Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

§ 47. Письмовий твір-опис місцевості (вулиці, села, міста), пам’яток історії й культури на основі особистих спостережень і вражень у художньому стилі

472.

Відтворіть ситуацію спілкування двох перехожих: один запитує в другого, як пройти до пошти (театру, вокзалу тощо).

Орієнтири: місце, де зупинилися перехожі; назви вулиць; транспорт; переходи тощо.

473.

1. Прочитайте текст. За якими ознаками можна впізнати згадане в тексті місто?

Комендант порту

Бувають хвилини, коли все місто належить йому одному: комендантові порту, найстарішому, найповажнішому тут морякові. Це ті вечірні хвилини, коли він статечно йде у свій порт, сам, без почту. Цей комендант уже давно позбавлений цих привілеїв, якими всі коменданти портів користуються понині.

Ось він виходить зі свого будинку і, спираючись на бамбукову палицю, спокійно простує повз славетну баржу, готелі й управління мореплавства, повз пам’ятник постові...

Лише біля широких сходів, які ведуть у порт, він зупиняється і мовить такому ж поважному кам’яному сенаторові, як рівний рівному:

— Здрастуй, Дюку!

Потім ступає на сходи, звідки, ніби з далекого марева, видніється порт. За багаторічну службу він трохи втратив зір, ось чому звідси порт здається йому далеким і примарним, насправді ж він тут, поряд, унизу. Комендант це добре знає.

Він любить дивитися на порт звідси, згори, лівою рукою гладячи одного з кам’яних левів, що увінчують сходи.

У порту помітили коменданта, і корабельні гудки, як завжди, сповіщають про його появу.

Та ба... то тільки йому здається, то йому хотілося б. Насправді ж він приходить сюди непоміченим. А гудки корабельні то просто кораблі відпливають і прощаються з портом... (За Василем Земляком).

2. Випишіть речення, у яких є опис місцевості (частини міста).

474.

Уявіть, що вам потрібно розповісти про своє місто (село, вулицю, школу тощо) у художньому стилі. Які художні засоби ви використаєте, розповідаючи про свої спостереження та враження? Запишіть розповідь.

475.

Спишіть текст. Підкресліть дієслова, які допомагають змалювати місцевість.

Село Семигори

Недалеко од Богуслава, коло Росі, у довгому покрученому яру розкинулось село Симигори. Яр в’ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. У глибокому яру ніби в’ється оксамитовий зелений пояс, на якому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси зі срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки (За Іваном Нечуєм-Левицьким).

476.

1. Прочитайте текст. До якого стилю він належить? Обґрунтуйте відповідь.

Випишіть висловлювання, які свідчать про наявність почуття гумору в автора тексту

Подорож «Халеп’я — Трипілля»

Багато неба, багато Дніпра. Вітер. Кручі. Простори.

Тут захоплює дух, а думки або щезають зовсім, або набувають романтичного забарвлення. Це незвичайні місця, відомі під загальним топонімом Трипілля.

Як це часто трапляється, ідея поїздки була схвалена саме тоді, коли ми вже йшли до метро, міркуючи, якою електричкою доведеться їхати до Фастова. «Як ти кажеш Халеп’я? Гм... що, так і називається? Скільки доводилося потрапляти в халепу, але щоб отак спеціально їхати в село Халеп’я такого ще не було...»

...Село Халеп’я зустріло нас торгівлею бабусь па зупинці, досить сміливим котом і напрочуд привітними собаками.

По дорозі нам траплялися як напівзруйновані хатки, так і капітально огороджені земельні ділянки тих, хто вже купив собі місце під сонцем Халеп’я, але ще не приступив до будівництва.

Маючи лише елементи чорної заздрості, але не віддаючись повністю цьому глибоко соціальному почуттю, ми поволі рухалися собі селом, дихати чистим повітрям і відзначати про себе різноманітні прояви весни. Аж поки не дістатися краю землі, звідки в повній своїй красі відкривався вид на Дніпро.

Безкрає небо, широкий Дніпро, епічні кручі...

Ми йшли старим, мощеним бруківкою шляхом униз до села Трипілля. Аж ось вийшли до невеликого пляжу, який досі залишається громадським. Його ще ніхто не приватизував. Але це виняток із правил. Трипільський берег Дніпра вщерть забудований маєтками з високими мурами, зеленими галявинками, тенісними кортами та камерами спостереження. І поряд — прості хати, будиночки, розкидані й на горі, і під горою.

Око зупинилося на милій моєму серцю омелі. Коли довго дивитися на неї, то в певний момент з'являється відчуття, що там, усередині зелених клубків, міфічні істоти. Живуть собі на деревах, чатують. Ну як мавпи, тільки розумніші. І з наших країв...

До музею ми не потрапили, бо було вже пізно. Натомість, смакуючи бутербродами, якийсь час споглядали Трипільську ТЕС (За http://mandry-in-ua.li- vejoumal.com/39310.html).

2. Запишіть ваші спостереження і враження від мандрівки, використовуючи опис місцевості в художньому стилі.

477.

1. Прочитайте усмішку. До якої групи стилістично забарвлених слів належить слово мобілка?

Тривають іспити.

Учень довго міркує над додатковим запитанням екзаменатора, нарешті рішуче каже:

— А можна взяти підказку залу?

Западає пауза... Тоді учень дістає мобілку й знову запитує:

Чи, може, хоча б дзвінок другові?..

2. Уявіть, що ви редактор збірки усмішок і вам потрібно замовити художнику ілюстрацію до наведеної усмішки. Запишіть замовлення.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити