Підручник Українська мова 8 клас - С.Я. Єрмоленко - Грамота - 2016 рік

СИНТАКСИС. ПУНКТУАЦІЯ

Словосполучення й речення

Я і національна історія та культура

§ 6. Речення. Речення прості й складні (повторення), двоскладні та односкладні. Види речень за метою висловлювання та за емоційним забарвленням

60.

1. Прочитайте текст. Знайдіть речення, різні за метою висловлювання та емоційним забарвленням.

Видатна українська художниця Т. Яблонська розповідала про створення своєї картини «Юність». Її увагу привернуло маленьке озерце посеред безкрайньої зеленої левади. Щось було в цьому незбагненне й таємниче.

Художниця поставила свій етюдник і почала писати. Біля неї зупинився юнак і здивовано запитав: «Що це ви пишете? Адже тут нічого цікавого немає!» І раптом художниця уявила юнака над цим озерцем. Вона попросила: «Поверніться спиною до мене». Юнак стояв стрункий і такий несподіваний серед блакитно-зеленого простору.

Яблонська малювала молодість, перед якою довгий і відкритий шлях. Вибір. Який він буде? «Можливо, шедевр вийде», сказав тоді той юнак і пішов далі своїм шляхом (За І. Шаровим і А. Толстоуховим).

2. Випишіть виділені словосполучення. Визначте вид підрядного зв’язку в цих словосполученнях.

61.

Складіть (усно) міні-твір «В осінньому лісі». Використовуйте словосполучення: милуватися картиною, осінній ліс, небо між верхів'ями дерев, дуже рано, вчасно приїхати, багряно-жовте листя, дорога навпростець, дзвеніти співом.

Речення — це основна одиниця спілкування. Граматична будова речення та його завершена інтонація служать для висловлення самостійної думки.

62.

Прочитайте текст. Доведіть, що він складається з речень.

«Святою землицею» споконвіку звуть паші гончарі глину. У їхніх вправних руках вона перетворюється на посудини найрізноманітнішої форми, декоративні вироби, будівельні матеріали. Завдяки творчості народних митців маємо такі перлини народної кераміки, що їх можна порівняти хіба що зі скарбами народної пісні. Як не захоплюватися високим смаком, тактом, творчим хистом майстрів, що за допомогою простих форм: смужок, зірок, кружечків створювали довершені витвори мистецтва! (З альбому «Українське народне мистецтвом).

63.

1. За поданим початком та ілюстраціями складіть твір (п'ять-сім речень) «Ця незвичайна іграшка минулих століть».

У стародавньому козацькому місті Опішня на Полтавщині гончарі виробляли чудовий тонкостінний посуд, декоративних птахів і звірів, іграшки-свищики. Саме свищики — це основний подарунок, який батьки приносили дітям з ярмарку. Ці іграшки виготовляли, вкладаючи в них усю ніжність і любов жіночих сердець…

2. Запишіть складений твір. У всіх реченнях твору підкресліть граматичні основи.

Види речень

за метою висловлювання

за емоційним забарвленням

за кількістю граматичних основ

за складом граматичної основи

за наявністю другорядних членів

розповідні,

питальні,

спонукальні

окличні,

неокличні

прості,

складні

односкладні,

двоскладні

поширені,

непоширені

64.

1. Яке з поданих речень відповідає характеристиці: розповідне, неокличне, просте, двоскладне, непоширене?

а) Шукай краси, добра тукай! (І. Франко).

б) Жайворонок висить на невидимій питці, співаючи весну (Ю. Яновський).

в) Життя — не дим і не омана (В. Сосюра).

г) Кожному гарантується право знати свої права й обов’язки (3 Конституції України).

2. Запишіть вибране речення. Підкресліть у ньому граматичну основу.

Залежно від мети висловлювання всі речення поділяються на розповідні, питальні, спонукальні.

Розповідне речення містить у собі повідомлення про якийсь факт, подію. Вимовляється з розповідною інтонацією: тон підвищується на найважливішому в повідомленні й знижується в кінці речення: І СОННИЙ гриб в смарагдовій куфайці дощу напився і за день підріс (Л. Костенко).

Серед розповідних речень розрізняють стверджувальні: А пісня — це душа (І. Драч) і заперечні: Не хочу я ні вічності, ні слави (Л. Костенко). Заперечення передається за допомогою часток не, ні, займенників ніхто, ніщо, ніякий, ніскільки, прислівників ніколи, ніде, нікуди.

Питальне речення містить у собі запитання, яке потребує відповіді від співрозмовника або спонукає його до роздумів: Як розбудити розум, що заснув? (Леся Українка); Я питаю їх — чи був я хорошим учителем? (О. Довженко). Для вираження запитання використовують такі мовні засоби:

а) питальну інтонацію;

б) частки, сполучники, питальні займенники, прислівники (хіба, невже, чи, скільки, хто, що, який, чий, де, коли, як, чому);

в) порядок слів (здебільшого питальне слово стоїть на початку речення). Різновидом питальних речень є риторичні речення. Вони не потребують відповіді на поставлене запитання, бо елемент ствердження міститься в самому запитанні: Хто серця чистого добро злобою чорною поборе? (М. Рильський). Питальні речення часто використовуються в діалогах, полілогах, текстах-роздумах.

Спонукальне речення містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо: Поете, будь собі суддею (М. Рильський).

Засобами для вираження спонукання виступають:

• дієслова наказового способу: Лупайте сю скалу (І. Франко);

• неозначена форма дієслова: Стояти стрункої;

• дієслова умовного способу, що набули значення спонукання: Я просив би вас не нервувати;

• спонукальні вигуки гей! гайда! годі! цить! стоп! і частки хай, нехай, бодай, ну, -бо, -но, -то.

До спонукальних належать речення зі значенням привітання, прощання, подяки: Доброго ранку! На добраніч!

65.

1. Прочитайте текст. До якого стилю він належить?

Стаття 54. Громадянам гарантується свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятком, встановленим законом.

Держава сприяє розвиткові науки, встановленню наукових зв'язків України зі світовим співтовариством.

Культурна спадщина охороняється законом.

Держава забезпечує збереження історичних пам'яток та інших об'єктів, що становлять культурну цінність, уживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами (3 Конституції України).

2. Яких речень за метою висловлювання немає в тексті? Складіть і запишіть по одному такому реченню. Це можуть бути ваші коментарі до тексту вправи.

66.

1. Прочитайте текст.

Мовні обов’язки громадян

Мова запорука існування народу. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій парод, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби!

Захист рідної мови найприродніший і найпростіший, найлегший і водночас найнеобхідніший спосіб національного самоствердження й діяльності в ім'я народу. Маєш нагоду бути борцем за свій народ будь ним!

Володіння рідною мовою — не заслуга, а обов'язок патріота.

Розмовляй рідною мовою своєю і свого народу: скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Не поступайся своїми мовними правами заради вигоди, привілеїв, лукавої похвали.

Ставлення до рідної мови має бути таким, як до рідної матері: її люблять не за якісь принади чи вигоди, а за те, що вона — мати.

Сім'я — первинна клітина нації. Щоб вона не омертвіла й не відпала від національного організму, її має живити культ рідної мови. Тому розмовляй у сім’ї мовою своєї нації. Не вмієш учись. Прищеплюй дітям ставлення до мови як до святині, найдорожчого скарбу.

Допомагай кожному, хто хоче вивчити українську мову. Ніколи не зупиняйся у вивченні рідної мови. «Усі головні європейські мови можна вивчити за шість років, свою ж рідну треба вчити ціле життя» (Вольтер).

У твоїй хаті завжди мають бути українські книжки, журнали, газети. Не забудь і про дитячі видання. Хай звучить у твоїй хаті українське слово з теле- і радіоприймачів.

Пам’ятай: найкращі вчителі мови для дітей це мати й батько.

У наш час доволі поширені міжнаціональні шлюби. Цілком природно, що в таких сім’ях виникає проблема вибору мови. В ідеалі тут повинні звучати обидві мови, однак не в якомусь змішаному вигляді, а кожна у своєму літературному варіанті.

Батьки в таких сім’ях мають використовувати обидві мови не просто для спілкування, а як засіб прилучення своїх дітей до багатств духовної культури обох народів.

Вивчай інші мови. Це дасть змогу не тільки оволодіти ключами до скарбниць духовності інших народів, але й об'єктивно оцінити свою мову, її сильні та слабкі сторони. «Хто не знає чужих мов, той нічого не відає про свою» (Й. В. Ґете).

Знання чужих мов пробуджує бажання працювати для утвердження й розвитку рідної мови, сприяти тому, щоб вона посідала гідне місце серед інших мов світу.

Нашому поколінню випало складне й відповідальне завдання відродження української мови, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі. Не перекладаймо цього тягаря на плечі своїх нащадків, бо може бути запізно. Діймо! В ім’я нашого пароду, в ім’я найвищих ідеалів людства — свободи й справедливості (За І. Огієнком).

2. Випишіть спонукальні речення. Визначте в них засоби для вираження спонукання.

3. Який мовний обов’язок ви вважаєте для себе найголовнішим?

67.

Сформулюйте і запишіть три-чотири запитання, які ви хотіли б поставити вашому улюбленому письменникові (співаку, акторові, телеведучому, спортсменові, танцюристу, тренеру тощо).

Розповідні, питальні та спонукальні речення можуть передавати різні емоції мовця. Одні з них вимовляються з підсиленою інтонацією, інші — зі звичайною. За емоційним забарвленням речення поділяються на окличні й неокличні.

Окличні речення виражають захоплення, радість, погрозу, обурення тощо. Вони вимовляються з підсиленою, напруженою інтонацією: Які тут, на крутому схилі гори, зелені дерева! (Є. Гуцало).

У кінці окличних речень стоїть знак оклику або знак питання і знак оклику, знак оклику і дві крапки.

Окличними часто бувають спонукальні речення.

Речення, що вимовляються зі звичайною інтонацією, є неокличними: Люди повинні більше дивитися на зорі (М. Стельмах).

У кінці неокличних речень ставиться крапка, знак питання, три крапки.

68.

Спишіть текст усмішки. З яких речень за емоційним забарвленням він складається?

Молодець! похвалив учитель учня, який чудово відповідав на уроці. — Давай щоденник. Поставлю тобі одинадцять балів.

— Я забув щоденник удома, - зніяковів учень.

— Візьми мій! запропонував сусід по парті.

Добірні зерна

69.

1. Прочитайте текст.

Як баба Палажка і баба Параска так кажуть про язикатих, чванливих, пихатих людей.

Звідки ж походить цей фразеологічний вислів?

Баба Палажка і баба Параска героїні творів українського письменника Івана Нечуя-Левицького (зокрема: «Кайдашева сім'я», «Не можна бабі Парасці вдержатись па селі», «Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти», «Біда бабі Палажці Солов'їсі», «Біда бабі Парасці Гришисі» та інших). Вони постійно дратують одна одну, сваряться й навіть б’ються, витрачаючи чимало енергії па нікчемні справи.

Пригадайте лишень, як смішно баба Параска й баба Палажка лаються! Вони згадують і печінки, і клепки в голові. Справді, ці жінки дуже колоритні персонажі! Варто лише назвати їхні імена, і відразу зрозуміло ідеться про язикатих, сварливих людей.

2. Випишіть із наведеного тексту розповідне, питальне та спонукальне речення. Яка мета висловлювання у виписаних вами реченнях?

70.

1. Прочитайте текст, дотримуючись правильної інтонації.

На узліссі дрімливі берези притримують досвітню спідничку неба, щоб не заросилась вона. А за березами блакитнавиться пасіка й кошлатиться перестояна хатка, де сивий сон, мов дід, де сивий дід, мов сон.

Вигойдуючи в руці горнятка, Ярина ще здалека побачила старого пасічника й радісно гукає йому:

— Гей, хто в лісі, озовися!

— І кого ти вишукуєш у лісі?

Свою долю і вас! каже дівчина, відразу відчувши запах меду, мандрівки й тютюну.

— Тоді ще раніше треба вставати, хмикає старий бджоляр і дістає з-за халяви люльку.

— Добрий ранок, дідусю!

— Таки добрий, — говорить у люльку дід Володимир, — і сонечко сходить, і роса роситься, і земля хлібом і грибом пахне. Он бачиш, який красень поглядає па тебе.

Орися аж скрикнула від задоволення. Підбігає до старої сосни, біля якої, мов бриль, красується тугий шапкастий боровик. До нього шматочком осіннього сонця присусідився пожовклий березовий листок (За М. Стельмахом).

2. Випишіть із тексту спонукальне окличне речення. Поясніть, якими засобами виражається спонукання.

3. Чому письменник називає дівчину то Яриною, то Орисею? (Допоможе вам дати відповідь словник «Власні імена людей»).

71.

Складіть спонукальні речення з дієсловами-присудками ходити, дбати, берегти у формі 1-ї особи множини теперішнього часу наказового способу.

72.

1. Спишіть вірш. Поясніть уживання розділових знаків у кінці речень.

Сійся-родися!

Сійся-родися, жито, пшениця!

Перемішалися зерна, слова.

Сіється інеєм, снігом яскриться

дзвінь вітрова.

Бризкає долу, дзвонить у скроні,

в серце росою — зерно!

І не відомо сину чи доні,

чим так чарує воно.

Гей, не проспіте, зніжені діти,

рідне зерно!

Грозами куте, словом зігріте, —

вічне воно!

Жито, пшениця. Доле зерниста…

Перемішалися зерна, слова.

Сійся-родися, сійся-родися,

пісне жива!

П. Перебийніс

О. Івахненко «Царівна врожаю». Фрагмент. 1997р.

2. Чи можна вважати сполуку слів сійся-родися складним словом? Пригадайте правопис складних слів через дефіс.

Вчимося культури мови

Трапляються помилки в тексті, рідкісні рослини в Карпатах, дешеві товари на базарі. Хтось натрапляє на чудову стежку в лісі. Комусь трапилася дуже цікава книжка.

Стається подія, пригода: Із хлопцем сталася така пригода. У місті сталася визначна подія.

Скоїлося — лихо, скоїлася біда.

Повторюємо орфографію

73.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

(З, с)поконвіку, п(е, и)рлини, к(е, и)раміки, тонко/сті(н, нн)ий посуд, д(е, и)коративних, на (П, п)олтавщині, ні/скільки, зд(е, и)більшого, спонука(н, нн)я, встановле(н, нн)им законом, на не/видимій нитці, ці(н, нн)ість, пр(е, и)вілеїв, д(е, и)формацій, буде за/пізно, в/ім’я нашого народу, справ(е, и)дливості, у/кінці не/окличних речень, зачіски тут ні/при/чому, с(е, и)крет.

1. За допомогою яких сполучників поєднуються, як правило, частини складного речення?

2. Скільки граматичних основ входить до складу складного речення?

3. Як розрізняються прості та складні речення?

У кожній з частин складного речення виділяють граматичну основу. Простими реченнями частини складного можна назвати тільки умовно, бо вони хоч і мають подібну до простих речень будову, проте інтонаційно і за змістом не завершені, не самостійні.

74.

Прочитайте текст. Випишіть складні речення. Поясніть свій вибір.

З пагорба в полі вітають подорожніх розпростертими, як для обіймів, крилами вітряки. Пахне, пишаючись важким колосом, достигле жито. Сільська вулиця з білими хатами під солом'яними стріхами та з жовтими призьбами, під вікнами цвітуть високі ружі, чорнобривці, м’ята. Над майданом піднеслась співучими верхами козацька церква, купають верби зелені кучері в ставку, манить прохолодою темний ліс, де дуби-богатирі тримають колоди-вулики. Тихо шерхотить гончарний круг, до нього легко торкаються руки майстра, і па очах народжується диво-глечик.

Це лише окремі враження від Музею народної архітектури та побуту України, розташованого на мальовничій околиці Голосіївського лісу біля села Пирогове в передмісті Києва (За Л. Орел і С. Смолінським).

75.

Прочитайте текст. Перебудуйте складні речення, де можливо, на прості. Новий текст запишіть. Як вплинули зміни на стиль і зміст?

У минулому вітряки були невід’ємним елементом краєвидів України, а біля деяких сіл па зручному відкритому всім вітрам місці стояло їх по кілька десятків. Біля вітряків збиралася молодь під час свят, про мірошників складали легенди, казки, повір’я. І самі ці дивні споруди часто були втіленням чогось фантастичного, сильного. Михайло Стельмах, наприклад, побачив їх так: «Сизі від негоди, ці добрі душі українського степу, що віками вписували в сторінки хмар і неба нелегкий літопис хліборобської долі, основою, хрестовиною тримаються чорної землі, а крилами жадають неба» (За Л. Орел і С. Смолінським).

Стиль і синтаксис

Різні відтінки думки передає текст, побудований тільки з простих чи тільки зі складних речень. Нанизування простих речень створює динамічну оповідь:

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином. / На росах і дощах настояний бузок (Л. Костенко).

Складні речення передають залежність, поширення, уточнення висловлених думок:

Візьму собі землі окраєць, /піду блукати по світах, —/хай тільки вітер завиває / в моїх розхристаних слідах… (І. Малкович).

Чергуванням простих і складних речень досягається прискорення чи уповільнення ритму висловлювання:

І все на світі треба пережити. /І кожен фініш — це, по суті, старт. /І наперед нетреба ворожити, /І за минулим плакати не варт (Л. Костенко).

76.

1. Прочитайте текст, звертаючи увагу на виділені слова (сполучники та сполучні слова в складних реченнях).

Слово комплімент українська мова запозичила з французької. А звичай говорити людині хороше про неї виник і прижився в українців давно: він допомагає спілкуватися, жити й працювати. Якщо людину похвалити, підтримати, вона почуватиметься впевненіше, намагатиметься відповідати уявленню, яке про неї склалося. Особливо це потрібно людині, що не завжди буває впевненою в собі. Недаремно ж народ стверджує: «Якщо казати людині постійно, що вона свиня, то згодом вона захрюкає». Ось тому так важливо з дитинства культивувати почуття власної гідності за допомогою похвали, компліменту (За С. Богдан).

2. Складіть і запишіть продовження до тексту (п'ять-шість речень), використавши виділені слова.

77.

Яке з поданих речень є складним? Запишіть його. Підкресліть у ньому граматичні основи.

а) В ім'я майбутнього ми не можемо, не маємо права забувати минулого.

б) Гостинність елемент буття українців, їхнього світосприймання, а отже, елемент ментальності.

в) Гостинність одна з унікальних рис українців, про яку в давнину із захопленням писали навіть чужинці.

Сполучники сурядності

Група сполучників сурядності

Приклади

єднальні

і(й), та (у значенні/), і…і, ні…ні, як… так і, ще й, не тільки… а й (не лише… а й), також, причому, притому

протиставні

а, але, та (у значенні але), однак, зате, проте

розділові

або, чи, або…або, чи…чи, то…то, хоч…хоч, чи то…чи то, не то…не то

Сполучники підрядності

Група сполучників підрядності

Приклади

Причинові

бо, тому що, через те що, у зв'язку 3 тим що, оскільки, завдяки тому що

Часові

ледве, тільки, щойно, як, як тільки, після того як, коли

Умовні

якщо, якби, як, аби, коли б, як тільки

Мети

щоб, для того щоб, аби, з тим щоб

Допустові

хоч, дарма що, незважаючи на те що, хай, нехай

Порівняльні

як, мов, наче, неначе, ніби, нібито, начебто, мовбито, що

Міри і ступеня

аж, що аж, що й

Наслідковий

так що

З’ясувальні

що, щоб, як, ніби

Сполучники сурядності й підрядності використовуються для зв’язку частин складного речення.

78.

1. Прочитайте текст. Випишіть складні речення зі сполучниками підрядності (укажіть групу сполучника).

Це страшно, коли те, що жило в народі впродовж століть, відходить у небуття. Страшно, що люди сприймають це як належне. Мовляв, для чого нашим сучасникам синяво-чорний задимлений посуд чи паперові витинанки. Але якщо забрати в людей рідну історію, народне мистецтво, то це значить забрати з-під ніг ґрунт. І людина полетить у безодню бездуховності, буде шукати прихисту й опори в безмежжі чужих культур.

Щоб цього не сталося, треба зберегти для нащадків рідне слово, народну пісню, звичаї, традиційні ремесла (Я. Коваль).

2. Продовжте текст власними міркуваннями з цього приводу (десять-дванадцять речень), використовуючи складні речення зі сполучниками підрядності.

79.

Спишіть текст. Визначте тип усіх простих речень (зокрема й тих, що входять у складне) за складом граматичної основи.

— Люди, будьте взаємно ввічливі! —

І якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

Люди, будьте взаємно красивими!

Л. Костенко

За складом граматичної основи прості речення поділяються на двоскладні й односкладні.

У двоскладному реченні граматична основа складається з двох головних членів (підмета і присудка), а в односкладному — з одного члена, який подібний до підмета або до присудка.

80.

Прочитайте текст. Випишіть односкладні речення з головним членом, який подібний до присудка.

«Подарунок — доказ твоєї культури. Подарунок — символ пам'яті серця, і в цьому його цінність», казав В. Сухомлинський. Дарунок повинен принести людині радість, а не свідчити про ваше матеріальне становище. Вибираючи дарунок, ураховуйте смаки й уподобання того, кому він призначений. Доречними завжди будуть квіти, книжки, художні вироби, а також усе, що зроблено власноруч. Дарунок вручають в упаковці. Наклеєний цінник заздалегідь знімають. Чи можна ввічливо відмовитися від дарунка? Можна, якщо він порушує правила хорошого тону (За С. Богдан).

81.

Випишіть зі змісту цього підручника (с. 279-281) односкладні речення з головним членом, який подібний до підмета.

82.

1. Прочитайте текст. Дайте відповіді на запитання, поставлені в тексті.

Майже всі сфери нашого життя регулюються правилами. Вам, напевно, відомо, що при зустрічі люди, як правило, вітаються одне з одним. Вітання - це дотримання певного правила. У різних народів ці правила не однакові. Так, у європейців заведено тиснути один одному руки. Це правило поширюється на представників сильної статі. Простягнута ж відкрита права рука мала підтвердити, що в ній немає зброї: каміння, сокири тощо. Якщо й друга сторона мала такі наміри, то наступало мимовільне рукостискання привітання.

Схрещування рук на грудях, знімання капелюха, кивок головою — усе це робилося, щоб показати, що ти приймаєш певні правила, які є в суспільстві, визнаєш себе частиною цього суспільства.

Коли ми користуємося громадським транспортом, то виконуємо також певні правила, які дозволяють нам бути пасажирами. Які ж вони? Ми вийшли на вулицю й стали пішоходами. Тут вступають у дію свої правила. Які? Ми вирішили піти до кінотеатру й подивитися фільм. Тут також є свої правила. Чи знаєте ви їх? (За С. Богдан).

2. Складіть і запишіть план до тексту, використовуючи односкладні речення з головним членом, який подібний до підмета.

Вчимося культури мови

Вітання 1. Слова, жести, звернені до кого-небудь під час зустрічі па знак прихильного ставлення. 2. Усне або письмове поздоровлення чи побажання всіляких гараздів, успіхів у різних сферах життя.

Офіційним вітанням притаманна така лексика: зростання, знищення, подолання, розвиток, наполеглива, успішна, старанна, плідна, примножувати, удосконалювати.

Для особистих вітань характерна така лексика: раді привітати, хочу поздоровити, від усього серця, щиро, щиросердно, успіх, щастя, мир, добро, злагода, добробут, любов, міцне здоров’я, чудовий настрій.

Шановні майстри сцени!

Прийміть щире вітання з нагоди Дня театру, дня Гармонії і Краси. Театр за будь-яких часів є оберегом духовності нашого пароду. Він хвилює, чарує, змушує радіти чи сумувати, плакати чи сміятися. Він вселяє віру у свої сили, після однієї зустрічі запрошує до іншої.

Дякуємо вам за щасливі миті зустрічі з мистецтвом.

Бажаємо вам щасливої творчої долі, душевної наснаги, цікавих ролей, вибагливого і вдячного глядача.

Ваші шанувальники колектив ЗОШ № 654

м. Чернівці

83.

Складіть текст-вітання учасникам шкільних предметних олімпіад (футбольній команді школи, танцювальному колективу тощо). Використайте речення, у яких головний член виражений дієсловом у формі 1-ї особи множини теперішнього часу.

Повторюємо орфографію

84.

Запишіть слова та словосполучення, знявши риску й розкривши дужки.

Ро(з, с)простертими, дуби/богатирі, тр(и, е)мають, ле(г, х)ко, арх(і, и)т(е, и)ктури, ро(з, с)ташованого, у/перед/місті, He/від’ємним ел(е, и)ментом, по/кілька десятків, не/легкий літо/пис хлібо/робської долі, компл(і, е)мент, гости(н, нн)ість, у/дави(и, е)ну, при/зустрічі люди вітаю(т, ть)ся, сизі від не/годи, пр(е, и)дставник, до/тр(и, і)ма(н, нн)я, ро(з, с)повсюджується, кого/небудь, пр(е, и)тама(н, нн)а, щиро/сердно, вс(е, и)ляє віру.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити