Синтаксис. Пунктуація

Просте речення. Двоскладне речення. Головні і другорядні члени речення

§ 10 Другорядні члени речення. Означення

89

Виразно прочитайте вголос вірш Василя Симоненка. З'ясуйте, що виражає заголовок: тему чи основну думку. Знайдіть означення, випишіть їх разом зі словами, від яких вони залежать.

ГРУДОЧКА ЗЕМЛІ

Ще в дитинстві я ходив у трави,

В гомінливі трепетні ліси,

Де дуби мовчали величаво

У краплинках ранньої роси.

Бігла стежка в далеч і губилась,

А мені у безтурботні дні

Назавжди, навіки полюбились

Ніжні і замріяні пісні.

В них дзвеніло щастя непочате,

Радість невимовна і жива,

Коли їх виводили дівчата,

Як ішли у поле на жнива.

Ті пісні мене найперше вчили

Поважати труд людський і піт,

Шанувать Вітчизну мою милу,

Бо вона одна на цілий світ.

Бо вона одна за всіх нас дбає,

Нам дає і мрії, і слова,

Силою своєю напуває,

Ласкою своєю зігріва.

З нею я ділити завжди буду

Радощі, турботи і жалі,

Бо у мене стукотить у грудях

Грудочка любимої землі.

- До виділених слів доберіть синоніми.

90

Мудрість народна. Доповніть прислів'я та приказки, дібравши продовження з другої колонки. Запишіть їх, ставлячи означення у відповідну граматичну форму.

(Поганий) синові ...
(Козацький) роду ...	а (чужий) країна, як домовина.
Краще на (свій) стороні кістьми	батьківщина не в моду.
лягти, ...	ніж на чужині слави натягти.
(Свій) край, як рай, ...	(свій) гніздо знає.
(Усякий) пташка ...	а прокльони в калюжі топлять.
(Батьків) та (материн) молитва з моря викидає, ...	нема переводу.

- З'ясуйте тематику народних висловів. Доберіть самостійно 2-3 прислів'я або приказки на цю тему. Підкресліть означення.

91

Пригадайте з уроків української мови в 5-му класі, що називають означенням, на які питання воно відповідає, чим може бути виражене. Свої думки зіставте зі схемою.

92

З поданими словосполученнями складіть речення так, щоб прикметники були: 1) означенням; 2) іменною частиною складеного присудка. Виділіть граматичну основу речень. Обміняйтесь зошитами та перевірте роботу.

Зразок. В українські степи приходила рання весна. —

В українських степах весна була ранньою.

Багатий край, сивий туман, дощовий ранок, невеличка річка, радісний настрій, дзеркальна вода.

- Наведіть приклади речень, у яких у ролі означень були б дієприкметники.

Означення — це другорядний член речення, що виражає ознаку предмета та відповідає на питання який? чий? котрий? скількох? Означення може виражати ознаку предмета, що безпосередньо сприймається органами чуття; ознаку за належністю; ознаку за кількісним виявом.

Означення може залежати як від головного члена речення, так і від другорядного. Наприклад: Людське життя немислиме без рослин. Рослини забезпечують нашу атмосферукиснем. (В. Протопопова)

Означення переважно узгоджується з означуваним словом у роді, числі й відмінку: Дрібні та круті гори од самої Росі йдуть ніби крутими хвилями. (І. Нечуй-Левицький)

Вони можуть бути виражені:

1) прикметником: Бліде небо мигтить зірками до блакиті. (М. Коцюбинський);

2) займенником: Мої дні течуть тепер серед степу, серед долини, налитої зеленим хлібом. (М. Коцюбинський);

3) дієприкметником: У відповідь — тільки приглушений стогін. (Ю. Збанацький);

4) числівником: Одна книга тисячі людей навчає. (Нар. творч.).

93

Відновіть і запишіть поетичні рядки, уставляючи з дужок потрібні за змістом означення, щоб вони не порушували віршового ритму.

1. Народ (мій, твій, наш) є! В (його, ваших, наших) (гарячих, палючих, напружених) жилах (козацька, рідна, українська) кров пульсує і гуде! (В. Симоненко) 2. В океані (нашого, рідного, українського) народу відкривай (духовні, моральні, душевні) острови! (В. Симоненко) 3. Молитву (найдостойнішу, гідну, варту) (мою, свою, твою) я починаю словом — Україна. (М. Ситник) 4. Коханий краю, жар любові в мені до тебе (жодну, всяку, кожну) мить, то ж (ту, цю, оту) (твою, мою, вашу) (близьку, сердечну, любиму) сповідь, як клятву вірності, прийми! (П. Василенко)

- Підкресліть означення. Позначте слова, від яких вони залежать.

Із секретів синтаксису

Деякі означення можуть бути виражені:

1) іменниками у формі непрямих відмінків: Це, очікуючи весну, гомонить душа лісу. А ключі від щастя в наших руках. (М. Стельмах);

2) неозначеною формою дієслова: У нього був великий дар розповідати. Бажання вчитися було в нього ще змалку. (М. Коцюбинський);

3) словосполученням: Поруч матері стояла дівчинка років шести. (А. Шиян).

Такі означення, пов'язані з означуваним словом синтаксичним зв'язком керування або прилягання, називають неузгодженими.

Більшість означень, виражених іменниками, можна перетворити на означення, виражені прикметниками. Наприклад: На вершинах гір нависли димні хмари. — На гірськихвершинах нависли димні хмари. (О. Гончар) Такі синтаксичні конструкції є граматичними синонімами.

94

Прочитайте текст мовчки. Визначте стильову належність його. Усно перекажіть прочитане.

ДНІПРО-СЛАВУТА

Славутич, Борисфен, Данапріс... Багато було імен у ріки, голубий пруг якої тягнеться на дві тисячі двісті вісімдесят п’ять кілометрів, що майже дорівнює відстані від Києва до Парижа, а площа її розгалуженого басейну не набагато менша, ніж територія самої Франції.

Одна з численних легенд розповідає таке. Після перемоги над печенігами великий князь Святослав повертався до Києва. Їхав лівим пологим берегом. На зустріч із князем виходило населення й уклінно вітало відважного витязя.

Кожний уважав за честь щось подарувати своєму оборонцеві: хто щит і меч власної роботи, хто шмат домотканого полотна, хто жбан із медом. А один сіромаха не мав нічого. Метнувся він до Славутича, набрав у пригорщі води й приніс князеві: «Прийми, князю, цю дніпрову воду, чим багаті, тим і раді».

(За О. Ємченком)

- Випишіть означення зі словами, від яких вони залежать. Виділіть у словосполученнях головне й залежне слова. Визначте вид словосполучень за способом вираження головного слова.

- Назвіть означення у виділених словосполученнях. З'ясуйте спосіб вираження їх.

на зу́стріч

назу́стріч

- Поясніть правопис слів у рамці. Чи до однієї частини мови вони належать? Складіть із ними речення.

95

Мовознавче дослідження. У поданих реченнях замініть, де можна, означення, виражені іменниками, означеннями, вираженими прикметниками. Дослідіть, чи зміниться зміст речень.

Зразок. Звідки ця ніжність, ця несамовитість у теплий день серпня? (Є. Гуцало) —

Звідки ця ніжність, ця несамовитість у теплий серпневий день?

1. Цей сад на гірському схилі творили не тільки розлогі яблуні, а й зовсім молоденькі яблуньки. (Є. Гуцало) 2. Вабили пахощі чебрецю, сонячні зайчики на вузьких покручених лісових стежках. 3. Усі звірі, усі лісові птахи були в нього на послузі. (О. Донченко) 4. Звідти беруть початок бурхливі гірські ріки й річечки, що несуть у долини воду. (М. Олійник) 5. Позаздриш долі берези, верби, явора, калини, що зеленіють у людській пам’яті. (Є. Гуцало) 6. Таємниця жила в тополиній душі, і ніколи її не меншало. (Є. Гуцало) 7. Хочеться вірити в те, що тополя навесні світитиметься пташиними піснями. (Є. Гуцало)

Гра «Хто швидше?»

96

Наведіть 5-6 прикладів синонімічних словосполучень з означеннями, вираженими: 1) прикметниками чи дієприкметниками; 2) іменниками.

97

Розгляньте фотоілюстрацію. Що на ній зображено? Опишіть зображене в художньому стилі, використовуючи означення. Доберіть заголовок і запишіть текст.

- Яку стилістичну роль виконують означення в текстах художнього й публіцистичного стилів?

Із секретів синтаксису

Означення в художньому стилі може виконувати роль епітета як засобу емоційно-експресивного мовлення. Такі означення образно позначають предмет, підкреслюють характерні властивості певного явища чи поняття. Стилістична функція цих означень-епітетів полягає в тому, що вони дають змогу показати предмет зображення з несподіваного боку, викликають певне ставлення автора до зображуваного. Наприклад: «Земле моя, запашна, барвінкова, ріки медові, дощі золоті, тільки б побачить тебе у обнові — більше нічого не хочу в житті». (М. Стельмах)

98

Складіть речення, у яких подані слова та словосполучення були б означеннями. Схарактеризуйте означення за поданим планом.

Батька, середнього росту, з карими очима, писати, у лінію, зі скла, дівчини, зі Львова, для малювання.

- З побудованих речень випишіть складні словосполучення. Назвіть види словосполучень за способом вираження головного слова.

План характеристики означення

1. Виділіть у реченні означення (підкресліть його).

2. З'ясуйте, з яким членом речення воно пов'язане й на яке питання відповідає.

3. Укажіть на спосіб вираження означення.

Подумайте і дайте відповіді

1. Який другорядний член речення називають означенням?

2. Якими частинами мови можуть бути виражені означення? Відповідь проілюструйте власними прикладами.

3. Чи всі означення узгоджуються з означуваним словом у роді, числі й відмінку? Доведіть це на прикладах.

4. Яка стилістична роль означень у художньому мовленні?

Домашнє завдання

99

Які легенди про Дніпро вам відомі? Підготуйте переказ однієї з них у художньому стилі, використовуючи означення в ролі епітетів.