Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 41. Письмовий стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі

СТИСЛИЙ переказ — це повідомлення про головне, істотне в прочитаному тексті; це вміння небагатьма мовними засобами передати короткий зміст прочитаного.

ОПИС місцевості — це відомості про певні прикмети довкілля, орієнтири на конкретній території, інформація про ландшафт, наявність річок, гір, низовин, лісів, боліт, розташування населених пунктів щодо сторін світу. Готуючи опис місцевості, треба чітко назвати предмети й відповісти на запитання, де вони розташовані.

Особливості опису місцевості

Ключові слова в описах місцевості — це прислівники, іменники з прийменниками, що виконують у реченні роль обставин місця, а також характерні дієслова: розташуватися, розміщатися, простягатися, знаходитися, пролягати (про дорогу) тощо.

Для опису місцевості в художньому, науковому, діловому стилях використовуються неоднакові мовні засоби.

Опис залежить від того, де перебуває автор, а також від мети, з якою здійснюється опис місцевості.

Описуючи місцевість, створюють велику масштабну картину або зосереджують увагу на прикметах невеликої території.

446.

Поміркуйте, як змінюється сприйняття місцевості з вікна рухомого автомобіля (поїзда) і під час пішохідної подорожі. Опишіть свої враження. Які характерні дієслова ви використали в описі? Запишіть речення з цими словами.

447.

Охарактеризуйте місцевість, де розташоване ваше місто, село, районний центр. Використовуйте слова: рівнина, височина, низовина, гористий, лісовий, степовий, прибережний, перерізаний, відділений тощо. Складіть і запишіть невелике висловлювання про вашу місцевість. У якому стилі ви склали висловлювання?

448.

1. Прочитайте текст. Доведіть, що подане висловлювання — текст. Дайте йому назву. До якого стилю належить цей текст? Який тип висловлювання використав автор (опис, розповідь, роздум)?

Ми з вами вирушаємо на лоно заповідного степу. Від річки Грузький Єланчик підіймаємося на рівнинне плато. Навкруги буяє море степових трав.

З могили - підвищення в центральній частині плато відкривається дивовижний краєвид заповідного степу. Та не безмежний він: на обрії видно оброблені поля. А тут — первозданна природа.

Живим сріблом виблискують зміясті вигини річечки в смарагдовій облямівці очеретів. По схилах котяться зелені хвилі степових трав.

Територія Українського державного степового заповідника, до якого входять Кам’яні Могили, це дуже своєрідний та оригінальний куточок природи південно-східної частини України. Тут над хвилястою степовою рівниною височать конуси громаддя сірих скель справжнісінька мініатюрна гірська країна серед приазовських просторів. Два пасма горбів здіймаються на сто метрів над рівниною степу й на триста — над рівнем моря. Це височать окремі виступи кристалічних порід Маріупольсько-Бердянського узвишшя, яке входить у захований під поверхнею землі Приазовський масив Українського кристалічного щита. Здавна ці природні гранітні нагромадження називали могилами: Токмак-могила, Бельмак-могила... Розкидані на просторах приморського степу, вопи нагадують степові кургани. Серед багатьох гранітних виходів Приазов’я в наш час добре збереглися лише Кам’яні Могили.

На узвишшях ростуть рідкісні наскельні рослини, зокрема аж вісім видів папоротей. Папороті, звичайно, ростуть і в інших місцях, а от є представники флори, які виростають лише серед цих кам’яних брил і не трапляються більше ніде. Отож пнемося на сірі гранітні скелі в пошуках рослини надзвичайно рідкісної не тільки для України, але й цілого світу. Це деревій голий.

Ось поміж сірих каменів сяйнуло ніжною жовтизною тендітних кошичків суцвіття рідкісного деревію. Неповторна мить!

Сідаємо на розігріті сонцем чорно-сірі гранітні камені, вкриті природною мозаїкою різнобарвних лишайників. Перед очима грандіозна картина фантастичного нагромадження скель. Ми вирушаємо далі на пошуки другого рослинного дива Кам’яних Могил. Знову піднімаємося гранітними сходами природних пірамід. Уже здалеку можна побачити, як просто з розщелини, наповненої дрібноземом, здіймається струнка, до півметра заввишки волошка з багатьма суцвіттями-кошичками. Ці кошички виграють на сонці. Квіти мають ніжно-рожеве забарвлення. Ця волошка відома лише завдяки заповідникові Кам’яні Могили, бо більше ніде у світі не росте.

Нарешті піднімаємось узгір'ям на вершину гранітного хребта. Зорові відкриваються нові й нові прояви краси та оригінальності тутешньої природи. У крихітному куточку Приазовського узвишшя збереглися рідкісні рослини тому, що в заглибинах і ущелинах гранітних скель збираються дощові та снігові води. Тут справжня майстерня богині Флори! Обминув цю майстерню льодовик, що за останні мільйон років кілька разів насувався на південні степи, але до Приазовської височини так і не дістався. Тому й залишилися живими зелені свідки давніх часів (З дипломної роботи Т. Черненко).

2. Знайдіть у тексті елементи художнього стилю.

3. Про які особливості місцевості йдеться в тексті? Що, на вашу думку, можна вважати головною, а що — другорядною інформацією?

4. Скільки мікротем можна виділити в цьому тексті? Складіть план прочитаного тексту.

5. Підготуйте усний стислий переказ тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі.

449.

1. Прочитайте тексти. Дайте їм назви. Які типи висловлювання використано в текстах? Якого вони стилю?

Тексти 1

З любов’ю думаю про ліс велике суспільство дерев, птахів і комах...

Ось моя улюблена стежка крізь ліщинник, якою постійно продираюся в гущавину. За ці дні вона так заросла, що я змушений вернутися й обійти ці хащі стороною. Але не серджуся, а навпаки мене охоплює невимовна радість. Яка навальна сила всепереможної природи! І яка велика подія за кілька днів ліщинник украв мою стежку.

Вважав, що знаю петриківський ліс, бо обійшов його не один раз, але сьогодні несподівано вийшов на невеличку галявину й побачив між дубами дерев’яний будинок (За П. Сорокою).

Текст 2

Дивувався вельми Сивоок дідові Родимові, що той вибрав собі для житла місце коло шляху, на самому краю уділля. Щоправда, тут була ще й річка, і зелені луки вздовж неї, зате в дальнім кіпці уділля починалася пуща, де можна б сховатися... На мокроземлях клубочилися чорнолози, а за ними стояли вільхи із замшілими сіро-зеленими стовбурами, ліс мовби западався до середини.

Земля під копитами в Зюзя втікала вниз і вниз, дерева ставали вищі й вищі, страшніше й страшніше було Сивоокові, і він тулився до Родимової спини, позираючи вперед одним лише оком, ждав, коли ж нарешті вирівняється лісова земля, коли зникне її похилість.

Іноді ліс милостиво випускав заблуканих їздців на простір перед ними відкривалася могутня діброва з галявинами, поритими вепрячими табунами. Велетенські дуби спокійно стояли навколо, з'єднуючи ліс з небом, не даючи лісові западатися нижче, однак за дібровами враз стелилися зелено-іржаві дрягви, круто спускалися в хлюпанину вологих нетрів, де не пробіжить звір і не пролетить птах (За П. Загребельним, роман «Диво»).

Довідка: дрягва грузьке, багнисте, болотисте місце; западатися опускатися, провалюватися, утворюючи западину, заглибину; уділля князівське володіння в давній Русі.

2. Порівняйте тексти. Чим вони подібні й чим різняться? Які слова, характерні для художнього опису лісу, використано в них?

3. Підготуйте письмовий стислий переказ другого тексту, зосереджуючись на описі лісу.

450.

1. Прочитайте текст.

Розточчя

Колись писали — Розтіччя, бо звідси розтікаються ріки: одні до Чорного, а інші — до Балтійського моря.

Важко сказати, куди ми потрапили — у присілок, якусь метастазу міста, чи хутір.

Ще недавно, кажуть, тут вирувало курортне життя. Нині це декілька десятків дерев'яних і саманних хат, що віджили своє.

Сосни ростуть усюди. Великі, розхильчасті. Де-не-де красуються фруктові дерева й кострубачиться кущовиння.

Вулиць немає, тільки плутані стежки від хати до хати. Але колись вони, мабуть, були, бо збереглися таблички «Курортна, 7», «Гоголя, З».

Подекуди виблискують білими сосновими стінами щойно збудовані обори. Тут же обгороджені сарайчики, стосики дров на зиму під дерев'яними навісами.

Між деревами ліниво прогулюються собаки. Їх тут не прив'язують. Бо що їм сторожувати?

Поселяємося в дерев'яній, критій поруділою бляхою хатинці, яка тулиться на околиці, неподалік асфальтівки, що збігає з траси.

Зелене подвір'я, усіяне кротячими кучугурами, невеличкий городчик під вікном: грядка капусти, кілька соняхів, гарбузи і буряки, мак і помідори, тички, обвиті квасолею, штурпаччя кукурудзи.

Відчиниш вікно, і знадвору ударить гарячим духом городини, де царює кріп. А вечорами цвіркун заливається на підвіконні (За П. Сорокою).

2. Назвіть мовні засоби, які вказують, що текст є розповіддю.

3. Підготуйте стислий переказ прочитаного тексту. Використайте в переказі мовні засоби художнього стилю.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити