Підручник Українська мова 8 клас - О.В. Заболотний - Генеза - 2016 рік

Синтаксис. Пунктуація

Повторення відомостей про словосполучення та просте речення

388

І. Прочитайте текст пісні Володимира Івасюка. Своїми словами опишіть картину, яка виникла у вашій уяві. Простежте, як почергова зміна розповідних і спонукальних речень надає тексту динамізму й емоційності. Знайдіть означення, які допомагають автору передати красу природи.

ВОДОГРАЙ

Тече вода, тече бистра, а куди - не знає,

Поміж гори в світ широкий тече, не вертає.

Ми зайдемо в чисту воду біля водограю

І попросим його щиро - хай він нам заграє...

Приспів:

Ой водо-водограй, грай для нас грай.

Танок свій жвавий ти не зупиняй.

За красну пісню на всі голоси

Що хочеш, водограю, попроси.

Струни дає тобі кожна весна,

Дзвінкість дарує їм осінь ясна.

А ми зіграєм на струнах твоїх,

Хай розіллють вони радісний сміх.

Подивись, як сіру скелю б’є вода іскриста,

Ти зроби мені з тих крапель зоряне намисто.

Краще я зберу джерела, зроблю з них цимбали,

Щоб тобі, дівчино мила, вони красно грали.

(В. Івасюк)

Й. Бокшай. Річка в Карпатах

ІІ. Випишіть 5-6 словосполучень, позначивши в них головне і залежне слово. Підкресліть закінчення залежних слів і прийменники (якщо є). Поясніть, як пов'язані слова в словосполученнях.

389

Складіть повідомлення на одну з тем: «Види простого речення», «Члени речення», «Відокремлені члени речення». За потреби скористайтеся опорними таблицями на форзаці. Можна використати план у формі запитань. Наводьте приклади для підтвердження висловлених теоретичних положень.

390

Прочитайте речення та придумайте ситуації, співзвучні з ними. Доповніть речення другорядними членами так, щоб якомога точніше передати уявні ситуації.

1. На галявині росли квіти. 2. Мій друг відпочивав на морі. 3. Мама прийшла з роботи. 4. На лавці сиділа дитина.

391

І. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. (У)літку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О. Гаран). 2. Золоте свічадо ро(с,з)ливає теплі ноти дня (О. Довгоп’ят). 3. І ранній місяць, свіжий і дворогий, над головою в тебе зупинивсь (С. Галябарда). 4. В грушах своїх загрузає осінь (С. Осика). 5. Минуло неділь зо дві (І. Нечуй-Левицький). 6. Греблі обса(ж,дж)ені столітніми вербами (І. Нечуй-Левицький). 7. На крилах жовтої синички л(и,е)тять думки у край чудес (А. Луговський). 8. А жита - як літа його, а літа - як жита (Б. Олійник).

ІІ. Підкресліть члени речення. Усно схарактеризуйте означення (узгоджене/неузгоджене), додатки (прямий/непрямий), обставини (вид за значенням). Якими за будовою є підмети і присудки?

ІІІ. Виконайте письмово синтаксичний розбір двох простих речень (на вибір).

392

І. Запишіть номери: а) односкладних речень; б) неповних речень; в) речень зі складеним присудком; г) речень зі складеним підметом; ґ) спонукальних речень; д) двоскладних непоширених речень; е) складних речень.

1. Свічки мерехтіли гарячими пальцями (О. Лященко). 2. В просвітку дерев - віддзеркалення міста (О. Делеменчук). 3. На небі зоріло (Е. Гриневичева). 4. Жита мовчать (С. Осика). 5. На землю спустилась Божа благодать (О. Довгоп’ят). 6. Над Білою Церквою смуга багряна (Л. Еостенко). 7. Хай помріють тихенько в квіту журавлині літа (О. Головко). 8. В променях сонця ранкових ця пісня для тебе луна (С. Фоменко). 9. Вже ніч на небі вишила узори (І. Гнатюк). 10. Зустріч із величчю робить нас скромнішими (Гр. Тютюнник). 11. Промені як вії сонячних очей! (П. Тичина). 12. Тим часом на дзвіниці вдарили в усі дзвони (І. Нечуй-Левицький). 13. На подвір’ї було безлюдно і тихо (В. Винниченко). 14. Дівчата перестали танцювати (І. Нечуй-Левицький). 15. У степ проводжала з тугою в очах (А. Луговський). 16. Майстрами не народжуються (Нар. творчість). 17. Хто мовчить, той не перечить (Нар. творчість).

ІІ. Визначте види односкладних речень.

393

І. Послухайте текст. Визначте його тему й мікротеми. Доберіть тематичні речення й запишіть їх у вигляді плану.

ОЛЕКСАНДР ПОТЕБНЯ

Становлення науки в Україні в середині ХІХ ст. відбувалося багатопланово, проте найшвидше розвивалися саме гуманітарні дисципліни. Разом з історією та фольклористикою провідне місце посіло українське мовознавство. Найавторитетнішим його представником був Олександр Потебня - лінгвіст і філософ. У своїй галузі знань він був справжнім новатором.

Народився Олександр Потебня на Полтавщині. Закінчивши історико-філологічний факультет Харківського університету, працював в одній із гімназій міста Харкова, але потім усе ж повернувся до університету для наукової праці. Основні дослідницькі зацікавлення молодого вченого були зосереджені в галузі слов’янознавства і викликали великий громадський інтерес. Саме тоді гостро дискутувалося питання про місце у слов’янській спільноті українців, не визнаних на той час офіційною російською наукою окремим народом.

Олександр Потебня досконало володів багатьма сучасними й давніми європейськими мовами, почав віршований переклад українською мовою «Одіссеї» Гомера. Крім того, мовознавець багато працював над редагуванням і публікацією творів українських класиків. Створивши низку ґрунтовних наукових праць, український учений посів чільне місце в історії світового мовознавства (За Л. Семакою).

II. Випишіть речення з відокремленими членами. Поясніть роль цих членів речення в тексті.

III. Поясніть лексичне значення виділених слів, скориставшись тлумачним словником.

394

І. Прочитайте виразно вірш. Доведіть, що це текст, назвавши його основні ознаки. Поясніть значення та походження фразеологізму морочити голову.

МОРОЧИТЬ ГОЛОВУ

Не буду зайвого торочить,

щоб не сказали: чув десь дзвін...

Є вираз: голову морочить.

Але звідкіль походить він?

На це знавець лінгвіст-історик

відкаже (сумніву нема):

«Морочить - це від слова морок,

а морок - це туман, пітьма».

Тоді й синоніми нам стануть

ясніші - що вже говорить, -

такі слова, як затуманить,

як спантеличить, одурить.

Отож коли підкреслить хочуть,

що водить хтось когось за ніс -

«От, - кажуть, - голову морочить,

ошукує, як сущий біс!»

Д. Білоус

ІІ. Знайдіть у тексті вставлені конструкції та прикладку. Поясніть, чим вони виражені, їхню роль у тексті й особливості виділення на письмі та в усному мовленні. Чи є вставними виділені слова?

395

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки й розкриваючи дужки. Підкресліть однорідні члени речення. Поясніть, як ці члени речення зв'язані між собою.

1. Люди то здивовано то хмуро подивлялись на стражників на чужого чоловіка один на одного (В. Винниченко). 2. При бер(е,и)зі тихім вода

пробігала у діток про літо купальне питала (П. Мовчан). 3. Вівса пш(е,и)ниці ячмені все се зіл(л)ялось в одну могутню хвилю (М. Коцюбинський). 4. Я злякано поглянув на матір та не побачив гніву на її обличчі (М. Стельмах). 5. І хороше і дивно і радісно стає мені малому в цім світі (М. Стельмах). 6. Рідна мова не степ не хата а народу мого душа (В. Гончаренко). 7. То со(н,нн)ий сон вертає вже (до)дому гнуздечки срібні випустив із рук (П. Мовчан).

ІІ. Виразно прочитайте речення вголос, дотримуючись правильної інтонації.

396

І. Прочитайте текст. Визначте його тип і стиль мовлення. Чому вербу шанують в Україні?

ВЕРБА

Чому саме верба одне з найшанованіших дерев в Україні? А ось чому. Діти матері-природи обожнювали кожну травинку, птахів звірину. Особливо радісним після суворої зими було пробудження природи. А яке дерево розквітало першим? Саме верба. Пухнасті, як курчатка, котики з блискучо-білявим чи золотавим усміхом випромінювали тепло, ласку, запах весни. Подекуди ще лежав сніг, було холодно, а верба цвіла. Отже, думали люди, вона сильніша за грізне божество Зими.

На честь цього дерева молодь влаштовувала спеціальне свято. Вибравши з-поміж себе найудатливішу дівчину, подруги прихорошували її котиками та розпуклими вербовими галузками, наспівуючи веснянку. Узявшись за руки, водили хороводи...

Криниці, священні для українців місця, копали біля верби. У народі відоме прислів’я: «Де срібліє вербиця, там здорова криниця».

Саме це дерево слугувало для виготовлення домашнього начиння: ложок, корит, кошиків - і навіть човнів-довбанок. Колиски для немовлят також робили з верби.

Тож і не дивно, що верба така шанована в нас (За О. Потапенком).

II. Знайдіть у тексті: 1) коми, якими виділено відокремлені члени речення; 2) коми між частинами складного речення; 3) коми між однорідними членами речення; 4) коми, якими виділено вставні слова; 5) дефіси при прикладках.

III. Доберіть 3-4 запитання за змістом прочитаного. Уведіть ці запитання в діалог (8-10 реплік).

397

Об'єднайтеся в групи (4-5 учнів). Назвіть по черзі члени речення в поданому вище тексті «Верба». Той, хто помилився, вибуває з гри. Виграє той, хто залишився. Можете повторити гру, узявши за основу інші тексти, запропоновані вчителем.

398

І. Прочитайте мовчки текст. Визначте його тему й основну думку. Назвіть засоби зв'язку речень.

ТЯЖКО ЗІТХАЛИ ЯБЛУНІ

На околиці містечка височить сосновий паркан, поверх нього зміїться колючий дріт. По дроту гримучих бляшанок поначіплювано. Сяде горобчик, гойднеться - і закалатає з обох боків. Скрикне сполохана пташка і грудкою шугне через вулицю на сусідські черешні.

За парканом ув’язнені молоді яблуні. Їм журно, тісно, парко. Їм важко тримати дорідні плоди. Скаржаться вітерцям. Проте й вітри не в силі виважити паркани, зірвати колючий дріт. Зневірившись у собі, вони шастають над верховіттям, тікають завулками в степ.

П. Сльота. Яблуні

Цього року яблуні вродили вперше. Навесні, коли кожна в рожеву фату одяглась, не помічали високої огорожі, та й колючого дроту тоді ще не було. Вони не зважали на волохаті руки, що тяглися до рожевих віт, бо ті руки тільки полохали бджіл.

Яблуні пили промені, хмеліли від них і чекали бджолиних лапок.

- Дз-з-з... дзж-ж-ж-ж... - бриніли струни над весільними вінками. Потім здіймалася рожева заметіль, хурделила поміж гіллям. Весело мерехтіла земля.

Коли всюди повисли пругкі зелепухи, яблуні знову побачили волохаті руки. Здавалося, вони мали безліч кігтястих чіпких пальців, які зміїли над парканом колючий дріт, чіпляли вередливі бляшанки.

- Нащо це? - питали одна в одної стривожені яблуні.

- За що нас?

- Я виглядала на вулицю. Там така цікава дітвора... Я сказала: «Восени почастую вас яблучками».

- Більше не виглядатимеш і не почастуєш, - засичали волохаті руки. Вони боляче зігнули гілку і прив’язали мотузком до стовбура.

- Ой, за що ж?

Одщебетали солов’ї, одкували зозулі. Яблуні споважніли, почали забувати про цвіт, про бджолину ласку. Їм хотілося свіжого вітру, шелесту далеких гаїв... Але від тих забав затуляли паркани. Яблуням хотілося пташиної музики, але птахів лякали іржаві бляшанки і колючі кігті, що залишилися від чіпких пальців.

Десь, за високим парканом, бавилися і виспівували дітлахи. А яблуні сумно тримали свої важкі плоди. Було гірко. Вкривалися сивиною дорожнього пилу, павутинням бабиного літа, тяжко зітхали.

- Я одурила дітвору, - поскаржилася крайня.

- І нащо було цвісти?

- За що така наруга?

На вулиці щебетали хлопчаки й дівчатка, вони ласували яблука з інших садів.

Біля кам’яного будинку волохаті руки рихтували глибокі коші, потім тяглися до обважнілих віт і сичали:

- Завтра базар... базар... гроші.

Яблуні тяжко зітхали і просили в долі на зиму пекучих морозів:

- Краще смерть, ніж стояти за колючим дротом... (За А. М’ястківським).

II. Визначте, які за метою висловлювання й емоційним забарвленням речення вживає автор.

III. Випишіть із тексту три прості речення, ускладнені однорідними членами (на вибір). Підкресліть у них члени речення та надпишіть частини мови.

IV. Складіть і розіграйте за особами діалог (8-10 реплік) на основі прочитаного тексту, використовуючи речення, різні за метою висловлювання. Розпочніть так:

- А я думаю, що...

- Безумовно, це так, але чому...

399

І. Складіть висловлення за картиною, використовуючи подані запитання.

1. Хто автор картини? Як вона називається?

2. Що зображено на полотні?

3. Що можна сказати про зовнішність і внутрішній світ дівчини?

4. Чи можна стверджувати, що, пишучи портрет дівчини, автор основну увагу зосереджував на її проникливому погляді й легкій усмішці?

5. Які кольори використав художник?

6. Поміркуйте, чи створює картина враження ідеальної грації та краси.

7. Які почуття викликає у вас полотно?

ІІ. Підкресліть у реченнях вашого тексту граматичні основи. Обґрунтуйте вживання розділових знаків.

Леонардо да Вінчі. Дівчина з горностаєм

400

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Укажіть складне речення.

1. Назавжди залишаюся отут в низовині незвітрених ще квітів (С. Осика). 2. Від Троянівки до Вовчої долини сім кілометрів (Гр. Тютюнник). 3. Рідна земле дай мені снаги скрізь, у всьому буть самим собою (В. Тарасенко). 4. Благословенні будьте гори і ти ріко мутная (П. Тичина). 5. Здається ж люди, все у них людське але душа ще з дерева не злізла. (Л. Костенко). 6. Стоїть смерічка на горі у сонці наче в янтарі (Д. Павличко). 7. Дерева хитались і від страху наїживши голі віти ніби силкувалися втекти (В. Винниченко). 8. Літа як стрілки не переведеш життя як гирю часу не підтягнеш (Т. Севернюк). 9. З літами що там не кажіть стаєш куди мудрішим (О. Підсуха). 10. Твої руки лагідні як сон ніжно опускаються на плечі (А. Луговський).

ІІ. Підкресліть і поясніть вивчені орфограми й пунктограми.

401

І. Спишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. Поясніть, чим ускладнено речення.

1. Була весна весела щедра мила промінням грала сипала квітки вона летіла прудко мов стокрила за нею вслід співучії пташки! (Леся Українка). 2. На самому дні яру біля криниці з великим журавлем обсаджена навкруги садком стояла хата Марка Чумаченка батька Мотриного... (В. Винниченко). 3. Найдорожча пісня недоспівана, а найліпша та, що не знайду (П. Осадчук). 4. Почекавши трохи я зліз із воза розплатився з дядьками і взявши свого чемоданчика пішов до ґанку (В. Винниченко). 5. Сповідуюсь. Перед Всесущим Богом та материнським поглядом простим який в далеку проводжав дорогу і вслід мене не раз перехрестив (А. Луговський).

ІІ. Виконайте письмовий синтаксичний розбір двох простих речень (на вибір).

402

І. Спишіть вірш. Який його основний мотив? Визначте художні засоби (епітети, метафори, інверсію).

ДО УКРАЇНИ

Не раз конала ти під небом синім

і кров’ю сходила в степу полиннім.

Але є золоті у тебе люди,

що ними славишся в житті усюди.

Та є у тебе синє Чорне море,

степи, ліси, Карпати й Кримські гори,

зелені береги Дніпра і Тиси,

смереки, і тополі, й кипариси.

То будь же у віках благословенна,

соборна Україно суверенна!

Д. Білоус

II. Укажіть однорідні члени речення та звертання, поясніть, чим вони виражені та з якою метою їх ужито в тексті.

III. Підготуйтеся до виразного читання вірша (виділіть похилими рисками паузи, позначте стрілками підвищення й зниження голосу).

403

ПОСПІЛКУЙТЕСЯ. Чим вам найбільше запам’ятався навчальний рік? Із яким настроєм ви йдете на літні канікули?

Сучасна Україна. Колаж С. Тарана





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити