Підручник Українська мова 8 клас - М. І. Пентилюк - Ранок - 2016 рік

Синтаксис. Пунктуація

Просте речення. Двоскладне речення. Головні і другорядні члени речення

§ 12 Додаток

110

Прочитайте текст уголос. Визначте стильову належність його. Назвіть основні ознаки тексту. Усно стисло перекажіть прочитане.

Культуру поведінки, культуру спілкування людина не отримує в спадок — її треба навчитися. Багато засвоюється вдома від батьків, у дитячому садку, у школі. Однак для дорослого життя цього не вистачає. Можна йти методом «проб і помилок», тобто спостерігати, як люди ставляться до наших учинків, манер, мовлення тощо, і робити для себе відповідні висновки та вносити корективи у свою поведінку. Це правильно, що на помилках треба вчитися, до того ж не обов’язково — на власних. Але не варто припускатися помилок або чекати, що їх припуститься хтось інший, аби знати, як правильно поводитись і спілкуватися. Для цього є кращий спосіб: скористатися підручниками, посібниками, довідниками тощо, у яких потрібну інформацію викладено більшою чи меншою мірою системно й докладно. Проте не варто обмежуватися лише вивченням посібників. По-перше, життя дуже різноманітне й мінливе, по-друге, шлях до досконалості безмежний. Тому кожен, хто хоче бути корисним людям і самому собі, бути шанованим у суспільстві, мати, як кажуть, імідж культурної людини, з якою приємно мати справу, повинен постійно працювати над собою, використовуючи різні джерела інформації.

(Я. Радевич-Винницький)

- Випишіть словосполучення, у яких залежне слово відповідає на питання непрямих відмінків. Визначте синтаксичну роль цих слів.

111

Проаналізуйте схему. З'ясуйте, що вам уже відомо про додаток, а що є новим.

- Сформулюйте визначення додатка. Наведіть приклади.

Додаток — це другорядний член речення, що позначає предмет, на який спрямовано дію, стан або ознаку іншого предмета й відповідає на питання непрямих відмінків.

Додаток може бути виражений тими самими частинами мови, що й підмет. Різниця між підметом і додатком полягає в тому, що підмет виражений формою називного відмінка, а додаток — усіх відмінків, крім називного та кличного.

112

Додаток може бути виражений:

1) іменниками та займенниками (найчастіше): Вивчення будь-якої мови значною мірою сприяє всебічному розвиткові особистості. (Т. Чмут) Школярі про щось голосно гомоніли;

2) прикметниками та дієприкметниками: Зустрівшись, друзі згадували колишнє. Пораненого швиденько перенесли в ліс;

3) числівниками: Помножте дев'ять на п'ять;

4) інфінітивом: Мати наказала синові хліба купити;

5) службовими словами: Ніяк не розібратися в тих «ні» та «не»;

6) сполученнями слів: На репетиції проспівали «Стоїть гора високая».

Прочитайте текст мовчки. Доберіть до нього заголовок. Визначте межі речень. Запишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

Неправильність спілкування часто буває причиною конфліктів між людьми хиби у спілкуванні полягають передовсім у порушенні стандартів культурної поведінки етичних та естетичних норм використання мовних або немовних засобів взаємодії у спілкуванні також є своє добро і зло та своє високе і низьке прекрасне і потворне доброзичливе ставлення до людей зацікавлене й щире переживання їхніх бід і радощів потребують відповідного вираження у мовній і позамовній формах органічне поєднання добра і краси у взаємодії становить те що називають мистецтвом спілкування щоб мати успіх у цьому мистецтві бути приємним і корисним людям і, зрештою, самому собі, треба опановувати це мистецтво та застосовувати в щоденному житті.

(За Я. Радевичем-Винницьким) Знайдіть додатки й присудки, до яких вони належать.

Сформулюйте запитання, на яке дається відповідь у тексті.

113

З'ясуйте, у яких словосполученнях у ролі залежних слів ужито іменники у формі: 1) знахідного відмінка; 2) інших непрямих відмінків. Накресліть і заповніть таблицю.

Додатки, виражені іменниками у формі

знахідного відмінка

інших непрямих відмінків

Норми спілкування, зміст повідомлення, правила поведінки, сприйняття змісту, розуміти співрозмовника, слова ввічливості, про-

мовляти слова, цінувати вихованість, виховувати тактовність, засвоїти етикетні норми, обмін інформацією, процес спілкування, висловлювати думки, виявляти характер, сприймати інформацію, засоби спілкування.

- Назвіть вид словосполучення за способом вираження головного слова та зв'язком між словами. З одним прикладом із кожної групи складіть речення.

- Яке словосполучення є «зайвим»? Поясніть свій вибір.

114

З поданими словами складіть пари словосполучень так, щоб у ролі залежного слова були вжиті додатки, виражені іменниками у формі різних непрямих відмінків.

Залишити, слухати, виконувати, дотримуватися, виголошувати, нагороджувати, шанувати.

- З однією парою словосполучень складіть 2 речення.

115

Мовознавче дослідження. Складіть речення так, щоб подані слова й сполучення слів були різними членами речення: 1) підметом; 2) іменною частиною складеного присудка; 3) додатком.

Спілкування, взаєморозуміння, культура мовлення, самопізнання, цінності.

- Схарактеризуйте головні члени в побудованих реченнях.

- Назвіть граматичні ознаки додатків (рід, число, відмінок).

Говорімо без помилок!

Порівняйте словосполучення в обох колонках. Зверніть увагу на відмінки іменників, ужитих у ролі додатка. Запам'ятайте правильні граматичні форми.

Правильно

Неправильно

навчатися (чого?) музики завдавати (чого?) клопоту зазнавати (чого?) поразки нехтувати (що?) правило оволодіти (чим?) мовою

навчатися (чому?) музиці завдавати (що?) клопіт зазнавати (що?) поразку нехтувати (чим?) правилом оволодіти (що?) мову

116

З поданих пар слів складіть словосполучення так, щоб іменник був ужитий у ролі додатка. Зверніть увагу на відмінок іменника в кожному словосполученні.

1. Навчатися, математика. 2. Дякувати, Ви. 3. Запобігти, катастрофа. 4. Опанувати, справа. 5. Оволодіти, комп’ютерна програма. 6. Припускатися, помилка.

117

У якому відмінку мають бути вжиті іменники в ролі додатка? Складіть і запишіть словосполучення.

1. Бачити (сльози) — не бачити (сльози). 2. Пізнавати (мова) — не пізнавати (мова). 3. Вирощувати (квіти) — не вирощувати (квіти). 4. Писати (листи) — не писати (листи).

118

Прочитайте текст. Що нового ви дізналися про спілкування? Визначте тему й основну думку тексту. Складіть план його.

Спілкуючись між собою, люди разом будують державу, її економіку, створюють свою історію, духовні цінності, розвивають культуру. Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень — коротку історію. Багато цінного й цікавого про етику й етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам’ятках історії й літератури.

Одним із перших описав спілкування на території нинішньої України ще в V ст. до н. е. Геродот. Він розповідав, як пращури спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку».

Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони захищали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга — збірка поліських пам’яток V-IX ст. Люди вміли спілкуватися, бо правили п’ятнадцятеро століть через віче, де будь-хто міг слово сказати — і то було благом. Узагалі слово для людей було вагомою частиною життя, через нього вони доходили згоди й розв’язували свої життєві проблеми.

(Г. Чайка)

- Випишіть словосполучення з додатками. Схарактеризуйте додатки за планом.

- Дослідіть, у яких відмінках додатки можуть бути виражені іменниками або займенниками з прийменниками. Наведіть власні приклади.

План характеристики додатка

1. Виділіть у реченні додаток (підкресліть його).

2. З'ясуйте, з яким членом речення він пов'язаний і на яке питання відповідає.

3. Назвіть спосіб вираження додатка.

Комунікативний практикум

119

Використавши відомі вам прислів'я та приказки про культуру спілкування, складіть і розіграйте діалог із сусідом по парті з теми «Ніщо не приносить людині стільки зла, як її язик».

Подумайте і дайте відповіді

1. Який другорядний член речення називають додатком?

2. Якими частинами мови найчастіше може бути виражений додаток? Наведіть приклади.

3. До яких членів речення переважно приєднують додаток? Відповідь проілюструйте власними прикладами.

4. Як відрізнити додатки від означень, виражених іменниками?

Домашнє завдання

120

Відновіть прислів'я та приказки. Підкресліть додатки, схарактеризуйте їх за алгоритмом.

1. Не закінчиш, балакання, не почнеш, і, роботи. 2. Далеко, собаку, брехливу, чути. 3. Б’ють, слухають, брехню, а, брехунів. 4. Робить, брехня, і, недругом, приятеля. 5. Не запнешся, пеленою, людського, від, поговору. 6. Правди, двоє, однієї, брехунів, не скажуть. 7. Говорить, добрі, робить, слова, але, зле. 8. Ворота, рота, до, не приставиш, чужого.

- З'ясуйте тематику народних висловів.

Розвиток мовлення

Твір-опис місцевості на основі особистих спостережень у художньому стилі

121

Прочитайте текст. Доведіть, що він належить до художнього стилю. Доберіть заголовок. Визначте мікротеми тексту, складіть план.

Ужгород! Федір любив це місто над Ужем з його вузенькими вулицями, крамницями, готелями, ресторанами.

Він зайшов до модної майстерні, де шили жержетову сукню, у крамниці зробив різні дрібні покупки… Але йому конче треба було відвідати ще єпископську резиденцію.

Резиденція височіла на одній із трьох гір, на яких стоїть Ужгород. Праворуч, на ще вищій горі, видно було древній замок, ліворуч, за базаром, випиналися дахи жупанату. Річку, що перетинала місто, вулиці й сади над нею вже оповивали сині присмерки, але на горах ще було видно.

Федір сковзався на згористій вулиці, бо недавно випав дощ, каміння було мокре. Вулиця підіймалася вгору дуже круто, і він кілька разів зупинявся й стояв, віддихуючись.

Зовсім близько був Ужгородський замок, відгороджений від міста високим муром із глибоким ровом перед ним. Колись над ним був підйомний міст, про що свідчили гнізда для цепів у мурах. За муром височіли будівлі замку з гострими дахами.

«Отак само,— думав, віддихуючись, Федір,— підіймався колись цією вулицею й прапрадід мій Роман».

Єпископська резиденція займала чималу садибу на шпилі гори. Ця держава єпископа також була відгороджена від міста муром. Просто на вулицю виходив собор, що починався порталом з чотирма сірими колонами й двома височенними дзвіницями. Далі, за дзвіницями, тягнувся, як величезний корабель, сам собор.

(С. Скляренко)

- Які об'єкти названі в описі місцевості? Які художні засоби використав письменник, щоб передати свої враження?

- Розгляньте фотоілюстрацію. Усно опишіть зображену місцевість у художньому стилі. Скористайтеся пам'яткою.

Історичний центр Ужгорода

Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі

1. Доберіть фактичний матеріал (виділіть об'єкти, що становлять основу опису місцевості) і підготуйте план майбутнього твору.

2. Доберіть оригінальний заголовок, що виражав би основну думку тексту.

3. Дотримуйте вимог художнього стилю (доречно використовуйте художні засоби — епітети, метафори, порівняння — задля увиразнення мовлення).

4. Використовуйте слова й словосполучення на позначення місця розташування об'єктів опису місцевості, як-от: перед нами, неподалік, поруч, у центрі, у далині, трохи далі та ін.

5. Передайте власне ставлення до місцевості, що описуєте (захоплення, замилування, здивування тощо).

122

Прочитайте учнівський твір. Визначте стиль і тип мовлення тексту. Що виражає заголовок: тему чи основну думку? Зверніть увагу на особливості опису місцевості.

ВУЛИЦЯ МОГО ДИТИНСТВА

У кожної людини є найдорожчі місця в житті. Для мене це вулиця, на якій я виросла. Зараз живу далеко звідти, але завжди пам’ятаю про неї й повертаюся туди.

Ця маленька затишна зелена вулиця носить назву «Соборна». Духмяні грона білих акацій, п’янкий аромат жовтих лип, пухнастий цвіт струнких тополь, чарівні листя кленів — такою запам’яталася моя вулиця.

Наш колишній триповерховий будинок стоїть у затишному місці. У маленькому зеленому дворі багато яскравих квітів.

Запам’ятався мені на нашій вулиці і старовинний білий будинок із колись розкішним, а тепер, на жаль, занедбаним садом. Де-не-де збереглися маленькі одноповерхові будиночки в квітучих деревах і густих кущах.

Нещодавно ми з мамою ходили нашою вулицею. Початок її веде від Дніпра, від нашої улюбленої набережної з красивим пам’ятником — гордим вітрильником. У кінці вулиця знов повертає до річки через відому алею Слави.

Яка краса на Соборній восени! Дерева стоять у багряному, жовтому листі, яке потихеньку спадає додолу. Йдеш по ньому, наче по прекрасному м’якому килимі. З Дніпра віє свіже повітря. Відчуваєш незвичайний спокій і цілковите злиття з природою. Такий мій рідний куточок у Херсоні — вулиця Соборна!

Здається мені, мов у казці,

Життя тут щасливо іде.

І знову всім серцем бажаю

Вернутись в дитинство своє.

(А. Ярмиш)

- Назвіть художні засоби, використані в описі місцевості.

- Визначте ставлення автора до описаної місцевості.

Комунікативний практикум

123

Підготуйте розповідь про вулицю, на якій ви живете, увівши в текст твору опис місцевості.

124

На основі власних спостережень складіть усний твір-опис за темою «Історичний центр мого міста (селища)», висловивши своє ставлення до описуваної місцевості.

125

Уявіть себе екскурсоводом, що проводить екскурсію цікавими місцями вашого міста (селища, села). Підготуйте розповідь, увівши в неї опис місцевості відповідно до запропонованої ситуації спілкування.

126

Чи доводилося вам бувати в Карпатах, на узбережжі Чорного моря, в інших куточках України? Поділіться з однокласниками своїми враженнями від побаченого під час подорожі. Покладіть це в основу власного твору-опису місцевості, яка вразила вас. Доберіть яскравий заголовок, дотримуйте вимог художнього стилю.

Панорама Карпат

Чорноморське узбережжя

127

Складіть письмовий твір-опис місцевості в художньому стилі, обравши одну з тем: «Найдорожче місце в моєму житті», «Улюблене місце відпочинку моєї родини». Уведіть у нього елементи розповіді чи роздуму. Скористайтеся пам'яткою «Як працювати над твором-описом місцевості в художньому стилі».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити