.

1. Прослухайте текст для переказу.

Людський організм і тривалі подорожі в космосі

На думку науковців, які очолюють лабораторію з дослідження фізіології в космосі, основні проблеми в астронавтів будуть двох типів. «По-перше, потрібно створити середовище, яке за фізичними характеристиками не буде їх вбивати. А по-друге, захистити один від одного», — кажуть експерти.

У фізичному плані головними загрозами стають невагомість і космічна радіація. З відсутністю гравітації все зрозуміло: саме земне тяжіння змушує нашу кров циркулювати по венах, м’язи — постійно бути в тонусі, а кістки витримувати навантаження нашого тіла.

Марсохід Curiosity зробив селфі. Фото NASA

У космосі астронавтам не потрібно багато працювати фізично, особливо ногами. Якщо навантаження для рук ще можна компенсувати, то кістки та м’язи ніг і спини почнуть поступово атрофуватися.

А серцю складніше буде переганяти кров у кінцівки.

Крім того, невагомість прибирає поняття «верх і низ», тобто постійно намагається обдурити наш вестибулярний апарат і внутрішнє вухо. Під час польоту корабля Аполлон-9 на Місяць астронавт Рассел Швайкарт через дезорієнтацію після десяти діб польоту ледве зміг пройти по поверхні Місяця. Космічні туристи, які платять величезні гроші за можливість побувати на Міжнародній космічній станції, також скаржаться, що повернення на Землю робить їх безпорадними.

З радіацією все дещо складніше. Її вплив залежить від того, наскільки є великою зараз сонячна активність і як екранований корабель. Але навіть у разі найкращого захисту астронавти зазнаватимуть шкідливої дії космічних променів. Їхній вплив поки що майже не досліджено. У теорії сонячна активність може викликати розрив спіралі ДНК і призводити до мутацій на клітинному рівні. Але для того, щоб виявити наслідки, потрібні роки. Тому незрозуміло, наскільки швидко може розвинутися в астронавта, який летить на Марс, наприклад, онкологічне захворювання.

З психологічної точки зору також усе непросто. Людина, яка 11 місяців проведе в невеликому закритому приміщенні без постійного зв’язку із Землею, одразу відчує тиск. Медики вважають, що її очікують депресія, зростання підозрілості й тривоги. Тому в політ радять добирати тільки стресостійких людей.

«Але на Землі складно визначити, як поведе себе астронавт у повній ізоляції на десятий місяць польоту, коли його тіло почне змінюватися», каже експерт.

Для того щоб політ на Марс не став останнім для астронавтів, учені запропонували кілька способів «боротьби з космосом». По-перше, проти атрофії м’язів і кісток планують використовувати нові тренажери, що дають можливість робити навантаження на все в умовах невагомості. Вони вже застосовуються на МКС і в цілому виправдовують себе.

Єдина проблема це місце, де ці тренажери розмістити. МКС будувалася багато років, і там є необхідний простір. Але корабель для польоту на Марс буде набагато меншим, а після завантаження продовольства, води та кисню там залишиться зовсім небагато місця.

По-друге, у NASA пропонують створити спеціальне приміщення з центрифугою, яка генерує гравітаційне поле, щоб астронавти могли ходити там, як на Землі. Але тут знову постає питання місця для такого великого агрегату.

Тим більше, що піхто не знає, як організм, звиклий до невагомості, реагуватиме на центрифугу.

З атрофією кісток також планують боротися за допомогою ультрафіолету. Так роблять на МКС, і поки що це працює. Але ще незрозуміло, чи зможе корабель забезпечити надійний захист від сонячної радіації, особливо якщо на найближчій зірці почнуться спалахи.

Нарешті, для боротьби з психічними розладами в NASA пропонують побудувати на кораблі камеру, де будуть проектуватися звуки й зображення природи. Там же поступово змінюватимуться пори року, щоб зробити політ не таким монотонним. Також експерти хочуть застосувати нову систему добору астронавтів, які тепер будуть не тільки фахівцями у своїй сфері, а й більш стійкими до тривалої ізоляції.

Хоча низку завдань ще тільки належить вирішити. Так, невідомо, як після і нульової гравітації астронавти зможуть працювати на Марсі, де сила тяжіння значно менша, ніж на Землі, але все-таки вона є. Така сама ситуація й з магнітним полем планети. У медиків є ще кілька років на експерименти та досліди перед тим, як перші астронавти вирушать у далеку подорож. Питання тільки в тому, чи встигнуть вони (За матеріалами сайту http://karrespondent. net/ tech/space/3563914-sdelannyi-dlia -zemly-orhanyzm -cheloveka- vriad- ly -perezh- yuet-polet-na-mars).

2. З’ясуйте й запишіть значення не зрозумілих для вас слів.

3. До якого стилю належить наведений текст? Визначте його тему, основну думку, особливості стилю. Випишіть стилістично забарвлені слова.

4. Складіть план тексту.

435.

Розгадайте кросворд «Мовна діяльність»

По горизонталі. 5. Висловлювання про властивості, ознаки предметів; відповідає на питання який? 6. Висловлювання, у якому йдеться про причини та наслідки дій; відповідає на питання чому?

По вертикалі. 1. Висловлювання про те, що відбувалося або відбувається; відповідає на питання що відбулося? 2. Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства (такі, як совість, доброта, чесність, милосердя тощо). 3. У мові: різні способи викладу думок; залежить від умов, мети, адресата спілкування. 4. Сукупність знань, уміння, які здобуваються в житті, на практиці; те, що вже було в житті, з чим доводилося зустрічатися. 7. Коло життєвих явищ, подій, що становлять зміст твору — те, про що йдеться в тексті. 8. Тривале висловлювання однієї особи. 9. Розмова між двома або кількома особами, які обмінюються репліками. 10. Слухання й розуміння почутого тексту. 11. Підтримання взаємних стосунків, ділового, дружнього зв’язку із ким-небудь переважно через мовні засоби. 12. Один із жанрів офіційно-дідового стилю; письмове прохання, оформлене за певним зразком, що подається на ім'я офіційної особи або до установи чи організації. 13. З французької означає «манера, різновид», тобто це різновид твору певного мовного стилю, що характеризується відмінними від інших стилів особливостями. 14. Самостійна шкільна або домашня робота у вигляді письмового викладу учнями своїх думок на задану тему. 15. Один із видів мовної діяльності, що передбачає вміння писати, зображувати графічні знаки від руки чи на комп’ютері. 16. Один із видів мовної діяльності, що передбачає вміння сприймати надруковане чи написане від руки. 17. Один із видів мовної діяльності, що передбачає здатність усно висловлювати думки, погляди, почуття, розповідати про що-небудь. 18. Порядок розміщення частин якого-небудь викладу, висловювання, його композиція.

Передмова — вступна стаття до будь-якого твору, написана самим автором або кимось іншим. У передмові автор, видавництво чи редактор повідомляють читачеві, як треба розуміти твір.

436.

1. Прочитайте передмову до книжки. Визначте, хто її написав — автор чи редактор.

Я писала цей текст, щоб полегшити життя всім, хто любить живопис, та не зовсім знає, як оглядати мистецькі твори і як поділитися цією приємністю з дітьми. Мета одна — дати кілька підказок.

Якісь особливі знання, володіння історичною та мистецькою термінологією ані педагогічні вміння тут не потрібні. Це не підручник з історії мистецтва: ви не знайдете ні звичної хронологізації, ні нанизування учених термінів, які розхолоджують зацікавлення читача.

Нам у світі живопису все ще якось боязно. Найочевидніші запитання не так просто вкладаються в слова. Ми не наважуємося визнати, що нічого не тямимо у творі, від якого усі в захопленні, і не завжди легко визначити, що нам подобається в іншому. Запитання, особливо найлогічніші, найчастіше лишаються без відповіді — але тільки тому, що ми не наважуємось їх ставити, гадаючи, що ми — єдині, хто цього не знає. Це, безумовно, не так. Тож ці запитання сформульовані тут. І хоча пояснення не претендують на вичерпність, вони викладені якомога ретельніше й доступніше.

Традиційного трактування творів образотворчого мистецтва тут немає: читачеві не пропонують набір теоретичних даних про певний період, контекст, митця, тему тощо, його просто «ставлять» перед картиною. Саме вона відправна точка. Такий підхід легко пояснити: для дитини як, зрештою, і для дорослого нефахівця на першому місці завжди буде сам твір. Бо ось він, тут, доступний, актуальний. Тож не варто зловживати теорією, яка погасить щойно пробуджену цікавість. Що в цій картині можна побачити і чому? І як це висловити простими, зрозумілими словами?

Залежно від обставин чи настрою, ця книжка може видатися закороткою. Або навпаки вам вистачить одного абзацу. Гортайте її, носіть із собою, читайте вздовж і впоперек: якщо врешті вдасться переконати вас, що нічого складного в ній немає, моя праця не була марною (Фр. Бард-Ґааль).

2. Чи зрозуміло з передмови, для кого написана книжка? Відповідь обґрунтуйте.

3. Запишіть висловлювання з тексту передмови, які зацікавлять потенційного читача книжки. Які засоби використала для цього авторка?

437.

Складіть і запишіть власну коротку передмову до будь-якого підручника, посібника, збірки віршів улюбленого поета, антології фантастики тощо.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити