Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення й речення

Я і національна історія та культура

§ 5. Словосполучення. Будова й види словосполучень за способами вираження головного слова

1. Словосполучення використовується для називання предметів, їхніх ознак, дій.

Наприклад: читали літопис, дівоча краса.

2. Словосполучення складається щонайменше з двох слів (самостійних частин мови).

Наприклад: малював яскравими фарбами, розглядала фото.

3. У словосполученні є головне слово й залежне слово. Від головного до залежного ставиться питання. Наприклад:

4. Слова в словосполученні зв’язані за змістом і граматично або тільки за змістом.

Наприклад

у залежного й головного слова однакові рід, число, відмінок

велика перерва,

великої перерви,

на великій перерві,

головне слово від залежного вимагає певного відмінка

захоплюватися історією, захопився історією, захоплена історією

головне й залежне слово зв’язані тільки за змістом

згадувалося давно, записав давно, прилетіли давно

Не належать до словосполучень:

а) підмет і присудок: музей відчинений;

б) поєднання двох слів, одне з яких належить до самостійної частини мови, а друге — до службової: за літописом, у списку, навколо села;

в) слова, з’єднані сурядними сполучниками: опера і балет;

г) фразеологічні звороти: запали в душу,

ґ) складена форма майбутнього часу дієслова, ступенів порівняння прикметника чи прислівника: буду малювати, більш яскравий, найменш категорично.

50.

1. Прочитайте текст. Порівняйте, чи однакова інформація подана в правій і лівій частинах таблиці. Що різнить ці записи?

Вишивка — один з найбільш поширених і улюблених в Україні видів творчості. Це світ краси і фантазії, осмислення природи, розповідь про думки й почуття людини, світ образів, що сягають своїм корінням далекого минулого.

Вишивка як народна творчість відтворює глибокі почуття, так само, як і українська пісня. Пригадаймо поезію Дмитра Павличка: «...червоне — то любов, а чорне — то журба». Ці образи навіяні саме узорами української вишивки (За Т. Кара-Васильєвою).

Орнаменти вишивки, мрії про майбутнє, жартівлива співаночка, узори бринять, сподівання й страждання, своє споконвічне прагнення до прекрасного, найглибше відбилось, ритм ліній, гармонія кольорових сполучень, українське шитво, натхненні образи, в узорах, майстрині відбивали, барви й узори, народна творчість, світ краси, розповіді про почуття, червоне і чорне, в Україні, милує око.

2. Випишіть із правої частини таблиці сполуки слів, які не належать до словосполучень. Поясніть свій вибір.

51.

1. Прочитайте текст. Випишіть десять словосполучень. Визначте головне й залежне слово у виписаних словосполученнях.

В орнаментах вишивок ніколи не буває жодної зайвої лінії, кожна рисочка має своє певне значення. Народний орнамент подібний до співучої мелодії, призначеної не лише для очей, а й для розуму й почуттів. Недаремно ж у давнину вишивка в одязі мала охоронне, оберегове значення, і тому розміщувалася на грудях, на рукавах, на подолі.

Вишивка сьогодні живе повнокровішм життям; прикрашає сучасний одяг, надає йому своєрідності та неповторності. До невичерпних джерел традицій народного вбрання постійно звертаються й черпають у них наснагу сучасні українські модельєри (За Т. Кара-Васильєвою).

2. Розгляньте фотографії на с. 27, 28. Чи модно, на вашу думку, одягнені дівчата? Чому молодь охоче поєднує сучасний костюм із традиційною вишиванкою? Яку вишиванку хотіли б мати ви? Запишіть на цю тему власне висловлювання з П’ЯТИ-СЕМИ речень.

Словосполучення — це синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більше повнозначних слів, з яких одне є головним, а інше — залежним.

Головне слово в словосполученні може виражатися будь-якою самостійною частиною мови. За належністю головного слова до певної частини мови словосполучення поділяються на:

— іменникові: рідна земля, різноманітні мережки, весільний рушник, нитки для вишивання;

— прикметникові: дуже високий, кращий за всіх, невелика на зріст, надзвичайно цікавий;

— числівникові: п’ять сантиметрів, п’ятеро цуценят, троє з присутніх, тридцять кілограмів;

— займенникові: хтось із знайомих, дехто з друзів, ніхто з пасажирів;

— дієслівні: говорити правду, встиг на поїзд, зібравши всі сили, вишитий на рушникові;

— прислівникові: дуже тихо, низько над землею, досить спокійно, занадто швидко/

Іменникові, прикметникові, числівникові, займенникові словосполучення належать до іменних словосполучень.

52.

1. Прочитайте текст. Випишіть по п’ять іменних і дієслівних словосполучень.

Як зберегти й передати нащадкам усі ті кращі надбання національної культури, виплекані протягом століть українським народом? Що треба зробити, аби й завтра лупала народна пісня, не всихало життєдайне джерело народної мудрості та творчості? Які зусилля докласти, щоб молодь не цуралася національного спадку?

Звертатися до традицій не означає нехтувати сьогоденням. Тільки осмисливши минуле, пізнавши витоки своєї культури, можна й чіткіше зрозуміти сьогодення, і уявити майбутнє. «Той, хто не знає минулого, любив повторювати Максим Рильський, не вартий майбутнього» (З кн. «Українська минувшина»). 2. Дайте відповіді (усно) на запитання, поставлені автором тексту.

53.

1. Спишіть словосполучення. Визначте типи словосполучень за способом вираження головного слова.

Доводити до відома, прошу подати, батьківські збори, розглянуте вчасно, згідно з наступним пунктом, відповідальність покласти, дуже старанно.

2. У тексті якого мовного стилю можуть бути використані подані словосполучення?

Основною ознакою словосполучення є підрядний зв'язок між головним і залежним словом (від головного слова до залежного можна поставити питання). Розрізняють три види підрядного зв’язку між головним і залежним словом у словосполученні: узгодження, керування, прилягання

54.

Прочитайте текст. Визначте, якого виду підрядного зв'язку в словосполученнях немає в тексті усмішки.

Оголошення

Вам набридло, що вами керують? Ви хочете вільно пересуватись і робити тс, що вважаєте за потрібне? Ми чекаємо на вас.

Клуб «Кому більше, ніж три роки»

55.

Спишіть речення, розкривши дужки й утворивши потрібні словосполучення.

1. На Чернечій горі в Канові височіє (пам'ятник, Т. Шевченко). 2. Батьки заповідали дітям: «Не (зрадити, паті ідеали)». 3. У влучних, дотепних приказках і прислів’ях парод кепкує, сміється з (вади людського характеру, непорядні вчинки). 4. Не лише рідні, а й друзі (радіти, успіхи) юного музиканта. 5. (Пробачити, я) за ранній телефонний дзвінок. 6. Щодня треба дбати про свій зовнішній вигляд, вчитися (гарні манери, мовна культура).

56.

1. У яких словосполученнях допущено помилки в уживанні форм відмінка?

Обґрунтуйте відповідь.

а) дякувати вам;

б) дякувати за допомогу1;

в) дякувати вас;

г) дякувати від колективу;

ґ) сміятися над сусідами;

д) сміятися із сусідів;

е) сміятися за спиною;

є) сміятися від радості.

Добірні зерна мови

57.

1. Прочитайте текст. Поясніть правопис власних назв.

Гомеричний сміх нестримний, гучний регіт.

Назва походить від імені легендарного грецького поста Гомера, якого вважають автором епічних поем «Іліада» та «Одіссея».

Пост дуже образно передав, як сміялися, розважаючись, боги, наділені незвичайними силами. Вопи володіти могутніші голосами, а їхній сміх був подібний до грому, який чути дуже далеко. В українському перекладі «Іліади» можна прочитати вислів: «Сміхом лунким почали всеблаженні боги реготати», а в «Одіссеї» теж така сама «карти і пса» сміху богів: «Безсмертні від реготу знов аж лягали».

У сучасній мові слово гомеричний є синонімом до слів нестримний, голосний, багатий, пишний тощо. Епітет «гомеричний» трапляється і в інших висловах, позначаючи щось величезне, таке, що перевищує звичайні розміри.

2. Назвіть ситуації, у яких вам доводилося спостерігати гомеричний сміх. Доберіть синоніми до цього фразеологізму. Складіть з ними речення.

3. Поміркуйте, що спільного й відмінного в змісті словосполучень «гомеричний сміх» і «сміх Гомера».

58.

1. Спишіть текст.

Зображення дуба й калини мотиви, що найчастіше трапляються на чоловічих сорочках і поєднують символи сили й краси, але сили надзвичайної, краси невмирущої.

Калина дерево нашого українського роду. Назву свою має від давньої назви Сонця (Коло) і символізує народження Всесвіту.

Дуб уособлює чоловічу енергію, розвиток, життя. Отже, одягаючи костюм, в орнаменті якого є ці рослини, хлопець або чоловік мав на собі чудодійний оберіг життєдайної сили свого роду (За Т. Островською).

2. Розберіть виділені словосполучення за зразком.

Вчимося культури мови

Пам’ятка предмет матеріальної чи духовної культури, що зберігся з давнини. Пам’ятка це і стародавній літопис, і видатний літературний твір, і старовинний ткацький виріб, і визначна давня споруда: історична пам'ятка, писемна пам’ятка, вивчати пам’ятки, пам'ятка старовини, Українське товариство пам’яток історії та культури.

Памятник — архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь когось або чогось: бронзовий пам’ятник, величний пам’ятник, пам'ятник з мармуру, пам’ятник Невідомому солдатові.

Повторюємо орфографію

59.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

На(т, д)хне(н, нн)их образів, почу(т, тт)ів, у давн(и, е)ну, не/повторності, до не/в(и, с)черпних, трад(и, і)цій, де/хто я друзів, ні/хто з па(сс, с)ажирів, випл(е, и)кані, зв(е, и)ртатися, доводити до/відома, ет(и, е)кетом, захопл(е, и)ний історією, незмі(н, ни)е слово, н/зрадьте, ю(н, нн)ий, (дз, з)вінок, з(вя, в’я)зані, (о, а)рнам(е, и)нт, жи(т, тт)єдайної, об(е, и)ріг, старови(н, нн)ий, не/дивно було/б почути, р(е, и)готали, пр(и, е)гадали, здр(е, и)галися, па(мя, м’я)тник (Н, н)свідомому солдатові.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити